Висока моральність селянина-бідняка (за оповіданням Бориса Грінченка «Без хліба»)

Схожі твори:

1. Моральна краса селянина-бідняка (За оповіданням Б. Грінченка “Без хліба”) Видатний український письменник Борис Грінченко присвятив багато оповідань зображенню важкого життя українських селян. Автор на власні очі бачив жахливі умови, в яких доводилося існувати злиденним сім’ям. Грінченко вважав своїм моральним обов’язком розповісти у своїх творах про трагедію народу. Особливо глибоке й щире співчуття викликає оповідання “Без хліба”, головний герой якого, рятуючи близьких людей від неминучої […]...
2. Маленька господарка (за оповіданням Бориса Грінченка “Сестриця Галя”) Дитячі оповідання Бориса Грінченка мають велику пізнавальну та виховну цінність. Як І. Франко та Панас Мирний, Б. Грінченко акцентує увагу на глибокій порядності дітей із селянських родин, показує, що навіть найсуворіші життєві обставини не можуть зруйнувати тих високостей душі, які успадковані від народу, прищеплені одвічними традиціями, щоденною працею. Дуже цікавим психологічним дослідженням дитячої душі виявилось […]...
3. Наталя – жертва суспільства (за оповіданням Бориса Грінченка “Дзвоник”) Оповідання “Дзвоник” належить до дитячих оповідань Б. Грінченка, у яких письменник змальовує дітей, що занадто рано стали дорослими, їм довелося стати працівниками та няньками рідних та нерідних малят. У них немає щасливого дитинства, іграшок, дитячих забав. Увесь час поглинають турботи дорослого жорстокого життя, точніше боротьби за це життя. Така страшна сирітська доля випала й героїні […]...
4. Тяжкий гріх Петра (за оповіданням «Без хліба») Б. Грінченко – самобутній письменник, який відчував прояви людських почуттів, майстерно вмотивовував вчинки героїв. Яскравим прикладом тонкого зображення психології простої людини є оповідання «Без хліба». Письменник зображує бідну сім’ю селянина Петра, що жила в «хаті поганенькій», а на весну в них «зовсім не стало хліба». Важко було господарю дивитися, як бідують жінка й дитина, а […]...
5. Трагізм долі українського селянина-бідняка в новелі «Новина» «Стефаник, один із найцікавіших українських письменників XX століття, навчив мене пильно вглядатися в людську душу. Василь Стефаник, як і Хемінгуей, залишається недосяжним взірцем для сучасних новелістів…», – писав видатний поет сучасності Іван Драч. «Як коротко, сильно і страшно пише ця людина», – сказав російський письменник Максим Горький, прочитавши новели Стефаника. Справді, лаконізм вислову досягає у […]...
6. Камінний хрест – символ трагізму долі українського селянина-бідняка До Русова, який став батьківщиною славетного новеліста, ідуть літературні паломники з усієї України, з цілого світу. Припадають серцем до зболеного Стефаникового слова і п’ють цілющу воду зі Стефаникової криниці – тієї, що й досі стоїть у його затишному обійсті. Звідти, де стоїть оселя письменника, видно, мов на долоні, все село. А на горбі, вдалині, бовваніє […]...
7. Камінний хрест як художній символ трагізму долі українського селянина-бідняка в однойменній новелі В. Стефаника Письменник-гуманіст Василь Семенович Стефаник – один із найвідоміших новелістів світу – жив і творив для народу. Тому його твори – документ про важке, безпросвітне життя людей. Сам письменник говорив: “Я писав тому, щоб струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоб з того вийшла велика музика Бетховена”. У творах Стефаника, у цих “золотих […]...
8. Світ дитинства в оповіданні Бориса Грінченка “Каторжна” Перу Бориса Грінченка належить чимало творів для дітей і про дітей. Орієнтуючись, насамперед, на творчість Л. Толстого та І. Франка, знавець дитячої психології написав ряд оповідань, серед яких і “Каторжна”, в яких відображено духовний світ селянської дитини. Тема природного, нічим не скутого розвитку особистості належить до тих, якими постійно цікавився Борис Грінченко. У своєму оповіданні […]...
9. Мотиви громадянської лірики Бориса Грінченка І. “Більше працював, ніж жив”. (Борис Грінченко – письменник, наділений різнобічним талантом. Поет, прозаїк, драматург, критик, мовознавець, організатор видавничої справи. Ще в юні роки він пробував сили у різних жанрах, а своєю невтомністю і непосидющістю часом перевершував найпрацьовитіших українських літераторів. Про характер власної поетичної творчості сам Б. Грінченко писав: “Я ніколи не належав до тих […]...
