Хата моя, біла хата
Традиційна українська хата, за визначенням багатьох іноземних мандрівників і дослідників, які свого часу побували на наших землях, являла цілком оригінальний витвір. Вона була самобутнім явищем в історії архітектури, високим зразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи той чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему прийомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не випадково французький військовий інженер Г. Боплан, мандруючи в XVІІ ст. по Дніпру, захоплювався високим мистецтвом
Ось така коротка історична довідка про українську хату.
У народі українська
Хата була й буде символом добра й надії. Її незгасний вогник світитиметься теплом маминої любові, вірою в доброту, високу людяність і сподіваннями на чисте небо над головою. Тільки люди, які мають красиву душу й добре серце можуть творити ці символи для нащадків.
Час минає, змінюється архітектура будівель, хат стає все менше по Україні, натомість з’являються котеджі. Та як би ми не називали сучасні будинки, суть хати не зміниться – це той берег, до якого легко причалювати, це той момент у житті кожного, коли хочеться, переступивши поріг житла, вклонитися батькам, пращурам, власне, історії свого роду.
Схожі твори:
- Слобожанська хата Територія Сумської, Харківської, частини Полтавської, Луганська область називались колись «Диким Полем», а з 30-х років XVII ст. почала заселятись переселенцями з Лівобережної та Правобережної України, які рятувалися від гніту польських панів та місцевих феодалів. Одночасно «Дике Поле» заселялося і вихідцями з Росії. Переселенці заснували тут слободи, а звідси і назва – Слобідська Україна. У кінці […]...
- Твір “Українська хата” Кажуть, що оселя відбиває характер та смаки свого володаря. Так і традиційне народне житло відображає світогляд та уклад життя цілого народу. Українська хата – то маленький всесвіт, в якому жили та частиною якого відчували себе наші предки. Типова українська хата – то одноповерхова будівля з солом’яним дахом, білими стінами та вікнами зі ставнями. Стіни хати […]...
- Хата в літній день (твір-опис за картиною) Картина В. Д. Орловського “Хата в літній день” – сільський пейзаж, що має деякі риси жанрового твору. На полотні зображено невелике огороджене тином селянське подвір’я з хаткою. Перше враження від картини – літо. Сонце заливає двір, яскраво біліють в сонячному промінні стіни хати. Це типове українське житло, побілене, під солом’яною стріхою, з невеличкими віконцями. Сонце, […]...
- Українська хата – це колиска нашого народу Саме в ній знайшли яскравий вияв спадковість традиції, естетичні засади. Хату, як говорить народна мудрість, можна вважати справжньою візитною картою України. Багато теплих добрих слів про хату, садибу сказали наші письменники. Так, Олександр Довженко писав про неї: «… біла з теплою солом’яною стріхою, порослою зеленим оксамитовим мохом, архітектурна праматір пристановища людського. Незамкнена, повсякчас відкрита для […]...
- Моя хата скраю (розкриття змісту фразеологізму) Кожної весни й осені учні нашої школи беруть участь у прибиранні скверу, що розташований поблизу школи. Повз цей сквер ми йдемо до школи і повертаємося додому. З вікон кабінетів добре видно алеї, якими іноді хтось іде, вікові дуби і тополі, Після уроків ми затримуємося, щоб трошки погуляти, побігати серед дерев або посидіти на лавці. За […]...
- Твір на тему “Для того щоб створити щось красиве, треба нести красу в душі” Для того щоб створити щось красиве, треба нести красу в душі Хата моя, біла хата Традиційна українська хата, за визначенням багатьох іноземних мандрівників і дослідників, які свого часу побували на наших землях, являла цілком оригінальний витвір. Вона була самобутнім явищем в історії архітектури, високим зразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи той чи інший […]...
- Біла гвардія, Початок роману М. Булгакова “Біла гвардія” (Аналіз 1 глав “Біла гвардія” – перший роман Булгакова. У ньому багато автобіографічного, але це вже історичний роман. Це книга про російську історію, її філософії, про долі класичної російської культури в нову епоху. Саме тому “Біла гвардія” так близька Булгакову, її він любив більше інших своїх речей Епіграф до роману, узятий з “Капітанської дочки” О. С. Пушкіна, – […]...
