Значение повести И. Нечуя-Левицкого “Николай Джеря”
Одним из самых известных произведений Ивана Нечуя-Левицкого является повесть “Николай Джеря”, в которой писатель передал мечты, мысли и чаяния крепостных. Заслуга Нечуя-Левицкого заключается в том, что он показал основной конфликт того времени – противостояние между крепостными и помещиками. Повесть отличается яркостью характеров, писатель как бы кистью изображает развернутые живописные пейзажи. В произведении воссозданы широкие просторы разных частей Российской империи, разных людей, разные формы производства. Писатель увидел
Повесть “Николай Джеря”- новаторское произведение. Писатель создал многогранный образ положительного героя, выразителя народных дум и стремлений. “Высокое чувство человеческого достоинства,
Произведение начинается описанием роскошных пейзажей Васильковщины, с ее буйно-зелеными вишневыми садами, раскидистыми ивами, цветами. Удивительно выглядит село Вербовка под лучами летнего солнца: “Как зальет Вербовку летнее жаркое солнце, как засыплет ее сверху золотом и серебром солнечное марево, то вся кудрявая долина кажется залитой буйными зелеными морскими прозрачными волнами…”. Пейзаж в произведении помогает лучше раскрыть замысел повести. На фоне вечной гармоничной природы – безрадостную жизнь крепостных. Беспокойство в душе героя передается показом беспокойства в природе. С тонкой наблюдательностью рисует Нечуй-Левицкий картину приближения ливня. В черном пятне, появившемся на горизонте, Николаю мерещится “темная копна”, которая вскоре “стала бы здоровой скирдой, и все двигалась к берегу…”. Грозная морская стихия в воображении крестьянина ассоциируется с сельской природой. Картина разбушевавшегося моря перекликается с его настроением, подчеркивает волевой характер. Немного найдется писателей, которые бы могли посоревноваться с Нечуем-Левицким в “чувстве природы”, в умении ее видеть и описывать. Врожденное “чувство природы” навсегда осталось характерной чертой его творчества.
Схожі твори:
- Роль контрастов в повести И. Нечуя-Левицкого “Николай Джеря” В 70-е годы XIX века И. Нечуй-Левицкий, как отмечал Иван Франко, “постиг вершины своего литературного творчества, написав “Николая Джерю… “. Повесть отличается стройностью композиции. Произведение строится на принципе контраста, противопоставления. Его писатель придерживается, когда раскрывает характеры персонажей, описывает природу. Бунтарство Николая, откровенный протест – все это выступает контрастом полуфеодального строя, к патриархальному быту, в котором […]...
- Вклад И. Нечуя-Левицкого в развитие украинской литературы Выдающееся место в истории украинской литературы занимает творчество И. Нечуя-Левицкого. За свою длинную жизнь он написал свыше пятидесяти романов, повестей, рассказов, комедий и исторических драм. Своими произведениями он прокладывал новые пути развития украинской прозы. Писатель одним из первых в украинской литературе отошел от традиционной крестьянской тематики и срисовал почти все слоия населения тогдашней Украины. Он […]...
- Изображение народной жизни в повести И. Нечуя-Левицкого “Кайдашева семья” И. С. Нечуй-Левицкий обогатил украинскую литературу произведениями об украинской древности, детально описывая украинскую природу, обычаи и быт крестьян, традиции украинцев, их повседневные дела. Последовательный рассказ о жизни Кайдашей помогает воссоздать в воображении крестьянскую усадьбу: дом, конюшню, хлев, сарай, огород, луг. Автор хорошо знает жизнь крестьян, мастерски отображает детали жилища. Жизнь украинского села полностью связана с […]...
- Национальная идея в повести Ивана Нечуя-Левицкого “Тучи” Творческая деятельность Ивана Нечуя-Левицкого знаменовала расширение тематических границ, проблематики и обогащение жанров и образных средств украинской художественной литературы. Он обращал внимание на необходимость срисовать во всей полноте народную жизнь, показать характерные типы, быт, обычаи, взаимоотношения разных состояний тогдашней Украины. В пределах собственной начерченной творческой программы Нечуй-Левицкий создал большое количество колоритных образов, среди которых и представители […]...
- Изображение будней Кайдашей в повести И. Нечуя-Левицкого “Кайдашева семья” И. Нечуй-Левицкий – известный украинский писатель. Его любимая тема – украинский народ с его красотой и богатством души. И. Франко называл Нечуя-Левицкого талантливым мастером слова, подчеркивал его умение наблюдать жизнь, передавать увиденное средствами слова. Вот почему произведения писателя всегда интересны, увлекательны и, главное, правдивые. В них очень ярко и красочно изображена жизнь людей, с их […]...
