Суб’єктивна самосвідомість героя як домінанта його авторської характеристики (за повістю «Лихі люди»)

Схожі твори:

1. Твір за повістю Панаса Мирного “Лихі люди” Якісно новим здобутком естетико-літературної традиції в українській літературі, яка виростала на власній основі, можна вважати повість Панаса Мирного “Лихі люди” (1874). Вона започатковувала новий етап естетичного освоєння проблеми інтелігенції і народу, а дальшу розробку її спостерігаємо в творчості Франка. У “Лихих людях” Панас Мирний подає героя-інтелігента не через об’єктивну епічну історію становлення його характеру, так […]...
2. Порівняльна характеристика Жука і Телепня – героїв повісті «Лихі люди» У повісті Панаса Мирного «Лихі люди» основа залишається традиційною для української літератури XIX ст. – зіткнення особи і середовища, але спосіб співвіднесення героя і обставин інший: інтелігент і світ тісно пов’язані, а письменник такий зв’язок подає шляхом безпосереднього аналізу. У центрі уваги автора образ письменника Петра Телепня, який за прогресивні ідеї своєї творчості опинився за […]...
3. Часопростір роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» як домінанта внутрішньої структури твору Домінантна ознака епічного мислення Панаса Мирного – романний спосіб творення художньої реальності – характеризує новаторський підхід до художнього зображення в українській літературі другої половини XIX ст. Об’єктивна манера художньої розповіді стала засобом побудови образного світу як системи, що саморозвивається за внутрішніми законами. Реалістичне зображення цілісного предметного світу включає взаємодію особистостей, які формуються на основі взаємозв’язків […]...
4. Символіка жовтого кольору у повісті «Лихі люди» У ході постійної зміни теперішнього й минулого часів взаємодіють світи реальний та ірреальний. Останній виконує функцію спогадів, що з’являються у свідомості героя. Процес переходу в інший часовий простір відбувається поза свідомістю героя з волі автора. Події колишнього життя з’являються у Телепня на підсвідомому рівні. «Мати увійшла в хату, підійшла до кроваті і поцілувала дитину. Хлопчик […]...
5. Символіка жовтого кольору у повісті Панаса Мирного “Лихі люди” У ході постійної зміни теперішнього й минулого часів взаємодіють світи реальний та ірреальний. Останній виконує функцію спогадів, що з’являються у свідомості героя. Процес переходу в інший часовий простір відбувається поза свідомістю героя з волі автора. Події колишнього життя з’являються у Телепня на підсвідомому рівні. “Мати увійшла в хату, підійшла до кроваті і поцілувала дитину. Хлопчик […]...
6. Панас Мирний корифей української прози І. Панас Мирний – суворий літописець епохи. (Основоположник українського соціально-психологічного роману і повісті. У творах письменника глибоко відображене життя і боротьба українського народу проти несправедливого суспільного ладу.) ІІ. “Свіжий і сильний талант” письменника. 1. Доробок “малої прози” Панаса Мирного. (Новели “Сон”, “Серед степів”, “Лови”, “Дурниця”, “Казка про Правду і Кривду”.) 2. Оповідання “Лихий попутав”, повість […]...
7. Рудченко Панас Якович (Панас Мирний) Панас Мирний (справжнє ім’я Панас Якович Рудченко) народив­ся 13 травня 1849 р. у м. Миргороді. Навчався він у повітових училищах Миргорода та Гадяча, а потім займався самоосвітою. Вже з чотирнадцяти років Панас Мирний почав працювати в кан­целяріях Гадяча, Прилук, Миргорода. З 1871 р. і до кінця життя письменник проживає в Полтаві, пра­цюючи в губернському казначействі. […]...
8. Біографія Панаса Мирного Панас Якович Рудченко (літ. псевдонім – Панас Мирний) народився 1 травня 1849 р. у м. Миргороді на Полтавщині в сім’ї чиновника. Навчався в Миргородському та Гадяцькому повітовому училищах. Не маючи можливостей продовжувати систематичне навчання, наполегливо займався самоосвітою. Служив у повітових канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода. 1871 р. оселився в Полтаві, де провів решту життя. Працював у […]...
9. Відповіді до теми: “Панас Мирний – корифей української прози” 1. Які чинники вплинули на формування світогляду Панаса Яковича Рудченка? Письменник народився 1(13) травня 1849 року у місті Миргороді на Полтавщині у родині з сильними традиціями українських національних звичаїв. Мати та нянька Ориш’ка навчили його грамоти. А під час навчання в Гадяцькому повітовому учи­лищі Панас Рудченко зблизився з відомою родиною Драгоманових, яка допомогла йому познайомитися […]...
