«Вітрами й сонцем Бог мій шлях помітив» (за поезією Теліги)
Часто ми зітхаємо, кажучи: «Якби знати, що з нами буде в майбутньому!» А я, коли чую ці слова, дякую Богові за те, що не знаю. Неймовірно важко жити, коли знаєш своє майбутнє, але нічого не можеш змінити. Але деякі – розуміють, відчувають і все одне йдуть вперед. До таких обраних і належить Олена Іванівна Теліга.
Доля цієї жінки вразила мене. Дівчинка, яка народилася в Петербурзі, пройшла довгий шлях за свої короткі тридцять п’ять років. Все було в її житті: злети і падіння, туга і радість, – не було тільки спокою. Та вона його і не хотіла.
Перетворення
Вірші Олени Теліги – це її душа, серце, надія і страждання. Мене вразило органічне поєднання ніжності і сили поетеси, її прагнення боротися, захищаючи найсвятіше. Хоча вона знає, що боротьба – не жіноча доля:
Ми ж ваша пристань – тиха і ясна, –
Де кораблями – ваші збиті крила.
Не Лев, а Діва наш відвічний знак,
Не
Але поетеса також розуміє, що потрібно «іти завзято крізь вогонь і зливу» до того часу, коли зброю візьмуть ті, хто повинен боротися. І тоді для неї «час розгорне… любов і пристрасть, ніжність і турботи».
Олена Теліга – борець, але вона не знаходить виправдання жорстокості:
Я руці, що била, – не пробачу.
Не для мене переможний бич!
На думку поетеси, той, хто любив по-справжньому, не буде мститися і завдавати болю навіть тоді, коли почуттів не залишиться.
А поряд з любов’ю в житті – боротьба… Коли почалося війна, Олена Теліга повернулася на Вкраїну, щоб боротися за її духовне відродження. Яку ж силу духу треба Мати, щоб не тікати від війни, а добровільно йти в її вогонь! У цьому вогні вона згоріла, як і багато невідомих, яких знищували упродовж віків тільки через те, що вони були іншими. Але вона відродилася з попелу міфічним птахом Феніксом для того, щоб ми ішли «крізь січні – в теплі квітні, крізь біль розлук – у радість стріч».
Шлях Олени Теліги насправді був намічений сонцем і вітрами. Сонце несе світло, тепло, радість і добро, вітри дарують зміни і надії… Мабуть, мрія і надія жили в душі Олени Теліги до останнього подиху.
Двадцять першого лютого 1942 року фашисти розстріляли поетесу в Бабиному Яру. Але вона жива. І коли я читаю вірші поетеси, я думаю, що, можливо, з ними у світ повернулася душа Олени Теліги.
Схожі твори:
- Життя й героїчна смерть Олени Теліги Життя й героїчна смерть Олени Теліги Україну може врятувати новий тип українця, що вміє жити, творити і вмирати для своєї нації. О. Теліга Скільки в собі поєднала витончена і яскрава поезія Олени Теліги: мужність у боротьбі за Україну і жіночу ніжність, протест проти міщанства і вишуканість, ліричний артистизм і громадянську пристрасність! Це дивне рідкісне поєднання […]...
- “He треба слів! Хай буде тільки діло!” (життя і творчість Олени Теліги) “He треба слів! Хай буде тільки діло!” (життя і творчість Олени Теліги) Хочу жити, аж життя не зломить. Рватись вгору чи летіть в безодню. О. Теліги Дмитро Донців назвав Олену Телігу “поетесою вогняних меж”. У долі її й справді було багато межових ситуацій: між щастям і горем, успіхом і поразкою, життям і смертю. Вона з’явилася, […]...
- Не лічу слів (за творчістю Теліги) Одна з найдавніших слов’янських богинь – Берегиня. Це на неї молилися наші пращури, благаючи вберегти від небезпеки їхнє родинне вогнище, їхній рід. До неї зверталися у найтяжчі години життєвих негараздів, бо вона здавна оберігала наш народ, його традиції, культуру. Минали віки, змінювалися боги, але пам’ять про Велику Богиню Берегиню непідвладна часові. Вона невмируща, як невмируща […]...
