Утвердження милосердя в оповіданні Б. Грінченка “Украла”

Схожі твори:

1. Моє ставлення до героїні оповідання Б. Грінченка “Украла” Моє ставлення до героїні оповідання Б. Грінченка “Украла” Мені важко однозначно визначити власне ставлення до Олександри, героїні оповідання Б. Грінченка “Украла”. Щоб справедливо оцінити її вчинок, я спробувала сама стати на її місце і відчути все те, що відчувала ця голодна дівчинка. Вона від нестримного бажання хоч трохи поїсти вкрала у своєї подруги Пріськи шматок […]...
2. Моє ставлення до героїні оповідання Б. Грінченка “Украла” Б. ГрінченкО Народився на хуторі Вільховий Яр Харківської губернії. Навчався у Харківському реальному училищі, звідки був виключений за поширення народницьких ідей, потім вступив до Харківського університету і закінчив його. З 1881 по 1885, з 1886 по 1893 роки учителює на Харківщині, Сумщині, Катеринославщині. Деякий час працював статистом Херсонського губернського земства. Поет, прозаїк, драматург, учений. Автор […]...
3. Відданість материнського серця (за поезією «Колискова») Поява колискових пісень – свідчення любові матерів до дітей. Прості й ніжні мелодії тихо линуть над колисками немовлят, захищаючи їх від усього лихого. Всесвітньо відома українська поетеса Леся Українка в 1890 році написала вірш «Колискова», слова якого пізніше були покладені на музику Ю. Рожавською. Цей вірш – монолог матері, яка захоплена красою ясної місячної ночі. […]...
4. Відтворення життя сільських дітей в оповіданні Б. Грінченка “Грицько” Борис Дмитрович Грінченко був не тільки відомим письменником, мовознавцем, а й учителем. Учителем талановитим, уважним, ласкавим. І школярі дуже любили й поважали його. Робота у школі багато дала письменнику: він пильно придивлявся до життя дітей у школі й поза школою, цікавився їх взаєминами, як вони пізнають навколишній світ, з ким дружать, до чого прагнуть. Ці […]...
5. Світ дитинства в оповіданні Бориса Грінченка “Каторжна” Перу Бориса Грінченка належить чимало творів для дітей і про дітей. Орієнтуючись, насамперед, на творчість Л. Толстого та І. Франка, знавець дитячої психології написав ряд оповідань, серед яких і “Каторжна”, в яких відображено духовний світ селянської дитини. Тема природного, нічим не скутого розвитку особистості належить до тих, якими постійно цікавився Борис Грінченко. У своєму оповіданні […]...
6. Доля сільського вчителя у творах Бориса Грінченка Борис Грінченко належить до тих діячів культури, що підносили роль освіти. Перебуваючи в жорстоких умовах дійсності XІX століття, він на мізерні кошти брався видавати книжки для народного читання. Склавши іспит на народного вчителя, деякий час викладав у селах Харківщини. Але дійсність безжально топтала всі його поривання: одні школи земство закривало, бо вони були непридатні для […]...
7. Утвердження загальнолюдських цінностей в оповіданні Євгена Гуцала “Хто ти?” Героїня оповідання Хто ти?- красива дівчина Галя, сирота, яка зростала в дитячому притулку. “Дівчина була вогнисто-руда, й коси її роздималися хвилями тугого полум’я. Під тим полум’ям світилось чистою білизною напрочуд вродливе обличчя, на якому особливо вирізнялись брови та очі – глибокі й блакитні”. Все було гарним у дівчинці, але вираз обличчя, як спостережливо зазначає автор, […]...
8. Зображення життя дітей у творах Грінченка У шостому класі ми ознайомилися з творами Бориса Грінченка про дітей: «Украла», «Грицько», «Дзвоник». Герої Б. Грінченка здебільшого проходять суворі випробування, живуть у голоді і холоді, але завжди діти бідняків намагаються жити чесно, не впасти в очах старших, прийти на допомогу іншим. В оповіданні «Украла» йдеться про голодну школярку, що взяла без дозволу шматок хліба […]...