10. Різнобарвний талант Бориса Грінченка Борис Грінченко – видатний український літератор, учений; громадський діяч. Його долю можна вважати типовою. Усе життя Грінченко віддавав розвиткові українсь­кої мови та літератури, піднесенню національного духа співвітчизників. Великий інтерес становить і творчий доробок Грінченка-поета. Автор бачить сучасну йому дійсність дуже різнобічно. Громадянський пафос і тонке художнє сприймання світу однаково притаманні Борису Грінченку. Як приклади різнобічності […]...
11. Твір на тему: “Народність художньої прози Бориса Грінченка” Селянська маса, яку показує Борис Грінченко, аморфна, нерішуча у відстоюванні власних прав. “П’яніючи, галасуючи, точачись і лаючись, вона забувала про те, що сама себе віддавала в попихачі кожному, хто хотів нею попихати…”, – болісно узагальнює автор. Одверто говорить письменник про затурканість селянства, невміння розібратися в причинах свого бідування, зрештою, небажання постояти за себе, врахувати ті […]...
12. Доля сільського вчителя у творах Бориса Грінченка Борис Грінченко належить до тих діячів культури, що підносили роль освіти. Перебуваючи в жорстоких умовах дійсності XІX століття, він на мізерні кошти брався видавати книжки для народного читання. Склавши іспит на народного вчителя, деякий час викладав у селах Харківщини. Але дійсність безжально топтала всі його поривання: одні школи земство закривало, бо вони були непридатні для […]...
13. Образ селянина Данила героя оповідання Б. Грінченка “Сам собі пан” Борис Грінченко мав надзвичайно розвинене почуття національної гідності. Він страждав за ошуканий народ, у якого забрали його славну історію й можливість розвивати свою мову та культуру. У творі “Сам собі пан” Б. Грінченко майстерно протиставляє почуття власної гідності, дотепність, статечність селянина Данила грубості й пихатості панів. Данила полонило бажання довідатися, “чи можна якось так, щоб […]...
14. Твір на тему: “Реалізм художньої прози Бориса Грінченка” Відомо, що епохи національного гноблення й політичної неволі можуть бути епохами блискучого розквіту літератури. І тоді література впливає на націю більше, ніж нація на літературу. Українська культура, зокрема література, виявилася головним формотворчим чинником нації. До письменників, які формували українську націю, можна з повним правом віднести Бориса Грінченка. “Моя пісня – то мій робітницький одпочинок і […]...
15. “Моральність – є правда” (за оповіданням В. М. Шукшина “Чудик”) Творчість письменника, кінорежисера й актора В. М. Шукшина привертає увагу гостротою постановки споконвічної проблеми про сенс життя, про духовні цінності людини – її моральні ідеали, честь, обов’язок, совість. У його творах одне з головних місць займає доля людей незвичних, зі складними характерами, яких називають “чудиками”, які намагаються осягнути рух власної душі, сенс життя. Такий головний […]...
16. Твір на тему: “Лірико-епічна творчість Бориса Грінченка” Деякий період своєї творчості Борис Грінченко присвятив складанню балад. Для цих творів він брав найрізноманітніші сюжети – з українського фольклору, з зарубіжної літератури, з міфології. Присутні у баладах і власні роздуми автора про героїчну історію нашого народу. Ці легенди та балади призначені як для простих людей, так і для освічених читачів. У своїх творах Б. […]...
17. Камінний хрест як символ трагічної долі селянина-бідняка (За новелою В. Стефаника “Камінний хрест”) “Чую їх біль, усі ті нитки, що рвуться між їх серцем і селом, і мені рвуться, чую їх біль і муку”, – писав Василь Стефаник до Ольги Кобилянської. Мова в цьому листі йшла про нескінченно злу й гірку долю тих, хто в пошуках кра­щої долі від’їжджав за океан. Еміграція українців з території Західної України наприкінці […]...
18. “Віддав себе я праці без вагання…” (життєвий і творчий шлях Бориса Грінченка) Я не скажу, щоб розумом я жив, Я не скажу, щоб серце в мене спало, Але його я тяжко пригнітив, Але йому так волі дав я мало. Повинність я над все ушанував, Віддав себе я праці без вагання. Я йшов туди, де розум посилав… Так, підсумовуючи свій життєвий вибір, писав у вірші “Я не скажу, […]...
19. Камінний хрест як художній символ трагізму українського селянина-бідняка в новелі Василя Стефаника “Камінний хрест” Письменник-гуманіст Василь Семенович Стефаник – один із найвідоміших новелістів світу – жив і творив для народу. Тому його твори – документ про важке, безпросвітне життя людей. Сам письменник говорив: “Я писав тому, щоб струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоб з того вийшла велика музика Бетховена”. У творах Стефаника, у цих “золотих […]...
