Взаємини особистості й вічності у вірші Твардовсьного “Я убитий під Ржевом”
Ті, хто повернулися з Великої Вітчизняної війни, пам’ятають про неї завжди. У їхній пам’яті поруч і ті, хто вижив в цій страшній війні, і ті, хто поліг на полі бою Вірш О. Твардовського “Я убитий під Ржевом” написано від імені солдата, що загинув під містом Ржев.
Я убит подо Ржевом,
В безымянном болоте,
В пятой роте, на левом,
При жестоком налете.
Від його фізичного тіла не залишилось нічого:
И во всем етом мире,
До конца его дней,
Ни петлички, личики
С гимнастерки моей.
Та душа солдата, що відійшов у вічність,
Я убит и не знаю,
Наш ли Ржев наконец?
Удержались ли наши Там,
на Среднем Дону?..
Полеглий солдат не хоче вірити в те, що ворог дійшов до Дону і Волги.
Нет, неправда. Задачи Той не выиграл враг!
Нет же, нет!
А иначе Даже мертвому – как?
Він упевнений, що його загибель, як і смерть багатьох його товаришів, не була марною, що вона хоч трішечки наблизила велику перемогу:
И у мертвих, безгласних,
Есть отрада одна:
Мы
Но она – спасена.
Ліричний герой на землі відчував себе маленькою часткою великого народу, який боронить свою країну, і в тому, що його життя обірвалося, немає нічиєї вини:
Братья, в тон войне
Мы различья не знали: Те, что жывы, что пали,
– Были ми наравне.
И никто перед нами
Из живых не в долгу,
Кто из рук наших знамя,
Подхватил на бегу.
Полеглий солдат виконав свою місію на землі, зробивши свій кровний внесок в щастя перемоги:
В нем, в том счастье, бесспорная наша кровная часть…
І тепер з висота вічності лине його голос до живих:
Я вам жить завешаю, – Что я больше могу?
Убитий під Ржевом солдат, чиє тіло зникло у спалаху снаряда, що вибухнув, залишився на безсмертній землі хмаринкою над житнім полем, росою на вранішній траві, корінням дерев, що тягнуться до сонця:
Я – где крик петушиный
На заре по росе,
Я – где ваши машины
Воздух рвут по шоссе;
Где травинку к травинке
Речка травы прядет..,
А ще – у вічній пам’яті вдячних людей за щастя жити.
Схожі твори:
- Про вірш О. Твардовського “Я убитий піді Ржевом” Тогда считать мы стали раны, Товарищей считать – Так писав М. Ю. Лєрмонтов про завершення Бородінського бою. Напевно, так узагалі кінчаються війни. У Великій Вітчизняній війні, відповідно до статистики, загинуло три чверті ровесників Олександра Трифоновича Твардовського. Поет відчуває провину перед ними, хоча розуміє, що “в том нет его вины”: “И не о том уж речь, […]...
- І сповідь, і заповіт живим у вірші “Я був вбитий під Ржевом” Як полюбляють хлопчики гратися у війну! Ця традиційна гра виховує у них чоловічі якості: зброю треба брати до рук лише для захисту – себе, близьких, рідної землі. У 1941 році вони, учорашні хлопчики, які тільки уявляли собі бої, побачили справжню війну. Від імені одного з них написаний вірш О. Твардовського “Я був вбитий під Ржевом…”. […]...
- Краткое изложение Я убит подо Ржевом Твардовский А. Т. Твардовский Я убит подо Ржевом Я убит подо Ржевом, В безымянном болоте, В пятой роте, На левом, При жестоком налете. Я не слышал разрыва И не видел той вспышки, – Точно в пропасть с обрыва – И ни дна, ни покрышки. И во всем этом мире До конца его дней – Ни петлички, […]...
- “Я був вбитий під Ржевом…” – звертання до нащадків (за однойменним твором) Под Ржевом и ночью и днем не смолкали сраженья, А враг был одет и обут и силен и жесток, Под Ржевом сжималось, сжималось кольцо круженья, И наши от пуль и от голода падали с ног. М. Ножкін Безперечно, вірш “Я був вбитий під Ржевом…” належить до правдивих пронизливих поетичних творів про Вітчизняну війну. Ця поезія […]...
