За що я люблю свою школу

Схожі твори:

1. За що я люблю школу? (За оповіданням І. Франка “Грицева шкільна наука”) Школа – це перший важливий етап у житті кожної людини. Адже приходить вона сюди зовсім маленькою та незахищеною. А виходить – з кошиком знань та безліччю приємних спогадів. Школа дає можливість здобувати знання, допомагає проявити власний талант дитини. Саме у школі розкриваються таланти та формуються характери. А це, безумовно, впливає на майбутнє людини. Також школа […]...
2. Якою я уявляю школу майбутнього У майбутньому школа буде збудована з прозорого матеріалу. Школярі будуть учитися, сидячи на прозорих стільцях за прозорими партами. Від цього в класах буде дуже багато світла. А якщо батькам заманеться поди­витися на нас, то треба буде лише пройти повз шкільний будинок. Шкільних предметів у школі майбутнього буде наба­гато більше, ніж сьогодні, але уроки продовжуватимуться не […]...
3. Роздуми про рідну школу «Учитель – майстер життя».- кажуть у народі. Основне його завдання – навчити дітей жити, бути людьми на землі. Я люблю своїх учителів за чуйне й добре ставлення до нас, за справедливість, за цікаве пояснення нового матеріалу, за особисті якості – тактовність, терпіння, акуратність. У нашій школі панує атмосфера співтворчості між учнями та вчителями, які дуже […]...
4. Твір-мініатюра: Роздуми про рідну школу “Учитель – майстер життя”,- кажуть у народі. Основне його завдання – навчити дітей жити, бути людьми на землі. Я люблю своїх учителів за чуйне й добре ставлення до нас, за справедливість, за цікаве пояснення нового матеріалу, за особисті якості – тактовність, терпіння, акуратність. У нашій школі панує атмосфера співтворчості між учнями та вчителями, які дуже […]...
5. Твір на тему: “Чому я не хочу іти в школу?” Отримання нормальної освіти – це основа життєвого успіху будь-якої людини, і навряд чи хтось наважиться сперечатися з цією тезою. У той же самий час ми нерідко можемо побачити, що люди, особливо якщо мова йде про молодь, приділяють навчанню не так багато часу, як їм слід було б робити. Цікаво проаналізувати і зрозуміти причини цього явища. […]...
6. Я люблю моделювати одяг Коли я була ще зовсім маленькою дівчинкою, то мала багато ляльок. Усі вони були різного розміру та різні на вигляд. Вони були такі рідні мені, гарнесенькі, я їх любила сильно-сильно. Але був у них один недолік: всі вони мали лише по одній сукні. Деякі були вдягнені у спідницю та блузку, але теж не мали одягу […]...
7. За що я люблю свій ліцей (твір-розповідь на основі побаченого) Хвилювання… Квіти… Новий портфель… Нові друзі. З цього розпочався мій довгий шлях навчання у ліцеї. Були, звичайно, тривоги: як приймуть, що скажуть, але тепер вже все позаду. Я, тримаючи батьків за руки і весело перестрибуючи калюжі, наближаюся до ліцею. Я вважаю, що Перше вересня – це обличчя школи. Почалося все так: оголосили переможців олімпіад та […]...
8. Чому я люблю читати Коли я був зовсім маленьким, щовечора мама читала мені казки. З них я дізнавався про те, як розмовляють тварини, які дива відбуваються в далеких казкових країнах, як добро врешті перемагає зло. Мені дуже подобалося слухати історії казкових героїв, і матуся ніколи не повторювалася, обираючи щоразу нову казку на вечір. Одного такого вечора я вирішив, що […]...
9. Твір на тему: “Чарівний світ шкільного життя” Життя сучасної людини важко уявити без школи. Ще у давнину подібні навчальні заклади користувалися небаченою популярністю. Та й зараз вони не стоять осторонь. Школу важко вважати панацеєю від невігластва, але певні базові знання вона дає. Проте школу люблять не за отримані там вміння, а за особливу, чарівну атмосферу шкільного життя. Відчуття коли ти разом зі […]...
10. Моя дорога в школу Звенит звонок будильника. Этот звонок не совсем обычный, а музыкальный. Играет красивая мелодия, но я ее почти не слышу и продолжаю спать. Просыпаться очень не хочется. Но ко мне подходит мама и начинает меня будить. А я лениво потягиваюсь. Поспать бы еще чуток-другой. Мне никак не проснуться. Я знаю, что мама уже давно ушла на […]...
