Бертольд Брехт і зміст його реформи драми

І. Б. Брехт і експресіонізм. (Б. Брехт почав писати у роки Першої світової війни, коли провідним напрямом німецького мистецтва став експресіонізм. Хоч зго­дом драматург і наполягав на тому, що не належав до цього напряму, однак він зазнав впливу експресіонізму.)

1. Драма – провідний жанр експресіонізму. (Головну мету експресіоністи вбачали не в об’єктивному відображенні дійсності, а у вираженні “дина­мічної волі суб’єкта”. Це воля, яка, скоряючись, мусить творити свій світ, де пануватиме активність. “Світ існує, повторювати

його нема сенсу”, – заявив Казимир Едшмід.)

2. Принцип “активності” й експресіонізм. (Принцип “активності”, покладе­ний в основу естетики експресіонізму, якоюсь мірою задовольняє потребу часу – активно втручатися в життя.)

ІІ. Створення “епічного театру”. (Основний принцип естетики “епічного театру” можна вбачати у словах Брехта: “Ми визначаємо нашу естетику, так само як і нашу етику, потребами боротьби”.)

ІІІ. Принципи “епічного театру”.

1. Намагання впливати передусім на “розум”, а не на “серце”. (Брехт писав: “Ми діти епохи науки”. Він проголосив

єдність завдання науки й мисте­цтва – полегшити людське життя.)

2. Значення боротьби за інтелектуальність мистецтва. (Народжена у полеміці з декадентським театром, ідея розуму звучала на противагу бергсоніанству, фрейдизму та близьким до них течіям, а з приходом фашизму з його став­кою на таємні інстинкти ідея розуму набула революційного звучання.)

3. Критичне ставлення до природи й суспільства. (“Критичне ставлення до річки полягає в тому, що виправляють її русло: до плодового дерева – в тому, що йому роблять щеплення; до пересування у просторі – в тому, що створюють нові транспортні засоби; до суспільства – в тому, що його пе­ретворюють”, – писав Брехт.)

4. Ефект “очуження”. (Інакше його називати ефектом відсторонення. Цей ефект ставив завданням мистецтва – змусити читача чи глядача побачити предмет, явище як щось незвичайне, дивне. Мета цього – змусити глядача діяти, приймати рішення. Тому п’єси Брехта побудовані так, аби виклика­ти інтерес не до розв’язки, а до ходу дії.

Ефект “очуження” допускає прямі звертання до залу, не пов’язані з сюже­том пісні. Брехт передбачив використання у п’єсах хорів, чергування вір­шів і прози, діалогу й пісні, зміну оформлення при відкритій завісі, засто­сування масок тощо.)

ІV. “Реалістичність” театру Б. Брехта. (Брехт писав: “Зазвичай вважають, що ви­твір мистецтва тим реалістичніший, чим легше в ньому впізнати реальність. Я протиставлю цьому визначення, що витвір мистецтва тим реалістичніший, чим краще для пізнання в ньому освоєна реальність”.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Бертольд Брехт і зміст його реформи драми