Характеристика образа електри в трагедіях Еврипида
Електра – персонаж трагедій “електра” і “Орест”. У трагедії “електра” е. видана егисфом і Клитемнестрой заміж за бідного селянина. Однак цей шлюб залишається фіктивним, тому що селянин усвідомить, що одержав е. не по праву. Ідучи за водою, е. зустрічає в джерела Ореста, що разом з Пиладом таємно прибув в Аргос і по розмові е. з хором довідався в ній сестру Складається план мести, і Орест приходить у замішання, не знаючи, як йому впоратися одночасно з егисфом і матір’ю. е. пропонує свою допомогу у відношенні матері: відповідно
У побудові образа головної героїні Еврипид використовує свій улюблений прийом,
А е. винаходить спосіб, як при цьому врятуватися й самим Вона пропонує взяти в заручниці дочка Менелая Гермиону й змусити його тим самим допомагати їм, а у випадку його завзятості вбити її. Сама ж е. і здійснює план захоплення Гермиони, заманюючи її в будинок під тим – прийменником, що їм необхідна її допомога в умолении батьків. Гермиона з радістю погоджується допомогти й попадає під ніж до Ореста, що вимагає порятунок собі й своїй сестрі. Інтрига дозволяється появою Аполлона, що велить Гермиону відпустити, а е. віддати заміж за Пилада.
Схожі твори:
- Характеристика образа Олени в трагедіях Еврипида Олена – персонаж трьох трагедій Еврипида: “Троянок”, “Олени” і “Ореста”. Дві з них, “Троянки” і “Орест”, представляють традиційний образ Е. – невірної дружини, що втекла з Парисом, і винуватниці лих, що обрушилися на Елладу. У трагедії “Олена” Еврипид зображує Е. невинної. У трагедії “Троянки” зображене відведення в рабство знаменитих троянських жінок У числі полонених виявляються […]...
- Характеристика образа Медея в трагедіях Еврипида Медея – центральний персонаж однойменної трагедії. Дія драми відбувається в Коринфі, де М. зі своїм чоловіком Ясоном і двома дітьми перебуває у вигнанні після вбивства фессалийского пануючи Пелия. Основою сюжету є помста Медеи Ясону, що залишив неї заради одруження з дочкою коринфского пануючи Креонта. М. грозить жорстоко помститися кривдникам. Побоюючись її гніву, цар Креонт велить […]...
- Характеристика образа Іполита в трагедіях Еврипида Іполит – головний герой однойменної трагедії. І., що живе в Трезене син афінського царя Тесея, своїм старанним шануванням Артеміди й зневагою, що виявляється до Афродіти, викликав гнів останньої. По її задуму в нього жагуче закохалася дружина Тесея й мачуха І. Федра. Стара годувальниця Федри вирішує будь-що-будь допомогти їй Проти волі Федри вона викликається виступити посередницею […]...
- Андромаха характеристика образа Андромахи Андромаха – удова Гектора, проводиря троянцев у Троянській війні, якого вбив Ахілл, бранка сина Ахиллапирра. Драматург, ставлячи основних героїв трагедії перед однією й тією же проблемою – вибором між боргом і почуттям, що суперечить цьому боргу, створює конструкцію, у якій персонажі зв’язані один з одним повторюваними відносинами: Пирр любить А., але вона не любить Пирра, […]...
- Британик характеристика образа Нерона Нерон – римський імператор, син Агрипини й Домиция енобарба (Агенобарба), зведений брат Британика, що отруїв його в боротьбі за зміцнення своїх прав на престол і з ревнощів до люблячої Британика Юнії. Расин малює вісімнадцятирічного Н., що робить перше вбивство. “Нерон не вбив ще свою матір, дружину, наставників, але в ньому зріють насіння всіх цих лиходійств, […]...
- Фауст характеристика образа Мефистофеля Мефистофель – один із центральних персонажів трагедії – у значеннєвому відношенні дуже багатозначний. М., з одного боку, втілює той мир нечистої, “диявольської” сили, з якої Фауст вступає в договір, сподіваючись угамувати свою спрагу безмірних знань і насолод. Однак М. втілює й “зло” як джерело протиріччя, початок занепокоєння, незадоволеності, як спонукання до дії. У той же […]...
