Твір на тему: “Оспівування кохання і дружби в сонетах Шекспіра”
Сонети Вільяма Шекспіра належать до чудових зразків ліричної поезії епохи Відродження. Всього Шекспіром створено 154 сонета. Більшість творів розкривають тему любові, але багато з них присвячені дружбі, філософським роздумам, а іноді в них відображаються питання художньої творчості. У багатій спадщині Шекспіра сонети займають особливе місце. Вони не створювалися автором для публікації, а були призначені лише для певних осіб з найближчого оточення поета. Сонети Шекспір??почав писати в 1590-х роках, коли цей жанр поезії став модним.
Відмінна
“Її очі на зірки не схожі,
Не можна уста коралами назвати…
І все ж вона поступиться тим навряд чи,
Кого в порівняннях пишних оббрехали”.
В 66-му сонеті Шекспіра дана похмура оцінка моралі суспільства, в якому панують брехня і несправедливість. Ці думки Шекспір??повторює вустами Гамлета в його знаменитому монолозі “Бути чи не бути”. З настроїв сонети Шекспіра ближче до другого етапу його творчості, коли перед поетом розкрилася недосконалість світового устрою і життя людей. Його сонети носять сповідальний характер. Приклади поетичної сповіді можна знайти у багатьох великих поетів. Можна згадати вірш О. Пушкіна, присвячений Ганні Керн, “Я помню чудное мгновенье…”.
Поезія піднімає художника над рівнем повсякденності. В віршах явища життя знаходять ідеальну красу. В сонетах Шекспіра вгадуються складні особисті взаємини, схиляння перед людською досконалістю і благородної дружбою. В одному з них описується любов до якоїсь Смуглянки із невловимою душею. Шекспір??мислить масштабами вічності і в той же час передає відчуття маленької, крихкої, легко уразливої людської істоти.
Мистецтво складення сонетів до Шекспіра налічувало вже чотири століття. За правилами сонетної лірики треба було висловити думки і почуття в 14 рядках із заздалегідь визначеною схемою рим. Серед перших десятків сонетів Шекспіра багато таких, які нагадують вірші на задану тему. Такі, наприклад, перші 17 сонетів, де поет умовляє друга одружитися і мати дітей. Можна тільки дивуватися фантазії поета, що знаходить стільки варіантів для вираження однієї і тієї ж думки.
Темою множини сонетів Шекспіра є швидкоплинність часу, приреченість всього прекрасного на зів’янення і загибель. Ця тема була дуже поширена в ліриці епохи Відродження, але Шекспір??знайшов нові художні засоби для її вираження. Поступово Шекспір??став порушувати канони сонетної лірики. В умовну форму сонета він вносив живі пристрасті, висвітлював непоетичні за поняттями того часу теми.
Якщо Шекспір??дивився на свої сонети як на твори інтимної лірики, то для нас вони мають глибше значення. В особистих почуттях відбивається час, у який жив поет. У сонетах показана трагедія кращих людей епохи Відродження. Ліричний герой спочатку живе в ідеальному світі, але пізніше він переживає такий же крах ілюзій, як Гамлет, як сам Шекспір, – трагедію катастрофи гуманізму. Правда життя виявляється суворою, переживання її болісні для тих, хто вірив в близьке торжество краси і розуму.
Мова сонетів Шекспіра наближається до живої мови, в ній багато образних порівнянь, взятих з повсякдення. У своїй ліриці Шекспір??застосовував такі художні прийоми, які підходили для розкриття теми. Він не належав до жодної школи, ні до однієї течії. Кращими перекладами сонетів Шекспіра є переклади С. Я. Маршака, які він зробив в 1940-і роки й за які отримав Державну премію. Маршак зумів досягти цілісності враження, виробленого кожним сонетом. Поет відтворив пружність і енергію шекспірівських віршів, показав їх витонченість і афористичність. По суті, Маршак дав цим творам нове життя. Значення сонетів Шекспіра досі величезне і в світовій, і в українській літературі.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)