- Повесть Нечуя-Левицкого “Кайдашева семья” как энциклопедия народоведения Иван Франко, называя автора “Николая Джери”, “Кайдашевой семьи”, “Туч” талантливым мастером слова, “творцом живых типов”, акцентировал внимание на его умении наблюдать жизнь, передавать увиденное средствами слова. Ученый образно называл Нечуя-Левицкого “колоссальным, всеобъемлющим оком” Правобережной Украины. “Тот глаз охватывает не массы, не общие контуры, а единицы, зато охватывает их с несравненной быстротой и точностью, умеет подхватить […]...
- Изображение жизни украинцев в повести И. Нечуя-Левицкого “Кайдашева семья” Нечуй-Левицкий – классик украинской литературы, выдающийся прозаик-реалист второй половины XIX века. Он создал ряд высокохудожественных рассказов и повестей, в которых отразил тяжелую жизнь украинского народа дореформенного и пореформенного времени. Одним из таких выдающихся произведений писателя является его социально-бытовая повесть “Кайдашева семья”. В ней И. Нечуй-Левицким искусно использовал богатейшее народное творчество, в частности обряды, пословицы, поговорки, […]...
- Эдипов комплекс в творчестве Ивана Нечуя-Левицкого Характер и мировоззрения Левицкого сформировались еще в детстве. Убеждение писателя безусловно влияли на создание персонажей его произведений. Чтобы постичь основные причины поведения героев, которых писатель “изваял” из разнообразия собственной душевной жизни, следует изучать его жизненный путь. В автобиографии писатель подал очень ценный факт, который указывает, что главным событием в детстве Левицкого, что наложило отпечаток на […]...
- “Кайдашева семья” И. Нечуя-Левицкого Общепризнанно, что юмор – “одна из сильнейших, интереснейших особенностей” таланта И. Нечуя-Левицкого. Выразительно, наиболее особенно эта черта творческого стиля писателя показалась в его повести “Кайдашева семья”. Нечуй-Левицкий сумел подметить и передать самое особенное в народном характере, в частности, взгляд на жизнь с улыбкой, юмористически-ироническое отношение к сложностям жизни. Рисуя быт семьи Кайдашей, автор использует средства […]...
- Проблема чести и предательства в повести Ивана Нечуя-Левицкого “Князь Иеремия Вишневецкий” Творческие интересы Ивана Семеновича Нечуй-Левицкого чрезвычайно широки: писателя волновали проблемы украинского крестьянства, жизни украинской интеллигенции, давно отшумевшие события родной истории. Повесть “Князь Иеремия Вишневецкий” переносит читателя в бушующий XVII век, его первую половину, когда шла жестокая борьба украинского народа против господства польской шляхты. Но в центре внимания художника – не героика борьбы, а попытка осмыслить, […]...
- Сравнительная характеристика Карпа и Лаврина из повести И. Нечуя-Левицкого “Кайдашева семья” Образы представителей младшего поколения также обрисованы в юмористически бытовом плане. Изображая Карпа и Лаврина, автор с одной стороны противопоставляет их друг другу, а с другой выделяет их общие черты. Оба Кайдашенка – индивидуалисты и живут своими эгоистическими интересами. Так же совершают и их жены. В жизни их соединяет стремление к независимости, мечта о земле и […]...
- Характеристика Петра Джері, твір-мініатюра (За повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) У своїй повісті Іван Нечуй-Левицький змальовує також портрет батька головного героя – Петра Джері. Петро Джеря – це кріпак, виснажений нелегкою працею. Він має обличчя, укрите зморшками, потріскані руки з покрученими пальцями. Ці ознаки свідчать про те, що хазяїн – пан Бжозовський – висмоктував своїх рабів, мов той павук муху. Старий Джеря був дуже бідний. […]...
- Значення повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” Одним з найвідоміших творів Івана Нечуя-Левицького є повість “Микола Джеря”, у якій письменник передав мрії, думки і сподівання кріпаків. Заслуга Нечуя-Левицького полягає в тому, що він показав основний конфлікт того часу – протистояння між кріпаками і панами. Повість відзначається яскравістю характерів, письменник ніби пензлем зображує розгорнуті мальовничі краєвиди. У творі відтворено широкі простори різних частин […]...
