Твір за картиною «Козак Мамай»
Картина «Козак Мамай» намальована понад триста років тому художником, чиє ім’я не збереглося. На передньому плані цього твору ми бачимо козака, який сидить під крислатим молодим дубом посеред степу. Поблизу Мамая стоїть вірний кінь вороний. Він пильно дивиться, чи не ворухнеться десь там, у степу, зачаєний ворог.
Біля козака напоготові лежить бойове спорядження: мушкет, порохівниця. Тут є і кварта, щоб мед-вино пити. Позаду нього стримить
увіткнутий у землю гострий спис. На гілляці висить шабля, що втоми не знає і не щербиться ніколи. Вдягнений
Степ німує, козак думу думає. А налетить вітер, зворухне оселедець на козачій голові, розгорне пишні вуса. Стрепенеться Мамай і заграє на своїй бандурі:
Надія в мене певна – мушкет-сіромаха,
Та ще не заржавіла шабля – моя сваха.
Ніякий ворог не міг злякати його, бо був, він, як розповідають легенди, ні для кого не зборимим. Тільки свисне його шаблюка – так і сипляться голови нападників.
Історія свідчить, що саме цього козака на Запорожжі ніколи не було. Але були тисячі інших таких, як він. Мамай – це збірний образ усієї козацької України
Схожі твори:
- Твір-опис за картиною невідомого художника “Козак Мамай” Картина “Козак Мамай” намальована понад триста років тому художником, чиє ім’я не збереглося. З того часу багато невідомих митців із народу створили багато подібних картин. На передньому плані ми бачимо козака, який сидить під крислатим молодим дубом посеред широкого степу. Поблизу Мамая стоїть вірний кінь вороний. Він пильно дивиться, чи не ворухнеться десь там, у […]...
- Твір на тему: “Опис картини “Козак Мамай” Картина невідомого художника “Козак Мамай” була намальована понад три століття тому. З того часу полотно невідомого художника не один раз надихало на створення подібних творів образотворчого мистецтва. На передньому плані картини “Козак Мамай” ми бачимо козака, який розташувався відпочити під крислатим дубом, що стоїть посеред широкого українського степу. Неподалік від козака спокійно стоїть його вірний […]...
- Козак Мамай (твір-опис за картиною) “Козак Мамай” – картина невідомого художника. На передньому плані ми бачимо портрет козака. Мабуть, він відпочиває після довгої дороги. Надворі вечір, тільки світла смужка над обрієм свідчить про те, що сонце сіло нещодавно. І степ вкриває синє вечірнє небо. Втомився козак, зліз з коня, прив’язав його до списа, сів на землю, підібгавши ноги, взяв у […]...
- Твір за картиною Мартиновича «Козак» На картині художника П. Мартиновича «Козак» зображено простого козака. Це кремезний, дужий чоловік з суворим виразом обличчя. Його вигляд свідчить про постійну готовність дати відсіч будь-якому ворогові України. У козака сірі, пронизливі очі, над ними нависли густі чорні брови, що суворо зведені. Гострий ніс, довгі вуса, опущені донизу. І найперша ознака справжнього козака – оселедець […]...
- Описание по картине неизвестного художника “Казак Мамай” Картина “Казак Мамай” нарисована более трехсот лет назад художником, чье имя не сохранилось. С тех пор много неизвестных художников из народа создали много подобных картин. На переднем плане мы видим казака, сидящего под широкополым молодым дубом посреди широкой степи. Вблизи Мамая стоит верный конь Вороной. Он пристально смотрит, не шелохнется, там, в степи, затаившийся враг. […]...
- Твір за картиною Кривенка «Їхав козак на війноньку» Тяжким було життя українського козака, який споконвіку воював то з татарами, то з турками, то з поляками, через що часто залишав домівку, родину. Тяжкою була доля й української козачки, матері, дружини або коханої дівчини, яких козак залишав заради боротьби за свободу рідної землі. Саме цій темі присвячена картина Михайла Кривенка «їхав козак на війноньку». На […]...