10. Естетичний ідеал В. Симоненка і його ліричного героя Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 року в селянській сім’ї в селі Біївцях Лубенського району на Полтавщині. Дитинство, що припало на роки війни, було трудним і голодним. Батько кинув сім’ю, і Василя виростила мати Ганна Федорівна. Писати вірші він почав ще у шкільні роки, вміщуючи їх у шкільній стіннівці. 1952 року В. Симоненко вступив […]...
11. «Хотів би я купити собі трошки щастя, якщо його десь продають…» (за повістю «Старий і море») Що таке щастя? Кожна людина відповість по-різному на це запитання, бо кожен має свою шкалу цінностей. По-своєму розумів щастя герой повісті американського письменника Ернеста Хемінгуея – старий кубинець Сантьяго. Він живе в особливому світі: не споглядає природу відсторонено, а сам є її частинкою. Все життя прожив він у єдності з морем. Сантьяго розуміє, що морські […]...
12. Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
13. Люди для Льоньни друзі чи вороги? (За повістю В. Близнеця “Звук павутинки”) Читаючи твори В. Близнеця, безумовно, переконуєшся, що він був дитячим Письменником. Його герої вміють мріяти, бачити навколишній світ і розуміти його, таким постає перед нами головний герой повісті “Звук павутинки” Льонька. Який чує звук павутинки, оберігає разом зі срібним чоловічком Вишневі Пушинки від піратів; воює з Сопухою! Він – чаклун, бо вміє створювати крилаті дерева. […]...
14. Образ юного героя у творі “Печенізька облога Києва” Справжній патріотизм виявляється не на словах, а у справах. Хто би міг подумати, що маленький хлопчик може врятувати ціле місто. А таке сталося у X столітті. Святослав – великий князь київський, пішов до Болгарії, коли Київ оточили печеніги. Хтось мав повідомити військо Святослава про оточення міста. Це зробив хлопчик, якому судилося стати юним героєм. Але […]...
15. Трагедія селянської родини (за оповіданням «Морозенко») Панас Мирний у багатьох своїх творах показував безталанну долю простих людей, їх високу душу, добре серце, щиру вдачу. У сучасній письменникові пресі було звичайним під Новий рік уміщувати новорічні оповідання із щасливою кінцівкою – на зразок того, що в убогу родину приходить добрий Дід Мороз, милує заплаканих діток, щедро обділяє подарунками. Новорічне оповідання Панаса Мирного […]...
16. “О, люди, люди!” (по роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) “Злочин і покарання” Достоєвського, як і більшість творів цього автора, можна віднести до найбільш складних добутків російської літератури. Оповідання неспішне, але воно тримає читача у постійній напрузі, змушуючи вникати в скрупульозні психологічні вишукування автора. Достоєвський описує страшну картину життя людей у Росії середини XІX століття. У цей час багато хто почував себе розчарованим, загнаним і […]...
17. Образ ліричного героя, його емоцїі і почуття у творчості Антонича Який чарівний світ навколо нас! Він озивається до кожного сотнями, тисячами звуків. Тонкі ніжні листочки шелестять на вітрі, дзюрчить чисте джерельце, лунко падають на землю великі краплі дощу. Природа також дарує нам розмаїття кольорів. То вона огортає землю ніжною білизною снігу, то обсипає яскравими барвами весняних і літніх квітів, то обдаровує її осіннім червоним золотом. […]...
18. План до 1 частини роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Сюжет роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” розгортається одночасно у двох напрямках. Один з цих напрямків – зображення картин життя і боротьби головного героя твору – Чіпки. Друга сюжетна лінія роману – змалювання солдатчини, життя та морального занепаду іншого героя твору Максима. Головна проблема роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – […]...
19. Образ чоловіка у прозі Панаса Мирного Неперевершений талант Панаса Мирного душевного аналізу у поєднанні з його знанням побуту народу велику користь приніс у вивченні народного життя і типів народного середовища. Письменник схильний до змалювання різнохарактерних героїв у різних ситуаціях і оточенні. Щоправда, ми звернули увагу лише на героїв-чоловіків, характеристика яких теж не відзначається однотипністю. Умовно за приналежністю до певних соціальних категорій […]...
20. Бездуховність та егоїзм як домінанта родинної трагедії в повісті «Кайдашева сім’я» З великою майстерністю показав І. С. Нечуй-Левицький життя в селі після реформи 1861 року, викривши причини непорозумінь і сварок у родині Омелька Кайдаша. Батько був добрим стельмахом і прожив довге і тяжке трудове життя. Своєю власною працею він стягся на господарство, збудував простору хату, яка потонула в старому садку, виростив з дружиною двох синів. Вони […]...
