Матренин будинок характеристика образа Оповідача

Схожі твори:

1. Будинок про сім фронтонів характеристика образа Полковника Пинчена Полковник Пинчен – старий пуританин, засновник роду Пинченов, що прибув у Нову Англію разом з першими поселенцями. Померлий більш ніж за сто років до часу, коли розгортається дія роману, вона даний Готорном не як безпосередньо діюча особа, а через вплив його вчинків на героїв-сучасників автора, розкриваючи в такий спосіб центральну проблему роману – проблему зв’язку […]...
2. Характеристика добутку Матренин двір Солженицина А. И “Улітку 1953 року з курної гарячої пустелі вертався навмання – просто в Росію”. Ці рядки відкривають оповідання Солженицина “Матренин двір”, дивний сплав документа й високої художньої прози. У рукописі, щоправда, вказувався 1956 р., але, за порадою Твардовского, Солженицин перемінив дату з міркувань цензури, перемістив дію в часи хрущовської відлиги. Оповідання багато в чому автобиографичен. Після […]...
3. Короткий зміст оповідання Матренин двір Солженицина А. И Доля оповідача схожа з долею самого Олександра Ісайовича Солженицина – він теж фронтовик. І теж повернення його із фронту затрималося “годиков на десять”. Тобто довелося відсидіти нізащо – як полстрани, якщо не більше, сиділо тоді в таборах. Герой мріє працювати вчителем у сільській глибинці – подалі від цивілізації. Він відбув посилання “у курній гарячій пустелі” […]...
4. Антонівські яблука характеристика образу оповідача Оповідач – “я” письменника, багато в чому схоже з ліричним героєм в поезії Бунина. “Антонівські яблука” – символ Росії, що відходить в минуле, подібний до чехівського “Вишневого саду” : “Пам’ятаю великий, увесь золотий сад, що підсохнув і поріділий, пам’ятаю кленові алеї, тонкий аромат опалого листя і – запах антонівських яблук, запах меду і осінньої свіжості”. […]...
5. Образ оповідача в усмішках Остапа Вишні “Мабуть, із часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялась знову в прекрасній творчості Остапа Вишні”, – писав Олесь Гончар. Саме в усмішках найповніше виявилася чиста, щедра і весела душа письменника. Герої оповідок – мисливці-невдахи і фантазери, добродушні, щирі селяни. І майже в кожному творі присутній мудрий і дотепний, […]...
6. Щастя характеристика образа Тестова Івана Хомича Тестів Іван Хомич – герой-оповідач, скляр. Відповідаючи на запитання, чи було в його житті щастя, воно розповідає історію, що происшли 20 або 25 років тому. Один раз, сидячи в трактирі, він бачить, як хазяїн намагається виштовхнути п’яного “царського солдата”; виявившись на вулиці, той, щоб відомстити розбиває кругляком дзеркальне скло вітрини. З розбитого вікна дме; але […]...
7. Комплексний аналіз добутку “Матренин двір” А. І. Солженицина У добутку “Матренин двір” Олександр Ісайович Солженицин описує життя працьовитої, розумної, але дуже самотньої жінки – Матрени, що ніхто не розумів і не цінував, але всякий намагався скористатися її працьовитістю й чуйністю Сама назва оповідання “Матренин двір” можна витлумачити по-різному. У першому випадку, наприклад, слово “двір” може означати просто уклад життя Матрени, її господарство, її […]...
8. Батьки й діти характеристика образа Кірсанова Аркадія Миколайовича БАТЬКИ Й ДІТИ (Роман, 1862) Кірсанов Аркадій Миколайович – приятель Євгенія Базарова і його учень, представник молодого покоління, що коштує на відміну від Базарова набагато ближче до його середнього рівня. У його позиції прямий вплив епохи сполучається з таким же прямим впливом звичайних властивостей віку. Захоплення А. новітнім навчанням досить поверхово. В “нігілізмі” його залучають […]...