- Твір на тему: “Моя хата з краю – нічого не знаю” Щодо кожного народу існують певні стереотипи. Причини їх виникнення можуть бути різними, навряд чи нам вдасться назвати всі з них. Але ось звичка називати українців тими, хто постійно вважає, що їх хата з краю, і вони нічого не знають, дуже міцно увійшла в нашу свідомість. Ми чули це, напевно, вже 1000 раз. Тому в природі […]...
- Українська хата … Тії хатиночки у гаї Над чистим ставом край села, – Так побачив українську хату співець душі народної – Великий Кобзар. Традиційне житло українців, мов крізь збільшувальне скло, демонструє одвічні риси національного характеру – хазяйновитість, неабиякий художній смак, потяг до самовираження. Хату будували з тих матеріалів, які були завжди під рукою, – глини, соломи, адже […]...
- Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
- Довженкова хата (твір-опис приміщення на основі особистих вражень у науковому стилі) На канікулах я був на гостинах у бабусі, і вона вирішила показати мені хату – музей відомого українського письменника Олександра Довженка в Соснівці. Усе тут на подвір’ї і в самій хаті залишилося таким, яким було за життя письменника. Перед самою хатою, ще на вулиці, зустрічає відвідувачів скульптура молодого Довженка. На подвір’ї – старезний колодязь із […]...
- Новий тип героя в п’єсі Булгакова “Біла гвардія” Перетворення прози в драму описано в “Театральному романі” таким чином, що його сьогодні не обходить жоден учений, що займається проблемою художнього простору. Нагадаю читачеві опис “чарівної камери”, у яку став грати автор роману для свого задоволення: “Отут мені початок здаватися по вечорах, що з білої сторінки виступає щось кольорове. Придивляючись, жмурячись, я переконався в тім, […]...
- Зображення епохи у романі М. А. Булгакова “Біла гвардія” 1. Зміст епіграфів до роману. 2. Лиховісна атмосфера добутку. 3. Міркування героїв про життя й смерть 4. Велич героїв роману. У кожної історичної епохи своє власне поняття про велич. М. Хайдеггер Роман М. А. Булгакова “Біла гвардія” був створений в 1925 році. Це добуток не може залишити байдужим читачів, тому що в ньому надзвичайно правдоподібно […]...
- Будинок – зосередження культурних і духовних цінностей (По романі М. А. Булгакова “Біла гвардія) 1. Манера оповідання. 2. Герої роману. 3. Символи в добутку. 4. Цінності сьогодення й минулого. Доля великого російського письменника М. А. Булгакова була дуже непростою. Творчість Булгакова дозволяє нам краще зрозуміти все, що діялося в Росії після Великої Жовтневої соціалістичної революції Свій роман “Біла гвардія” письменник присвятив Л. Е. Белосельской-Бєлозерською, що стала його другою дружиною. […]...
- Тема Громадянської війни у романі Булгакова “Біла гвардія” Роман М. А. Булгакова “Біла гвардія” присвячений подіям Громадянської війни. “Великий був рік і страшний по Різдві Христовому 1918, від початку ж революції другий…” – так починається роман, у якому розповідається про долю сім’ї Турбиних. Вони живуть у Києві, на Алексеевском спуску. Молодь – Олексій, Олена, Николка – залишилися без батьків. Але в них є […]...
- Тема російського села у творчості Серафімовича на прикладі повести “Біла Глина” У ряді творів Серафімович розкриває класові конфлікти в селі, гостроту й складність боротьби, що відбуває в людських душах. Гострий розлад проникнув у сім’ю кулака Петренко (“На млині”, 1906), з’явившись відбиттям соціальних протиріч в українському селі. Син кулака, молодий офіцер Микола рішуче став на боротьбу за справедливість, і ніщо не має сил примирити батька й сина, […]...
- Твір з народознавства «Народне житло» Традиційно українська хата була дуже мальовничою і чепурною. «Напишу я слово про хату… білу, з теплою солом’яною стріхою, що поросла зеленим оксамитовим мохом… незамкнену, вічно одкриту для всіх без стуку в двері, без «можна?..», високонравственну людську оселю», – писав Олександр Довженко. Білі стіни, невеличкі вікна, виділені облямівками, двері, які прикрашало різьблення. Фігурне вирізування народні умільці […]...