- Пан кіт, або кіт у чоботах характеристика образа Кота Кіт дістався в спадщину молодшому синові мірошника. Почувши про намір зневіреного бідняка з’їсти його й зі шкіри зробити муфту, К. “мовив йому тоном статечн і серйозним: “Не засмучуйтеся, государ мій; дайте мені тільки мішок так замовте пари чобіт, щоб мені було в чому пробиратися через кущі, і ви побачите, що вам дісталася зовсім не така […]...
- Мати характеристика образа Знахідки Андрія Онисимовича Знахідка Андрій Онисимович (“чуб”, Андрій) – революціонер-підпільник, друг Павла Власова і як би прийомний син Ниловни. А. – українець, “незаконнонароджений” сирота-приймак (ср. прізвище героя). Він “син всіх людей”; ім’я героя (Андрій – “людин”) символізує “загальнолюдське”, гуманний початок у революційній діяльності. А. висловлює думки про інтернаціональне братерство робітників всіх країн, що містять євангельські асоціації: “Для нас […]...
- Фауст характеристика образа Маргарити Маргарита – кохана Фауста в трагедії Гете. Історія М., її недовгого щастя й безвинної загибелі в першій частині трагедії є як би емоційним її осередком, у той же час вона дуже істотна для розуміння трагедії в цілому. М. – проста дівчина, істота цілком земне, живуче у світі повсякденних життєвих турбот і радостей. Вона як би […]...
- Горе від розуму характеристика образа Скалозуб Сергій Сергеич Горе ВІД РОЗУМУ (Комедія, 1824; опубл. із пропусками – 1833; повністю – 1862) Скалозуб Сергій Сергеич – персонаж комедії, що связуют героїв “першого рівня” (які самостійно беруть участь у дії, див. статті “грибоедовского” роздягнула) і персонажів “другого рівня”, московських типажів, представлених на балі в будинку Фамусова. В образі Скалозуба виведений “ідеальний” московський наречений – грубуватий, […]...
- Іліада характеристика образа Олени Олена – наділена незвичайною красою дочка верховного бога Зевса й смертної жінки Леди, дружина Менелая, викрадена сином пануючи Трої Парисом. Із всіх персонажів “Илиади” Е. найбільшою мірою втілює ідею пасивності людини, його абсолютної залежності від вищих сил. Е. не зі своєї волі покинула будинок пануючи Спарти Менелая, але лише корячись велінню богів і насамперед сваволі […]...
- Федра характеристика образа Федри Федра – дружина Тесея, дочка Миноса й Пасифаи, мачуха Іполита. Ф. палає пристрастю до свого пасинка й відкривається йому, але коли вертається додому її чоловік Тесей, якого вона вважала загиблої, рятуючи себе й своїх дітей від ганьби, допускає, щоб годувальниця енона оббрехала Іполита в зазіханні на її честь раніше, ніж відкриється правда. Проклятий батьком, Іполит […]...
- Три мушкетери характеристика образа кардинала Ришелье Ришелье, кардинал – перший міністр, що володіє фактично необмеженою владою навіть над королем Людовиком XІІІ, так чи інакше бере участь у всіх подіях, що відбуваються у романі, і плетущий хитромудрі інтриги, спрямовані головним чином проти королеви Ганни Австрійської. Р. персоніфікує собою головну конфронтуючим мушкетерам силу, з якої вони, однак, справляються, а в остаточному підсумку досягають […]...
- Декамерон характеристика образа Гризельди Гризельда – дружина Гвалтьери, маркіза Салуццкого, узята з бідної сільської сім’ї й піддана їм нечуваним випробуванням: спочатку він відбирає в неї дітей, дочку й сина, роблячи вигляд, що наказав їх убити, потім виганяє з будинку в одній сорочці й, нарешті, велить підготувати будинок до прийому нової дружини й прислужувати їй за столом. Г. приймає всі […]...
- Гораций характеристика образа Горация Гораций – син старого Горация, шляхетного римлянина, головний герой однойменної трагедії. Громадянин і патріот, вигодуваний Римом, Г. готовий беззастережно принести йому в жертву все своє особисте надбання: родинні узи, сім’ю, життя. Могутність вічного міста є найперша умова його власного благополуччя. Випробуваний у боях воїн, що здобув своїми подвигами всенародну славу, Г. бачить єдине виправдання своєму […]...