- Твір за картиною “Їхав козак на війноньку” М. І. Кривенка Важкий час змальовує художник у своїй картині. Це було коли українські козаки боролися з Кримським ханством. Тоді скрутно жилось українському народові. На картині відобразив художник літо, навкруги зеленіє степ, цвітуть квіти. Десь далеко горить багаття і йде дим – це були сигнали тривоги. Таким був своєрідний телеграф у козаків. За короткий час у всіх полках […]...
- Твір-оповідання за картиною Михайла Дерегуса “Народження пісні” Струни мої золотії, Грайте ж мені стиха; Нехай козак-нетяжище Позабуде лихо. Лунають над степом чарівні звуки кобзи. Співає козак і пильно вдивляється вдалечінь, туди, звідки котить свої сивії хвилі Дніпро-Славута. Такі перші почуття викликає картина Михайла Дерегуса “Народження пісні”. Козацька тематика завжди привертала увагу художника, і вона була втілена у творах “Хмельниччина”, “Тарас Бульба на […]...
- Козак Голота – оборонець рідної землі У XV-XVІІ століттях Україна відчувала на собі тяжкий гніт польської шляхти, стогнала від набігів турецьких і татарських завойовників. Багато лиха завдавали вони: грабували і спалювали населені пункти, вбивали мирне населення та гнали його у полон. Та ніколи не корився український народ лихим ворогам, мужньо бився з ними за свободу і честь рідної землі. Історія й […]...
- Твір за картиною Дерегуса «Народження пісні» Лунають над степом чарівні звуки кобзи. Співає козак і пильно вдивляється вдалечінь, туди, звідки котить свої сивії хвилі Дніпро-Славута. Такі перші почуття викликає картина Михайла Дерегуса «Народження: пісні». Сумні думи стискають серце козакові. Взяв він кобзу, ніжно перебрав пальцями дзвінкі струни, і залунала пісняр в якій, мабуть, поєдналося все: і сум за рідною домівкою, і […]...
- Козак Голота – народний герой У “Думі про козака Голоту” розкривається одна зі сторінок історії українського народу – боротьба проти татарських нападників. Події, які змальовані в думі, стосуються XVІ-XVІІ століть. У ті далекі буремні часи татарські й турецькі військові загони часто нападали на українські села й міста, грабували їх, а людей забирали в полон і продавали на невільницьких ринках. Але […]...
- Козак Голота – герой народної думи Нещодавно я перегортав збірку народних дум. У них розповідається про боротьбу українського народу проти турків і татар. Про сміливих, хоробрих, винахідливих козацьких ватажків: Самійла Кішку, Морозенка, Богдана Хмельницького. Але найбільше мені сподобалась “Дума про козака Голоту”. В образі Голоти народ бачить свого товариша, друга, визволителя. Часто нападали на українські міста та села турки і татари, […]...
- Твір за картиною Самокиша «Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневеньким» Полотно «Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневеньким» належить до батального жанру. Коли ми дивимося на що картину, перше, що впадає в око, – це дві постаті – Максим Кривоніс і Ярема Вишневенький. Максим Кривоніс нападає на польський табір, шаблею прокладає собі шлях до шатра Вишневенького. Ось її вже занесено над головою ката українського народу – […]...
- Портрет Павла Полуботка (твір-опис за картиною) На картині роботи невідомого художника бачимо портрет Павла Полуботка, історичної особи, що жив у XVІІІ столітті і був чернігівським полковником, а потім гетьманом Лівобережної України. На портреті на темному тлі зображено кремезного чоловіка середнього віку з уважними і спокійними темними очима. У нього чорні брови, чорне волосся і довгі чорні вуса. Павло Полуботок одягнений в […]...
- Їхав козак за Дунай Климовський Їхав козак за Дунай Їхав козак за Дунай, Сказав: – Дівчино, прощай! Ти, конику вороненький, Неси та гуляй! – Постій, постій, козаче, – Твоя дівчина плаче, Як ти мене покидаєш, – Тільки подумай! – Білих ручок не ламай, – Ясних очей не стирай, – Мене з війни зі славою – К собі ожидай! – Не […]...
