Андромаха характеристика образа Андромахи

Андромаха – удова Гектора, проводиря троянцев у Троянській війні, якого вбив Ахілл, бранка сина Ахиллапирра. Драматург, ставлячи основних героїв трагедії перед однією й тією же проблемою – вибором між боргом і почуттям, що суперечить цьому боргу, створює конструкцію, у якій персонажі зв’язані один з одним повторюваними відносинами: Пирр любить А., але вона не любить Пирра, тому що вірно пам’яті Гектора; Гермиона любить Пирра, але він любить не її, а А., що любить Гектора; Орест любить Гермиону, але вона любить не його, а Пирра, що любить

А. , що любить Гектора. У цьому ланцюжку тільки А. любить того, кого любити велить їй борг. За концепцією Расина, лише в цьому випадку герой може врятувати своє життя й піднятися, в інші ж випадках, коли борг забутий, героя чекає нещастя й смерть. Пирр, що зробив А. царицею, був убитий перед вівтарем греками на чолі з Орестом, що мстили за залишену Гермиону.

А., чиї права визнали епирци, спонукує їх мстити грекам за нового чоловіка, “та й за колишнього попутно, може бути”, як зауважує Пилад. А. , що виконала свій борг, урятована, всі інші герої, що забули про борг під впливом нерозділеної любові, прийшли до краху свого життя: Пирр

убитий, Гермиона закололася, Орест втратив розум. Зображення торжества А. на сцені знизило б трагедійність добутку.

Але є й інша причина відсутності головної героїні вфинале. Расин-Психолог досліджує проблему нерозділеної любові як справжньої трагедії людини. А. не виключення: її любов до Гектору не може бути реалізована й робить її нещасної незалежно від того, бранка вона або цариця. Але зображення страждаючої А. суперечило б філософському пафосу прославляння вірності боргу.

Расин знайшов найбільш точне художнє рішення цього протиріччя






Чи сучасно бути вихованим.
Андромаха характеристика образа Андромахи