9. Вболівання про стан народної освіти в творах Б. Грінченка Більше працював, ніж жив. Б. Грінченко Мабуть, ці слова найкраще розкривають складність учительської професії, яку з власного досвіду знав Борис Грінченко, бо віддав їй понад десять років життя. Турбуючись про освіту народу, не відриваючи її розвитку від розв’язання соціальних проблем трудящих, Грінченко порушував питання злиденного матеріального становища учителів земських шкіл, висував вимогу навчання рідною мовою. […]...
10. Утвердження загальнолюдських цінностей в оповіданні «Хто ти?» Героїня оповідання «Хто ти?» – красива дівчинка Галя, сирота, яка зростала в дитячому притулку. «Дівчина була вогнисто-руда, й коси її роздималися хвилями тугого полум’я. Під тим полум’ям світилось чистою білизною напрочуд вродливе обличчя, на якому особливо вирізнялись брови та очі – глибокі й блакитні». Все було гарним у дівчинці, але вираз обличчя, як спостережливо зазначає […]...
11. Засоби комічного в оповіданні Б. Грінченка “Сам собі пан” Головний герой оповідання Бориса Грінченка “Сам собі пан” – селянин Данило, який спробував “панського права добути”. Для цього Данило поїхав до міста залізницею у вагоні першого класу замість більш звичного для людей його достатку третього класу. А в місті пішов на концерт у “Дворянське собраніє”, купивши “панський” квиток. Розповідь про події ведеться від імені головного […]...
12. ЗОБРАЖЕННЯ ЖИТТЯ ДІТЕЙ У ТВОРАХ Б. ГРІНЧЕНКА У шостому класі ми ознайомилися з творами Бориса Грінченка про дітей: “Украла”, “Грицько”, “Дзвоник”. Герої Б. Грінченка здебільшого проходять суворі випробування, живуть у голоді і холоді, але завжди діти бідняків намагаються жити чесно, не впасти в очах старших, прийти на допомогу іншим. В оповіданні “Украла” йдеться про голодну школярку, що взяла без дозволу шматок хліба […]...
13. Маленька господарка (за оповіданням Бориса Грінченка “Сестриця Галя”) Дитячі оповідання Бориса Грінченка мають велику пізнавальну та виховну цінність. Як І. Франко та Панас Мирний, Б. Грінченко акцентує увагу на глибокій порядності дітей із селянських родин, показує, що навіть найсуворіші життєві обставини не можуть зруйнувати тих високостей душі, які успадковані від народу, прищеплені одвічними традиціями, щоденною працею. Дуже цікавим психологічним дослідженням дитячої душі виявилось […]...
14. Мое отношение к героине рассказа Б. Гринченко “Украла” Мне трудно однозначно определить собственное отношение к Александре, героине рассказа Б. Гринченко “Украла”. Чтобы справедливо оценить ее поступок, я попыталась сама стать на ее место и почувствовать все то, что чувствовала эта голодная девочка. Она от неудержимого желания хоть немного поесть украла у своей подруги Приськи кусок хлеба, и ее поймали “на горячем”. Но я […]...
15. Кожен повинен боронити рідний край (за оповіданням Б. Грінченка “Олеся”) Борис Грінченко – відомий український письменник – приділяв особливу увагу змалюванню дітей, які чарують неповторністю характерів, чистотою помислів та вчинків. Оповідання “Олеся” починається розповіддю про далекі часи. У селі серед боліт на Волині жив старий козак Данило. Після турецького полону він повернувся в рідне село, прийняв до себе двох сиріт: дівчинку Олесю та хлопчика Михайлика. […]...
16. Мотиви громадянської лірики Бориса Грінченка І. “Більше працював, ніж жив”. (Борис Грінченко – письменник, наділений різнобічним талантом. Поет, прозаїк, драматург, критик, мовознавець, організатор видавничої справи. Ще в юні роки він пробував сили у різних жанрах, а своєю невтомністю і непосидющістю часом перевершував найпрацьовитіших українських літераторів. Про характер власної поетичної творчості сам Б. Грінченко писав: “Я ніколи не належав до тих […]...