20. Камінний хрест – символ трагічної долі українського селянина-бідняка (за новелою В. Стефаника “Камінний хрест”) Кінець XІX століття… Західна Україна. Журавлями розлітаються по світу українці. Що змушувало їх залишати рідну землю? Чого шукали вони в чужих країнах? Селяни західних українських районів залишають батьківську землю, зводячи як пам’ятники по собі камінні хрести, їдуть до далекої Канади в пошуках землі обітованої. А що ж чекає їх там, далеко за океаном?.. Багатостраждальна історія […]...
21. Трагедія любові й занепад людськості (за оповіданням Б. Грінченка “Каторжна”) Кінець XІX – початок XX століття. Суспільство живе передчуттям великої кризи, яка й справді не змусить на себе чекати. Криза в суспільному та політич­ному житті цілих народів, занепадницькі настрої в мистецтві, стрімкий розвиток техніки, наукові відкриття, наслідки яких ще неможливо передбачити. У людини виникає відчуття того, що часу стає дедалі менше й менше. Розвиваються гехно […]...
22. Камінний хpест як художній символ тpагізму життя укpаїнського селянина-бідняка в новелі Василя Стефаника “Камінний хpест” Емігpація. Скільки їх, укpаїнців, живе за коpдоном. Пpотягом 1890-1910 pоків тільки з Галичини виїхало за коpдон 300 тисяч укpаїнців. Цієї теми тоpкалися у своїй твоpчості багато письменників. Та й pозглядалося це питання по-pізному. Бо ж і покидали свою батьківщину люди з pізних пpичин. У Стефаника в “Кмінному хpесті” емігpація – один з виходів для селян […]...
23. Благородний вчинок Грицька (За оповіданням Б. Грінченка “Грицько”) Більше десяти років Б. Грінченко віддав учительській праці, тому як ніхто інший знав і розумів дитячу психологію. Його твори про дітей – це правдиве змалюван­ня дитячих уявлень про навколишній світ, показ їхніх почуттів і переживань, це любов і співчуття до знедолених дітей бідняків, які скрашували його життя. В оповіданні “Грицько” письменник змалював взаємини двох хлопчиків […]...
24. Щоб велося од хліба до хліба Початок жнив – зажинки – в усі часи були подією урочистою. Ряд магічних дій та обрядів, які при цьому виконувалися, мали забезпечити успіх у роботі, зібрати урожай без втрат. Зажинки починали у легкий день – вівторок, п’ятницю. Колоски, скошені першими, клали навхрест. Коли йшли додому, збирали їх і робили квітку або хрест, який на Спаса […]...
25. “Кожен повинен боронити свій рідний край…” (за оповіданням Б. Грінченка “Олеся”) У XІІІ столітті на наші багаті землі нападали монголо-татарські загарбники. На своєму шляху вони спалювали житла, вбивали безвинних людей. Головною метою монголо-татар було грабіжництво. Своїм оповіданням “Олеся” Борис Грінченко переносить нас у ті далекі часи боротьби та неспокою. Героїнею оповідання є дівчинка Олеся. Батьки дівчинки загинули від рук монголо-татарських загарбників. Сироту виховує дід Данило. Саме […]...
26. Кожен повинен боронити рідний край (за оповіданням Б. Грінченка “Олеся”) Борис Грінченко – відомий український письменник – приділяв особливу увагу змалюванню дітей, які чарують неповторністю характерів, чистотою помислів та вчинків. Оповідання “Олеся” починається розповіддю про далекі часи. У селі серед боліт на Волині жив старий козак Данило. Після турецького полону він повернувся в рідне село, прийняв до себе двох сиріт: дівчинку Олесю та хлопчика Михайлика. […]...
27. Висока духовність поезій Станіслава Чернілевського Кожна людина є частиною великого роду. З ним нерозривно пов’язані її життя і доля. Красу родинних почуттів описав у своїх поезіях С. Чернілевський. У вірші “Теплота родинного інтиму” показано сердечно-щирі, задушевні стосунки сина і матері. Ніби жива постає перед читачами дбайлива, ласкава і Турботлива жінка, для якої найголовнішим є щастя її дітей. Мати має особливий […]...
28. Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
29. Шматок хліба Шматок хліба Найбільший прояв геніальності – в засіяній ниві. / О. Довженко / Я дуже люблю поезію. Одного разу, гортаючи збірку Ольги Бергольц, я прочитала вражаючу розповідь, після якої я вже не можу байдуже ставитися до хліба. Під час Великої Вітчизняної війни шофер віз хліб до блокадного Ленінграда. Раптом машина зламалася, а шофер не міг […]...