- Сочетание типичного в образах повести И. Нечуя-Левицкого “Кайдашева семья” Одно из почетных мест в украинской литературе принадлежит Ивану Семеновичу Нечуй-Левицкому. Со страниц его произведений мы узнаем о жизни тогдашнего села, об обычаях народа, о множестве человеческих характеров, сплетение которых и порождает живую ткань его романов и повестей. В повести “Кайдашева семья” рассказывается о семье Кайдаша, обычаях и порядках пореформенной деревни. Семья Кайдашей – типичные […]...
- Микола Джеря – борець проти панського поневолення (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) 1. Головна тема повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” (розповідь про жорстокий час кріпацтва; показав боротьбу селян проти гнобителів). 2. Зовнішність Миколи, риси характеру (молодий, вродливий, чорнявий, з чорними рівними бровами на засмаглому обличчі, сміливий, рішучий, грамотний). 3. Показ у романі соціальної несправедливості (одні живуть у розкошах і багатстві, а інші стогнуть у неволі; жінка Миколи […]...
- Николай Джеря – активный борец за волю Кто не знает, что такое рабство, духовное и физическое? Именно такими рабами и были крепостные, которые всю свою жизнь работали на господина в то время, когда их собственные семьи были под угрозой голодной смерти. Но были люди, которые не молчали, а смело поднимали свой голос против издевательств, против жестокой эксплуатации. Таким человеком предстает передо мной […]...
- Мотивационные факторы поведения Маруси Кайдашихи из повести И. Нечуя-Левицкого “Кайдашева семья” Характер Кайдашихи формировался в условиях крепостнической действительности. Подчеркивая деформацию личности героини, писатель делает замечание: “Она была уже не молодая, но и не старая, высокая, ровная, с продолговатым лицом, с серыми глазами, с тонкими губами и бледным лицом. Маруся Кайдашиха в молодости долго служила при дворе, у господина, куда ее взяли девушкой. Она умела очень хорошо […]...
- Твір-роздум: “Відтворення життя селян-кріпаків” за повістю “Микола Джеря” І. Нечуя-Левицького Довгий час українські селяни були справжніми рабами, які не мали ніяких прав. Вони усе своє життя працювали не панів і віддавали цій роботі свою молодість і усі свої сили. Про таке життя й розповідає у своїй повісті “Микола Джеря” відомий український письменник І. Нечуй-Левицький. Вже в перших розділах повісті наочно і вагомо розкриваються різні форми […]...
- Бездуховность и эгоизм как доминанта родственной трагедии в повести И. Нечуя-Левицкого “Кайдашева семья” С Большим мастерством показал И. С. Нечуй-Левицкий жизнь в селе после реформы 1861 года, разоблачив причины недоразумений и ссор в семье Омелька Кайдаша. Отец был добрым тележником и прожил длинную и тяжелую трудовую жизнь. Своей собственной работой он стянулся на хозяйство, выстроил просторный дом, который потонул в старом садике, вырастил с женой двух сынов. Они […]...
- Кайдашева семья – вершина юмористического таланта И. Нечуя-Левицкого Все члены семьи Кайдашей грубые и сварливые. Ссора полностью вошла в их жизнь: например, у Маруси Кайдашихи “аж губы тряслись от брани, когда не с кем ссориться”. Это ограниченная женщина, которая от вражды со всеми становится посмешищем. Ежедневная грызня, драки сделали и из Мотри сварливую, эгоистичную женщину, которая, по сути ничем не отличается от Кайдашихи. […]...
- Невмирущий образ кріпака-бунтаря (За повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) У повісті “Микола Джеря” видатний український письменник Іван Нечуй-Левицький розповів про жорстокі часи кріпосництва, змалював боротьбу селян проти своїх гнобителів. Кріпаки мали одвічне нестерпне бажання скинути ярмо, вирватися з пекла, на яке перетворилося їхнє життя. Автор звертає увагу на умови життя кріпаків. Саме злидні штовхали людей на бунт, і це було шляхом пошуку кращої долі. […]...
- Роль контрастів у повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” У 70-ті роки XІX століття І. Нечуй-Левицький, як зазначав Іван Франко, “осягнув вершок своєї літературної творчості, написавши “Миколу Джерю…” Повість відзначається стрункістю композиції. Твір будується на принципі контрасту, протиставлення. Його письменник дотримується, коли розкриває характери персонажів, змальовує природу. Бунтарство Миколи, відвертий протест – усе це виступає контрастом до напівфеодального ладу, до патріархального побуту, в якому […]...
