Твір на тему: Духовний пошук героїв В. М. Шукшина
Не Набагато більше десяти років тривала творча діяльність В. Шукшина, але зробленого їм вистачило б іншому на ціле життя. Він почав з оповідань про земляків. Нехитрих і штучних. Він чуйно вловив соціальні зміни в сучасній дійсності, духовні настрої свого часу. Глибинною напруженістю відрізняється оповідання “У профіль і анфас”. Терзають сумніву Івана, незадоволений він своїм життям і собою, хоче зрозуміти, для чого живе й працює: “А я не знаю, для чого я працюю…” Віра в гуманні початки життя, віра в сили людини, можливість здобути
Схожа ситуація й в оповіданні “Образа”. “Що таке діється з людьми?” – заперечує Сашка Єрмолаєв, головний герой “Образи”. Повсякденні життєві зіткнення визивають
У героях гостру реакцію, підводять до критичних міркувань про природу людського хамства, байдужості, взагалі про людське життя. В оповіданнях В. Шукшина за зовні простим, невибагливим, часом буденним фактом криється широке філософське осмислення дійсності, встають питання про сенс життя, про добро й зло, про душ людської. От герой оповідання “Вірую” Максим Яриков. Налягла якась особлива туга на нього, сорокалітнього, злого на роботу мужика. Не може Максим сказати, що з ним відбувається. Почуває – болить душу. Але як пояснити – чому? Ненавидить він тих “людей, у яких душі немає, або вона погана”. Думає, болісно міркує герой: а навіщо всі? Навіщо живе він і люди довкола нього? Почув Максим Яриков, що до Лапшиним приїхав “самий натуральний” піп, і пішов до нього довідатися: “У віруючих болить чи душу ні?” І виявляється, що цьому попові “ніщо людське не далеке”, а ім’я бога, у який він вірить, – Життя. “Ти прийшов довідатися, у що вірити? Ти правильно догадався, у віруючого душу не болить. Але в що вірити? Вір у Життя”.
Не завжди герої можуть відповісти на складні питання, але вже саме це прагнення знайти, докопатися до суті, зрозуміти несе в собі зерна духовності. В. Шукшин неодноразово змушує свого героя критично глянути на себе, на власне життя, на її моральний зміст. Часто предметом дослідження стає людина сформований, узятий у момент щиросердечної напруги, зрушення, надламу. Така “Калина червона” – оповідання про трагічну долю Єгора Пуття-дина. У ньому є все, що здатна викликати й гнів, і жаль, і гіркий роздум про несформоване життя, про моральні сили, що не одержали розумного застосування… Випробувавши відторгнення й самітність, герой повести повернувся до людей, до життя… У праці й приязні близьких, здавалося б, знайдені життєва опора й перспектива морального зцілення. Однак доля Єгора трагічна. “І лежав він, росіянин селянин, у рідному степу, поблизу будинку… Лежав, припавши щокою до землі, начебто слухав щось таке, одному йому чутне”.
Прояву жорстокості й сваволі, свавілля й черствості, що спостерігаються серед людей, викликають образу й біль письменника. Пройшло вже більше двадцяти років, як пішов від нас російський письменник Василь Макарович Шукшин. Але не вщухає напружений інтерес до його творчості, його добутку викликають жваві суперечки, наукові дискусії, ім’я Шукшина з літератури переходить у легенду.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)