- “Я був вбитий під Ржевом” звертання до нащадків (за однойменним твором) Под Ржевом и ночью и днем не смолкали сраженья, А враг был одет и обут и силен и жесток, Под Ржевом сжималось, сжималось кольцо окруженья, И наши от пуль и от голода падали с ног. М. Ножкін. Безперечно, вірш “Я був вбитий під Ржевом…” належить до правдивих пронизливих поетичних творів про Вітчизняну війну. Ця поезія […]...
- Ідея вічності у вірші Г. Аполлінера “Міст Мірабо” Г. Аполлінер – поет-новатор. Г. Аполлінер – французький поет, Один з найяскравіших представників світового авангарду. У своїх віршах прагнув досягти синтезу різних проявів духовного і повсякденного буття, об’єднання панорами зовнішнього світу і сповіді ліричного “я”. Об’єднання в одній площині швидкоплинність людського життя і вічності буття у вірші “Міст Мірабо”. Води Сени “прагнуть” під мостом Мірабо […]...
- Образ Матери-Родины в стихотворении “Я убит подо Ржевом” Вот что рассказал об этом сам Твардовский: “Стихотворение “Я убит подо Ржевом” написано после войны, в конце 1945 и самом начале 1946 года. В основе его была уже неблизкая память поездкам под Ржев осенью 1942 года… Впечатления этой поездки были за всю войну из” самых удручающих и горьких до физической боли в сердце. Под Ржев […]...
- Кольоровий світ неординарної особистості у вірші Ліни Костенко “Кольорові миші” Кажуть, що кожна дитина талановита. Чому ж тоді в історії України немає нікого подібного до природознавця Вернадського чи кардіохірурга Миколи Амосова, співака-філософа Бориса Гмирі чи художниці від народу Катерини Білокур? Чому ніхто не досяг генія Тараса Шевченка? Зрозуміти природу людини, перевтілення дитячого яскравого світу на сірий, буденний і нецікавий змогла поетеса Ліна Костенко. Вона зберегла […]...
- Взаємини між батьками і дітьми у п’єсі “Дикий Ангел’ Олексія Коломійця П’єса “Дикий Ангел” (“Повість про сім’ю”) пронизана ідеєю утвердження високих моральних принципів, створення життєстійкої сім’ї як найголовнішої підвалини нашої держави. “Диким Ангелом” назвав драматург головного героя п’єси. І справді, старий робітник Платон Ангел за деякими мірками – людина дивна. Своїх дорослих уже дітей тримає під суворим батьківським контролем. Коли ж молодший син – студент Павло […]...
- Взаємини головного героя роману й суспільства у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” 1. Загальний задум роману. 2. Образ Євгенія Онєгіна 3. Образ Тетяни Ларіній 4. Порівняльна характеристика героїв. 5. Авторське відношення до вищого суспільства. Роман “Євгеній Онєгін” О. С. Пушкіна – перший віршований добуток, що відповідає реалістичної спрямованості У ньому автор добутку, блискучий поет і прозаїк світової популярності представив широку панораму громадського життя вищого суспільства Москви й […]...
- Що я думаю про взаємини між людьми? (за новелою О. Генрі “Останній листок”) Життя таке коротке! Поспішайте робити добро! О. Довженко Вільям Сідні Портер, знайомий нам під псевдонімом О. Генрі, уславився як майстер жанру “короткої розповіді” – новели. Герої його творів – звичайні люди, які живуть звичайним життям. Здавалося б, нічого цікавого в їхньому житті не відбувається. У новелах О. Генрі не зустрінеш героїчних подвигів, буремних подій, гострої […]...
- Твір на тему: “Які взаємини можна назвати красивими?” Люди приречені завжди спілкуватися, взаємодіяти один з одним. Складно уявити собі людину, яка могла би зовсім ні з ким не спілкуватися і при цьому бути повністю щасливою. Думається, що така людина і зовсім не існує. При цьому спілкування між людьми може сильно відрізнятися. Іноді таке спілкування поверхневе, яке відбувається виключно з людської потреби, але іноді […]...
- Змалювання внутрішньої краси сільських жінок-трудівниць у вірші М. Сингаївського “Від серця поклонюсь” З надзвичайним задоволенням я читаю вірш М. Сингаївського. У них стільки синівської любові до батьків, рідної землі, так багато щирої подяки хліборобам за їх щоденну працю. З глибокою пошаною звертається поет до матері і селянських жінок-трудівниць у вірші “Від серця поклонюсь”. Письменник згадує мамині пісні, які сповнили його серце добром та любов’ю до рідного краю; […]...
