Роман Івана Багряного “Тигролови” став одним із кращих в українській літературі твором пригодницького жанру. Але авторові нічого чи майже нічого не довелося видумувати, адже багато описаних у романі подій він пережив сам.
Друзі Івана Багряного запам’ятали його непосидючим, запальним. Юрій Смо – лич згадував: “З’являвся він несподівано – бушував, лаяв весь світ і облягався спати на письмовому столі. (Жив у друга і не мав свого ліжка.) Звідти, з того стола, його й забрано”.
Він опинився в слідчому ізоляторі НКВС. У слідчого не було жодного доказу вини, жодного факту. Він намагався спровокувати Багряного на зізнання, піддав тортурам, але в’язень тримався гордо і незалежно. Не знаючи, що далі з ним робити, за вироком “трійки” вислати з України в північну частину Даіекого Сходу. Багряний разом із тисячами, такими ж, як сам, “злочинцями” був відправлений до сталінських концтаборів. .Ллє навіть страшна репресивна машина нічого не могла вдіяти з непокірним в’язнем. Багряний тікає звідти, переховується серед українців Зеленого Клину.
Герой твору Григорій Многогрішний повторює шлях автора.
Місце дії “Тигроловів” – Зелений Клин, чудовий і таємничий куточок Зеленої України, що заховався в нетрях тайги на Датекому Сході. Заселявся цей край українцями протягом XVІІ-XVІІІ століть і не визнавав законів
ані царської, ані більшовицької влади.
Григорій Многогрішний тікає з ешелону і потрапляє на вільну землю. Він лицар духу, який не хоче пристосовуватися до обставин, жити тихо й затишно, ростити дітей, робити кар’єру, гнути голову перед владою і почуватися щасливим. У світі насильства він стає безстрашним, неприрученим “тигром”, біжить над прірвою страждань і своєю сміливістю здобуває право на життя і на шастя.
Григорій згадує: “І я втік з ешелону. Вони везли мене з України на каторгу, на повільну смерть, і берегли, як пси. А я втік. Вистрибнув на ходу зі скаженого поїзда – стрибнув у ніч, у смерть, на щастя. І я мав щастя… Я потрапив до вас, я мав щастя”.
Григорій Многогрішний відкинув обережність, але діяв виважено. Він усе розрахував, але, звичайно ж, не міг передбачити, що на нього може чекати в нетрях тайги. Та він волів скоріше загинути там, у тайзі, ніж чекати повільної смерті в таборі.
Сміливість допомогла Григорієві не тільки врятуватися, поквитатися з ворогом, а й завоювати серце гордої Наталки Сірківни, стати щасливим із коханою дівчиною.
(No Ratings Yet)
Loading...Кінцівка до твору ляльковий дім.
“У сміливих щастя завжди є” (за твором І. Багряного “Тигролови”)