Вірш С. Малларме “Віяло (пані Малларме)”
Так немов заради мови
В небі луни розтятись
Кинувши свій дім чудовий
Вірш майбутній рине ввись
Змах крила серед покою
Віяло неначе тінь
Бо здається за тобою
Зблисла дзеркала глибінь
Чисте (хоч на нього злине
Гнаний в кожному зерні
Прах незримий це єдине
Болю завдає мені)
Хай би вік воно ясніло
У твоїх долонях мила.
(Пер. М. Москаленка)
Цей вірш датується 1891 роком і присвячений Марії Малларме, дружині поета. Віяло дружини стає імпульсом для поетичних міркувань ліричного героя. Образ віяла створюється
Багатьом читачам вірші С. Малларме здавалися незрозумілими, критики робили спроби пояснити їх. А що автор?
Літературознавці відзначають музикальність поезії С. Малларме, яка походить від прагнення поета вловити невловиме заради того, щоб виникло “сяйво Ідеї”. Музика зустрічається із віршем, щоб стати Поезією”, – писав поет. “Споглядання предметів, образ, випле-каний мареннями, які вони навіюють, – ось що таке справжній спів”.
С. Малларме зазначав: “Поезія є те, що дозволяє висловити – з допомогою людської мови, яка здобула свій первісний ритм, – прихований зміст розмаїтого буття: тим самим вона дарує нашому тлінному життю справжній сенс, і тому Ідеал будь-якої духовної діяльності полягає саме в цьому”.
Поезія символістів стала особливою музикою, в якій мелодія складалася зі співзвуччя, ритму інтонації, пауз і недомовок. Один із представників французького символізму С. Мерріль у статті “Кредо” стверджував, що “поезія – одночасно Слово /’Музика… Словом вона промовляє і мислить. Музикою співає і марить”.
Поезія С. Малларме захоплювала французького композитора Клода Дебюссі, який у своїй музиці через враження, відчуття прагнув проникнути до істини. Вірші поетів-символістів надихали його на створення новаторських музичних творів, яким притаманна здатність захоплювати, естетично й морально піднести людину.
Клод Ашиль Дебюссі народився поблизу Парижа в серпні 1862 року. З дитинства вчився грі на фортепіано, закінчив Паризьку консерваторію. Виступав як диригент і піаніст з виконанням своїх творів. Відомий також як музичний критик, якому притаманні тонка проникливість, сміливість, незалежність, гострота, а також парадоксальність суджень.
На творче становлення Дебюссі мали вплив сучасний йому живопис художників-імпресіоністів та поезія парнасців, Ш. Бодлера, П. Верлена, С. Малларме.
Значення Дебюссі визначається головним чином творами середнього періоду його творчості (1892- 1905), коли він зблизився з гуртком митців, які відвідували знамениті “вівторки” Малларме. Саме тоді розквітла його творчість як найвизначнішого представника імпресіонізму в музиці. Дебюссі створив імпресіоністичну мелодику, яка відзначається гнучкістю нюансів, але в той же час певною невизначеністю. У його мелодиці переходи-переливи переважають над ясністю малюнка, рух – над кристалізацією, мінливість – над сталістю. Найважливіші її риси – тендітність, примхливість, розмитість контурів. Звідси і тематизм Дебюссі, позбавлений чіткої визначеності, завершеності.
До творів С. Малларме композитор звертався двічі – у перший період своєї творчості та вже на початку XX століття. 1894 року з великим успіхом в присутності С. Малларме була вперше виконана оркестрова “Прелюдія до “Полудня фавна”, еклоги поета. Цей музичний твір відзначається витонченістю, відображенням легкого смутку поезії почуттів, і явив собою майже маніфест імпресіонізму в музиці.
У 1913 році Дебюссі пише вокальні твори на вірші С. Малларме “Віяло”, “Зітхання”, “Маленьке прохання”. Поетичні твори Малларме невимушено лягали на музику – легку, ніжну, витончену. Послухаємо у записі один з них.
Музичний стиль цих мініатюр за своєю своєрідною мозаїчністю повністю відповідає віршам Малларме. Музична тканина насичена гармонійними знахідками, колористичними звуковими фрагментами, ускладненою метроритмікою. Відтінки почуттів виражені з надзвичайною майстерністю.
В історію музики К. Дебюссі ввійшов як композитор, музика якого вражає новизною бачення світу, відображених у ній почуттів, силою, сміливістю та красою вираження.
Викладач зарубіжної літератури. У нас є студенти, які досить часто користуються послугами Інтернету. Перед заняттям вони отримали завдання знайти на сайті МаІІагте цікаві матеріали, присвячені творчості поета. Яка ж інформація про митця як поета і особистість зацікавила їх?
Я знайшов досить багато цікавих статей французь ких літераторів кінця XІX ст. та сучасних літературознавців. Так, у статті А. Горянського “Світ і метод Стефана Малларме” відзначається, що твори цього поета навіть геніям літератури здається незрозумілою. Лев Толстой писав: “Я прочитав кілька віршів С. Маллларме. Всі вони позбавлені будь-якого змісту”. На що автор статті зауважує:” Безглуздим сонет назвати не можна (йдеться про вірш “Пан”), і якби Толстой захотів його зрозуміти, він би, вочевидь, зрозумів – тим паче читаючи мовою оригіналу. Але, напевно, не захотів. І був по-своєму правий: розгадування віршів більше схоже на салонну гру, ніж на прилучення до високого мистецтва”. Літературний критик відмічає й те, що в історію світової літератури Маллар-ме ввійшов як поет-експериментатор. Але в цьому він є суперечливий творець нового: з одного боку, прагне до традиційних форм, зокрема сонетної, з іншого – бажає руйнування цих форм. Експериментував він і в царині віршованих розмірів. Малларме був одним з піонерів верлібру, його перу належить кілька прекрасних віршів у прозі.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)