11. Твір на тему: “Як я бачу свою особисту роль у становленні та розвитку громадянського суспільства в Україні (поза державними установами)” Україна – це слово кожен наш співвітчизник, кожен справжній патріот своєї країни повинен вимовляти з неймовірною повагою, бо воно вміщує в собі найважливіше, що потрібно людині. Це – наша Батьківщина, яка стала колискою нашої неповторності, нашої талановитості і нашої величності. Це наша рідна ненька-земля, її неможливо зневажити чи забути, бо саме вона надає нам життєвих […]...
12. Прибираю свою кімнату (твір-опис приміщення в художньому стилі) Моя кімната невелика, але дуже затишна. Коли прийшов час іти до школи, її впорядковували всією сім’єю. Праворуч від дверей стоїть письмовий стіл. На ньому стоїть письмове приладдя та глобус. Над столом знаходиться невелика книжкова полиця, на якій стоять усі мої підручники та зошити. Ліворуч – моє ліжко. Воно застелене яскравим покривалом, на ньому зручно сидять […]...
13. Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
14. Ким я хотів би стати у майбутньому Хоча я п’ятикласник і попереду в мене багато років навчання у школі, інколи я вже замислююсь над цим питанням. Адже чим раніше я з цим визначусь, тим більше у мене буде часу для того, щоб вдосконалити свої знання з тих предметів, які мені особливо знадобляться у майбутньому. Мені найбільше подобаються математика та англійська мова. Взагалі, […]...
15. Роки мої шкільні У житті кожної людини є декілька важливих етапів, навчання в школі – один із них. Мені пощастило навчатись у школі, де панує культ знань, де працюють справжні майстри, тому я сміливо дивлюсь у майбутнє. Впевнена, що пробиватися крізь життя буду відважно й сміливо, бо школа мене до цього готує. Моя мрія – стати вчителем, і […]...
16. Якою я уявляю свою родину Минають дні, тижні, місяці, роки… З кожною миттю ми стаємо дорослішими. Все далі й далі везе нас швидкий потяг у доросле життя. Яким воно буде? Можливо, яскравим, веселим, безтурботним, сповненим цікавих і незвичайних подій. Ось я закінчую школу, складаю іспити і вступаю до вишу. Нарешті, ово­лодіваю професією, про яку мріяла все життя. Далі – робота, […]...
17. “Люблю отчизну я, но странною любовью…” (М. Лєрмонтов) Любов до батьківщини, почуття патріотизму… Як їх пояснити? За що мати любить свою дитину? А за що ми любимо своїх матерів? Адже далеко не всі діти, якщо подивитися збоку, гідні материнської любові. Але це – якщо збоку. – Так і любов до батьківщини. Вона є, тому що є країна, у якій народила тебе мати, де […]...
18. Твір-опис “Моя школа” Зараз школу можна назвати моєю другою домівкою. Вона займає значне місце у моєму житті. Саме школа здебільшого визначає мій розклад дня, те, чим я займаюся. Саме у школі я зустрічаю друзів-однокласників, зі шкільних уроків узнаю багато нового та цікавого. Моя школа не нова, їй вже більше двадцяти п’яти років. Це триповерхова світло-сіра будівля у формі […]...
19. За що я люблю своє місто (твір-роздум) Харків, я люблю тебе! Люблю, люблю! За що? Я не знаю… Напевно, за те, що ти є. Це так добре – те, що ти є. Зі своїми батьками я об’їздила пів-України. Мені сподобалися Київ, Львів, Дніпропетровськ… А тебе я просто люблю. Адже ти моє рідне місто! Хіба може бути в людини два рідних міста? Або […]...
20. Що я люблю, чим я живу (нарис) У кожної людини настає час, коли вона аналізує своє життя. Мені – дванадцять. Чи не вперше замислююся над тим, що я люблю, чим живу. Найбільше у світі я люблю своїх батьків. Вони подарували мені життя, і я не знаю кращих порадників та друзів. Саме в них учуся бути доброзичливою до людей, не відповідати грубістю на […]...
21. Заквітчаймо свою Україну Є багато країн, громадяни яких з особливою повагою ставляться до своєї історії, творення держави. Кожна країна має свої свята, що пов’язані з її історією, традицією чи знаменними датами. У нас теж є знаменні дати, традиції, але є й такі дати, які називають скорботними. Про них теж не забувають, щоб вони більше не повторилися. Мені особливо […]...
