Як у п’єсі О. С. Грибоєдова “Горі від розуму” сполучаються риси комедії й драми?

“Горі від розуму” – це унікальний утвір О. С. Грибоєдова, оскільки сполучає в собі риси комедії й драми. Сам письменник прекрасно усвідомлював, що створює добуток, несхоже на звичайні, традиційні зразки комедійного жанру. Уже після завершення роботи над п’єсою Грибоєдов визначив її жанр як “драматичну картину”.

У чому ж проявляються риси классицистической комедії в добутку? В “Горі від розуму” формально були дотримані закони трьох єдностей (місця, часу, дії), збережені повчальність назви, традиційні комічні амплуа:

Чацкий – невдачливий коханець; Молчалин – щасливий коханець і хитрун; Софія – розпещена сентиментальна дівиця; Фамусов – батько, якого всі обманюють, у той час як він стурбований вигідним шлюбом дочки; Ліза – прониклива, спритна служниця. Все це дозволяє з повним правом віднести твір Грибоєдова ккомедии.

Але не можна забувати про те, що тон в “Горі від розуму” задає зовсім не комедійний початок. В основі добутку лежить соціально-політичний конфлікт: зіткнення мракобісів з виразником передових ідей. І вирішується цей конфлікт, природно, не в комедійному плані

“Горі від розуму” – це гармонійний

сплав сцен комедійних і драматичних. А. В. Луначарский справедливо зауважувала: “Комедія “Горі від розуму” – драма про катастрофу розуму людини в Росії, про непотрібність розуму в Росії, про скорботу, що випробовував представник розуму в Росії”.

Драма головного героя Чацкого полягає в тім, що він терпить горе від свого розуму, від розуму, що пробудився, глибокого у своєму критичному відношенні до миру фамусових і скалозубів. Але розум Чацкого слабшав у розумінні об’єктивних законів розвитку суспільства. Тому герой неспроможний у визначенні правильних шляхів і діючих методів боротьби за перетворення дійсності

Чацкий вірив у те, що кріпак лад можна змінити й виправити впливом шляхетних, гуманних ідей. Ще більш важкою драмою для Чацкого була катастрофа його особистих надій, свідомість того, що він виявився відкинутим у своїх кращих прагненнях, любові Ксофье.

Показуючи невдачу свого героя, Грибоєдов своїм добутком зміцнював думку про необхідність переходу до більше діючих засобів боротьби із кріпосницькою реакцією

Сполучення комедійного й драматичного в “Горі від розуму” примхливо й, у той же час, органічно, природно. Своєрідність п’єси Грибоєдова в тім і складається, що в ній не виділяється особливо, нарочито якась одна, що веде тенденція життя – драматична або комедійна. Вони розглядаються разом, у тісному з’єднанні друг сдругом.






Згубна влада грошей над людиною.
Як у п’єсі О. С. Грибоєдова “Горі від розуму” сполучаються риси комедії й драми?