Суперечливість образу головного героя повісті «Гобсек»
На думку Бальзака, психологія і спосіб життя людини залежать не від природи, а від формування у соціальному середовищі, Тому, щоб зрозуміти образ головного героя одноіменної повісті Гобсека, треба дізнатись про його минуле. Автор не подає біографію героя, а тільки окремі штрихи до неї.
Коли герою виповнилось 10 років, мати влаштовує сина на корабель юнгою. Він довго мандрував, поки не залишився в Парижі. Невідомо, чи був він релігійною людиною, як нажив свій капітал. Відомо лише, що він боровся за незалежність Америки, знався з багатьма видатними
Суворі умови життя привчили йогоне замислюватися над тим, які засоби обрати для досягнення мети. Отже, перш ніж стати лихварем, Гобсек пройшов тяжку життєву школу. Чому ж він вибрав саме таке заняття? Бо це були обміркована і зважена позиція та переконання. Гобсек вирішив, що ні моральні принципи, ні кохання, ні мистецтво не вирішують нічого в реальному житті. «З усіх земних благ є тільки одне досить надійне… Це золото!»
На перший погляд здається, що Гобсек – людина-автомат, людина без серця, яка використовує будь-які засоби для збагачення. Навіть у перекладі
У Гобсека немає родинних почуттів: на нього не справляє враження смерть найближчої родички. Він бере з свого друга Дервіля високі проценти, отримуючи при цьому безкоштовне ведення справ та право на обіди.
Картину моральної і духовної деградації героя завершує опис товарів, що гниють у будинку Гобсека. Але ідея повісті Бальзака розкривається не стільки в засудженні героя, скільки у відображенні тих причин, які примушують Гобсека чинити тах, а не інакше. На думку оповідача, у героєві «живуть дві істоти: скнара і філософ, істота підла та мисляча». Філософія Гобсека- це філософія циніка. Золото для нього не тільки засіб та мета збагачення, як вважають ті, хто його оточує. Адже сам він живе скромно. Золото потрібне, щоб отримати незалежність: «Золото – ось духовна сутність усього теперішнього суспільства». Герой сам себе називає докором совісті, порівнює себе з Богом.
Та секрет повісті Бальзака ще й в тому, що сам Гобсек, який знає владу грошей над людьми, не може протистояти їх згубності: на останніх сторінках твору ми бачимо жалюгідне створіння, яке помирає в будинку, повному золота.
Жорстокість лихваря теж можна розглядати під різними кутами зору. У нього були дві боржниці: одна – графиня Анастазі де Ресто, інша – бідна дівчина, швачка Фанні Мальво. Одна витрачає тільки на прання тонкої білизни дві тисячі франків на рік і легко могла б знайти гроші, щоб сплатити вексель. А друга зовсім бідна, і її вексель мав бути безнадійним. Але саме він і був оплачений.
Лихвар особисто хоче зустрітися з Фанні, потім розповідає про дівчину Дервілю, після чого юнак і дівчина покохали одне одного та одружилися. А жорстокість з графинею де Ресто зумовлюється бажанням лихваря розірвати стосунки жінки з ЇЇ коханцем, яка все більше заплутується у своїх брудних взаєминах з білявим красенем.
Таким чином, образ лихваря Гобсека складний і неоднозначний.
З одного боку, він тонкий психолог, який одних карає, а іншим робить добро. Золото зробило його і філософом, і рабом. Жаданої свободи Гобсек так і не отримує.
З другого боку, він став поетом влади грошей і помирає через неї. На прикладі образу Гобсека О. Бальзаку вдалося запобігти одностороннього зображення героїв літературного твору.