- Твір-опис за картиною О. Мурашка “Похорон кошового” О. О. Мурашко – український художник кінця XІX – початку XX століття. Для центральної постаті картини позував актор М. Старицький. У центрі цієї картини (1900) ми бачимо старого козака, що несе булаву – символ влади кошового. Ліворуч від нього – молодий козак, високий, кремезний, занурений у свої думки. Позаду несуть труну на дерев’яних ношах, чорний […]...
- Опис за картиною І. Ю. Рєпіна “Запорожці пишуть лист турецькому султану” Російський живописець Ілля Юхимович Рєпін писав свою знамениту картину дуже довго. І, кажуть, нею він виразив народне вільнолюбство. Мені здається, художник не просто виразив – він оспівав вільнолюбство, прославив і козацьке молодецтво, і незломлений дух народу. У Запорозьку Січ прийшов лист – турецький султан пропонував запорожцям іти на службу до нього. От запорожці і вирішили […]...
- Козак Морозенко – мужній захисник рідної землі (“Ой Морозе, Морозенку…”) Україна відома своїми героями, вірними захисниками батьківщини. Одним із таких народних героїв є козак Морозенко. У пісні про нього “Ой Морозе, Морозенку…” описуються такі події. У Морозенка була мати – жінка, заради якої, передусім, він жив, про яку піклувався. Але він був змушений піти воювати, бо татари загрожували мирному життю його країни. Козацьке військо виступило […]...
- Народна пісня “Їхав козак за Дунай…” Українська народна лірична пісня. Задушевна, ніжна, сповнена світла й радості, інколи суму, щирих дівочих мрій і сподівань, які не завжди збувалися. Їхав козак за Дунай, Сказав: “Дівчино, прощай!” – Співається в одній із них. Чому ж, козаче, кидаєш ти свою любу, що шукаєш у далекому краю за тим широким повноводним Дунаєм? Куди плинуть твої думки […]...
- Де козак, там і слава “Козак”, “козачина”, навіть “козарлюга” – так в Україні кажуть про мужнього, кмітливого та чесного чоловіка. Ось так славна історія нашої держави відгукнулась у сьогоденні. Дякувати Богові, нині старі добрі традиції повертаються. З’явилися на вулицях наших міст найсправжнісінькі козаки, одягнені в красиву форму, кінні та піші. Ці люди покликані боронити Україну від зовнішніх і внутрішніх ворогів. […]...
- Твір за картиною «Портрет Павла Полуботка» Ім’я автора портрета Павла Полуботка не збереглося. Павло Полуботок – історична особа. Близько двадцяти років він очолював чернігівський полк. Портрет написано, мабуть, саме годі, бо біля його руки зображено пернач – знак полковницької влади. На картині ми бачимо людину середнього віку, з простим відкритим лицем. З-під високих чорних брів кудись вдалечінь дивляться темні очі. Невеселий […]...
- Портрет Павла Полуботка. Твір-опис за картиною невідомого художника Українська земля завжди була багата на художньо обдарованих людей. На жаль, історія розпорядилася так, що до нас дійшло досить багато творів цих митців, але їхні імена та прізвища не збереглися. Саме завдяки невідомому митцеві ми маємо можливість дивитись на портрет Павла Полуботка. Близько двадцяти років Павло Полуботок очолював чернігівський полк. Можна припустити, що портрет був […]...
- Твір-опис за картиною В. М. Васнецова “Після битви Ігоря Святославича з половцями” Серед видатних пам’яток давньоруської художньої літератури XІІ ст. почесне місце належить безсмертній повісті “Слово про Ігорів похід”. Багато художників ілюструвало цей твір. І В. О. Фаворський, і М. І. Пікова, і В. Г. Якутович. Але найкращою є картина художника В. М. Васнецова “Після битви Ігоря Святославича з половцями”. Вільно розляглося мовчазне ратне поле… Руські воїни […]...
- Запорозький козак Тарас Бульба «Тарас Бульба» – це повість, присвячена найяскравішим сторінкам історії українського народу. Головний її герой, Тарас Бульба, став утіленням кращих рис характеру людини тієї епохи. Кремезна постать, мужнє обличчя, відкритий сміливий погляд, козацькі вуса та люлька, з якою він ніколи не розлучався. Таким постає перед нами зі сторінок повісті курінний полковник Тарас Бульба. Він любить просте […]...
