Влада грошей в сучасному світі (твір-роздум)

Кожен із нас хотів би здобути певну матеріальну незалежність та соціальний статус. І в цьому, зрештою, немає нічого поганого: що поганого в бажанні люди­ни забезпечити безбідне існування собі та своїй родині? Але питання не лише в бажанні мати гроші, а в тому, яке місце це бажання посідає серед інших людських потреб та прагнень. Чи не виникає дисбалансу між матеріальними та духовними потребами людини, чи не думає часом людина, що матеріальна забезпеченість – головна і єдина запорука щастя? Багатьом із нас варто було б час від часу стави­ти

собі ці питання, аби не розгубити закладене в нас, не зрадити вічні цінності, кружляючи у вирі сучасного життя.

Читаючи твори української літератури, я вкотре переконуюсь у тому, що їхня актуальність не підвладна часові.’Так, проблема діалектики матеріального та духо­вного, проблема деградації людини, проблема влади грошей надлюдиною пору­шувалась багатьма письменниками в історії української та світової літератури. Це одна з вічних тем, що не може лишитися поза увагою митців. І на жать, вона не виходить з поля зору письменників здебільшого тому, що ця проблема не зникає з людського життя. Кожен історичний час вирішує

проблему грошей по-різному. Аскети давніх-часів, лихварі, чесні робітники, нужденні селяни, багаті правителі та пани, – це не просто персонажі історії та книжок, а цілі прошарки населен­ня, типи людей, які зробили свій вибір. І цей вибір диктувався не лише їхніми внутрішніми роздумами, а й вихованням, приналежністю до певного соціального прошарку. Тепер відмінність між прошарками населення стерлася: вже нема тако­го поняття як дворянин, селянин, робітник, в анкетах вже не треба вказувати “на­родився в родині селян”, бо це не має значення. Кожній людині відкрита дорога залежно від її працелюбності й талантів. Виходить, на людину впливають тільки виховання та її внутрішні переконання? На жаль, ні. Суспільство формує кожно­го з нас, як на мене, набагато більшою мірою, ніж ми можемо собі уявити. Те­левізійні програми, поведінка публічних осіб, фільми та сучасне мистецтво дуже впливає на свідомість дітей і навіть дорослих, формуючи певні ідеали, створюючи сучасну ієрархію цінностей.

Хто є ідеалом для сучасної людини? Напевно, “зірки”. Підлітки цікавляться їхнім життям (часом навіть надмірно), намагаються бути схожими на своїх улю­бленців. А сприйняття часто обманює людей: транслюючи передачі про життя зі­рок, хіба нам розповідають про їхні роздуми, про їхню вдачу? Ці люди, втомлені постійною увагою до себе, намагаються залишити щось недоторкане, інтимне в своєму житті. Тож порухи їхньої душі – чи не єдине, шо можна приховати від фо­токамер. Але виходить, що нібито їх не існує. Звичайним глядачам здається, що “справжнє життя” – це суцільні вечірки та розваги і, безумовно, багатство. Тож наші ЗМІ, так чи інакше, самі формують ідеали. І людина вірить, що, здобувши кількамільйонний рахунок у банку, вона стане щасливою (забуваючи, що щастя публічних осіб – часто тільки видимість).

І досі лишилось багато людей, які вірять у те, шо все можна купити за гроші. Попри намагання подолати корупцію в нашій країні, вона все ще існує. І часто це пов’язано не тільки з нечесністю людей, а й з вічним “так роблять усі”.

Мені здається, проблема влади грошей не зникає тому, шо ніхто не замислю­ється над тим, що гроші не зроблять людину щасливою. “Напевно, я нещасливий тому, що грошей недостатньо…” – думає людина, вихована сучасністю і кидаєть­ся вперед, до недосяжного “щастя багатія”. Чому небагатьом спадає на думку, що банальний вислів “не у грошах щастя” насправді не порожні слова…

Мабуть, ніколи не зникнуть люди, увесь сенс життя яких зосереджений у гро­шах, але дуже важливо зробити так, щоб цих людей поменшало. Так само, як змінюється мода на одяг, можна змінити і моду на багатство, на хабарі, на не­чесність… І встановити моду на духовність, щирість у стосунках, гармонію у сус­пільстві. Мені здається, що громадська думка “більшості” формується і зміню­ється набагато легше, ніж нам може видатися. Тож почнімо з самих себе, зі своїх дітей та близьких. Мабуть, тоді твори, у яких змальовуються персонажі на зразок Герасима Калитки, залишившись у скарбниці світової літератури, втратять свою нагальну актуальність, а суспільство стане здоровішим духовно, чистішим та щас­ливішим.






Твір за що відповідає людина.
Влада грошей в сучасному світі (твір-роздум)