22. Розповідь про свою малу батьківщину Євген Гребінка по-синівськи любить свою рідну Полтавщину за її розкішну природу, синій, як море, степ, щебет жайворонка і розспівані сади. Кращого місця на землі для нього немає. Тут його коріння, отчий край, над яким витає дух предків. Так сприймати красу природи і гармонію може лише духовно багата людина! З хлібом у душу всмоктав він полтавську […]...
23. Твір на тему:”Що я люблю найбільше в світі” Я дуже люблю читати. Мені подобається переживати пригоди кожного героя, переноситися в часі й просторі. Завжди цікаво порівнювати свої думки з думкою автора, придумувати, як би ти надійшов на місці героя Перша книжка, що я прочитала сама, був збірник російських народних казок. Чарівний мир, де живуть Змії-Гориничи, Василиси Прекрасні й Ивани-Царевичі, де звірі розмовляють, а […]...
24. Прибираю свою кімнату Раніше в мене не було своєї кімнати, ми жили в двохкімнатній квартирі з мамою, татком та бабусею Лідою. Мама й тато займали маленьку спальню, а більшу, світлішу кімнату віддали нам з бабусею. Коли я був маленьким, з бабою Лідою було весело, затишно й спокійно – вона розповідала увечері казки, і взагалі, була моїм найближчим другом. […]...
25. Застрахуй себе, свою дочку від терема боярині Оксани Багатостраждальна наша Україно! Скільки довелося тобі витримати за весь період існування страждань, принижень, глузувань з приводу меншовартості! Але патріотичний дух українців не змогли розчавити ні татари, ні половці, ні польська шляхта, ні можновладні московські вельможі. Бо любов до рідної землі, мальовничих краєвидів, чистого неба, неозорих ланів пшениці передавалася з покоління в покоління славними пращурами. На […]...
26. “Шкільні роки чудесні” Перший погожий вересневий денек. Робко входив я під світлі зводи Перший підручник і перший дзвінок – Так починаються шкільні роки Пісня Перший шкільний день неможливо забути. Все ново, все занятно. Так радісно на душі тому, що ти тепер учениця, що ти вже більша. Мою першу вчительку кличуть Світлана Петрівна Исакова. Це чудова людина. Вона вічно […]...
27. Твір на тему: “Ставлення до тих українців, котрі зрадили свою віру” Незважаючи на те, що сучасні держави Європи всі є світськими і не мають інституту державної релігії, релігійність в суспільстві все ще перебуває на досить високому рівні. Однією з країн, де релігія дуже важлива для громадян, є Україна, де більшість людей є православними християнами. У той же час у цьому нашому православному середовищі час від часу […]...
28. Чому я люблю українську природу (Твір-роздум) Я народився та виріс в Україні. Тут моя батьківщина, тут народилися та виросли мої батьки, тут я навчаюся в школі, а під час канікул відвідую мальовниче село, де живе мій дідусь. Природа України дуже благодатна для сільського господарства. Літо довге та тепле, дощів випадає багато. За словами Гоголя, “посадиш вісь, а виросте віз”. Але не […]...
29. Твір на тему: “Я – випускник школи, з чим іду у життя” Життя кожної людини можна умовно поділити на кілька етапів. Одним з перших, але аж ніяк не найменш важливих з цих етапів є отримання освіти в школі. Незважаючи на те, що за навчання в школі школярам не платять і очевидної користі в умовах капіталістичного світу і споживчого суспільства, на перший погляд, немає, якщо розглянути проблему докладніше, […]...
30. Проблема відповідальності особистості за свою долю у романі І. О. Гончарова “Обломов” Іван Олександрович Гончаров народився 6 червня 1812 р. у заможній купецькій сім’ї. Батько Олександр Іванович неодноразово обирався міським головою Симбірська. Він помер, коли Іванові було 7 років. Вихованням займалася мати, Авдотья Матвіївна, а також колишній морський офіцер Микола Миколайович Трегубов, людина передових поглядів, знайомий із декабристами. До літературної творчості Гончаров звернувся в роки університетського навчання. […]...
31. Книги мають свою долю “Зимові дерева”. Цю книгу було видано в 1970 році в Брюсселі. Її автором був Василь Семенович Стус. Вираз “книги мають свою долю” належав ще давнім римлянам. Вже тоді люди знали, що чималу роль у долі літературного твору відіграють певні зовнішні обставини, які зрештою і формують подальше його існування, а яко­юсь мірою і долю автора твору. […]...
