Внутрішній стан М. Коцюбинсьного – дзеркало душі дійових осіб новели “Іntermezzo”

І. Що означав для М. Коцюбинського 1908 рік? (На цей період припадає багато важливих подій, приємних і не дуже приємних для письменника. У Чернігові було створено “Просвіту”, яку очолив М. Коцюбинський. Особливо загострились стосунки із владою після того, як Коцюбинський виступив з відкритим протестом проти чорносотенних учасників 14 археологічного з’їзду в Чернігові. Наслідком цього стало виключення письменника зі складу “Просвіти”, що відгукнулося болем у серці митця. Підступні хвороби, які здавна підточували організм, все більше

давали про себе знати.)

ІІ. Особисте життя М. Коцюбинського. (Можливо, найдраматичнішим моментом цього періоду була внутрішня трагедія письменника, спричинена коханням до Олександри Аплаксіної. Сімейні стосунки з Вірою Дейшею були дуже напруженими. Лише діти не давали Коцюбинському розірвати шлюб.)

ІІІ. Причини душевного занепаду М. Коцюбинського. (Письменник розглядає свій стан, спираючись на існування трьох причин, які робили його життя нестерпним. Це “я” – найтемніше, бо воно відображало стан душі письменника до поїздки в Кононівку; “я” – світліше, символізує душу митця в перші дні відпочинку; “я”

– чисте, світле, здатне знову йти до людей, оскільки “струни натягнуті”, це той настрій, з яким Коцюбинський покидав дивовижний куточок, повертаючись у жорстоку реальність.)

ІV. Передумови написання новели “Іntermezzo”. (З листа М. Коцюбинського дізнаємося, що “С тех пор, как я очутился в полном уединении – чувствую, как я страшно устал душою… Не хочется видеть людей, вести разговоры, хочется сбросить с себя всю волну людской грязи, которая незаметно заливала твое сердце, хочется очиститься и отдохнуть”. Усе це виснажило письменника, який радо відгукується на пропозицію щодо відпочинку на лоні природи, наслідком якого і стало написання твору “Іntermezzo”.)

V. Образи-символи новели. (“Залізна рука міста” – це залізні конструкції, які є основою кожного міста. Замість землі – холодне каміння, яке асоціюється із замкнутістю у серцях його мешканців, цивілізація приречена на загибель, екологічна катастрофа неминуча. Герой твору заздрить планетам, бо у місті панує закон, суть якого полягає в одному слові – “треба”. Вівчарки були на припоні. Героя так само тримала, наче ланцюгом, залізна рука міста, роблячи його злим, знервованим, втомленим. Металевий ланцюг робив те саме з вівчарками. Кононівські поля показані саме у червні, коли співають жайворонки, які асоціюються у героя з арфою. (Арфа в грецькій міфології була улюбленим музичним інструментом Аполлона – покровителя мистецтва). Людське горе – символ тяжкого становища народу, для якого митець і натягнув струни своєї душі. Сценою для розвитку подій є душа ліричного героя з її болями і радощами, з утомою та надією, вірою в перемогу світлих ідеалів.)






Твір на тему прекрасне і потворне в нашому житті.
Внутрішній стан М. Коцюбинсьного – дзеркало душі дійових осіб новели “Іntermezzo”