- Вірш Олени Теліги “Сучасникам’ як моральний заповіт поетеси Вірш Олени Теліги “Сучасникам” як моральний заповіт поетеси Не лічу слів. Даю без міри ніжність. А може, в цьому й є моя сміливість: Палити серце в хуртовині сніжній, Купати душу у холодній зливі. Я ще і ще раз перечитую вірш Олени Теліги “Сучасникам”. Намагаюся збагнути, що це: лист до читачів, щирий і відвертий, у якому […]...
- Неоромантизм поезії Олени Теліги Романтизм як літературна течія виник на початку XIX сторіччя, але відновився через сто років в оновленій формі -неоромантизму. З самого початку головними темами романтизму були протиставлення мрії й дійсності, буденного та героїчного, надзвичайного. Романтики зображували виняткові, особливі характери, що розкривалися у надзвичайних обставинах, але якщо власне романтизм часто грішив відривом від дійсності, прагненням зобразити . […]...
- Шлях Марії – шлях кожної українки, шлях багатьох жінок-трудівниць Утвердження доброти, правди і милосердя в творчості Григора Тютюнника Всі твори Григора Тютюнника об’єднує ідея гуманізму, високий ідеал простої людини, яка, живучи здебільшого у складних соціальних і матеріальних обставинах, без достатку, сповідує святі закони народної моралі, правди і милосердя. Усе написане цим прекрасним майстром слова умістилося в двох томах. Здається, небагато. Однак цінність літературної спадщини […]...
- Показ прагнення жінки до незалежності (за повістю О. Кобилянської “Людина”) І. Етичний ідеал Ольги Кобилянської (інтелігентна, горда і сильна натура; жінка – виходець із середньої верстви буржуазії, котра піднімається над оточенням, протистоїть йому, стає людиною – господинею своєї долі). ІІ. Олена – жінка, яка прагне до незалежності. 1. Зовнішній вигляд і духовний світ Олени (прекрасна зовнішність, критичний розум, працьовитість; надзвичайне бажання щастя; мрії про світ […]...
- Твір на тему: “Життя – це не тільки шлях до смерті, а й шлях до безсмертя” Життя кожної людини являє собою певний шлях від життя до смерті. За цей час кожен з нас долає безліч проблем, перешкод, домагається чогось або, навпаки, безглуздо проживає своє життя. Особливість сучасного суспільства полягає в тому, що кожна людина має право визначати свою долю самостійно, і якщо вона не хоче нічого домагатися, то ніхто змушувати її […]...
- Заметемо вогнем любови межі Олена Теліга… Що ми знаємо про неї сьогодні? У свій час батько дівчини був відомим гідрографом, професором політехнічного інституту в Петербурзі. Виходець з Харківщини, Іван Шовгенів (так звали батька) після революції 1917 року повернувся в Україну, розпочав роботу в Київському політехнічному інституті У роки визвольних змагань перебував при уряді Української Народної Республіки. Разом з урядом […]...
- Рецензія на фільм “Стомлені сонцем” Я хочу розповісти про фільм режисера Н. С. Михалкова “Стомлені сонцем”. Фільм оповідає про той важкий період у житті нашої країни, коли органами держбезпеки знищувалися кращі воєначальники Червоної Армії. Зрозуміло, що мова йде про тридцяті роки, тобто про період сталінських репресій. Драма картини полягає в протиборстві неабияких характерів: комбрига, на прізвище Котів, якого талановито грає […]...
- Шлях Одіссея як шлях випробувань характеру і розуму людини Проблема Одіссея – “ненависний безсмертним богам”, так називає його Еол. Чому ненависний? Можливо, тому що він поставив себе на один рівень з богами? Конфлікт з Посейдоном та його сином Поліфемом – це конфлікт людини з безжальною і жорстокою природною стихією, набагато сильнішою і непередбачуваною, та тупою несправедливою силою і обмеженим, майже не розвиненим розумом. Разом […]...
- Твір на тему: “Шлях Жульена Сореля – це шлях злету чи падіння?” Аналізуючи різних літературних героїв, завжди можна дати їм якусь оцінку з точки зору їх загальних життєвих досягнень. Зокрема, це можна зробити і відносно головного героя роману Стендаля “Червоне і чорне” Жульєна Сореля. Однозначної відповіді на питання про те, чи є його життєвий шлях шляхом злету або падіння, дати не можна. Саме з цієї причини це […]...