17. Моральна краса селянина-бідняка (За оповіданням Б. Грінченка “Без хліба”) Видатний український письменник Борис Грінченко присвятив багато оповідань зображенню важкого життя українських селян. Автор на власні очі бачив жахливі умови, в яких доводилося існувати злиденним сім’ям. Грінченко вважав своїм моральним обов’язком розповісти у своїх творах про трагедію народу. Особливо глибоке й щире співчуття викликає оповідання “Без хліба”, головний герой якого, рятуючи близьких людей від неминучої […]...
18. Доля сільського вчителя у творах Грінченка Борис Грінченко – людина, яка сама добру половину життя віддала освіті, як ніхто інший знав про долю сільського земського вчителя у кінці XIX століття. Його власний педагогічний досвід (викладання у сільських школах на Харківщині) дав письменнику багатий матеріал для створення оповідань про школу, учнів, вчителів того часу. Ось перед нами молодий вчитель, що не гордує […]...
19. Мотиви громадянської лірики Б. Грінченка Про характер власної поетичної творчості Б. Грінченко писав: “Я ніколи не належав до тих поетів, що ввесь свій час можуть оддавати пісні… Моя пісня – то мій робітницький одпочинок і моя робітницька молитва – надія”. У ранніх поетичних творах Б. Грінченка на передньому плані – соціальні мотиви. Він пише про тих, хто живе “…у лютій […]...
20. “Не люди для літератури, а література для людей” (за поезіями Б. Грінченка) І. Я безжурний веселощів спів Обминав на своєму віку… (У той час, коли жив і творив Борис Грінченко, в письменницькому середови­щі точилися дискусії щодо завдань літератури. Багато митців відстоювало ідею “чистої літератури”, “літератури для літератури”. Поширювалося декадентство і занепадницькі настрої. Борис Грінченко одним рядочком окреслив своє ба­чення завдань літератури.) ІІ. О, якби умів я книги […]...
21. Твір на тему: “Лірико-епічна творчість Бориса Грінченка” Деякий період своєї творчості Борис Грінченко присвятив складанню балад. Для цих творів він брав найрізноманітніші сюжети – з українського фольклору, з зарубіжної літератури, з міфології. Присутні у баладах і власні роздуми автора про героїчну історію нашого народу. Ці легенди та балади призначені як для простих людей, так і для освічених читачів. У своїх творах Б. […]...
22. “Віддав себе я праці без вагання…” (життєвий і творчий шлях Бориса Грінченка) Я не скажу, щоб розумом я жив, Я не скажу, щоб серце в мене спало, Але його я тяжко пригнітив, Але йому так волі дав я мало. Повинність я над все ушанував, Віддав себе я праці без вагання. Я йшов туди, де розум посилав… Так, підсумовуючи свій життєвий вибір, писав у вірші “Я не скажу, […]...
23. Образ селянина Данила героя оповідання Б. Грінченка “Сам собі пан” Борис Грінченко мав надзвичайно розвинене почуття національної гідності. Він страждав за ошуканий народ, у якого забрали його славну історію й можливість розвивати свою мову та культуру. У творі “Сам собі пан” Б. Грінченко майстерно протиставляє почуття власної гідності, дотепність, статечність селянина Данила грубості й пихатості панів. Данила полонило бажання довідатися, “чи можна якось так, щоб […]...
24. Як писати твір Реалістичний світ Б. Грінченка Розмірковуючи над темою нашого твору “Реалізм і народність художньої црози Б. Грінченка”, ми повинні згадати, що реалізм у художній літературі усвідомлюється як зображення типових характерів у типових обставинах. Головне, що в центрі уваги письменника знаходяться не просто факти, люди й речі, а ті закономірності, які діють у житті. Щодо принципа народності, то він розкривається в […]...