- Пан кіт, або кіт у чоботах характеристика образа Маркіза де Караба Маркіз де Караба – придумане Котом ім’я його хазяїна, молодшого сина мірошника. Старші сини успадкували млин і осла, які можуть їх прокормити. Він же, одержавши в спадщину Кота, не може придумати нічого краще, ніж з’їсти його. Але завдяки діям Кота він стає чоловіком королівської дочки. Кіт улаштовує його долю, не присвячуючи у свої задуми. Навіть […]...
- Фауст характеристика образа Фауста Фауст. Ім’я походить від латинського слова faustus – щасливий, щасливий. Образ Ф. супроводжував Гете все життя, первісний начерк трагедії “Прафауст” ставиться до 1773-1775 гг.; трагедія в цілому була завершена в 1831 р. (останні виправлення були зроблені Гете незадовго до смерті, в 1882 р. ). У міру того як просувалася робота над трагедією, образ Ф. здобував […]...
- Безприданниця характеристика образа Карандишева Юлія Капитонича Карандишев Юлій Капитонич – “парубок, небагатий чиновник”. К. – особливий герой у світі Островського, що примикає до типу бідного чиновника, що володіє почуттям власного достоїнства. При цьому самолюбство в ньому гіпертрофовано настільки, що стає заміною будь-якому іншому почуттю. Лариса для нього – це не просто кохана дівчина, це ще й свого роду приз, що йому […]...
- Мати характеристика образа Павла (Власов Павло Михайлович) Павло (Власов Павло Михайлович)- син головної героїні роману, потомствений робітник, що став професійним революціонером. Прототипом персонажа послужив сормовский робітник П. Заломів. У той же час доля горьковского персонажа пов’язана із символікою спокутної жертви; оскільки на початку повести зображений різкий перелом у житті П., що зі звичайного фабричного хлопця перетворюється у свідомого політичного борця, припустимо бачити […]...
- Травнева ніч або утоплениці характеристика образа Паночка-Русалка, утоплениця ТРАВНЕВА НІЧ, АБО УТОПЛЕНИЦЯ (повість, 1829-1831; опубл. 1831 – 1832) Панночка-Русалка, утоплениця, – героїня стародавньої легенди, що в 1-й главі розповідає своєї улюбленої “формально-головний” герой повести, бандурист Левко. Пізніше, в 5-й главі, – чарівна помічниця Левко. П.-Р. у Гоголя повинна нагадати читачеві й про фольклорну традицію (недарма вперше вона з’являється в “обрамленні” місцевої легенди), і […]...
- Батьки й діти характеристика образа Одинцовій Ганни Сергіївни БАТЬКИ Й ДІТИ (Роман, 1862) Одинцова Ганна Сергіївна – красуня аристократка, предмет трагічної пристрасті “нігіліста” Базарова. В О. помітні риси, властиві новому поколінню дворян, – відсутність станової пихи, воля суджень, відомий демократизм. У той же час у ній все чуждо Базарову – навіть якості, які те саме що його власним. О. розумна, горда, незалежна зовсім […]...
- Іліада характеристика образа Нестора Нестір – персонаж “Илиади” і “Одиссеи”, цар Пилоса. У поемах Н. з’являється як навчений роками старець, чиє основне завдання – допомагати радами більше молодим героям. Він стає посередником у сварці Ахілла й Агамемнона: уже в 1-й пісні він намагається запобігти їх сварці, а після того як Ахілл віддаляється від війська, Н. пропонує Агамемнонові загладити нанесену […]...
- Історія Нью-Йорка характеристика образа Дидриха Никербокера Никербокер Дидрих – умовний оповідач, від імені якого ведеться також оповідання в новелах “Рип Ван Винкль”, “Легенда про Сонну Балку”, “Будинок із примарами”. Восени 1809 р. у нью-йоркській газеті “Ивнинг пост” з’явилася замітка про “маленького літнього пана, одягненому в поношений чорний камзол і трикутний капелюх, по ім’ю Никербокер”. “Тому що є підозра, що він несповна […]...
