Яку роль грає образ баби Изергиль в однойменному оповіданні?
Образ баби Изергиль виконує в оповіданні кілька функцій. Перша функція заголовної героїні сюжетообразующая: цей образ поєднує досить складно побудоване оповідання, у якому переплітаються кілька сюжетних ліній. Одна пов’язана із зображенням реальних сучасних людей: самої баби, молдаван-поденників, що працюють на винограднику, автобіографічного героя, що мандрує по Русі. Друга сюжетна лінія – опис пригод молодої красуні Изергиль сорок-п’ятдесят років тому: у цих спогадах проходить низка людей з минулого, з якими доля зіштовхувала
Може бути, від цього баба виглядає як відьма з казки. Справедливості заради слід зазначити, що всі три сюжетні лінії поєднуються не тільки образом Изергиль, але й образом автобіографічного героя. Цілісність добутку досягається ще й тим, що Горький ставить актуальні для свого часу соціально-філософські проблеми, звертаючись те до легенд, то до реального життя Письменника хвилюють дві крайні форми соціального поводження.
Легенди про Ларре й Данко
Безсмертя Ларри, відкинутого людьми, стало його найбільшим горем, тому що він приречений на самітність. Смерть Данко заради щастя людей стає початком його безсмертя у вдячній пам’яті народу. Баба Изергиль засуджує Ларру й уважає його покарання цілком справедливим Вона захоплюється вчинком Данко, що близький їй по силі характеру, сміливості, мужності. Отже, друга функція образа Изергиль – бути суддею, тобто дати оцінку героям легенд, розкриваючи тим самим свої власні погляди на життя. Треба відзначити, що оцінки Ларри й Данко в баби й автобіографічного героя збігаються.
Роль Изергиль не обмежується функціями оповідачки й судді. Між легендами вона оповідає про своє власне життя, схожої на казку, і, отже, сама стає діючою особою захоплюючих пригод. Це третя функція образа Изергиль.
Згадуючи своїх численних коханців, баба затверджує, що головним у її житті була любов до людей. Вона любить волю, пісні, красу й цим схожа на Данко. Але вона все життя прожила тільки для себе, легко забувала свою колишню любов заради нової. Щодо цього вона схожа на Ларру. Баба зізнається: “Ніколи не зустрічалася після з тими, котрих колись любила.
Це негарні зустрічі, однаково як би з небіжчиками” (ІІ). Можна сказати, що Изергиль демонструє більше рівне, без літературних перебільшень, відношення до життя, чим Ларра й Данко. Це цілком зрозуміло. Вона адже не персонаж-символ з легенди, а діюча особа з реального життя, хоча й представлена автобіографічним героєм у романтичному вигляді.
У реальній людині егоїзм Ларри й колективізм Данко переплітаються, і яке почуття бере гору, таким і стає людина. Якщо Ларра втілює ідею життя без людей і тільки для себе, а Данко – ідею життя з людьми й для людей, то Изергиль займає як би проміжну позицію й демонструє принцип життя з людьми, але тільки для себе Суперечливість образа Изергиль полягає в тому, що вона на старості років зрозуміла, як потрібно жити, тепер вона поважає людей, які керуються у своїх учинках шляхетною ідеєю народного щастя й волі, але вона сама не зуміла прожити таке правильне життя, її неабиякі щиросердечні сили розтрачені практично даремно. Єдине, що їй залишилося, – це навчити молодих, щоб вони не повторювали її помилок. Для цього вона розповідає автобіографічному героєві – парубкові – свої легенди. Тобто героїня берет на себе роль учителя, що можна вважати четвертою функцією образа Изергиль.
Вона прямо повчає автобіографічного героя, засуджуючи його за обережність, покірність обставинам. Нинішні люди, на її думку, не живуть, а всі тільки приміряться жити, а коли пройде їхній час, то плачуться на долю, а доля тут ні при чому: кожний сам собі доля (ІІ). Ці міркування про долю знаходять продовження в знаменитих словах Изергиль про гарний учинок в ім’я людей, тобто про подвиг: “У житті завжди є місце подвигам. Коли людина любить подвиги, він завжди вміє їх зробити й знайде, де це можна” (ІІ).
Підбиваючи підсумок, необхідно визнати, що баба Изергиль – головна героїня оповідання. По-перше, про це свідчать саму назву оповідання і його композиція (героїня як оповідачка зв’язує всі значеннєві частини добутку). По-друге, Изергиль виступає ще в декількох ролях: судді, що діє особи, учителі. Перебуваючи в центрі оповідання, вона одержує максимальну можливість для саморозкриття Легенди про Ларре й Данко служать насамперед засобом розкриття образа головної героїні. Історія життя баби, поміщена між двома легендами, становить ідейний центр оповідання.
Життєві принципи Изергиль, на відміну від переконань героїв легенд, виявляються не настільки категоричними, зате вони більше підходять для реальної дійсності. Баба при всій суперечливості свого характеру не зневірилася у високих ідеалах, зуміла зберегти сміливість суджень, преклоніння перед героями-борцями Все це викликає повагу автобіографічного героя, що розділяє подібні переконання Изергиль.