- Звеличення почесної праці хлібороба у вірші “Спасибі” Багато професій є на світі. Дуже важливими є праця вчителя, лікаря, кухаря, пожежника. Але особливою повагою в усі часи користувався труд землероба. Нелегку, але надзвичайно важливу для людей працю хлібороба змалював М. Рильський у своєму вірші “Спасибі”: Який це труд, який солодкий піт, Яка жага і втома життєдайна! Поет захоплюється працівниками землі, які з покоління […]...
- Заклик до збереження мови у вірші В. Самійленка “Українська мова” Володимир Самійленко був справжнім українцем, усією душею відданим своїй країні й своєму народові. Творчість його багатогранна й різноманітна. Діяльність цього видатного митця була спрямована на збереження й збагачення рідної культури. У своєму вірші “Українська мова” поет порівнює мову з коштовним діамантом. У поезії закарбовано драматичні сторінки історії народу, історії рідного слова, приниженого людською байдужістю: І […]...
- Чим подобаються мені вірші М. Рильського? Максим Рильський – один з найвідоміших українських поетів XX століття. Його життєвий і творчий шлях співпав з важкими для нашої країни роками, коли письменники не могли вільно висловлюватися. Коли за необачне слово можна було покластися свободою чи життям, коли поети продавали свій талант за можливість залишитися на волі, за ленінські чи сталінські премії. Та справжній […]...
- Утвердження в поезії В. Симоненка неповторності людської особистості У шістдесяті роки ХХ століття в українську літературу приходить плеяда талановитих українських поетів – І. Драч, Л. Костенко, Д. Павличко, Б. Олійник, В. Стус, В. Симоненко. Вони прагнули наблизити людей до ідеалів добра, справедливості, гуманізму, правди – цих загальнолюдських ідеалів, за якими не губилися ідеї національної свідомості, патріотичних почуттів. Василь Симоненко прожив недовге життя – […]...
- Вірші П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри – шедеври світової лірики Якщо говорити про українську лірику XX століття, то в першу чергу треба згадати трьох наших славних земляків, поетів світового масштабу – Павла Тичину, Максима Рильського, Володимира Сосюру. їхню творчість не можна поєднувати чи зіставляти, адже вони абсолютно оригінальні, не схожі між собою. Та їх об’єднує велика любов до народу, до рідної землі, трепетне й уважне […]...
- Духовне становлення особистості (за романом Л. М. Толстого “Війна і мир”) Російська література за часів Пушкіна вміла розкривати психологію людини, її таємні думки і почуття. Лев Миколайович Толстой вніс у психологізм російської літератури своє відкриття, назване Чернишевським умінням передавати “діалектику душі”. “Люди, як ріки…”, – говорив Толстой, підкреслюючи цим порівнянням багатогранність і складність людської особистості, мінливість і безупинне прямування, розвиток, “плинність” внутрішнього життя людей. За Толстим, […]...
- Заперечення деградації особистості в оповіданнях Серафімовича Шкільний твір на прикладах оповідань “Любов” і “Дочка”. Фабула добутку “Дочка” гранично проста, і в цьому ховається глибокий зміст: дуже вуж просто й безглуздо гине людина, що вірить тільки грошам. Мати героїні оповідання жертвує собою заради дочки: застрахувавши своє життя, воно кидається під поїзд. Дочка одержує страхову суму, виходить заміж. З якою гіркою іронією звучать […]...
- Ідея унікальності людської особистості в поезії В. Симоненка “Ти знаєш, що ти людина?” Любов – це життєстверджуюча сила. В ім’я любові здійснювалися найвеличніші подвиги людства. З любов’ю в серці жив і творив Василь Симоненко. Рядки його поезій наскрізь пронизані любов’ю до України, до її народу, до людства й окремої людини. Василь Симоненко ввійшов у літературу як співець рідної землі, як тонкий і ніжний лірик, як шукач істини і […]...