21. Доброта душі (за повістю В. Близнеця “Женя і Синько”) Повість В. Близнеця “Женя і Синько” вийшла в 1974 році, і одразу ж стала помітним творчим явищем в українському письменстві. її можна назвати і казковою реальністю, і реальною казкою, оскільки в ній переплелись розповідь про сучасних дітей великого міста з фантастичними елементами. У повісті фантазійним витвором дівчинки Жені є кумедний чортик Синько. Чим більше читач […]...
22. Твір за романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» В особі Панаса Мирного поєдналися високий царський чиновник і український письменник. Тяжко переживаючи заборону українського слова, Панас Мирний змушений був ховатися під псевдонімом, друкуватися за кордоном. Незважаючи на постійну небезпеку, полум’яний патріот завжди прагнув бути корисним своїй Вітчизні. Прикладом його сподвижницької діяльності є високохудожні твори, що збагатили українську літературу. Роман «Хіба ревуть воли, як ясла […]...
23. Підтримайте або спростуйте думку: “Земля – не щастя хлібороба, а його нещастя” ..Котиться веселкове літо барвінковою українською землею… Щедрим обіцяється бути цьогорічний урожай. Напоєний щедротами благословенної землі – земельки тугий золотавий колос бринить – видзвонює на семи вітрах оду хліборобським рукам… І радіє серце хлібороба, повниться його душа щастям! Спостерігаючи таку картину, я з упевненістю міг би стверджувати, що земля, ще й така багата, як наша, є […]...
24. Слизький шлях головного героя роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» На терені трагічної антинаціональної історії України, яка потягла за собою народження затаєної в душі майже кожного українця злоби на свою ущербну долю, еволюція образу Чіпки від селянина до злодія бачиться закономірною. Життєвий шлях Чіпки сповнений крутих поворотів, підйомів і падінь. Природно, що й внутрішній світ цієї людини складний, суперечливий: добре, гуманне в ньому сплітається з […]...
25. Дитинство Чіпки – основа його бунтарства Споконвічно точиться на землі боротьба між добром і злом, якій не видно кінця. Панас Мирний у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» яскраво показує борсання сильної людини між цими двома протилежними началами. Батька свого Чіпка не знав, ніколи не бачив. Його мати – убога селянка. Мотря жила із своєю матір’ю, ледве перебивалася випадковими заробітками […]...
26. Роль описів природи в розкритті внутрішнього стану героя (за поемою “Прометей”) А. Малишко – великий український поет. Багато його віршів вражають своєю пісенністю та ліричністю. У роки Великої Вітчизняної війни поет не кидав писати. З-під його пера виходили твори небаченої сили. Героями його ставали живі люди, що віддавали своє життя за Вітчизну. Безіменному герою зі Смоленщини А. Малишко присвятив одну зі своїх найкращих поем – “Прометей”. […]...
27. Твір на тему: “Складнощі у розумінні характеру корнелівського героя” Гадаю, почати треба із трагедії Корнеля “Поліевкт”. Думаю, що для пояснення усіх складнощів у розумінні характеру корнелівського героя цей твір підходить якнайкраще. Що ми бачимо у цій трагедії? Пауліна наважується зізнатись тому, кого вона колись людина, що її розум та свідомість – іншими словами, обов’язок шлюбної, подружньої вірності – не затьмарив в ній колишнього кохання […]...
28. Поняття про ліричного героя Ліричний герой – це образ того героя, переживання, думки і почуття якого відображені в ліричному творі. Він не ідентичний образу автора, хоч і відображає його особисті переживання, пов’язані з тими чи іншими подіями його життя, ставленням до природи, суспільного життя. Своєрідність світовідчуття, світорозуміння поета, його інтереси, особливості характеру знаходять відповідний вияв у формі, в стилі […]...
29. Образ головного героя у романі “Герой нашого часу” Роман “Герой нашого часу”, вийшовши у світло, викликав суперечливі судження серед читачів. Образ Печорина був для них незвичний. У передмові Лєрмонтов дає своє пояснення цьому: “Отчий же цей характер… не знаходить у вас пощади? Уже чи не тому, що в ньому більше правди, ніж би ви того бажали? “, Такою передмовою Лєрмонтов сам указав на […]...
30. Чому роман Панаса Мирного мас назву “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” В історії української літератури другої половини XІX століття творчість Панаса Мирного посідає визначне місце. Літературу Панас Мирний розцінював як могутній засіб боротьби проти соціального гноблення. Письменник вважав, що літературні твори повинні активно втручатися у життя, викривати ворожі, підступні дії панівних класів, нести світлий ідеал майбутнього. “Якби я міг, – писав ще в юнацькі роки письменник, […]...
31. Письма героев как средство их характеристики в произведениях отечественной литературы Эпистолярный жанр был весьма характерен для произведений XIX века. Письма служили не только средством передачи информации, но и способом характеристики героев. Именно в письме выражались их заветные мысли и чаяния, в письмах герои предельно искренны и правдивы. Самым известным письмами в отечественной литературе являются письмо Онегина к Татьяне и Татьяны к Онегину. Оба письма предельно […]...
