Синтез готичних та фольклорно-фантастичних елементів у романі-баладі В. Шевчука “Дім на горі”

Роман-балада В. Шевчука – незвичайний твір як за змістом, так і за фор­мою. Тут можна знайти елементи естетики бароко й романтизму, образи – символи, сторінки, писані реалістично та імпресіоністично. Все це у Шевчука працює заради пошуків душевної гармонії, пошуків любові у широкому розу­мінні цього слова.

Герой естетики бароко – постать загадкова, дивакувата. Він любить усе земне і звичайне, невибагливе, але тягнеться до вічного і високого. Ідея естетики баро­ко полягає у пізнанні сенсу буття, в естетичному переживанні добра і зла,

світла і тіні. Саме естетика бароко, до якої звернувся у своїй творчості В. Шевчук, допо­магає оголити людську душу, художньо дослідити людську природу.

Свій твір автор визначив у жанровому баченні як роман-баладу. Бала­да, як відомо, ліро-епічний поетичний твір про кохання з фантастичним, часто фольклорно-фантастичним, елементом. Заслуга Валерія Шевчука в тому, що він модернував літературний термін, об’єднав два жанри літератури. І це йому, як ба­чимо, вдалося.

Народнопоетичні традиції домінують у романі-баладі. В. Шевчук, як відомий дослідник давньої української поезії, щедро використовує і фольклорні мотиви, і

фольклорну образність.

Є немало прикладів коли світова література зверталася до народного міфологічно-фольклорного мислення. Взагалі, народне фантастичне оповідання здавна приваблювало письменників як можливість побачити світ у двох вимі­рах – реальному і казковому. Українські письменники теж спробували свої сили у написанні фольклорно-фантастичного оповідання. Вперше це зробив Самійло Величко, далі – Квітка-Основ’яненко, серед сучасників – Павло Загребельний, Євген Гуцало та ін.

Всі 13 новел роману-балади мають притчевий характер, що підсилює прихова­ний зміст та алегоричність повчань у кожній із цих новел. Адже притча є одним із засобів вираження морально-філософських міркувань автора і можливість прямо наставити читача у питаннях людської і суспільної поведінки.

Міфологічно-фольклорна образність у Шевчука – яскрава і вражаюча. Навіть смерть у романі може виглядати незвичайно і поетично. Так під час бою з німця­ми Микола хотів дістатися до найближчої скирти сіна, але: “Не дійшов туди тіль­ки на десяток кроків. Застрочив кулемет і перерізав його, наче дерево. Він зігнув­ся, наче хотів щось роздивитись у ногах, і побачив, що в ногах його горять зорі. Побачив себе на незнайомій синій дорозі й рушив повільно по ній до круглого прозорого тіла, яке засвітилося раптом попереду…”

Отой містичний лейтмотив синьої дороги синтезує вищі емоції і раціоналізм, рух у безмежність, спроби самопошуку. Мотив синьої дороги певною мірою пере­гукується з пошуком синього птаха у М. Метерлінка.

Дорога має велике смислове навантаження і в реальному плані роману. Під­німаючись крутою стежиною до будинку на горі недавній фронтовик Володимир навіть не підозрював, що від того підйому життя його круто зміниться, там він знайде спокій і душевну гармонію. Незважаючи на фізичний біль він підсвідомо змушував себе підніматися вгору.

Ще два мотиви звучать упродовж всього твору Шевчука – мотив самотності (її переживають усі герої роману, для одних це – прокляття, для інших – благо) і мотив блудного сина. Останнії! базується на біблійній притчі. Щоправда, у Шев­чука суть притчі представлена більш глибоко і розгорнуто. Автор передає горе ви­гнання з рідного дому-фортеці, своєрідну втечу від світу, від себе і радість повер­нення. Символ Дому в поєднанні з цим мотивом означає своєрідне благо, міцну основу, а дорога, яка веде геть від цього дому, – прокляття.

З-поміж низки відомих Шевчукових творів “Дім на горі”, за який автор отри­мав Антоновичівську премію, порушує тему відьомства в комплексі тематичних і жанрових стратегій та окреслює жанр химерної прози – такий собі український варіант магічного реалізму. Тут елементи готики виступають невід’ємною части­ною поетики Валерія Шевчука, а готична вертикаль його твору наближає до ро­зуміння вічних істин.






З усіх утрат утрата часу найтяжча.
Синтез готичних та фольклорно-фантастичних елементів у романі-баладі В. Шевчука “Дім на горі”