Великодень – Великдень

Схожі твори:

1. Великий день – Пасха Великдень – одне з найбільших християнських свят, що відмічається в Україні ще з X століття. Цього великого дня чекали і дорослі, і діти, щоб не тільки побувати на церковній відправі, а й взяти участь у родинних та громадських обрядах. Це і виготовлення свічки-трійці, і випікання пасок, і фарбування яєць. Сьогодні мало хто знає народні звичаї […]...
2. Найвеличніше свято року – Великдень Великдень – найбільш шановане християнське свято. До недавнього часу його не відзначали привселюдно. Це робили тільки глибоко віруючі люди, переважно старшого віку. Але ніякі режими не могли заборонити й викорінити давню українську традицію – пекти паски, робити крашанки та писанки й шанувати віру, звертатися з надіями та сподіваннями до Бога. Зараз ті часи минули. Великдень […]...
3. Дитинство Тараса (за віршами Т. Г. Шевченка “Мені тринадцятий минало…” та “На Великдень, на соломі…”) Тяжким і безрадісним було сирітське дитинство великого українського поета Т. Г. Шевченка. Про це ми дізнаємось з багатьох його творів. Один із них – “Мені тринадцятий минало…”. Хлопчик, залишившись сиротою, змушений був пасти чужі ягнята, щоб заробити собі на шматок хліба. Навколишній світ зачаровує його своєю красою, здається добрим, приязним. Забуті всі прикрощі – і […]...
4. Великодень – Пасха Пасха – один из величайших христианских праздников, который отмечается в Украине еще с X столетия. Этого большого дня ждали и взрослые, и дети, чтобы не только побывать на церковной службе, а и принять участие в семейных и общественных обрядах. Это и изготовление свечки-троицы, и выпекание куличей, и крашение яиц. Сегодня мало кто знает народные обычаи […]...
5. Як ми святкуємо Великдень З дитинства пам’ятаю, як ми з братом чекали суботи перед Великоднем, ко­ли бабуся з мамою закінчували всю роботу по господарству і готували крашан­ки та пекли паски. Потім ми не могли дочекатися, коли у святковому одязі з повним кошиком підемо до церкви. З діда-прадіда в українців заведено святкувати Великдень. “Ніби якась цілюща сила входить у тебе”, […]...
6. Великдень День, коли ми святкуємо воскресіння Христа з мертвих, називається Великоднем. Це завжди неділя, яка буває в кінці березня, в квітні чи на початку травня. Та без календаря нам важко сказати, на яку саме неділю припадає Великдень. Дата залежить від того, коли місяць буде повним. Та ніколи Великдень не випадає раніше за 22 березня чи пізніше […]...
7. Твір на тему: “Великдень” Пасха є найважливішим православним святом України. Це святкування Воскресіння Божого – святкується кожний перший тиждень після весняного рівнодення і повного місяця. Це свято, що несе основний сенс Православної віри -, тобто Бог став людиною, помер за нас і піднімається, врятували людей від влади смерті і гріха. Цей православний свято злилося з народними звичаями та сімейними […]...
8. Твір на тему “як я провела великдень” Великдень! Що це значить?!Це найбільше релігійне свято, яке зустрічають на весні. В цей день згідно з христистиянською легендою, воскрес Ісус Христос… На передодні цього свята я добре підготувалась. Я та моя матуся напекли пасок, пофарбували писанки та приготували безліч смачних страв. Ще з вечора я зібрала корзину зі всим необхідним, для того щоб підти вночі […]...
9. Сирітська доля в поезіях Т. Г. Шевченка (“Мені тринадцятий минало…”, “На Великдень на соломі…”) Тяжко-важко в світі жити Сироті без роду: Нема куди прихилиться, – Хоч з гори та в воду! Т. Г. Шевченко Рано залишившись сиротою, Т. Г. Шевченко, як ніхто інший, розумів гірку долю сиріт і у своїх поезіях неоднора­зово звертався до цієї теми. Автобіографічним є вірш Т. Шевченка “Мені тринадця­тий минало…”, у якому поет змалював настрої […]...
10. Змалювання важкого життя дитини-сироти у вірші “На Великдень, на соломі…” Т. Г. Шевченко народився в сім’ї кріпаків. З одинадцяти років жив без батьків, вони померли. Малий Тарас поневірявся по людях: був наймитом, пастушком, козачком у пана. Вірш “Мені тринадцятий минало” має автобіографічну основу, в ньому поет згадує дитинство, “як пекло”. У вірші передані настрої і переживання малого хлопчика, який почуває себе скривдженим. У нього немає […]...