- Доля поета з народу у вірші Н. А. Некрасова “На смерть Шевченко” Виріс Н. А. Некрасов серед селянських дітей. Ніякі заборони батьків не могли удержати його від спілкування із сільськими дітлахами. Згодом проста мова, богатый і співучий, заворожливий нас своєю музикою, що був засвоєний сином поміщика в ярославському селі, став основним інструментом поета. Його поеми й вірші написані народним мовленням так красиво й точно, що створюється враження, […]...
- Формування особистості американського школяра (за романом Дж. Селінджера “Над прірвою у житі”) Творчість американського письменника Д. Селінджера припадає на середину XX століття, але його твори близькі і зрозумілі сучасній молоді. Селінджера дуже хвилювала проблема становлення молодої людини, її складного духовного світу. Роман “Над прірвою у житі” цілком присвячений аналізу життя і вчинків головного героя, юнака Холдена Колфілда, що намагається знайти своє місце в житті. Більше за все […]...
- Трагедія особистості в повісті О. Кобилянської “Людина” Кожна людина прагне бути особистістю, прагне реалізувати свою людську сутність, розвинути всі здібності, закладені в ній природою, бути щасливою, знайшовши своє місце в житті. Однак далеко не кожній людині, на жаль, вдається це зробити. Саме до цих проблем звертається у своїй повісті “Людина” О. Кобилянська – письменниця, яку перш за все турбувала доля української жінки, […]...
- Моральне збідніння особистості у творчості А. П. Чехова (На прикладі оповідань “Ионич” і “Агрус”) 1. Болото вульгарності. 2. Побутова рутина. 3. Божевільна ідея. Усяка потреба вщухає, а всякий порок збільшується від задоволення А. Ф. Амьель У своїй творчості А. П. Чехов піднімає чимало проблем И кожної з них він приділяє особливу увагу, дозволяючи нам не з авторських ремарок і пояснень, а із самого тексту зрозуміти позицію письменника. Він не […]...
- Ніжна любов і тривога у вірші В. Сосюри “Любіть Україну” Поет, що поєднав у собі чутливість струн душі скрипки та гучну мужність барабана, протяжний заклик сурми, – Володимир Сосюра. Людина з великої літери, що в 1944 році писав не про СРСР чи Сталіна, а про Україну як духовну сутність, яка живе у всьому, що нас оточує: у зірках, у вербах, у дівочих очах, як про […]...
- Трагедія особистості Трагедію особистості Панас Мирний відбив уже в назві – при виданні 1903 р, в Україні твір був названий “Пропаща сила”. У романі, за визначенням І. Франка, “змальовано майже столітню історію українського села”, розкрито тогочасну дійсність в усіх її складностях і суперечностях. В алегоричній назві “Хіба ревуть воли. як ясла повні?” звучала головна ідея: воли – […]...
- Трагедія особистості у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли…” Кожна дитина приходить у світ безгрішною, чистою. Вона не може комусь заподіяти зло або відплатити за образу. Як би добре було, щоб і дорослі мали теж неушкоджену дитячу душу. Та, на жаль, що більше років проживає людина, то більше гріхів вона має. Скоєні гріхи людини переходять у трагедію особистості. Так і сталося із Чіпкою – […]...
- Одвічне прагнення українського народу до волі у вірші “До Русі-України” Павло Арсенович Грабовський народився 30 серпня 1864 р. в с. Пуш-карному на Харківщині в сім’ї церковнослужителя. Із 1874 р. навчався в Охтирській бурсі, а з 1879 р. у Харківській духовній семінарії, яку не закінчив через арешт у 1882 р. за участь у нелегальному народницькому русі. Після нетривалого ув’язнення проживав у рідному селі, недовго працював у […]...
- За що я люблю вірші С. Єсеніна А хто може відповісти на питання, за що любиш? Хіба я знаю? Просто він мені близький, може, то гени моїх пращурів даються взнаки. Як і він, я не знаю сільської праці. Тобто він знає, але не пише про це, а я просто не знаю. І наше село – то просто місце, де людина може залишитися […]...
- Ліричні вірші Володимира Висоцького Володимир Висоцький – феномен сімдесятих років, його творчість самобутньо й багатогранно. Він написав більше 600 віршів і пісень, зіграв більше 20 ролей у спектаклях і більше 20 ролей у кінокартинах і телефільмах. Але соціальна й моральна позиція Висоцького знайшла найбільш яскраве вираження в “авторській пісні” (термін самого В. Висоцького). У своїх віршах-піснях поет відгукувався “на […]...