- Стислий переказ роману М. О. Булгакова “Біла гвардія” Михайло Опанасович Булгаков. Ім’я цього чудового письменника довгий час було в нас заборонено, його добутки не друкувалися, багато рукописів були вилучені при обшуках. При житті (а вмер він сорок вісім років від роду, в 1940 році) його добутки друкувалися дуже мало: фейлетони, нариси про Москву, деякі сатиричні оповідання, Булгаков був ще й прекрасний драматург, але… […]...
- Булгаков М. А. “Біла гвардія” (стисло) Дія роману відбувається взимку 1918/19 м. в якомусь Місті, в якому явно вгадується Київ. Місто зайнятий німецькими окупаційними військами, при владі стоїть гетьман “всія України”. Однак з дня на день в Місто може увійти армія Петлюри – бої йдуть вже за Дванадцять кілометрів від Міста. Місто живе дивною, неприродною життям: він повний приїжджих з Москви […]...
- Коротка характеристика твору “Біла гвардія” Булгакова М. О “Біла гвардія” – перший роман Булгакова. Основна тема роману – трагічна доля російської інтелігенції в роки революції і громадянської війни. Поставлені проблеми збереження культурної спадщини минулого, питання боргу, честі, людської гідності. Доля сім’ї простежується у взаємозв’язку з долею суспільства, історією країни. У центрі роману – історичний конфлікт, що проявляється і у приватному житті. Історія вторгається […]...
- Моя хата скраю – нічого не знаю Одні думають, що можна жити не переймаючись негараздами сусіда, а лише віддавши себе на благо сім*ї. Інші вважають, що повноцінним є життя з турботою про інших. На мою думку, кожна людина має перейматись своїм життям, а не проблемами інших. Адже часто переймаючись проблемами інших, ми не помічаємо своїх власних. По-перше, у наш час багатьом людям […]...
- Твір-опис “Бабусина хата” або “Бабусине обійстя” Моя бабуся живе в селі, у власному обійсті. Бабуся добре зберігає народні традиції, тому в неї справжня українська домівка. Її будиночок чисто побілений. Кругом будинку насаджені вишневі дерева квіточки: чорнобривці, анютині вічка, нагідки. Рами вікон бабуся за звичкою фарбує у синій колір, а лиштву, що прикрашає вікна, теж білить. На вікнах висять білосніжні мережані фіранки. […]...
- Козацькими шляхами Козацтво, оспіване в піснях і думах, збережене в легендах, наснажувало не одне покоління романтичними уявленнями про незвичайну мужність, рішучість, сміливість; плекало в душах юнаків певний ідеал, до якого слід прагнути. Часто вживаючи слова “козацька слава”, “козацький дух”, ми особливо не замислюємося над глибинним змістом цих слів, а варто це робити, бо тоді вони стають більш […]...
- Щоб хату обійшли злі сили Український народ з великою любов’ю будував хати, де жили десятиліттями, оберігаючи себе від злих сил. Люди вважали злидні, терпіння й саму смерть справою демонічних сил. У народі проти них були вироблені засоби боротьби. Найсильнішим з-поміж них вважали вогонь і його відповідне забарвлення – червоний колір. Червоною смугою вище долівки обводили стіни. Утворене таким чином замкнуте […]...
- Ліс (Твір-опис природи) Улітку я завітав до дідуся, який живе в селі на Київщині. Дідова хата розташована на кінці села, біля самого лісу. Навіть на городі росте декілька невеличких смерек. Дід заборонив мені ходити в ліс без дорослих, але якась невідома сила тягнула мене туди. Мені дуже подобалась невеличка галявина, де росли берези та вільхи. Сідав під високим […]...
- З дитинства: дощ Голобородько Я уплетений весь до нитки У зелене волосся дощу, Вплетена дорога до батьківської хати, вплетена хата на горі, як зелений птах, Уплетене дерево, що притихле стоїть над дорогою, Уплетена річка, наче блакитна стрічка в Дівочу косу, Уплетена череда корів, що спочивають на Тирлі. А хмара все плете зелене і холодне волосся дощу. Але усім тепло, […]...
