Твір-роздум: “Витоки непереможного народного духу, його незнищенність”

Дивлячись на нинішню серйозну і відчайдушну боротьбу українського народу за свою суверенність, незалежність і самостійність, хочеться не тільки захопитися, але і задатися питанням, звідки все це взялося. Ще рік тому українське суспільство можна було назвати апатичним, незацікавленим у своєму майбутньому і сплячим. Зараз – інша справа. Все так різко змінилося, і всі ми зараз бачимо, якою ж у нашого народного руху непереможний дух, як його неможливо знищити. Про це цікаво поміркувати трохи більш детально і докладно.

По-перше, хотілося б

зазначити, що у нашого народу є багатовікова, багаторічна історія боротьби за свою державність. Це проявлялося величезну кількість разів, коли український народ перебував у складі інших держав. Українці не здавалися, завжди боролися за свою самостійність, за своє повне право називати саме так, як і повинно – українцями. І як би інші країни хотіли знищити це завзяття, як вони прагнули придушити бажання українців бути повністю незалежними, знищивши нашу культуру та національну ідентичність, їм цього зробити все одно не вдалося би. Наша боротьба в свій час увінчалася успіхом, але на цьому вона, звичайно, не була закінчена. Думається,
що в українців ще буде безліч часу і можливостей підтвердити свою національну ідентичність, адже її не раз будуть заперечувати.

По-друге, хотілося б віддати належне нинішньому поколінню українців, всім тим, хто не боїться відчайдушної і впевненої боротьби сьогодні. Втім, такий поворот виглядає логічним. Вже деякий час Україна залишалася незалежною. Незважаючи на те, що ніяких успіхів ні держава, ні суспільство не досягли, всі вже звиклися з думкою про те, що Україна існує, і що вона – це наш дім. Саме з цієї причини українці настільки хочуть зберегти нашу країну в цей важкий для неї час, сподіваючись на те, що рано чи пізно хоч якийсь прогрес буде розпочато, а життя стане трохи кращим. Безумовно, історична пам’ять українського народу, що перейшла від предків, які боролися за незалежність дуже сильно, допомагає всім і сьогодні.

Я думаю, що існує два основних витоки непереможного народного духу і його незнищенності. По-перше, це історія, де багато предків нинішніх українців боролися з ворогами нашої країни, домагаючись для неї усіляких благ. По-друге, це сучасність, коли українцям було кинуто виклик, і це тільки консолідувало їх, налаштувавши на подальшу боротьбу. Саме це і є основними чинниками того, що ми можемо мати сьогодні.






Кому дозволена мета тому дозволені.
Твір-роздум: “Витоки непереможного народного духу, його незнищенність”