- Шлях воїна і шлях втікача Одна відома людина сказала, що “богиня миру живе тільки під покровительством бога війни”. Обговорювати це дискусійне висловлення можно так само довго, як і заглиблюватись у роздуми щодо нього. Тому я оберу третій шлях – просто виражу те, що першим спало мені на думку при обміркуванні вищезгаданого афоризму. Світ є дуальним, тобто складається з протилежностей, які […]...
- Феміністичні мотиви в українській літературі Початок XX століття приніс великі зміни в життя як мистецьке, так і суспільно. Все частіше жінки беруть участь в політичних та культурних заходах, все частіше лунають твердження, що жіноча доля – це не тільки кухня, церква та дитина, але й участь у суспільно-політичній діяльності, бо жінка має право на свій внутрішній світ, саморозвиток. Однією з […]...
- Тернистий життєвий шлях Уласа Самчука Видатний український прозаїк Улас Самчук прожив нелегке і тернисте життя. Народився майбутній письменник 20 лютого 1905 року в селі Дермань на Волині в досить заможній селянській родині. Пізніше Улас Олексійович згадував: “Незважаючи на те, що мій батько мав лише “три групи” народної школи, а мати знала лишень три літери (А – як кроківка, Ж – […]...
- Хроніка одного життя О. Теліга Олена Теліга… Що ми знаємо про неї сьогодні? У свій час батько дівчини був відомим гідрографом, професором політехнічного інституту в Петербурзі. Виходець з Харківщини, Іван Шовгенів (так звали батька) після революції 1917 року повернувся в Україну, розпочав роботу в Київському політехнічному інституті У роки визвольних змагань перебував при уряді Української Народної Республіки. Разом з урядом […]...
- “Посіяла мати чорнобривці біля хати” (за поезією М. Сингаївського) Україна – наша рідна країна. Це та земля, де ми народилися і живемо. Це земля наших батьків, дідів і прадідів. Усім нам безмежно дорога наша мати Україна, і хоч би куди закинула доля українця, його душа залишається тут, де “тихі води і ясні зорі”, де народна пісня бринить найглибиннішйми почуваннями, а чорнобривці народжують у пам’яті […]...
- Сучасникам Олена Теліга Сучасникам “Не треба слів! Хай буде тільки діло! Його роби – спокійний і суворий, Не плутай душу у горіння тіла, Сховай свій біль. Зломи раптовий порив”. Але для мене – у святім союзі: душа і тіло, щастя з гострим болем. Не лічу слів. Даю без міри ніжність. А може, в цьому й є моя сміливість: […]...
- Ми – українці (за поезією “Ми йдемо”) Україна… Край краси й тяжкої недолі, неповторної пісні й волелюбного лицарства, край із багатою і на радість, і на криваві сторінки історією. Але найбільше багатство кожної землі – її вірні дочки й сини. У поезії “Ми йдемо” автор показав нас, українців, які гордо йдуть своєю віковічною землею: Ми йдемо по Україні: від степів до гір, […]...
- Шлях і стежка (твір-казка) Шлях і стежка (твір-казка) Поруч із лісом біг шлях. А поряд загубилась майже непомітна у траві стежка. Якось стежка і каже шляхові: – Не заздрю я тобі. По тобі автомобілі їздять, люди весь час не дають спокою. А я ось лежу собі у м’якій травичці, ніхто мені не заважає. Як на мене, не те щоб […]...
- Символ життя й Батьківщини (за поезією А. Малишка “Пісня про рушник”) Поезія А. Малишка “Пісня про рушник” нагадує мені монолог сина, який знаходить найніжніші слова, щоб висловити любов до рідної матусі, подяку за її любов і турботу: Рідна мати моя, ти ночей не доспала, Ти водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала. […]...
- Відповіді до теми: “Творчий шлях Олександра Олеся. Неоромантизм” 1. Із чого починалося творче життя О. Олеся? Першою його поетичною збіркою була “З журбою радість обнялась…” У ній відобразилися ідеалістичні погляди молодого поета, які стали грунтом для його подальших творчих пошуків. Вже в цій збірці поезії відзначаються великою му – шкальністю. 2. Назвіть найхарактерніші риси ранньої поезії (за збіркою “З журбою радість обнялась…”) За […]...