- Тристан і Ізольда характеристика образа Тристана Тристан – головний герой сказань про Тристане й Ізольду, син короля Ривалена (у деяких версіях Мелиадук, Канелангрес) і принцеси Бланшефлер (Белиабель, Блансебиль). Батько Т. гине в сутичці з ворогом, а мати – у родових борошнах. Умираючи, вона просить назвати новонародженої дитини Тристаном від французького trіste, т. е. “смутний”, тому що й зачатий, і породжений він […]...
- Собор Паризької богоматері характеристика образа Клода Фролло Фролло Клод – архідиякон собору Паризької богоматері наприкінці XV в. Навчений знаннями в багатьох науках, самолюбний і розумова людина, вона обуреваем диявольською пристрастю до прекрасної циганки есмеральде. Ф. невідступно переслідує її і йде на будь-які злочини в спробах її роздобути: доручає своєму вихованцеві Квазімодо викрасти дівчину, намагається вбити улюбленого нею капітана де Шатопера. У замаху […]...
- Тартюф, або ошуканець характеристика образа Тартюфа Тартюф – лицемір, втершийся в довіру Оргона, що привласнює собі його будинок і стан, але викритий і арештований по королівському указі. Його ім’я, мабуть, узято Мольером з арсеналу італійської комедії масок, де з’являвся персонаж Тартуфо (згадування про нього вперше зафіксоване у Франції в 1609 р.). Виявляється й асоціація зі старофранцузским truffe – обман, плутня. У […]...
- Фуенте Овехуна характеристика образа Лауренсии Лауренсия – селянська дівчина, що підняла жителів свого села, Фуенте Овехуни, на розправу з Командором ордена Калатрави Фернаном Гомесом де Гусманом, що притесняли й оскорбляли жителів сільця. Л., дочка шляхетного алькальда Фуенте Овехуни, закохується у Фрондосо, гарного, розумного й сміливого юнака, що захистив один раз дівчину від зазіхань Командора. Командор усіляко прагнув домогтися любові дівчини, […]...
- Тристан і Ізольда характеристика образа Марка Марко, король – персонаж сюжету про Тристане й Ізольду, дядько Тристана (брат його матері) і чоловік Ізольди Білявої. М. – правитель Корнуельса (іноді його столицею називається Тинтажель, іноді – Лондон). У Тинтажеле протікає дія ряду лицарських романів. Один раз до берегів королівства, де править Марко, пристає корабель норвезьких купців. Вони висаджують на берег юнака, що […]...
- Іліада характеристика образа Гектора Гектор – син Приама, проводир троянського війська. Як і Ахілл, Г. у всіх своїх учинках керується військовою честю, але якщо Ахілл цінує її заради її самої, те Г., дотримуючи свою честь, у той же час усвідомить, що несе відповідальність перед своїм народом, інтереси якого він повинен захищати. Гомер показує, як у душі Г. борються два […]...
- Мати характеристика образа Ниловни (Власова Пелагія Ниловна) Ниловна (Власова Пелагія Ниловна) – головна героїня повести, образ якої символізує Росію (порівн. ” мати-батьківщина”), а також містить євангельські асоціації. З Н. у повісті зв’язана домінуюча точка зору – загальнолюдське, “народне” сприйняття подій. Відповідно, динаміка характеру героїні покликана показати зміни народної психології. Материнська любов до сина трансформується в Н. у любов до людей взагалі; християнський […]...
- Дубровский характеристика образа Маша, Марья Кириловна Троекурова ДУБРОВСКИЙ (Роман, 1832-1833; опубл. 1841) Маша, Марья Кириловна Троекурова – ніжна дочка грізного провінційного самодура; сімнадцятилітня красуня, у яку закоханий двадцатитрехлетний Володимир Дубровский, спадкоємець поміщика, розореного її батьком. Вік; біле плаття повітової панянки; вихователька-француженка (мамзель Мими, що прижила від Кирили Петровича Троекурова Сашка, зведеного брата М.); величезна бібліотека, складена в основному із французьких письменників XVІІІ […]...