- Перше ліричні вірші Лєрмонтова Перший ліричний вірш “Елегія” починає собою тему розчарування, що виражається в ряді Віршів і досягає своєї кульмінації у вірші “Монолог”. Цьому добутку приділена особлива увага. Воно займає всю сторінку, від верху до низу, і закінчується віньєткою. Видно, що Лєрмонтов надає йому велике значення. У вірші “Монолог” розчарованість виходить із особистого плану й здобуває суспільне звучання, […]...
- Дитячі вірші Твардовского Часто говорилося про простоту й доступність поезії Твардовского будь-якому віку, не крім тих, кому “від двох до п’яти”. Багато рядків Твардовского вже давно входять у коло дитячого читання. Але Твардовский все-таки залишається поетом “дорослим”, зверненим до читача, що має за плечима чималий життєвий досвід. У свій час “дитяча” тема по-своєму займала й залучала Твардовского. Більше […]...
- Я читаю вірші Ф. Тютчева про весну (“Весняна гроза”, “Весняні води”) Ф. Тютчева називають співцем природи. її краса з дитинства ввійшла в серце поета з полів і лісів, що оточували його рідний Овстуг, із чудових придеснянських луків і березняків, неосяжного синього неба Брянщини. Один із найкращих віршів відомого поета “Весняна гроза” присвячений природі. Незважаючи на те що поет написав його в Німеччині, мені здається, думками і […]...
- Вірші Твардовского про Сибір Неозорі простори Сибіру. “Сибір! І ліг і встав – і знову – уздовж полотна шляху Сибір”. Так уже історично зложилося, що споконвіків ця сторона Росії до образливого мало знала людей, “кому б була землею рідної!” І в слагавшихся століттями “сибірських” піснях народ співав про тім же: И в старих піснях не утомився Волати з тугою […]...
- Проблема особистості й держави в поемі О. С. Пушкіна “Мідний вершник” Одним з основних питань творчості О. С. Пушкіна було питання відносини особистості й держави, а також, що випливає звідси проблема, “маленької людини”. Відомо, що саме Пушкін серйозно розробив цю проблему, що згодом “підхопив” і М. В. Гоголь, і Ф. М. Достоєвський Поема Пушкіна “Мідний вершник” виявляє вічний конфлікт – протиріччя між інтересами особистості й держави. […]...
- Проблема особистості і тоталітарної держави у добутках А. Платонова Тему людини і тоталітарної держави, що придушує у неї особистість, можна назвати центральної у творчості Андрія Платонова. Письменник виступав проти об’єднання окремих людей, індивідуальностей у безликі “маси”, покірні режиму. Цей протест звучить у багатьох добутках Платонова, яскравих символістикою образів і своєрідністю авторської мови. Ця тема побічно порушена в оповіданні “Що сумнівається Макар”, написаному Платоновим у […]...
- Еволюція Квазімодо: від раба до особистості Твір за романом В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”. Першу після Великодня неділю католики називають “Квазімодо”, що у пекладі з латини означає “ніби”, “майже”. Саме цього дня після обідні в Соборі Паризької Богоматері на дерев’яному настилі на лівому боці паперті, куди зазвичай клали підкидьків, було знайдено живу істоту, яку важко було назвати димніше. Незвичний підкидьок був […]...
- Поетичне відтворення картин природи у вірші “Сон” Павло Арсенович Грабовський народився у 1864 році і прожив усього тридцять вісім років. Він у вісімнадцять років був виключений з семінарії та заарештований за зв’язки з народницьким рухом. Довгих двадцять років, до самої смерті, поет поневірявся по тюрмах Сибіру. Поезії П. Грабовського І. Франко назвав “криком болю і туги за рідною Україною”, тому його можна […]...
- Проблема формування особистості людини в оповіданнях Чехова У російській літературі існувало чимало письменників, які досліджували у своїх добутках проблему формування особистості людини. Вона завжди становила особливий інтерес для російських письменників. Одним з таких письменників, що присвятили проблемі особистості людини більшість своїх створінь, був Антон Павлович Чехов. Ця неабияка людина завжди хотіла бачити людей простими, щирими, добрими; все життя. Чехів уважав своїми ворогами […]...