- Твір на тему: “Який шлях у житті обираю я?” Людина за час свого життя стикається з необхідністю вибору. Найскладніший вибір – це вибір свого життєвого шляху. Той шлях, який вибраний в якості основного, визначає всі рішення людини. На жаль, далеко не всі визначаються зі своїм життєвим шляхом вчасно. Через це такі люди метаються, весь час переглядають своє ставлення до тих чи інших проблем і, […]...
- Твір на тему: “Значення “празької школи” для української літератури” Кривавий жовтень 1917 року та братовбивча війна відкинула багатьох українців далеко за межі України. Багато українців опинилось у Чехословаччині, яка зустріла їх гостинно. Тодішній президент Томаш Масарик симпатизував українцям, тому доклав багато зусиль, щоб надати можливість емігрантам здобути освіту. У Подєбрадах та у Празі відкрився ряд вищих учбових закладів, в яких навчання велося українською мовою. […]...
- “Журюся я над річною…”. Твір за поезією Л. Глібова “Журба” Ми знаємо видатного українського письменника Леоніда Глібова, передусім, як байкаря. Ми зачитуємось його байками, такими яскравими, розумними і надзвичайно легкими для сприйняття. Я впевнений, що всім до вподоби цікаві алегоричні образи, які діють у байках Глібова. Байки цього письменника не втрачають своєї актуальності з плином часу. Проте є й інший бік творчості Глібова як письменника. […]...
- Твір за поезією І. Малковича “Свічечка букви “І” Справжнім подарунком долі стало для мене перше знайомство з творчістю сучасного українського поета Івана Малковича. Перш за все мене зацікавила особистість самого митця – селянина за походженням, музиканта і мовознавця за фахом і поета за покликанням. Тільки небайдужа, енергійна, закохана у рідну землю людина могла у скрутний для країни час заснувати українське видавництво, аби піднести […]...
- Рідна мати моя (за поезією Андрія Малишка) Я довго добирав слова, якими б можна було розпочати цей твір. Слова, які б відбивали те почуття, що сповнює моє серце, що є джерелом моїх кращих вчинків і що часто примушує вимогливіше ставитися до себе. Це почуття – безмірна, трепетна, свята любов до матері. І як же я захотів, щоб мене зрозуміли, повірили, прийняли серцем […]...
- Шлях до себе у оповіданні І. О. Буніна “Чистий понеділок” Любов… вносить ідеальне відношення і світ у буденну прозу життя, розворушує шляхетні інстинкти души і не дає загрубіти у вузькому матеріалізмі і грубо-тваринному егоїзмі. І. О. Бунін. Людина – єдина із земних істот, наділена розумом і волею вибору. Людина постійно стоїть перед вибором: як надійти? куди йти далі? Людина вільна вибирати роботу, пристрасті, захоплення, думки, […]...
- «…І собором дзвінким Україна написалась на мурах тюрми» (за ліричною поезією Стуса) Наприкінці 50-х – на початку 60-х років у часи гак званої «хрущовської відлиги», здавалося, відкрилися широкі перспективи розвитку нашої культури. Тоді в українську літературу прийшло багато талановитих письменників, поетів, які повірили, що до часів сталінського терору вже ніколи не буде вороття. Саме до того покоління «шістдесятників» і належав Василь Стус. Молодий, розумний, повний сил і […]...
- Шлях до мого серця, або Щоденник Євгенія Базарові Учнівський твір По романі “Батьки й діти” І. С. Тургенєва. Сьогодні я починаю мій щоденник, а враження після зустрічі з Миколою Петровичем самі звичайні: це простий росіянин дворянин, що щиро любить і почитає свого сина. Він дотримується старих поглядів, так що не представляє для мене великого інтересу. А от Павло Петрович – це втілення старих […]...
- Олег Ольжич, Олена Теліга – поети і герої Так сказав наш поет-сучасник Борис Олійник про українських лицарів духу, до яких належать Олег Ольжич та Олена Теліга – митці, котрі не лише своїм проникливим художнім словом наближали світлу годину визволення Батьківщини, а й стали до лав борців і життям заплатили за вірність визвольним ідеям. «Держава не твориться в будучині, держава будується нині…» – заявляв […]...
