Т. Шевченко. Геніальний поет, мислитель
Мета: поглибити знання школярів про біографію Т. Шевченка, з’ясувати основні віхи його творчості; проаналізувати твори митця, що є віссю неперервності історичного часу; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, вміння виразно читати поетичні твори, логічно мислити, грамотно висловлювати власні думки, раціонально використовувати навчальний час; виховувати почуття поваги до життєвого подвигу Т. Шевченка в умовах підневільного становища нації в першій половині ХІХ ст.; інтерес до історичного минулого рідного краю.
Тип уроку:
Обладнання: портрет і “Автопортрет” Т. Шевченка, виставка книжок митця, учнівська картинна галерея “Герої Кобзаря очима сучасників”, фотоілюстрації до життєвого шляху Тараса Григоровича, портрети Г. Квітки-Основ’яненка, І. Котляревського, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), аудіо-запис “Реве та стогне Дніпр широкий”.
Перебіг уроку
і. Організаційний момент
іі. перевірка домашнього завдання
У музичному супроводі звучить мелодія “Реве та стогне Дніпр широкий. Учні-екскурсоводи проводять міні-подорож картинною галереєю “Герої
Ііі. актуалізація опорних знань
1. Вікторина “Всім нам знайомий Т. Шевченко”
Завдання: упродовж 6 хв надати письмово відповіді на запитання:
1. Село, яке письменник вважав своєю батьківщиною. (Моринці)
2. Соціальний стан Тараса у дитячі роки. (Кріпак)
3. Професія батька майбутнього письменника. (Стельмах)
4. Здібність поета у дитинстві. (Малювання)
5. Ім’я художника і написаний ним портрет, який розіграли в лотерею, щоб визволити Т. Шевченка з кріпацтва. (Художник К. Брюллов написав портрет В. Жуковського)
6. Сума викупу Тараса з кріпацтва. (2500 руб.)
7. Рік і місто видання “Кобзаря”. (1840 р., Петербург)
8. Заклад, у якому навчався Тарас Григорович, отримавши “вільну”. (Академія мистецтв)
9. Де побував Т. Шевченко разом із науковою експедицією як художник? (На Аральському морі)
10. Хто з родини Шевченків мав ім’я Катерина? (Старша сестра Тараса)
11. Відома поезія митця про безрадісне сирітське дитинство. (“Мені тринадцятий минало”)
12. Місце перепоховання Т. Шевченка. (Канів, Чернеча гора) Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється
1 бал.
2. Доведіть або спростуйте думку
– “Твори Т. Шевченка ніколи не бувають прочитані до кінця”.
– “Видатний Кобзар силою свого поетичного слова намагався пробити мури людської байдужості, панської обмеженості”.
– “Для Т. Шевченка головним є любов і слава серед співвітчизників”
ІV. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності
V. Основний зміст уроку
Щедро тебе, Тарасу Григоровичу, обдарував Бог:
ти і поет, і живописець, і скульптор та ще, виявляється і актор…
Шкода, голубе мій, одного: що не обдарував він Тебе щастям
А. Маєвський.
Він був сином мужика і став володарем в царстві Духа.
І. Франко
1. Вступне слово вчителя
Сьогодні ми вирушаємо в подорож шляхами славетного сина України – Тараса Григоровича Шевченка. Кожний із нас має право знати, як склалася прижиттєва й посмертна доля Кобзаря, як він працював, з ким дружив, а кого ненавидів, яким
Був у побуті та особистому житті, які його погляди, переконання і смаки-вподобання. Доля переслідувала видатного митця в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі у ржу…
Про одного з найбільших велетнів світової історії і поведемо зараз мову.
Слово надається нашим екскурсоводам.
2. Тарас Григорович Шевченко (09.03.1814-10.03.1861). Творче життя Кобзаря
Екскурсовод № 1. Дитинство. Важка наука
У селі Моринцях на Київщині в убогій кріпосницькій сім’ї Григорія Шевченка 9 березня (25 лютого ст. ст.) 1814 року народився хлопчик Тарас, майбутній великий народний поет. Коли він був ще зовсім малий, батьки його переселились у село Кири-лівку (нині Шевченкове).
У тяжких злиднях кріпацького життя минало дитинство Тараса.
З малих років у хлопця виявився гострий, допитливий розум. Дуже захоплювали малого Тараса дідові оповідання про героїчне повстання народних мас проти польської шляхти в 1768 році. Образи ватажків Коліївщини – Залізняка й Гонти – глибоко врізались у дитячу пам’ять.
Хлопець підріс, і батько віддав його в науку до дячка. Важкою була ця наука, але малий Тарас успішно подолав її, переносячи разом з тим мужньо всі суворі кари і знущання деспота-дяка.
Коли Тарасові було 9 років, померла його мати.
Залишившись із малими дітьми, батько одружився з удовою, яка мала своїх троє дітей, і життя в сім’ї стало ще тяжчим.
В 11 років залишився Тарас круглим сиротою.