- Дуб. опис рослини Росте на лісовій галявині розложистий красень-дуб. Міцний, високий, він повільно похитує різьбленим листям від ніжного подиху вітру. У давнину слов’яни вважали, що дубові гаї є житлами богів. Тому кремезні дерева заборонялося вирубувати, їх турботливо обгороджували. З давніх-давен дуб вірно служив людям. З його міцної деревини виготовляли домашнє начиння, будували фортеці, житла. Кора використовувалася для вичинки […]...
- Роль печі й скрині у народних обрядах Роль печі й скрині у народних обрядах Коли заходиш до української селянської хати, відчуваєш, що тебе зустрічає мудра й лагідна людина. Все в ній, гармонійно доповнюючи одне одного, складає єдиний образ, певний змістовний знак. І цей знак споконвічно виконував не тільки практичну а й естетичну та магічну функції, бо кожна річ у хаті мала своє […]...
- Твір з англіської мови The House of My Dream Кожна людина має своє уявлення про ідеальний будинок. З незапам’ятних часів люди завжди хотіли, щоб будинком було місце, де можна почувати себе зручно і затишно, куди завжди хочеться повертатися. Житло моєї мрії – це не будинок, а двоповерховий особняк. І як справжня господарка, я хочу облаштувати усе на свій смак. Тепер давайте я розповім вам […]...
- “У кого ненька, у того й голівка гладенька” Саме весна, привітна і щедра, подарувала Україні вірного сина, а світові – генія. Ім’я дала хлопчикові рідна мати – Тарас. Дитинство Тарасика було нещасливе, бо дуже скоро він залишився сиротою: Там матір добрую мою, Ще молодую у могилу нужда Та праця положила… Учитися хлопчик не мав змоги, тому з тринадцяти років пас чужі ягнята. Обернувся […]...
- Теплота родинного інтиму Станіслав Чернілевський Теплота родинного інтиму Теплота родинного інтиму. Ще на шибах досвіток не скрес. Встала мати. Мотузочком диму Хату прив’язала до небес. Станіслав Чернілевський використовує виразну метафору “мотузочком диму / Хату прив’язала до небес”, позначаючи таким чином, що мати розтопила піч і дим піднявся вгору. Весело і з ляком серед печі Полум’я гуляє по гіллю. Ковдрою закутуючи […]...
- Мое путешествие в США – My trip to the United States of America I went to the US when I was 15 years old. I and my mom met with my dad in the Germany. We spent there a week. It was the first time when I went abroad. When we got out of airplane we saw beautiful building of Frankfurt Airport. It was impressing. People there didn’t […]...
- Уточнюючі члени речення Уся Комарівка зовсім потонула в садках. Кругом села піднімаються спадисті гори на три боки. Гори вкриті садками, а там, вище, садки сходяться із старим дубовим лісом. У Комарівці, як і в інших невеликих селах того краю, люди дуже схожі одні на других: і чоловіки, і жінки однакові на зріст, високі, рівні станом. Усі люди гарні, […]...
- Любов Т. Шевченка до України (за поезією “Садок вишневий коло хати…”) Тарас Шевченко все життя мріяв жити в Україні, а сам довгі роки поневірявся у чужих краях. Перебуваючи у Петербурзі в казематі, він згадує рідний край, вишневі сади, лісні, працьовитих людей. І все це він. відтворив у невеличкому вірші “Садок вишневий коло хати…”. Поет палко любив Україну, бо тільки любляча людина могла намалювати таку чудову картину, […]...
- Колискова-заповіт юні (за віршем “Лебеді материнства” В. Симоненка) Ніжна, ласкава, як подих літнього вечора, назва вірша В. Симоненка: “Лебеді материнства”… Неначе заколисують римовані дворядкові вірші: Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. Спогадами лину до бабусиної колискової, яка оповиває ніжністю мою душу: Не ходи до хати, коте волохатий, . Не буди дитяти… І як переклик з народним […]...