9. В чем суть праведности Матрены в рассказе А. И. Солженицына “Матренин двор”? Стержневая тема творчества А. И. Солженицына – противостояние человека силе зла, как внешнего, так и захватывающего само сердце, история падения, борьбы и величия духа, неотрывная от трагедии России. В рассказе “Матренин двор* автор изобразил народный характер, сумевший сохранить себя в страшной смуте XX века. “Есть такие прирожденные ангелы, они как будто невесомы, они скользят как […]...
10. “Матренин двір” – це оповідання про нещадність людської долі Росія багата не тільки безмежними просторами, родючими землями, фруктовми садами, але й неабиякими людьми, праведниками, обдарованими чистою, божественною енергією. Вони дивляться на нас ясними глибокими очами, начебто заглядають у душу, так так, що нічого від них не сховаєш. Праведники жертвують багатьма життєвими принадностями заради чистоти душі, з радістю допомагають навколишньої гідно перебороти всі негоди, вийти […]...
11. Краткое изложение Матренин двор Солженицын А. И. Солженицын Матренин двор Летом 1956 г. на сто восемьдесят четвертом километре от Москвы по железнодорожной ветке на Муром и Казань сходит пассажир. Это – рассказчик, судьба которого напоминает судьбу самого Солженицына (воевал, но с фронта “задержался с возвратом годиков на десять”, то есть отсидел в лагере, о чем говорит еще и то, что, […]...
12. Міркування по оповіданню А. І. Солженицина “Матренин двір” Важко й непросто зложилася доля А. І. Солженицина. Фронт, важкий шлях від Орла до Східної Пруссії, медалі за виявлену мужність, а потім арешт, восьмирічне перебування у в’язницях лиховісного “архіпелагу ГУЛАГ”. В 1970 році Солженицин був визнаний гідним Нобелівської премії по літературі. Оповідання “Матренин двір” Надрукований в 1963 році. Він повністю автобиографичен і достовірний. Життя Матрени […]...
13. Комплексный анализ произведения “Матренин двор” А. И. Солженицына В произведении “Матренин двор” Александр Исаевич Солженицын описывает жизнь трудолюбивой, умной, но очень одинокой женщины – Матрены, которую никто не понимал и не ценил, но всякий пытался воспользоваться ее трудолюбием и отзывчивостью. Само название рассказа “Матренин двор” можно истолковать по-разному. В первом случае, например, слово “двор” может означать просто уклад жизни Матрены, ее хозяйство, ее […]...
14. Три мушкетери характеристика образа Д’артаньяна Д’артаньян – головний герой роману, що приїхав з Гаскони в Париж у пошуках слави й блискучої кар’єри, розумний, безстрашний, хитрий і непереборний герой, що відразу ж потрапив у вир придворних інтриг, що тягнуть за собою нескінченні дуелі, сутички й пригоди, незвичайно щасливий, своїм розумом, шляхетністю, прямотою й везінням добивающийся всього, про що мріяв, і снискавший […]...
15. Історія Нью-Йорка характеристика образа Дидриха Никербокера Никербокер Дидрих – умовний оповідач, від імені якого ведеться також оповідання в новелах “Рип Ван Винкль”, “Легенда про Сонну Балку”, “Будинок із примарами”. Восени 1809 р. у нью-йоркській газеті “Ивнинг пост” з’явилася замітка про “маленького літнього пана, одягненому в поношений чорний камзол і трикутний капелюх, по ім’ю Никербокер”. “Тому що є підозра, що він несповна […]...
16. Будинок з мезоніном (переказ) Оповідач (оповідь йде від першої особи) згадує, як шість-сім років тому жив у маєтку Белокурова в одному з повітів Т-ої губернії. Господар “вставав дуже рано, ходив у чумарці, вечорами пив пиво і все скаржився мені, що він ніде і ні в кому не зустрічає співчуття”. Оповідач – художник, але влітку так заледащів, що майже нічого […]...
