Влада грошей в сучасному світі (твір-роздум)
Кожен із нас хотів би здобути певну матеріальну незалежність та соціальний статус. І в цьому, зрештою, немає нічого поганого: що поганого в бажанні людини забезпечити безбідне існування собі та своїй родині? Але питання не лише в бажанні мати гроші, а в тому, яке місце це бажання посідає серед інших людських потреб та прагнень. Чи не виникає дисбалансу між матеріальними та духовними потребами людини, чи не думає часом людина, що матеріальна забезпеченість – головна і єдина запорука щастя? Багатьом із нас варто було б час від часу ставити
Читаючи твори української літератури, я вкотре переконуюсь у тому, що їхня актуальність не підвладна часові.’Так, проблема діалектики матеріального та духовного, проблема деградації людини, проблема влади грошей надлюдиною порушувалась багатьма письменниками в історії української та світової літератури. Це одна з вічних тем, що не може лишитися поза увагою митців. І на жать, вона не виходить з поля зору письменників здебільшого тому, що ця проблема не зникає з людського життя. Кожен історичний час
Хто є ідеалом для сучасної людини? Напевно, “зірки”. Підлітки цікавляться їхнім життям (часом навіть надмірно), намагаються бути схожими на своїх улюбленців. А сприйняття часто обманює людей: транслюючи передачі про життя зірок, хіба нам розповідають про їхні роздуми, про їхню вдачу? Ці люди, втомлені постійною увагою до себе, намагаються залишити щось недоторкане, інтимне в своєму житті. Тож порухи їхньої душі – чи не єдине, шо можна приховати від фотокамер. Але виходить, що нібито їх не існує. Звичайним глядачам здається, що “справжнє життя” – це суцільні вечірки та розваги і, безумовно, багатство. Тож наші ЗМІ, так чи інакше, самі формують ідеали. І людина вірить, що, здобувши кількамільйонний рахунок у банку, вона стане щасливою (забуваючи, що щастя публічних осіб – часто тільки видимість).
І досі лишилось багато людей, які вірять у те, шо все можна купити за гроші. Попри намагання подолати корупцію в нашій країні, вона все ще існує. І часто це пов’язано не тільки з нечесністю людей, а й з вічним “так роблять усі”.
Мені здається, проблема влади грошей не зникає тому, шо ніхто не замислюється над тим, що гроші не зроблять людину щасливою. “Напевно, я нещасливий тому, що грошей недостатньо…” – думає людина, вихована сучасністю і кидається вперед, до недосяжного “щастя багатія”. Чому небагатьом спадає на думку, що банальний вислів “не у грошах щастя” насправді не порожні слова…
Мабуть, ніколи не зникнуть люди, увесь сенс життя яких зосереджений у грошах, але дуже важливо зробити так, щоб цих людей поменшало. Так само, як змінюється мода на одяг, можна змінити і моду на багатство, на хабарі, на нечесність… І встановити моду на духовність, щирість у стосунках, гармонію у суспільстві. Мені здається, що громадська думка “більшості” формується і змінюється набагато легше, ніж нам може видатися. Тож почнімо з самих себе, зі своїх дітей та близьких. Мабуть, тоді твори, у яких змальовуються персонажі на зразок Герасима Калитки, залишившись у скарбниці світової літератури, втратять свою нагальну актуальність, а суспільство стане здоровішим духовно, чистішим та щасливішим.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)