11. Твір з народознавства. Великдень …З діда прадіда цілюща й незрадлива сила вступає в кожного, хто зустрічає великодній ранок. Дзвони церков не дзвонять, а виспівують на весь світ: «Христос воскрес!» Люди йдуть до церкви (адже всю ніч чекали цієї звістки) і з уст в уста передається: «Христос воскрес! Воістину воскрес!» Вийнято найкращий одяг. Усе, що сьогодні одягають, одягається вперше – […]...
12. Традиції і звичаї – духовна спадщина українського народу І. Завдання нашого часу – формування духовно багатого покоління людей (незалежна держава відкриває для цього можливості: прогрес нації залежить від творчого характеру особистості, але без історії народу, без знання культури народу немає майбутнього). ІІ. Звичаї і традиції – основа духовної культури українців. 1. К. Ушинський, А. Макаренко, В. Сухомлинський про необхідність відродження народних звичаїв, традицій. […]...
13. Традиціїї в моєму житті ТВІР У ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ НА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНУ ТЕМУ. У кожного народу є свої традиції. Їх історія сягає в глибину віків, поєднує в собі уявлення про світ, ставлення до релігії, ознаки побуту. В останні роки ми часто звертаємося до традицій, бо усвідомлюємо себе частиною великого народу з багатющими надбаннями культури. Той, хто не знає своєї культури і […]...
14. Колядки у минулому і зараз (твір-розповідь) Різдво – одне з найдавніших свят. Зі старих часів народ любить і шанує це свято. Саме тому свято Різдва супроводжують старовинні народні звичаї. Вечір напередодні Різдва незвичайний. У народі кажуть, що який Свят-вечір, такий і майбутній рік. Ось чому в українців виник звичай обов’язково бажати один одному щастя напередодні Різдва. Українці – співучий народ і […]...
15. Вісники старовини Україна – багатонаціональна країна. З уроків географії ми знаємо, що на її теренах мешкають представники понад ста національностей і народностей. Але найбільша питома вага в складі населення – 73 відсотки – припадає на українців. Культура та побут українців, що населяють різні регіони країни, хоч і має багато спільних, загальнонаціональних рис, вирізняється певними особливостями. Вони зумовлені […]...
16. Як печуть паски (Твір-опис) У всі часи народ дуже любив свята. Але з якоюсь особливою надією, трепетом і любов’ю люди чекали Великдень. Саме у ці дні починається справжня весна, з її буйними фарбами і пахощами. До цього свята у всіх будинках бабусі і мами печуть паски, роблять сирні паски і фарбують яйця. З дитинства я завжди чекаю з нетерпінням […]...
17. Народні звичаї та обряди. Святий вечір Кожна нація, кожен народ має свої звичаї, обряди, що усталились протягом багатьох століть і освячені віками. Звичаї народ – це ті прикмети, за якими вирізняється народ не тільки в сучасному, а і в його історичному минулому. З давніх-давен у слов’янських народів першим річним святом вважалася весна. Як тільки-но сходив сніг, люди виходили в поля і […]...
18. Як ми відзначаємо свята Наша родина велика, тому ми відзначаємо багато свят. Напередодні ми прибираємо у квартирі, мама готує щось смачненьке й обов’язково пече пиріг із яблуками, бо його люблять усі. А святкового дня ми гуляємо разом, а потім повертаємось додому, щоб скуштувати того найсмачнішого пирога. Найулюбленіші свята в нашій родині – дні народження. їх ми святкуємо аж шість […]...
19. Найкращий урок Уроки бувають різні: цікаві і не дуже, нудні (буває й таке) і не дуже. Я спробую розповісти про урок, який запам’ятався на все життя. Як говорять педагоги, за методикою – це урок-вертеп. Що це таке? Уявіть собі, що в клас заходить ціла ватага колядників, наряджених у костюми (тут були і Коза, і Чортеня, і Меланка […]...
20. Тайна мого імені Мене звуть Людмила – мила людям. Це ім’я мені дали на честь бабусі, у якої була нелегка, але цікава доля. Моя матуся трохи вірить у містику, тому вважає, Що все гарне, що було у житті бабусі, обов’язково перейде до мене. Взагалі ім’я несе в собі інформацію про людину. Знаючи лише ім’я, можна уявити собі походження […]...