25. Наталя – жертва суспільства (за оповіданням Бориса Грінченка “Дзвоник”) Оповідання “Дзвоник” належить до дитячих оповідань Б. Грінченка, у яких письменник змальовує дітей, що занадто рано стали дорослими, їм довелося стати працівниками та няньками рідних та нерідних малят. У них немає щасливого дитинства, іграшок, дитячих забав. Увесь час поглинають турботи дорослого жорстокого життя, точніше боротьби за це життя. Така страшна сирітська доля випала й героїні […]...
26. Твір на тему: “Народність художньої прози Бориса Грінченка” Селянська маса, яку показує Борис Грінченко, аморфна, нерішуча у відстоюванні власних прав. “П’яніючи, галасуючи, точачись і лаючись, вона забувала про те, що сама себе віддавала в попихачі кожному, хто хотів нею попихати…”, – болісно узагальнює автор. Одверто говорить письменник про затурканість селянства, невміння розібратися в причинах свого бідування, зрештою, небажання постояти за себе, врахувати ті […]...
27. Реалізм і народність художньої прози Грінченка Борис Дмитрович Грінченко – видатне явище в українській літературі. Він – людина феноменальної працездатності, талановитий письменник-прозаїк, неповторний поет-лірик, фольклорист і етнограф, мовознавець, критик, публіцист, автор першого «Словаря української мови». Свого часу разом з іншими діячами української літератури він організував видання численних художніх і науково-популярних книжок. Працюючи в багатьох жанрах, Б. Грінченко порушував найрізноманітніші проблеми, головні […]...
28. Яким я уявляю Грицька з оповідання Б. Грінченка “Грицько” Б. Грінченко написав багато творів для дітей і про дітей. В оповіданні “Грицько” теж розповідається про дітей, їхні вчинки, взаємини, поведінку за певних обставин. Головні герої твору – Семен та Грицько. Мені більше сподобався Грицько, тому я спробую його описати. На вигляд йому було років дванадцять. За характером говіркий, веселий, любив пореготатися. Виріс Грицько не […]...
29. Висока моральність селянина-бідняка (за оповіданням Бориса Грінченка «Без хліба») Багато оповідань Борис Грінченко присвятив надзвичайно важкому життю селян. Оповідання «Без хліба» викликає у нас глибоке і щире співчуття до селянина, який, рятуючи близьких йому людей від голодної смерті, змушений красти зерно. У жахливих умовах жила сім’я Петра – головного героя оповідання. Хата стояла поганенька, худоби не було, і вже третій тиждень, як закінчились усі […]...
30. Людські долі в оповіданні Є. Гуцала “Хто ти?” І. Євген Гуцало – лауреат державної премії. (Євген Гуцало – автор віршів, і оповідань, повістей та романів, у яких звучить любов до рідного краю, до природи, до людей. За збірку дитячих оповідань “Прилетіли коні” та за повість про дружбу українських дітей із узбецькою дівчинкою Саййорою письменника було відзначено найвищою премією у галузі літератури – Державною […]...
31. Трагедія любові й занепад людськості (за оповіданням Б. Грінченка “Каторжна”) Кінець XІX – початок XX століття. Суспільство живе передчуттям великої кризи, яка й справді не змусить на себе чекати. Криза в суспільному та політич­ному житті цілих народів, занепадницькі настрої в мистецтві, стрімкий розвиток техніки, наукові відкриття, наслідки яких ще неможливо передбачити. У людини виникає відчуття того, що часу стає дедалі менше й менше. Розвиваються гехно […]...
32. Роль поета і поезії в житті суспільства (за творчістю Б. Грінченка) І. Головний напрям поезії кінця XІX ст. (подолання “псевдошевченківських шаблонів”; орієнтація поезії на “втручання” у суспільне життя; відверте, беззастережне служіння визвольним прагненням трудящих). ІІ. “Моя пісня – то мій робітницький одпочинок і моя робітницька молитва-надія”: 1. Принцип побудови поезій – конфлікт протистояння (між почуттям, вільною творчістю і вимогами розуму, громадянського обов’язку; перші безкомпромісно, хоч і […]...