- Жіночі образи у трагедіях Шекспіра Образ Офелії – один з яскравих прикладів драматичної майстерності Шекспіра. Її життя показано ніби пунктиром: прощання з Лаертом, розмова з батьком, розповідь про божевілля Гамлета, бесіда і розрив з Гамлетом, бесіда перед сценою “мишоловки”, сцена божевілля. Офелія з’являється перед нами у взаєминах із братом, батьком, принцом Гамлетом, у якого вона закохана. Вихована при дворі, героїня […]...
- Матренин будинок характеристика образа Оповідача Оповідач – автобіографічний персонаж. Матрена називає його Игнатьичем. Відбувши посилання в “курній, гарячій пустелі”, він реабілітований в 1956 р. і побажав жити в селі де-небудь у середній смузі Росії. Виявившись у Тальнове, він оселився в Матрени, викладав математикові вшколе. Табірне минуле проступає у всіх його вчинках і бажаннях: піти від сторонніх очей, від будь-якого втручання […]...
- Жан-Кристоф характеристика образа Жана Кристофа Жан-Кристоф – центральний герой епіко-ліричного оповідання Ролана – сполучить у собі необоримую силу духу (ньому. Krafft – “сила”) із презирством до насильства, приниженню людської особистості. Героєм вибраний музикант, німець по національності, що в розпал антигерманських настроїв у Франції було певним викликом. Ж. – ДО. здійснює себе в музиці, що стає філософією життя. Музикант здатний, а […]...
- Будденброки характеристика образа Християна Християн – брат Томаса й Тоні, син консула, народився в 1828 р., продовжує жити до кінця роману. На противагу братові має велику внутрішню незалежність і не вважає для себе необхідним піклуватися про престиж сім’ї й фірми. Після довгого перебування в Лондоні, а потім у Вальпараїсо X. вертається додому й намагається працювати в конторі разом з […]...
- Характеристика образа Фауста Фауст. Ім’я походить від латинського слова faustus – щасливий, щасливий. Образ Ф. супроводжував Гете все життя, первісний начерк трагедії “Прафауст” ставиться до 1773-1775 гг.; трагедія в цілому була завершена в 1831 р. (останні виправлення були зроблені Гете незадовго до смерті, в 1882 р. ). У міру того як просувалася робота над трагедією, образ Ф. здобував […]...
- Гамлет, принц датський характеристика образа Гамлета Гамлет – центральний персонаж однойменної трагедії Шекспіра. Уже давно замічено, що чи ледве не всі герої Шекспіра схильні скоріше до міркування, чим до дії. Найбільшою мірою це ставиться до Г., внутрішній мир якого неухильно валить під подвійним натиском: болісні щиросердечні переживання, викликані зовнішніми обставинами (жахлива смерть батька, підлість дядька, зрадництво матері й друзів), збільшуються руйнівними […]...
- Характеристика образа Альмавива в комедіях Бомарше П Альмавива – граф, спритний кавалер, потім чоловік Розини, якого в другій п’єсі циклу любовна плутня зробили посміховищем власних слуг. життєвий досвід, Що Прийшов з роками, перетворює А. у зразок щирої чесноти й мудрості серця, виявленої старим вельможею, коли в “Злочинній матері” виявляється під сумнівом честь і репутація Розини, що прится чоловікові колишню невірність. Згідно Бомарше […]...
- Іліада характеристика образа Терсита Терсит (інакше Ферсит) – персонаж “Илиади”, грецький воїн. Т. з’являється лише один раз, в 2-й пісні поеми (вірші), де в момент випробування Агамемноном грецького війська він призиває всіх вертатися додому, залишивши під Троєю одного Агамемнона, якого хулить і дорікає в користі. Т. утихомирює Одиссей ударом свого скіпетра й загрожує, у випадку якщо той продовжить свої […]...
- Характеристика образа Керубина в комедіях Бомарше П Керубино – паж Альмавиви, закоханий у графиню, як і у всіх жінок на світі, cherubіno dі amore, як, поддразнивая його, виражається один з персонажів другого плану, хоча К. і справді херувим любові. Особливо обмовляючи, що ця роль должнабить віддана молодій виконавиці, Бомарше посилався на відсутність підходящих акторів у тодішніх трупах, але подібна необхідність викликана й […]...