Хто в ліс, а хто по дрова (твір-роздум на тему народного прислів’я)

Згуртованість. То є найперша запорука успіху будь-якої колективної справи. Ні ж бо, без неї справа взагалі неможлива. Відсотків п’ятдесят успіху справи гарантовано, якщо зусилля спільно сплановані, продумані, розподілені і виконуються за планом.

Чи можна щось робити, якщо – можливо, не навмисне, можливо, з добрими намірами – весь час хтось намагається із власної ініціативи допомогти, насправді ж своїми неузгодженими діями лише перешкоджає. У найкращому разі і не перешкоджає, і не допомагає, що дратує ще більше. Наприклад, я не можу

спокійно, не нервуючись, дивитись, як хтось робить щось “добре” для мене, не порадившись зі мною.

Кожна справа, від саджання квітів на шкільному подвір’ї до найважливіших справ спільного управління, має виконуватись згуртовано, а не так, як у прислів’ї “Хто в ліс, а хто по дрова”, як мудро помітив народ. Причому спільним має бути усе: і настрій гурту, і наміри, і кінцеві цілі, і методи їх досягнення, і засоби, й ідеї, і виконання тощо.

Тож зробімо своє життя згуртованим і продуманим (хоча б в основних моментах), живімо без суперечностей!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Хто в ліс, а хто по дрова (твір-роздум на тему народного прислів’я)