17. Проблема позитивного героя (по повісті Один день Івана Денисовича й оповіданню Матренин двір Солженицина А. І.) Письменник, якщо тільки він Є нерв великого народу, Не може бути не уражений, Коли уражена воля. Я. П. Полонский Відмінною рисою творчості А. І. Солженицина є тісне переплетення реалістичного зображення радянської дійсності й філософських шукань правди життя Тому практично всі добутки письменника, у тому числі повість “Один день Івана Денисовича” (деякі літературознавці використовують інше визначення […]...
18. Образ оповідача у творчості Марка Вовчка Намагаючись якнайповніше передати риси характеру жінки-селянки, письменниця сама перевтілюється у її образ, використовуючи постать оповідача в межах літературної традиції першої половини XIX ст. Панівною формою художнього викладу в оповіданнях та повістях цього часу була традиційна, започаткована Квіткою-Основ’яненком за народним зразком оповідь, що являла собою усний монолог людини з демократичного, найчастіше селянського, середовища. Ставилася мета створити […]...
19. Судьба русской деревни в рассказе А. И. Солженицына “Матренин двор” Имя Александра Исаевича Солженицына еще несколько лет назад было запрещено, но в настоящее время мы имеем возможность восхищаться его произведениями, в которых он демонстрирует исключительное мастерство в изображении человеческих характеров, в наблюдении за судьбами людей и понимании их. Особенно ярко все это раскрывается в рассказе Матренин двор. С первых строк рассказа читатель узнает вроде бы […]...
20. Золотий жук характеристика образа Вільяма Леграна Легран Вільям – людина, що знайшла скарб завдяки своїй винахідливості й вірі в обгрунтованість переказів, які іншим здавалися тільки легендою. Л. походить зі стародавньої гугенотської сім’ї; невдачі позбавили його багатств і довели до вбогості. Як озивається про Л. його друг-оповідач, “він відмінно утворений і наділений незвичайними здатностями, але разом з тим заражений мізантропією й страждає […]...
21. Твір по літературі по оповіданню О. І. Солженицина “Матренин двір” Олександр Ісайович Солженицин. Ще якихось двадцять років тому його ім’я заборонене було вимовляти, а сьогодні ми захоплюємося його глибоко філософськими добутками, у яких розкривається майстерність у зображенні характерів, уміння спостерігати за людьми й розуміти їх. І особливо яскраво розкривається це в оповіданні “Матренин двір”. Чим цікавий це оповідання? Начебто б звичайне післявоєнне життя російського села. […]...
22. Як міняється образ автора-оповідача в оповіданні Антоновські яблука? Одна з особливостей художньої манери Буніна – ліричність його прози. У багатьох оповіданнях письменника головним є не сюжет, а відверте вираження авторських почуттів стосовно героїв і подій. У таких добутках скріпним елементом тексту стає не тільки послідовність подій, але й почуття автора – його думки, спогаду, асоціації. “Антоновські яблука” – це психологічне оповідання, що має […]...
23. Історія одного міста характеристика образа Глуповцов ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА ( 1869-1870) Глуповци – мешканці міста, образ якого вперше з’явився на початку 1860-х рр. у нарисах письменника “Глупов і глуповци” і “Глуповское розпуста”, заборонених цензурою. Глуповци, як пояснив Щедрін у полеміці із критиками книги, – це “народ історичний”, тобто реальний, не ідеалізований, “люди, як і всі інші, з тою тільки оговоркою, що […]...
24. Сповідь сина століття характеристика образа Октава де Т Октав де Т. – парубок із заможної сім’ї, ведучий дозвільне життя в Парижу. Важко травмований зрадою коханки, О. під впливом свого цинічного друга Діжі-Не пускається в безладну розпусту. Смерть батька змушує його повернутися в рідну провінцію, і там він зустрічає молоду вдову Бригитту Пирсон. Спаленіла в ньому любов не відразу зустрічає взаємність, але й після […]...