- Шлях до мого серця (за романом “Батьки і діти” І. С. Тургенєва) Сьогодні я починаю мій щоденник, а враження після зустрічі з Миколою Петровичем звичайні: це простий російський дворянин, що щиро любить і почитає свого сина. Він додержується старих поглядів, так що не викликає у мене великого інтересу. А от Павло Петрович – це втілення старих поглядів і звичок. Адже через таких людей світ руйнується, він же […]...
- Доля жінки в повісті «Людина» Письменниця зуміла піднятися над сірою буденністю, що безжалісно пригнічувала її, і стати однією з найосвіченіших жінок свого часу, видатним художником слова. Літературі вона віддавала себе до останку, сил своїх не шкодувала. Слово стало палацом її душі, смислом і найвищою любов’ю. Мабуть, в образі кожної своєї героїні Ольга Кобилянська залишила часточку своєї душі, свого серця… Мені […]...
- Роздум за поезією “Мені тринадцятий минало” Десь далеко були і Дніпро крутоберегий, і біленькі українські хати, і вишневі сади, і звучання рідної пісні… Автобіографічні твори, безумовно, мають цінність, і несуть у собі спогади про минуле. Що глибше відображена епоха і життя людини, то більше значення матиме твір. Дитинство Т. Шевченка було типовим для вчасної кріпосницької дійсності. Тяжке, безрадісне дитинство, коли інколи […]...
- “Навеки любовью ранен” (за поезією В. В. Маяковського) Одна з вічних тем у літературі – тема кохання – проходить крізь всю творчість В. Маяковського. “Кохання – це серце усього. Якщо воно припинить роботу, все інше відмирає, робиться зайвим, непотрібним. Але якщо серце працює, воно не може не виявлятися у всьому”, – вважав поет. Життя Маяковського з усіма його радощами і прикростями, болем, розпачем […]...
- Шлях до себе в оповіданні “Чистий понеділок” Людина – єдине із земних істот, наділена розумом і валею вибору. Людина постійно коштує перед вибором: як надійти? куди йти далі? Людина вільна вибирати роботу, пристрасті, захоплення, думки, світогляд, любов. Любов буває до грошей, до влади, до мистецтва, може бути звичайна, земна любов, а може трапитися так, що над усе, вище всіх почуттів людин ставить […]...
- «Спочатку було Слово…» Українське Слово… Довгим і тернистим був шлях його розвитку. Воно було «скутим орлом», проте завжди сягало висот, з чорнозему і ранкової роси зуміло прорости на грунті, покритому утисками, заборонами і паплюженням, щоб утвердити себе на ниві світової літератури. Слово – це простір, у якого немає меж. Цей простір не визнає поняття «смерть». Він не перегинається […]...
- Душа людини непереможна (за поезією Л. Українки) Лесю Українку називають у народі дочкою Прометея, бо саме вона перейнялася творчістю Тараса Шевченка і понесла далі естафету правди, добра й людяності. Її лірика сповнена глибокої пристрасності, ніжної задушевності, щирої любові до рідної землі, до свого нескореного народу. Поетеса прагне створити образ духовно могутньої людини-борця, здатної втілити в собі дух епохи. У політичній ліриці Лесі […]...
- Бажаю так скінчити я свій шлях, Як починала: з співом на устах! Безсмертна спадщина Лесі Українки є дорогоцінним внеском у культурну спадщину не лише нашого народу, а всього прогресивного людства. Вона була спадкоємницею й продовжувачкою традицій національного генія українського народу Т. Шевченка, вогненного слова І. Франка. Відомий український поет М. Рильський називав Лесю Українку «не тільки найбільшою жінкою-письменницею в світі, а й одним з найоригінальніших світових поетів». […]...
- Переказ: творчий шлях Катерини Василівни Білокур Подвижницькі життя і творчість геніального самородка з народу Катерини Василівни Білокур завжди світитимуть, як смолоскип, для молодих талантів, які прагнуть присвятити себе мистецькій творчості. Самобутні картини художниці вже давно завоювали цивілізований світ, стали надбанням вселюдськості. А от її шлях у велике мистецтво донедавна залишався загадковим. Усі, хто знав її особисто чи зустрічався на виставках з […]...