33. Твір: Реалізм і народність художньої прози Б. Грінченка ТвІр за повістями “Серед темної ночі” і “Під тихими вербами”. Дикою, темною силою віє від селянського життя. Здавалося б, що може бути краще: біленькі хати, вишневі садочки, земля. Але у цих біленьких хатах відбувається трагедія за трагедією, які гублять родини. А найстрашніше, що неможливо знайти виходу із цього становища. Жахлива, але реальна правда життя народу, […]...
34. “Кожен повинен боронити свій рідний край…” (за оповіданням Б. Грінченка “Олеся”) У XІІІ столітті на наші багаті землі нападали монголо-татарські загарбники. На своєму шляху вони спалювали житла, вбивали безвинних людей. Головною метою монголо-татар було грабіжництво. Своїм оповіданням “Олеся” Борис Грінченко переносить нас у ті далекі часи боротьби та неспокою. Героїнею оповідання є дівчинка Олеся. Батьки дівчинки загинули від рук монголо-татарських загарбників. Сироту виховує дід Данило. Саме […]...
35. Твір на тему: “Реалізм художньої прози Бориса Грінченка” Відомо, що епохи національного гноблення й політичної неволі можуть бути епохами блискучого розквіту літератури. І тоді література впливає на націю більше, ніж нація на літературу. Українська культура, зокрема література, виявилася головним формотворчим чинником нації. До письменників, які формували українську націю, можна з повним правом віднести Бориса Грінченка. “Моя пісня – то мій робітницький одпочинок і […]...
36. Різнобарвний талант Бориса Грінченка Борис Грінченко – видатний український літератор, учений; громадський діяч. Його долю можна вважати типовою. Усе життя Грінченко віддавав розвиткові українсь­кої мови та літератури, піднесенню національного духа співвітчизників. Великий інтерес становить і творчий доробок Грінченка-поета. Автор бачить сучасну йому дійсність дуже різнобічно. Громадянський пафос і тонке художнє сприймання світу однаково притаманні Борису Грінченку. Як приклади різнобічності […]...
37. Чи сучасні зараз поняття “милосердя”, “доброта”? Мабуть, я почну з поняття слова “милосердя”. Милосердя – готовність допомогти, пожертвувати собою заради інших, безкорисливо робити добро. Для мене милосердя – це насамперед та якість, який необхідно всім нам і якого зараз дуже не вистачає. Милосердя часто ототожнюють із вірою в Бога, але особисто я вважаю, що це не те саме. Можна допомагати іншим […]...
38. Тема совісті, боргу, милосердя, добра в повісті В. Распутіна “Останній строк” Проблема моральності в наш час стала особливо актуальної. У нашому суспільстві назріла потреба говорити й міркувати про людську психологію, що змінюється, про взаємини між людьми, про той сенс життя, що так невпинно й так болісно осягають герої й героїні повістей і оповідань. Зараз ми на кожному кроці зустрічаємо втрату людських якостей: совісті, боргу, милосердя, добра. […]...
39. Благородний вчинок Грицька (За оповіданням Б. Грінченка “Грицько”) Більше десяти років Б. Грінченко віддав учительській праці, тому як ніхто інший знав і розумів дитячу психологію. Його твори про дітей – це правдиве змалюван­ня дитячих уявлень про навколишній світ, показ їхніх почуттів і переживань, це любов і співчуття до знедолених дітей бідняків, які скрашували його життя. В оповіданні “Грицько” письменник змалював взаємини двох хлопчиків […]...
40. Заклик до збереження природи в оповіданні “Сім’я дикої качки” У житті добро й зло не так чітко розмежовуються, буває й “добро” нелюдське, буває, й зло вбирається в приємні шати. Яку красу дарує нам природа! Кожний бачить в ній щось особливе, чарівне. З щедрістю людина приймає дари матінки-природи: квіти, ягоди, свіже повітря, лікарські рослини, спів пташок. А чи завжди люди вдячні їй? В оповіданні Є. […]...