30. Моральність і правда В. М. Шукшина Творчість письменника, кінорежисера і актора В. М. Шукшина привертає увагу гостротою постановки споконвічної проблеми про сенс життя, про неминущі духовні цінності людини – її моральні ідеали, честь, борг, совість. У його добутках одне із провідних місць займають долі людей незвичайних, зі складними характерами – “чудиков”, як він їх називає, що прагнуть осягти рухи власної душі, […]...
31. Образу хліба вклонімося! З давніх-давен Україна є землею хліборобів. Синє небо й жовто-золоте колосся відбилися кольорами-символами на нашому державному прапорі. Протягом віків українці високо цінували свою причетність до законів землі, жили в злагоді, в гармонії з природою, шанували її, створену Богом і даровану їм, трударям, для розумного користування і збереження. За будь-яке ділечко хлібороби бралися з великою повагою […]...
32. Моральність Ми дуже часто використовуємо в розмові поміж собою слово моральність, хоча навіть не завжди розуміємо, що означає це поняття. Переважно ми під ним розуміємо певні норми етики, якими повинні керуватися люди при спілкуванні, і в відносинах із іншими людьми. Але чомусь для кожного норми моральності бувають різними. Для одних це правильне виховання і поведінка. Для […]...
33. Мирон Катранник – ідеал селянина і людини Мирон Данилович Катранник – один із головних героїв роману В. Барки “Жовтий князь”. Це звичайна сільська людина. Але він увібрав у себе мудрість усього хліборобського роду, християнсько-моральні принципи своїх пращурів. І це в найтяжчі часи допомогло йому жити гідно, не втрачаючи людської подоби і не продаючи душу. Катранник постійно мучиться думкою: за що ж таку […]...
34. Кам’яний хрест як художній символ трагізму життя бідняка в новелі В. Стефаника “Камінний хрест” Життя взагалі важка річ, а в особливості життя селянина-бідняка. Тягне він його, мов коня на гору, спотикаючись та ледве дихаючи. І все ж таки живе і хоче жити на рідній землі – там, де народився, де пройшли найкращі роки, де зігрівають спогади. Важко йому розлучатися з рідною домівкою, навіть з набридлим, але таким дорогим горбом, […]...
35. Мирон Катранник – ідеал селянина і людини (за романом «Жовтий князь») Мирон Данилович Катранник – один із головних героїв роману В. Барки «Жовтий князь». Це звичайна сільська людина. Але він увібрав у себе мудрість усього хліборобського роду, християнсько-моральні принципи своїх пращурів. І це в найтяжчі часи допомогло йому жити гідно, не втрачаючи людської подоби і не продаючи душу. Катранник постійно мучиться думкою: за що ж таку […]...
36. Твір на тему: “Висока таємниця любові” Ідуть року, проходять століття, але вічна таємниця любові залишається незбагненної. Вона завжди буде хвилювати й мучити людей, вимагаючи глибокого її осмислення. Це почуття описували поети різних країн. Поети майбутнього також не обійдуть цієї теми. Серед захоплених співаків любові виділяється великий італійський поет епохи Ренесансу Франческо Петрарка. Йому належить сама щира поетична лірична сповідь про любов, […]...
37. Коровай хліба (твір-роздум) Про хліб ми знаємо з раннього дитинства. Напевно, “хліб” – одне з перших слів, що вимовляє дитина. А скільки прислів’їв і приказок присвячено хлібу! Хліб у житті людини має величезне значення. По-перше, просто без хліба багато страв несмачні. По-друге, хліб – це і бублик, і калач, і батон, і булочка. Свіжі, апетитні, вони іноді ніби […]...
38. Висока таємниця любові (По ліриці Ф. Петрарки) Ідуть року, проходять століття, але вічна таємниця любові залишається незбагненної. Вона завжди буде хвилювати й мучити людей, вимагаючи глибокого неї осмислення Це почуття описували поети різних країн. Поети майбутнього також не обійдуть цієї теми. Серед захоплених співаків любові виділяється великий італійський поет епохи Ренесансу Франческо Петрарка. Йому належить сама щира поетична лірична сповідь про любов, […]...
39. Екологія моральності чи моральність екології Україна! Як багато почуттів вкладено в це слово. Яка вона гарна, велична і неповторна. Як багато винесла вона на своїх плечах! Любов до рідного краю дарується дитині з молоком матері, з першим сказаним словом, піснею. А коли дитина зміцніла, вона топче малими ногами землю, яку топтали її діди і прадіди. Ви ніколи не замислювалися над […]...
40. Доля сільського вчителя у творах Грінченка Борис Грінченко – людина, яка сама добру половину життя віддала освіті, як ніхто інший знав про долю сільського земського вчителя у кінці XIX століття. Його власний педагогічний досвід (викладання у сільських школах на Харківщині) дав письменнику багатий матеріал для створення оповідань про школу, учнів, вчителів того часу. Ось перед нами молодий вчитель, що не гордує […]...