21. Міркування про можливості відродження традицій нашого народу Звичаї – це частина нашої душі, нашої генетичної пам’яті; вони – своєрідні корені, що живлять дерево життя. Народні звичаї – невичерпна криниця мудрості багатьох поколінь, яка ніколи не обміліє, скільки б не черпав із неї життєдайної вологи. Наші споконвічні, староукраїнські традиції настільки тісно переплелися із християнською обрядовістю, що годі й уявити, ніби може бути інакше. […]...
22. Твір “Радість Різдва” християнська етика. В цьому творі має розповідатись про різдвяні традиції минуло і теперішнього На превеликий жаль стрімкість і динамічність сучасного життя, велика завантаженість наших співвітчизників насущними справами та проблемами, які постійно приходиться вирішувати, не дає змогу з достатньою уважністю ставитися к святкуванню традиційних національних свят. Але попри все і сьогодні існує багато родин, які з повагою відносяться до традицій нашого народу, що складалися віками. І таких родин переважна […]...
23. Повага до старших – традиція в Україні Історія нашої країни нараховує вже багато століть і навіть тисячоліть. За цей довгий час у нас з’явилось багато традицій. Деякі є суто українськими, деякі – ні, як, наприклад, Новий рік. Але незважаючи на їх походження, ми приймаємо і любимо кожну з них. Ми радіємо Новому року, із охотою справляємо Великдень та Трійцю. Кожну з цих […]...
24. Що я знаю про свято Івана Купала Свято Івана Купала – одне з найвидатніших дохрис­тиянських свят. Ще кілька десятиліть тому воно було досить популярним на території України. І сьогодні в сільській місцевості можна віднайти певні залишки дав­нього свята. Власне свято Івана Купала пов’язане з поклонінням божествам природи, культ яких був досить розповсюдже­ним у дохристиянські часи. Про давність цього свята го­ворять обряди та […]...
25. Щедрий вечір У календарі кожного народу багато свят – урочистих днів, присвячених видатним подіям або пам’яті людей. У ці дні люди від Малого до великого прикрашають вулиці, будинки, наряджаються, готують смачні страви, грають, розважаються. Найцікавіше у цей день – обряди, казкові чарівні дійства, в яких беруть участь і дорослі, і діти. Кожен ніби перетворюється в актора, митця, […]...
26. Чому корови не літають. Твір-казка Одного разу козаки святкували Великдень і випили трохи горілки. Та черговий забув наготувати досить юшки, і не було чим закусити. Коли бачать – корова летить. Козак Вакула схопив рушницю та влучив, але корова впала в Дніпро й утопилася. “О, Господи, – каже Вакула, – убери Дніпро, бо корову не можемо дістати”. Ледве встиг він це […]...
27. Народні обряди В українських обрядах та традиціях бринить душа народу. Важко уявити Різдво без куті, Великдень – без писанки, Святу Трійцю – без клечання. Кутя – символ урожаю, писанка – народження весняного сонця. Зеленим гіллям наші предки охороняли своє житло від нечистих духів. Ці ритуали виникли на зорі людства, були тісно пов’язані з міфологією, трудовою діяльністю людини. […]...
28. Як у моїй сім’ї святкують Різдво Різдво є одним з найбільших християнських свят року. У цей день два тисячоліття тому народився Син Божий, Ісус Христос. Різдво за новим календарем припадає на 7 січня. Цьому святу передує Різдвяний піст. У нашій сім’ї до святкування Різдва готуються зазда­легідь. Треба запасти дванадцять полін за числом місяців року, щоб розпалити різдвяне вогнище. Матуся на свят­вечір […]...
29. Ягода-калина (твір-опис) Улітку я гостював у бабусі. Вона живе у невеличкому місті в Росії. Там дуже мальовнича природа. Містечко з усіх боків оточене лісом. Хоча воно і ровесник Харкова, але майже зовсім не забудовувалося і тому залишилось маленьким провінційним містечком. Мабуть, людям шкода було вирубати ліси. Та воно й правильно. У бабусі є сад-город. Я допомагав їй […]...
30. Що мені відомо про обрядові та величальні українські народні пісні Українські народні пісні – це окраса та гордість нашої країни. Існує багато видів народних пісень: історичні, родинно-побутові, трудові тощо. Мені хотілось би розповісти про величальні та обрядові народні пісні, бо вони особливі. Обрядову творчість можна поділити на календарно-обрядову та звичаєво-обрядову. Календарно-обрядові пісні пов’язані з певною порою року. Це, наприклад веснянки. Цих пісень співали дівчата, коли […]...