32. Характеристики образа Лизы Калитиной На первый взгляд Лиза Калитина – обычная провинциальная барышня, ежедневно музицирующая на пианино, во всем подчиняющаяся своей матушке. Вероятно, Лизу ждала хорошая партия, завидный жених и она прожила бы свою жизнь, как и многие ее современницы. Но на самом деле это была девушка особенная, не похожая на других. Сам автор особо выделяет ее из всех […]...
33. План характеристики Роксоляни з повісті О. Назарука “Роксоляна” 1. Ким була Роксоляна на Україні. 2. Роксоляна – дружина султана Сулеймана Пишного, в минулому полонянка Анастасія Лісовська з Рогатина. 3. Воля вибору між добром і злом: думки про помсту і пробачення. 4. Завжди вірна сама собі: прийняття ісламу й турецьких звичаїв не означало відречення від свого походження. 5. Врівноважена вдача, далекоглядність, розсудливість, здоровий глузд, […]...
34. Характеристики героев повести “Маленький Бобеш” Первая его книга для детей “Маленький Бобеш” была написана в 1930-1934 годах. В основу повести легли воспоминания о собственном детстве, однако цель книги гораздо серьезнее. Писателю удалось запечатлеть картины жизни чешского народа в наиболее острый кризисный период и поднять такие проблемы, которые в то время считались недоступными для детей и нежелательными. В повести речь идет […]...
35. Політичне й естетичне кредо ліричного героя новели Михайла Коцюбинського “Іntermezzo” Політичне й естетичне кредо ліричного героя новели Михайла Коцюбинського “Іntermezzo” Коли читаєш новелу Михайла Коцюбинського “Іntermezzo”, весь час відчуваєш незрозуміле хвилювання і тривогу. Для мене це було незвичним і дивним до того часу, поки я не зрозумів: моє серце відгукується на щиру відвертість самого автора, який через показ душевного стану ліричного героя ділиться зі мною […]...
36. Мовні характеристики героїв комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Сучасники Грибоєдова захоплювалися мовою комедії “Горе від розуму”. Ще Пушкін писав, що половина віршів п’єси ввійде в прислів’я. Потім Н. К. Пиксанов відзначав своєрідний мовний колорит комедії Грибоєдова, “жвавість мови розмовного”, характеристичне мовлення героїв Кожний з персонажів “Горя від розуму” наділений особливим мовленням, характерної для його положення, способу життя, особливостей внутрішнього вигляду й темпераменту. Так, […]...
37. Твір роздум: Люди як люди Для мене М. О. Булгаков є однієї з найбільших загадок людського генія. Усе без винятку його утвору виділяються з величезної маси добутків XX століття. Вони занадто несхожі на інші, оригінальні й несподівані. Спектр проблем, що піднімають письменником у добутках, надзвичайно широкий і різноманітний. Відчувається, що він любить людину, щиро цікавиться всіма проявами людської натури, часом […]...
38. Прізвища в оповіданні А. Чехова “Хамелеон”, що слугують засобом характеристики героїв Прізвища в оповіданні А. Чехова “Хамелеон”, що слугують засобом характеристики героїв І. Тема оповідання А. Чехова “Хамелеон”. (В оповіданні “Хамелеон” Чехов висміює самодурство й пристосуванство представників влади та лакейство обивателів.) ІІ. Смисл назви оповідання “Хамелеон”. (Тлумачний словник так пояснює значення слова “хамелеон”: “Хамелеон належить до плазунів. Забарвлення тіла може змінювати залежно від освітлення, температури навколишнього […]...
39. Твір за романом Панаса Мирного й Івана Білика В особі Панаса Мирного поєдналися високий царський чиновник і український письменник. Тяжко переживаючи заборону українського слова, Панас Мирний змушений був ховатися під псевдонімом, друкуватися за кордоном. Незважаючи на постійну небезпеку, полум’яний патріот завжди прагнув бути корисним своїй Вітчизні. Прикладом його сподвижницької діяльності є високохудожні твори, що збагатили українську літературу. Роман “Хіба ревуть воли, як ясла […]...
40. Образы и характеристики основных героев комедии Грибоедова “Горе от ума” В центре системы образов комедии, конечно, Чацкий. Его взгляды, мысли, поступки, характер раскрываются не только в монологах, но и в отношении к Софье, Фамусову, Скалозубу, Молчалину. И они, в свою очередь, проявляют себя в контактах и с Чацким, и друг с другом. Так, для полноты представления о Фамусове необходимо учитывать и его характеристики, и взаимоотношения […]...