- Гострий осуд зрадництва у баладі “Ой був у Січі старий козак…” Народ завжди засуджує зрадництво, прагнення відступництвом здобути багатство і владу. Але в суспільстві завжди знаходяться люди, які, нехтуючи своїм народом, стають запроданцями рідної землі. Історична подія – зрада Савою Чалим, начальником надвірних козаків князів Любомирських, своєї батьківщини описується в баладі “Ой був у Січі старий козак…”. Не схотів же той Сава козакам служити, Відклонився до […]...
- Запорозький козак Тарас Бульба – головний герой однойменної повісті М. В. Гоголя “Тарас Бульба” – це повість, присвячена найяскравішим сторінкам історії українського народу. Головний її герой, Тарас Бульба, став утіленням кращих рис характеру людини тієї епохи. Кремезна постать, мужнє обличчя, відкритий сміливий погляд, козацькі вуса та люлька, з якою він ніколи не розлучався. Таким постає перед нами зі сторінок повісті курінний полковник Тарас Бульба. Він любить просте […]...
- Твір-відгук. А мак цвіте! (за легендою Михайла Стельмаха) Поезія М. Стельмаха “Мак цвіте” – це хвилююча розповідь про легендарний вчинок козака Мака, який загинув у боротьбі з турецько – татарськими ординцями. У XV-XVІ ст. український народ зазнав тяжкого лиха від турецько – татарських нападників. Вони грабували села, брали в полон дівчат, жінок і чоловіків, а потім продавали їх на невільницьких ринках. Оборонцями нашої […]...
- Твір-опис за картиною В. М. Костецького “Повернення” Цю картину можна було б назвати “Зустріч”, можна було б – “Дочекалися”, а можна – “Щастя”. Справді, мить, показана художником, – це незабутні хвилини невимовної людської радості. На порозі квартири, де в розчинені двері виглядає жінка (мати? родичка? сусідка?), – троє: він, вона і хлопчик. Чоловік і татусь повернувся з війни! Він у військовому одязі, […]...
- Запорозький козак Тарас Бульба (за однойменною повістю М. В. Гоголя) І. Історична основа повісті М. В. Гоголя “Тарас Бульба” (Запорозька Січ XVІ-XVІІ ст.; запорозькі козаки – справжні лицарі української землі, захисники рідної землі, православ’я та стародавніх законів). ІІ. Тарас Бульба – втілення кращих рис характеру людини тієї епохи: 1. Походження і зовнішній вигляд (корінний запорожець, полковник; мужнє обличчя, сміливий погляд, козацькі вуса, кремезна постать); 2. […]...
- А мак цвіте! (за легендою Михайла Стельмаха) Твір-відгук Поезія М. Стельмаха “Мак цвіте” – це хвилююча розповідь про легендарний вчинок козака Мака, який загинув у боротьбі з турецько-татарськими ординцями. У XV-XVІ ст. український народ зазнав тяжкого лиха від турецько-татарських нападників. Вони грабували села, брали в полон дівчат, жінок і чоловіків, а потім продавали їх на невільницьких ринках. Оборонцями нашої землі і народу були […]...
- Молодий український селянин (твір-опис за картиною) Картина “Молодий український селянин Кармалюк” виконана художником В. А. Тропініним в жанрі портрета. Світло падає на обличчя і одяг селянина. Ми бачимо молодого чоловіка, не козака, а саме селянина, бо він з традиційною українською селянською зачіскою, традиційними вусами. Очі селянина карі, волосся русяве – все звичайне, типове. Одягнений він у вишивану сорочку і свитку з […]...
- Відображення в “Думі про козака Голоту’ боротьби українського народу проти татарських загарбників Відображення в “Думі про козака Голоту” боротьби українського народу проти татарських загарбників І. Козак Голота гуляє в чистому полі, (Він не боїться жодного ворога, жодної зброї.) ІІ. Одяг козака. (Він бідний; свита з грубого полотна, онучі, шапка з овечої шкури.) ІІІ. Задум Голоти. (Походжає біля міста Килія, що біля річки Дунаю.) ІV. Розмова бородатого татарина […]...