31. Дайте характеристику гомерівського епосу як енциклопедії життя стародавніх греків Легендарний античний поет Гомер створив дві поеми – “Іліаду” та “Одисею”. Ці твори є не тільки взірцями героїчного міфологічного епосу, в них також присутня картина життя античних греків. Епос Гомера давно став одним з джерел вивчення історії, побуту та традицій Стародавньої Греції. В “Іліаді” та “Одисеї” згадуються побутові заняття греків: праця вівчарів, женців на полях, […]...
32. Цілюща сила води Воду, як могутню стихію Всесвіту, глибоко шанували наші предки. Особливо велику магічну Силу мала за їхніми уявленнями так звана «непочата» вода, набрана в криниці до схід сонця. У ній, настояній на зірницях, купали новонародженого, нею напували корів, щоб давали більше молока, і вмивалися, щоб не боятися пристріту, лихого ока. «Здрастуй, водо Ульяно, колодязю Авраме і […]...
33. Чи потрібні нам давні звичаї? Нерідко від ровесників доводиться чути: “Як уже набридли оці постійні згадки про традиції! Кому вони потрібні зараз?” Ці слова змусили мене замислитись: а чи справді сьогодні потрібно дотримуватись звичаїв наших предків? Читаючи твори українських класиків, слухаючи розповіді старих людей, я зрозумів, що народні обряди та традиції формували моральність народу. З раннього дитинства в родині виховували […]...
34. Пісенна творчість України Український народ гордий і мужній, завзятий і сміливий, дотепний і веселий. Свої найщиріші почуття і сподівання вклав він у пісні. Народна пісня – це “геніальна поетична біографія українського народу”. З пісень промовляє добра, щедра і прекрасна душа народу; в них відобразилися такі ідеали, як любов до Батьківщини, ненависть до будь-якого гноблення, мужність і відвага у […]...
35. Українські народні пісні функції у наш час Протягом своєї багатовікової історії український народ склав понад двісті тисяч пісень. З піснею народжувалися, виростали, відходили у вічність. Пісня була такою ж насущною потребою, як хліб і вода. Де зараз можна почути українську народну пісню? Переважно – на весіллі, інколи – на якійсь гостині, зрідка – колискову, та й то радше у виконанні бабусі, а […]...
36. Традиції в моєму житті У кожного народу є свої традиції. Їх історія сягає в глибину віків, поєднує в собі уявлення про світ, ставлення до релігії, ознаки побуту. В останні роки ми часто звертаємося до традицій, бо усвідомлюємо себе частиною великого народу з багатющими надбаннями культури. Той, хто не знає своєї культури і цурається своєї мови, не може з пошаною […]...
37. Григорій Квітка-Основ’яненко – перший прозаїк нової української літератури У літературному житті Харківщини, а відтак і всієї України, особливе місце посідає творчість Григорія Квітки-Основ’яненка. Організатор видання перших журналів і альманахів в Україні, видавець першої збірки українських прислів’їв та приказок, Г. Квітка-Основ’яненко – зачинатель і перший класик прози нової української літератури. Історична заслуга Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненка в тому, що він у своїх творах прагнув правдиво […]...
38. Моє улюблене свято. Твір-роздум Дуже люблю будь-які свята, тому що під час свят не треба йти до школи та робити уроки. Але більш за все мені подобається Новий рік. На Новий рік ми купуємо ялинку та ставимо її у своїй квартирі в найкращому місці. Потім починаємо її прикрашати. Ми розвішуємо на ній іграшки, свічки, маленькі електричні лампочки різних кольорів, […]...
39. Невмирущість народних традицій У кожного народу є свої традиції, свята, обряди, вірування, які супроводжують людину впродовж усього життя, наповнюючи його високим смислом, усвідомленням причетності до історії духовності наших пращурів. Здавна люди, зустрічаючись, вітали одне одного: «Доброго здоров’я!» Прощаючись, говорили: «Бувайте здорові!» У цій прекрасній традиції побажання здоров’я відбилась народна доброзичливість і шанобливість. Життя людське сповнене турбот і клопотів, […]...
40. Людина, на яку я хочу бути схожою (схожим) (твір-роздум) Старожилом нашого будинку, що був зведений задовго до Великої Вітчизняної війни, є бабуся Аня. їй більше дев’яноста років. У двір вона виходить рідко, але, коли з’являється й сідає на лавочку біля під’їзду, до неї приєднуються й молоді, й жінки похилого віку з нашого будинку. Бабуся Аня користується в мешканців авторитетом. Ніхто ніколи не бачив її […]...