32. «Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю…» Шістдесяті роки нашого століття позначені бурхливим входженням у літературу когорти творчої молоді – В.Симоненка, І. Драча, Л. Костенко, В. Стуса… Вони по-новому, на противагу «поезії безплідній, як толоці», прагнули осмислити життя, звернулися до духовного досвіду особистості та історії рідного народу. Поети-шістдесятники принесли в літературу свіжий вітер суспільних змін, відродили віру в найсвятіші ідеали – добра, […]...
33. У ЖИТТІ БАГАТЬОХ МОЛОДИХ ЛЮДЕЙ РАНО ЧИ ПІЗНО НАСТАЄ ПОРА, КОЛИ ВОНИ ПОКИДАЮТЬ РОДИНУ І ПОЧИНАЮТЬ САМОСТІЙНО БУДУВАТИ СВОЮ НОВУ СІМ’Ю. А Є ТАКІ, ЩО ЖИВУТЬ З БАТЬКАМИ ДО ОСТАННЬОГО ДНЯ, НЕ ЗАВЖДИ В ЗЛАГОДІ. ЯКИЙ ВАРІАНТ КРАЩИЙ? У житті більшості молодих людей настає такий час, коли їм треба вирішувати одне з самих складних у своєму житті питань – як побудувати своє життя в подальшому та яке місце в ньому виділити взаємовідносинам із своїми батьками? Незважаючи ні на які перешкоди кожна людина усе життя пам’ятає своє дитинство, яке нерозривно пов’язане із спогадами про […]...
34. “Люблю повертати людину очима до сонця мистецтва…” (Іван Драч про роль мистецтва) Знайомлячись упродовж навчання у школі із поезією різних митців зарубіжної та української літератури, я сам для себе вигадав цікаву і корисну гру, яка допомагає перевірити, наскільки я зрозумів та осягнув поетичний світ того чи іншого митця. Прочитавши усі запропоновані вірші, я намагаюсь схарактеризувати творчість письменника якимось одним словом, одним епітетом. Цей епітет має бути влучним […]...
35. Люблю я ліс! Живемо ми в селі, великому, гомінливому, у мальовничій місцевості. Біля села тече річка Мжа, з одного її боку – пасовища, з іншого – ліси. І село, розтягнуте вздовж річки, одним своїм краєм майже заходить в ліс. З раннього дитинства ми з братами ходимо до лісу, він наш вірний друг і годувальник. Влітку ягоди достигають – […]...
36. За що я люблю вірші С. Єсеніна А хто може відповісти на питання, за що любиш? Хіба я знаю? Просто він мені близький, може, то гени моїх пращурів даються взнаки. Як і він, я не знаю сільської праці. Тобто він знає, але не пише про це, а я просто не знаю. І наше село – то просто місце, де людина може залишитися […]...
37. Розкажіть про українську перекладацьку школу (традиції, постаті, здобутки) Багато українських письменників проявили себе як талановиті перекладачі шедеврів світової літератури. Наприклда, драматург Михайло Старицький, перекладач трагедії Шекспіра “Гамлет”, поезій німця Гейне та британця Байрона, а також російських авторів – Пушкіна, Лєрмонтова. Український письменник та поліглот Пантелеймон Куліш переклав з англійської багато творів Шекспіра, поезій Байрона, з німецької – поезій Гете, Шиллера, Гейне, з польської […]...
38. Твір-роздум: “Найщасливіший випадок із життя” Філософи у всі часи билися над питанням людського щастя, намагаючись зрозуміти, як же його досягти. Хтось переконаний, що можна одного дня стати і все життя залишатися щасливим, інші думають, що прагнення до щастя – це вічний процес без можливості остаточного досягнення щастя, але є й такі, хто міряє щастя моментами або випадками. У моєму житті […]...
39. Твір на тему: “Життєвий вибір сучасної людини та її можливість зберегти свою індивідуальність” 1 варіант Найважливішу роль в житті людини відіграє вибір його життєвого шляху. Цей вибір виникає тоді, коли людина починає усвідомлювати себе в суспільстві і розмірковувати про свої потреби. Тому трудова діяльність дуже важлива протягом усього життя. Найголовніше, щоб праця була улюбленою, щоб була така робота, яка буде цікавою і захоплюючою. Головне – проводити робочий час на улюбленій […]...
40. Кожному мила своя сторона Якщо з народження людина живе на одному місці, вона не просто звикає до нього, ця місцина стає для неї рідною. Завжди говорять про цілу країну як Батьківщину, потім згадують населений пункт, де народилися, але для кожного найріднішими залишаються двір, вулиця, де минули роки дитинства. Це місце – наша маленька батьківщина. Іноді людям доводиться змінювати місце […]...