Відповіді до теми: “Василь Стус. Доля, життя, поезія”
1. Чим виділявся серед своїх ровесників-шістдесятників В. Стус?
Раннііі період творчості поета відзначався оптимістичним, бадьорим настроєм, але згодом голос В. Стуса змужнів, став суворішим і критичнішим. Саме цим він став виділятися серед своїх однодумців, У його поезіях органічно злились інтелект, увага до вічних вселюдських проблем із справді національним світобаченням, що сягало глибин народної моралі й людяності. Завдяки цьому ліричні твори митця виходили за межі експериментального бунтарства, дилетантської необізнаності,
2. У яких журналах відбувся творчий дебют В. Стуса?
На початку шістдесятих років поет часто друкується в журналах “Вітчизна”, “Дніпро”. У низці віршів він розмірковує над сутністю людського життя, над пошуками шляхів боротьби за правду (“Молодий Гете”, “Утекти б од себе геть світ за очі”, “Не можу я без посмішки Івана”), Його хвилюють одвічні проблеми добра і зла, місце кожної людини і своє власне у суспільстві, що живе за неправедними законами, питання “як бути?” за таких обставин йому самому.
3. У чому полягає сутність
Цс питання полягає не тільки в тому, що кожному з них належить визначне місце в історії української культури та національно-визвольної боротьби, а й подібністю їхніх життєвих доль. Це зумовлено Шевченковим духом у творчості Стуса. Творчість поета не можна уявити поза Шсвченковою стихією, це “голос духу”, грунт, на якому стояв молодий митець. Немає двох інших українських поетів, які б за силою патріотизму, любові до України, за відданістю ідеалам добра, справедливості й за незламністю духу були такими близькими.
Навіть життєві дороги їхні подібні: обом судилося прожити по 47 років, зазнати несправедливого вироку, довгих років неволі. Водночас немає поета, який би за творчою манерою, за образотворчими прийомами стояв далі від Т. Шевченка, ніж В. Стус.
4. Інтимна лірика В. Стуса. У чому її індивідуальність та неповторність?
Інтимна лірика поета сильна, самобутня. У ній найяскравіше розкрилася його
Творча індивідуальність. Приваблює вона й зворушливою ніжністю почуттів до коханої дружини, матері сина, всіх рідних та близьких. Інтимна лірика В. Стуса здебільшого була написана у в’язниці, і спогади про рідних серцю людей відтворені через призму похмурої неволі. Але навіть там, у пеклі страждань, смертей, знущань, зберіг він тепло і ніжність своїх почуттів, які майстерно втілив у поезіях “Наснилося, з розлуки наверзлося”, “У порожній кімнаті”, “На Колимі запахло чебрецем”.
5. У чому виявився індивідуальний стиль В. Стуса?
Поет прийшов у літературу в кінці 50-х на початку 60-х років, коли викриття культу Сталіна зумовило величезні зміни у житті країни, зокрема й у мистецтві та літературі. Зміни ці відбуватися удвох основних напрямах: зростала увага до життя, внутрішнього світу людини праці – не як бездумного та бездушного “гвинтика”, а як особистості; освоєння змін, що приніс у життя науково-технічний прогрес, розвиток космонавтики, атомної фізики, генетики тощо. Це визначило й тематику творчості багатьох поетів, зокрема і В. Стуса. У нього майже немає сюжетних творів, бо “Україна є віссю, навколо якої обертається вся поезія Василя Стуса”. Україна виступає в його віршах не як об’єкт, вона існує в ньому самому як психологічна даність. Цим пояснюється і прихильність поета до такого жанру лірики, як вірш-медитація, філософський роздум.
6. Чим ще займався В. Стус, крім літературної діяльності?
Закінчивши історико-філологічний факультет Донецького педінституту, молодий учитель їде на Кіровоградшину в Таужнянську семирічку як учитель. В. Стус залишив по собі теплі спогади в колишніх учнів і колег, хоч і працював там до призову в армію. Після служби в армії (1959-1961) учителює в Горлівці (1961 – 1963), працює літредактором газети “Соціалістичний Донбас”. 1961 року В. Стус стає аспірантом Інституту літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР, працює над дисертацією на тему “Джерела емоційності художнього твору”, чимало друкується.