- Козак Морозенко – мужній захисник рідної землі Хто такий Морозенко, про якого складено стільки народних пісень? Можливо, це один із соратників Богдана Хмельницького – полковник Станіслав Морозенко, а можливо, це осавул Кропивнянського полку Нестір Морозенко. Так чи інакше, але Морозенко був мужнім захисником рідної землі. У XІV-XVІ ст. більша частина українських земель була захоплена панською Польщею. З того часу наш народ вів […]...
- Твір-опис за картиною П. Д. Мартиновича. Портрет селянина Ф. Мігаля У Харківському музеї образотворчого мистецтва цей портрет вражає силою відтворення. Може, таке враження складається через те, що селянина XІX століття (а портрет написано 1880 року) ми уявляємо не зовсім таким. Портрет Ф. Мігаля міг би бути портретом мого сучасника. Отже, реалістичність і спадкоємність духу, мабуть, зупиняють, коли йдеш галереєю музею. Ось тільки вуса несучасні, та […]...
- Твір за картиною Їжакевича «Мама йде!» Іван Їжакевич правдиво передав ситуацію з селянського життя: батьки пішли на роботу, а найменшу дитину залишили зі старшою сестричкою. Я думаю, що уже вечір, бо діти, відчуваючи, що скоро повернеться додому мама, вийшли її зустрічати. А може, вона вже поспішає до дітей, тому їх очі і личка засяяли радістю. Постаті дітей художник змалював із великою […]...
- Твір за картиною Попова «Мати» Переді мною репродукція з картини «Мати» М. Т. Попова – сучасного українського художника і графіка. На першому плані малюнка – молода жінка, яка тримає дитину і замішувано дивиться їй у вічі. Малюк спостерігає за своєю матусею і, здасться, хоче їй щось сказати. Вони, мабуть, відпочивають у альтанці, яка розташована в саду. В материнських очах можна […]...
- Твір за картиною Пінкуріккьо «Портрет хлопчика» Художник епохи Відродження Пінкуріккьо відомий у світі як майстер монументально-декоративного розпису. Його картини багатофігурні, святкові, цікаві за сюжетом. Станкових робіт у майстра небагато. «Портрет хлопчика» був написаний у 80-х роках XV ст. й являє собою один із кращих зразків портретного живопису цього періоду. Напівфігура хлопчика чітким силуетом окреслена на фоні пейзажу. Художник усю свою увагу […]...
- Твір за картиною Мурашка «Похорон кошового» Полотно «Похорон кошового» було створено Олександром Мурашком у 1900 році. Художника завжди цікавили драматичні епізоди боротьби запорізького козацтва, і в картині він зображає один з таких моментів. Тане в густій нічній темряві улоговина. Блимають свічки, що їх несуть зажурені запорожці. Вони ховають свого: кошового отамана. Труна за давньою традицією, вкрита червоною китайкою. Попереду несуть булаву […]...
- Засудження зрадництва в баладі “Ой був у Січі старий козак” Народні пісні, думи та балади відображали події здебільшого героїчного характеру, підносили ідею патріотизму, оборони рідної землі. В них оспівані ратні подвиги, народна визвольна боротьба проти чужоземних нападників. У цих творах возвеличуються герої з народу, шо захищають незалежність вітчизни, їхня мужність і сміливість, хоробрість і безстрашність, засуджується зрадництво і боягузтво. У баладі “Ой був у Січі […]...
- Твір за картиною Шевандронової «В сільській бібліотеці» Ми з класом були у Художньому Музеї. Багато було там красивих картин, але одна з них запам’яталася якнайбільше. На картині І. Шевандронової «В сільській бібліотеці» зображено куточок невеликої сільської бібліотеки. Дивлячись на неї, ти нібито відчуваєш, як весело потріскують дрова, поширюючи тепло. Тут затишно і тепло, а за вікном видно засніжена сільська вулиця, хати з […]...