25. Батьки й діти характеристика образа Кірсанова Миколи Петровича БАТЬКИ Й ДІТИ (Роман, 1862) Кірсанов Микола Петрович – батько Аркадія Кірсанова. Це людина вже літній, що пережила чимало нещасть, але не зломлений ними. Ідеаліст із романтичними смаками й похилостями, він на свій лад прагне здійснити у своєму житті ідеал, що нагадує ідеал Лаврецкого з “Дворянського гнізда”, – трудиться, намагається перетворити в дусі часу поміщицьке […]...
26. Характеристика образа Керубина в комедіях Бомарше П Керубино – паж Альмавиви, закоханий у графиню, як і у всіх жінок на світі, cherubіno dі amore, як, поддразнивая його, виражається один з персонажів другого плану, хоча К. і справді херувим любові. Особливо обмовляючи, що ця роль должнабить віддана молодій виконавиці, Бомарше посилався на відсутність підходящих акторів у тодішніх трупах, але подібна необхідність викликана й […]...
27. Деревенская тема в рассказе “Матренин двор” Произведения А. И. Солженицына отмечены суровой жизненной правдой. В рассказе “Матренин двор” он повествует о судьбах русской деревни, о тех нравственных сдвигах, которые происходят в душах крестьян. Главной героине рассказа пришлось испытать на своем веку много горя и несправедливости: разбитая любовь, смерть шестерых детей, потеря мужа на войне, адский, не всякому мужику посильный труд в […]...
28. Британик характеристика образа Нерона Нерон – римський імператор, син Агрипини й Домиция енобарба (Агенобарба), зведений брат Британика, що отруїв його в боротьбі за зміцнення своїх прав на престол і з ревнощів до люблячої Британика Юнії. Расин малює вісімнадцятирічного Н., що робить перше вбивство. “Нерон не вбив ще свою матір, дружину, наставників, але в ньому зріють насіння всіх цих лиходійств, […]...
29. Тристан і Ізольда характеристика образа Ізольди Білявої Ізольда Белорукая – персонаж сказань про Тристане й Ізольду, сестра герцога Каердина, дружина Тристана. Одруження Тристана на І. особливо докладно осмислюється у романі Тома, де автор докладно аналізує, чому Тристан вирішив женитися й чому саме на І. Особливу роль тут зіграли ім’я: Тристан намагається замінити одну І. інший Немаловажної виявляється й краса І. Белорукой. Крім […]...
30. Роль оповідача у романі “Герой Нашого Часу” Оповідання розбите на п’ять повістей-новел, об’єднаних образом Печорина. В основу кожної із сюжетних ліній покладений той або інший конфлікт: психологічний, моральний, філософський, конфлікт характерів (Печорин і Бела, Печорин і Максим Максимич, Печорин і Мері, Печорин і Грушницкий, Печорин і Вернер, Печорин і “водяне суспільство”). Цей ряд може бути також доповнений прямо не зазначеним у романі, […]...
31. Горе від розуму характеристика образа Фамусов Павло Опанасович Горе ВІД РОЗУМУ (Комедія, 1824; опубл. із пропусками – 1833; повністю – 1862) Фамусов Павло Опанасович – один із ключових героїв комедії; багатий удівець, пан, у чиєму московському будинку відбувається дія, “керуючий у казенному місці”; батько Софії, у яку закоханий раптово повернувся після трирічної відсутності Чацкий. (Ф. був другом його покійного батька.) Образи Чацкого й […]...
32. Горе від розуму характеристика образа Скалозуб Сергій Сергеич Горе ВІД РОЗУМУ (Комедія, 1824; опубл. із пропусками – 1833; повністю – 1862) Скалозуб Сергій Сергеич – персонаж комедії, що связуют героїв “першого рівня” (які самостійно беруть участь у дії, див. статті “грибоедовского” роздягнула) і персонажів “другого рівня”, московських типажів, представлених на балі в будинку Фамусова. В образі Скалозуба виведений “ідеальний” московський наречений – грубуватий, […]...