- Мої враження від поезії Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати” Тарас Шевченко довгий час перебував у казематі Петропавлівської фортеці. Допити, довгі самотні дні й ночі в камері. Багато пережив, передумав поет за цей час. Якби не поезія, ми про це ніколи б не дізналися. Поетові пощастило дістати аркуш паперу і записати на ньому тринадцять віршів. Справжнім шедевром серед них є поезія “Садок вишневий коло хати”. […]...
- Красива й щедра душа народу виявляє себе в традиціях, обрядах, віруваннях, святкуваннях. Новорічні свята в Україні такі яскраві, веселі, сповнені вигадок, сміху, ігор! Це казкова, чарівна пора! Людям так хочеться вірити в казку, в диво, сподіватися на здійснення найзаповітніших мрій.. Різдво, Василя, Маланки, Водохреще – як багато цікавих обрядів пов’язано з цими надзвичайними днями! И малі, й дорослі охоче стають учасниками різних празникових дійств. Новолітування перетворює кожного на людину, що вірить у чаклунство, гадання, передбачення долі за якимись особливими знаками… Завжди неповторною є новорічна ніч. Ми всі чекаємо від неї якихось дарунків. Опівночі б’є годинник, і кожен удар його віддаляє нас від старого і наближає до нового – омріяного, жаданого і, сподіваємося, щасливого. Звертаючись подумки до Нового року, просимо його бути до нас ласкавим, прихильним, віримо в його щедрість і милосердя. Я люблю чекання новорічного свята. Хата прибрана якось особливо і ніби сповнена чарівного сяйва. Терпко пахне соснова глиця, потріскують запалені свічечки. Гарно! У такий час душа зичить усім добра, злагоди, усіляких життєвих гараздів. Різдвяні свята несуть із собою цілу купу побажань, які виспівуються в колядках. Гості-колядники віншують господаря й господиню, зичать їм статків, багатого врожаю, благополуччя, ясної зірки над долею. Люди в цей час об’єднані взаємною любов’ю, щирістю, надіями на краще майбуття. Прекрасні риси українського національного характеру виявляються на повну силу. Це і гостинність, і доброзичливість, і всепрощення, і щедрість… У кожній хаті за столом добрі люди вітають одне одного, а всі побажання зводяться до того, щоб була злагода в державі, щоб на столі завжди займав почесне місце святий хліб, схожий своєю круглою формою на сонечко Дитячі мрії… серйозні й несерйозні, реальні й нереальні. Дуже добре, коли у маленької людини є мрія, до якої вона прагне. “Людина без мрії, що птах без крила”, – говорить народна мудрість. Улас Самчук, як і його герої, умів радіти світові й будувати у собі власний, заснований на добрі. Письменник у творі показує два світи: дорослий […]...
- Я люблю свій старий сад… (твір-опис) Моя родина пишається нашим фруктовим садом. Його садили кілька поколінь нашого роду. Сад упритул підступає до будинку – теж дуже старого. У вікна заглядають вишневі дерева. Можна дотягтися рукою з вікна і нарвати жменьку вишень. В інше вікно скребеться яблунька. Є в нашому саду грушеві, абрикосові, сливові дерева. Коли вони цвітуть, у кімнату ллється не […]...
- Переказ оповідання Тхір і Калинич Тургенєва І. С План переказу 1. Орловські й калузькі мужики. 2. У садибі Тхора. 3. Знайомство з Калиничем. 4. Порівняльна характеристика Тхора й Калинича. Переказ Оповідання ведеться від імені оповідача-мисливця “Кому траплялося з Волховского повіту перебиратися в Жиздринский, того, імовірно, вражала різка різниця між породою людей в Орловській губернії й калузькій породі. Орловський мужик невеликий ростом, сутулуватий, похмурий, […]...
- Мої роздуми над повістю “Кайдашева сім’я” Іван Нечуй-Левицький – один із найвизначніших українських письменників, автор таких відомих творів з народного життя, як “Микола Джеря” і “Кайдашева сім’я”. Ці твори стали неначе чистими перлинами на грунті української літератури, виділяються своїм високим художнім рівнем, письменницькою майстерністю. Уже з перших сторінок повісті “Кайдашева сім’я” читач потрапляє в село Семигори, що знаходиться в яру, який […]...