Після батькової смерті почалося поневіряння хлопця по чужих людях. Побувши короткий час пастухом у дяка Павла, пішов Тарас до дячка Боярського за “школяра-попихача”, тобто наймита. Тут він рубав дрова, носив воду школярам, а пізніше став ходити читати Псалтир над покійниками. Постійно п’яний дячок знущався зі школярів взагалі й з малого Тараса зокрема. Довго терпів його приниження хлопець, аби тільки вчитися й малювати (у нього в цей час уже прокинулася любов до малювання. У вірші “А. О. Козачковському” згадував поет, як він мережив книжечки, списував твори Сковороди, колядки й виспівував їх.
Нарешті хлопець утік від жорстокого вчителя. Пристрасно бажаючи навчитися малювати, він знову шукав учителів. Побувши три дні в Лисинці у диякона-маляра, який примушував його лише
Носити воду й розтирати фарби, хлопець пішов у село Тарасівку до відомого в околиці дячка-маляра. Але й тут на нього чекала невдача. Маляр, як розповідає Шевченко в автобіографії, “посмо-трел внимательно на левую ладонь бродяги, отказал ему наотрез, не находя в нем таланта не только к малярству или к шевству, ниже к бондарству”.
Повернувся Тарас у Кирилівку і став пасти громадську череду, не залишивши, однак, своїх мрій про малювання. Коли йому було 14-15 років, він знайшов одного маляра в селі Хлип-нівці, який погоджувався взяти його в науку, але зажадав на це дозволу від поміщика. А коли Шевченко звернувся до управителя панських маєтків, той, замість дозволу, послав його на панську кухню кухарчуком.
Екскурсовод № 2. У пана
Незабаром кухарчука зробили козачком, тобто слугою молодого пана Енгельгардта. Нескладні були обов’язки козачка. Сиди біля дверей панської кімнати і чекай, поки пан гукне подати вогню, щоб закурити люльку, налити води тощо. Та й тут хлопця не покидала пристрасть до малювання: він крадькома змалював олівцем картини, що прикрашали панські покої.
Разом із паном Шевченко виїхав до м. Вільно. Тут з ним сталася така пригода. Пан з панею поїхали на бал. Хлопець засвітив свічку і став перемальовувати портрет козака Платова, учасника Вітчизняної війни 1812 року. Він так захопився улюбленою роботою, що не чув, як пани повернулися додому.
“Пан,- розповідає Шевченко в автобіографії,- с остервене-нием выдрал его за уши, надавал пощечин, за то, дескать, что он мог не только дом – город сжечь”.
Екскурсовод № 3. Наука у Ширяєва. Викуп з кріпацтва
Весною 1831 року опинився Шевченко в Петербурзі, куди переїхав його пан. Наступного року, зважаючи на невідступні благання, пан віддав його в науку до “різних живописних справ цехового майстра” Ширяєва, щоб мати свого дворового маляра.
Ширяєв брав численні підряди на розмалювання панських будинків, церков, театрів. Учні його жили на горищі, їх нещадно експлуатували. Їм удавалося трохи вчитися живопису, але треба було виконувати дуже багато технічних малярських робіт. Отже, хоч перебування у Ширяєва і було для Шевченка певною наукою, та вона не задовольняла його художніх запитів.
Влітку “білими” петербурзькими ночами він став ходити до Літнього саду перемальовувати статуї. В одну з таких ночей
1835 року його зустрів земляк художник Іван Максимович Со-шенко, який у цей час закінчував Академію мистецтв. Сошенко помітив у ширяєвського учня справжній художній талант і став йому допомагати. Шевченко почав ходити до художника на квартиру, вчитися у нього малювати. Саме Сошенко знайомить Тараса з О. Венеціановим, Є. Гребінкою, В. Григоровичем, К. Брюлло-вим, В. Жуковським.
Благородні друзі зацікавилися обдарованим юнаком і вирішили докласти зусиль, щоб визолити його з кріпацтва. Почалися переговори з паном Енгельгардтом. Він запросив за кріпака 2500 крб. Щоб роздобути цю значну суму, К. Брюллов намалював портрет В. Жуковського, який розіграли в лотерею, а на виручені гроші викупили Шевченка. Це сталося 22 квітня 1838 року.
Екскурсовод № 4. В Академії мистецтв. Перші твори
Вийшовши на волю, Шевченко вступив в Академію мистецтв і скоро став улюбленим учнем К. Брюллова. Він навчається не тільки живопису, а й слухає лекції в університеті, студіює історію мистецтва, загальну історію, літературу, фізику, фізіологію, зоологію та інші науки.
У роки навчання в Академії мистецтв Тарас надзвичайно швидко росте і як художник, і як поет. Його світогляд формується під впливом тогочасної революційної думки, що йшла від Радищева і декабристів, розвивалося далі у творах Бєлінського і Герцена. Молодий Шевченко опановує багатий світ науки, мистецтва і поезії. Упродовж 1839-1841 рр. він одержує три срібні медалі за свої художні роботи.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)