33. Безприданниця характеристика образа Карандишева Юлія Капитонича Карандишев Юлій Капитонич – “парубок, небагатий чиновник”. К. – особливий герой у світі Островського, що примикає до типу бідного чиновника, що володіє почуттям власного достоїнства. При цьому самолюбство в ньому гіпертрофовано настільки, що стає заміною будь-якому іншому почуттю. Лариса для нього – це не просто кохана дівчина, це ще й свого роду приз, що йому […]...
34. Недоук характеристика образа Софія НЕДОУК (Комедія, опубл. 1783, пост. 1782) Софія – племінниця Стародума (дочка його сестри); мати С. – сваха Простакова й свойственница (як і С. ) Простако-Виття. Софія – по-гречески означає “мудрість”. Однак ім’я героїні одержує в комедії особливий відтінок: мудрість С. – не раціональна, не мудрість, якщо можна так виразитися, розуму, а мудрість душі, серця, почуття, […]...
35. Євгеній Онєгін характеристика образа Володимир Ленский ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН (Роман у віршах, 1823-1831; публ. главами) Володимир Ленский – любовний суперник Онєгіна. У романі про любов не обійтися без мотиву ревнощів, хоча б даремної. Але поява Ленского на сторінках роману (він приїжджає в село майже одночасно зі своїм новим сусідом Онєгіним; сходиться з ним; уводить у будинок Ларіних; знайомить із Тетяною і її […]...
36. Государ характеристика образа Государя Государ – головний предмет міркування Макиавелли й центральний політичний образ, створений їм у трактаті. Попередньо розглянувши, які бувають типи держав (“республіки або керовані єдиновладно”, гл. І), давши історичні приклади їхніх різних варіантів, Макиавеллипереходит до проблеми політичної влади й насамперед тих умов, які дозволяють неї завоювати, а завоювавши, удержати. Починаючи із чотирнадцятої глави він цілком зосередився […]...
37. Хитромудрий ідальго Дон Кихот Ламанчский характеристика образа Дон Кихота Дон Кихот – центральний персонаж роману. Комічна фігура старого бедного кастильского ідальго Алонсо Кихано, що, начитавшись лицарських романів, залишає будинок і пускається на пошуки пригод, відразу ж набудовує читача на те, що перед ним – пародія на модні в той час романи. Уже саме ім’я, придумане собі героєм (у перекладі з іспанського “кихот” означає “набедренник”) […]...
38. Безприданниця характеристика образа Огудаловой Лариси Дмитрівни Огудалова Лариса Дмитрівна – головна героїня п’єси, безприданниця. У ремарці описана лаконічно: “одягнена багато, але скромно”, про її зовнішність ми більше довідаємося по реакції навколишніх. Примикає до амплуа бідної нареченої, що є предметом суперництва між декількома претендентами на її почуття або руку. Як і завжди, такій героїні наданий досить мнимий вибір, вона вибирає тільки в […]...
39. Пан кіт, або кіт у чоботах характеристика образа Кота Кіт дістався в спадщину молодшому синові мірошника. Почувши про намір зневіреного бідняка з’їсти його й зі шкіри зробити муфту, К. “мовив йому тоном статечн і серйозним: “Не засмучуйтеся, государ мій; дайте мені тільки мішок так замовте пари чобіт, щоб мені було в чому пробиратися через кущі, і ви побачите, що вам дісталася зовсім не така […]...
40. Ніч перед Різдвом характеристика образа Вакула-Коваль НІЧ ПЕРЕД РІЗДВОМ Повість(1831) Вакула-Коваль – головний герой повести, що відкриває другу частину “Вечорів”. В. закоханий у примхливу дочку багатого козака Корния Чуба, черноокую сімнадцятилітню Оксану. Та на сміх вимагає добути для неї черевички (туфельки), які носить сама цариця, – інакше не вийде заміж за В.; коваль біжить із села з наміром ніколи в нього […]...