Мої враження від поезії Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати”

Тарас Шевченко довгий час перебував у казематі Петропавлівської фортеці. Допити, довгі самотні дні й ночі в камері. Багато пережив, передумав поет за цей час. Якби не поезія, ми про це ніколи б не дізналися. Поетові пощастило дістати аркуш паперу і записати на ньому тринадцять віршів. Справжнім шедевром серед них є поезія “Садок вишневий коло хати”. У ньому немає узвичаєних художніх засобів, ніяких барв. Вечір в Україні постає перед читачем у всій своїй красі. Чудові картини природи, працю і побут селянської родини бачимо за допомогою зорових

і слухових образів, створених поетом: Сім’я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає. Дочка вечерять подає, А мати хоче научати, Так соловейко не дає.

Серед такої природи людині весело і спокійно. Шевченко змалював дружну сім’ю, де панує взаємоповага, любов і гармонія. Поезія викликає почуття гордості і захоплення красою природи. Вірш написано у фольклорному стилі. Він покладений на музику Я. Степовим, став народною піснею. Вона легко запам’ятовується, так і хочеться зспівати:

Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Мої враження від поезії Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати”