Любов Т. Шевченка до України (за поезією “Садок вишневий коло хати…”)

Тарас Шевченко все життя мріяв жити в Україні, а сам довгі роки поневірявся у чужих краях. Перебуваючи у Петербурзі в казематі, він згадує рідний край, вишневі сади, лісні, працьовитих людей. І все це він. відтворив у невеличкому вірші “Садок вишневий коло хати…”.
Поет палко любив Україну, бо тільки любляча людина могла намалювати таку чудову картину, перебуваючи за гратами;

Садок вишневий коло хати.
Хрущі над вишнями гудуть.
Плугатарі з плугами Йдуть.
Співають ідучи дівчата,
а матері вечерять ждуть.

Т. Шевченко

у такому короткому вірші зумів передати мальовничу картину, у якій злилися життя людини і природи. Він наклав один образ на інший, і перед нами постав український весняний вечір зі своїми неповторними кольорами і звуками. Гудуть хрущі – і все оживає, садок заповнюється білим цвітом, Малює автор образи плугатарів, дівчат, що співають пісню, матері, що чекає свою сім’ю на вечерю.
Поезія “Садок вишневий коло хати…” – один із небагатьох творів Т. Шевченка, де змальована ідилічна картина українського села без кріпаччини і панів. Мабуть, автор передав світлий спогад із дитинства.






Тетяна улюблена героїня о пушкіна.
Любов Т. Шевченка до України (за поезією “Садок вишневий коло хати…”)