- Відображення життя селян-кріпаків у творі І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” Майже півстоліття тривала літературна діяльність І. Нечуя-Левицького – одного з найкращих українських письменників. За цей час він написав близько шістдесяти художніх творів, у яких змалював життя різних верств українського населення: селян, міщан, заробітчан, інтелігенції, попів, ченців та інших. Найкращими творами І. Нечуя-Левицького заслужено вважаються ті, у яких він показав життя українського селянства за часів кріпацтва. […]...
- Миколя Джеря – борець за правду й волю (За повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) Довгий час кріпаки були справжніми рабами, які не мали жодних прав: усе життя працювали на пана, віддавали важкій роботі свої сили, молодість; пани без будь-яких обмежень знущалися з кріпаків, били, продавали, програвали в карти. А бідні селяни, звичайно, покірно зносили всі ці знущання, хоча були серед них і такі, які не мовчали, а сміливо протестували […]...
- Произведение И. Нечуя-Левицкого “Кайдашева семья” Произведения И. Нечуя-Левицкого – настоящая энциклопедия крестьянской жизни. С их страниц возникают полнокровные реалистические типы крестьянских персонажей, зачаровывают живописные пейзажи. С их страниц мы узнаем о быте и обычаях украинского народа. С их страниц веет Украиной – такой далекой, такой родной…Прошло около двух десятилетий после отмены барщины, но она, как эхо, отдается в памяти людей. […]...
- Характеристика Петра Джері (твір-мініатюра за повістю “Микола Джеря”) У своїй повісті Іван Нечуй-Левицький змальовує також портрет батька головного героя – Петра Джерю. Петро Джеря – це кріпак, виснажений нелегкою працею. Він має обличчя, укрите зморшками, потріскані руки з покрученими пальцями. Ці ознаки свідчать про те, що хазяїн – пан Бжозовський – висмоктував своїх рабів, мов той павук муху. Старий Джеря був дуже бідний. […]...
- Образ кріпака-протестанта Миколи Джері (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) І. С. Нечуй-Левицький – автор хвилюючої повісті “Микола Джеря”. Саме в ній він розповів про жорстокий час кріпацтва, показав боротьбу селян проти гнобителів. У селян виникало нестерпне бажання вирватися із жахливого пекла, на яке перетворилося їхнє життя. Молодим, красивим змальовує Нечуй-Левицький Миколу, головного героя повісті. Чорнявий, з чорними рівними бровами на засмаглому обличчі. Він був […]...
- Твір на тему: “Відтворення життя селян-кріпаків” за повістю “Микола Джеря” І. Нечуя-Левицького Одним з найвідоміших творів видатного українського письменника І. Нечуя-Левицького є повість “Микола Джеря”, в якій автор створив яскравий образ кріпака-бунтаря. Боротьбі за кращу він долю присвятив усе своє життя. У цій повісті І. Нечуй-Левицький докладно і послідовно відображує картини тяжкого життя українського селянства. З повісті ми дізнаємося, що головні її герої змушені були коритися своєму […]...
- Образ кріпака-бунтаря Миколи Джері (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) Одним з найбільш відомих творів І. С. Нечуя-Левицького є його повість “Микола Джеря”, головним героєм якої є селянин-кріпак, бунтар проти панського гніту – Микола. Микола – син кріпака Петра Джері. Змальовуючи портрет героя, автор твору підкреслює свою симпатію до героя. “За Джериною хатою, під старою грушею, на зеленій траві спав молодий парубок, підклавши під голову […]...
- Образ Воздвиженского в романе И. Нечуя-Левицкого “Тучи” Отсутствие авторской симпатии к образу Воздвиженского ощущается уже в его портрете. Он один “выше всех целой головой” был “поводырем” тульских студентов – “…большой, как обелиск”, румяный, его “полные щеки были здоровые как-то по-сельски”. Он имел “жилистые руки, коренастые плечи и шью и вскидывался на торговца-коробейника”. Портрет создан индивидуализировано, в духе натуральной школы. Автор будто подчеркивая […]...
- Микола Джеря – бунтар (за повістю І. Нечуя-Левицького) З усіх творів І. Нечуя-Левицького найвідомішою є повість “Микола Джеря”. У ній письменник створив невмирущий образ селянина-кріпака Миколи Джері, який все своє життя присвятив боротьбі за волю. Ось про нього, Миколу, і піде моя розповідь. Микола Джеря – син небагатих кріпаків із села Вербівки. Це красивий, молодий хлопець. Його тонкий стан обвивав червоний пояс. А […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” Видатний письменник своєї епохи І. С. Нечуй-Левицький всю свою творчість присвятив зображенню складного життя українського покріпаченого селянства. В багатьох творах він описував боротьбу людей з панським гнітом. У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” зображено життя кріпаків з села Вербівка. На фоні прекрасної природи розгораються усі події. “Дивишся й не надивишся” на ці білі хатки, […]...
- Иван Семенович Нечуй-Левицкий (1838-1918) Иван Семенович Левицкий родился в городке Стеблеве (сейчас Корсунь-Шевченковский район на Черкасщине) в семье священника 25 ноября 1838 года. Первые знания получил от отца, который учил грамоте крестьянских детей. В 1845 году будущий писатель начал обучение у дяди Е. Трезвинского, учителя Богуславского духовного училища, а 1847 году поступил в Богуславское духовное училище. По окончании его […]...
- Життєпис людини в покріпаченому суспільстві (за повістю «Микола Джеря») Справжньою перлиною української літератури стала повість Івана Нечуя-Левицького «Микола Джеря». Вільно й невимушено, сторінка за сторінкою розгортається життєва одіссея українського селянина-кріпака. Втікши від кріпацького ярма в далекі степи Чорномор’я, Микола вступає в нові соціальні конфлікти – з капіталістами-підприємцями, царським судом і поліцією, зрештою, з новим лихом пореформеного ладу. За композицією «Микола Джеря» – характерна для […]...
- Невмирущий образ селянина-бунтаря (за повістю «Микола Джеря») І.С. Нечуй-Левицький у повісті «Микола Джеря» розповів про жорстокий час кріпосництва, показав боротьбу селян проти гнобителів. Звертаючи нашу увагу на те, в яких умовах жили кріпаки, автор говорить, як вічні злидні і нестатки штовхали людей на бунт проти нелюдських умов існування, на пошуки кращої долі. Молодим, вродливим змальовує Нечуй-Левицький Миколу, головного героя повісті. Рано починає […]...
- Українське село – жертва кріпаччини (За повістю «Микола Джеря») У повісті І. С. Нечуя-Левицького «Микола Джеря» перед читачем постає галерея образів: Микола – головний герой, його батьки, дружина, односельці. Усі вони живуть в кріпацькій неволі, і ця обставина обумовлює їхні долі. Це справжні трудівники землі, але вони змирилися із неволею і не бачать ніякого виходу. Один із них – Петро Джеря, батько Миколи. «Високий, […]...
- Невмирущий образ кріпака-бунтаря (за повістю “Микола Джеря”) Повість “Микола Джеря” ввібрала у собі найвищі письменницькі досягнення І. Нечуя-Левицького. Змалювання жорстокої дійсності кріпацтва, жахливі картини життя промислових найманців, темне, бідне, тваринне повсякденне життя – і на цьому фоні постають яскраві, світлі особистості, з незламним духом, здоровою душею, яку можна вбити, але неможливо зігнути й примусити мекати, як вівцю. Микола Джеря – син того […]...
- Образ Нимидори – один з найтрагічніших жіночих образів в українській літературі (За повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) “Микола вглядів її тонкий стан, сорочку з товстого полотна, червоне намисто на шиї; вглядів її лице з чорними бровами”. Саме такою ми вперше побачили Нимидору: струнка, гарна, вона брала воду з річки й співала пісню. Миколі вона здалася якимось дивом, і після того, як він її вперше побачив, вона не сходила в нього з думки. […]...
- Внесок І. Нечуя-Левицького в розвиток української літератури Визначне місце в історії української літератури займає творчість І. Нечуя-Левицького. За своє довге життя він написав понад п’ятдесят романів, повістей, оповідань, комедій та історичних драм. Своїми творами він прокладав нові шляхи розвитку української прози. Письменник одним з перших в українській літературі відійшов від традиційної селянської тематики і змалював майже псі верстви населення тогочасної України. Він […]...
- Внесок Нечуя-Левицького в розвиток української літератури Визначне місце в історії української літератури займає творчість І. Нечуя-Левицького. За своє довге життя він написав понад п’ятдесят романів, повістей, оповідань, комедій та історичних драм. Своїми творами він прокладав нові шляхи розвитку української прози. Письменник одним з перших в українській літературі відійшов від традиційної селянської тематики і змалював майже всі верстви населення тогочасної України. Він […]...