Доброта душі (за повістю В. Близнеця “Женя і Синько”)

Повість В. Близнеця “Женя і Синько” вийшла в 1974 році, і одразу ж стала помітним творчим явищем в українському письменстві. її можна назвати і казковою реальністю, і реальною казкою, оскільки в ній переплелись розповідь про сучасних дітей великого міста з фантастичними елементами. У повісті фантазійним витвором дівчинки Жені є кумедний чортик Синько. Чим більше читач знайомиться з ним, тим стає більш зрозумілим, що цей чортик є уособленням національної мудрості життя, наступності і зв’язка поколінь, тому що він говорить про вічні загальнолюдські

істини. Саме розмови із Синьком виявляють усі найтонші відтінки і характеру Жені.

Ця дівчинка – звичайна дочка пересічних батьків. Вона навчається в київській школі і проводить вільний час у звичайному міському дворі. Але внутрішній світ цієї поетичної дівчинки далеко не звичайний. Він романтичний, замріяний, іноді наївно-піднесений. Мабуть тому вчителька у доповідній записці пише, що “характер у дівчини нелегкий”, бо її не завжди легко зрозуміти. Навіть її оточення не здатне зрозуміти уявну побудову Женею “гібридного” моста, який поєднав би Київ з рідним селом її батьків. їм здається

дивною дружба щирої дівчинки з професором біології Гай-Бичковським, який вселяє у Женю віру в себе. Дівчинка глибоко відчуває нерозривний зв’язок з природою, вміє бачити й розуміти її красу, тому підтримка професора так їй необхідна: “Вірю, Євгеніє, що цей поклик душі не ослабне у вас…”.

Більш за все вчинками “дивної” дівчинки керує народна мораль. Вона не тільки мріє, але й діє: витягує в Пущу-Водицю своїх постійно заклопотаних домашньою роботою батьків, торкається босою ногою весняної землі і відчуває проростання проліска. Доброта її душі допомагає вивести зі стану морального виснаження та душевного занепаду башкетника Андрія Кущолоба.

Цей хлопчик – однокласник Жені, який весь зітканий із суперечностей: непокірний і водночас чуйний, розумний, розбишакуватий і нестримний в усьому, немилосердний і жорстокий у ставленні до свого дідуся. На жаль, час від часу руйнівні інстинкти беруть верх над здоровим глуздом хлопця. Та, мабуть, він у цьому не винний, бо ще з дитинства батьки йому щоразу повторювали, що він найкращий і найрозумніший, засипали його дорогими подарунками. Так і виріс Андрій “генералом Беном”, заводіякою армії юних шибеників. До батьківського виховання додався й вплив старшого за віком, нестримного вуличного хлопця – хулігана Вадьки Задухи.

Перед нами підлітки одного двора, але ж які вони різні! Різний у них світ, різні мрії, різні уподобання, тому різне і майбутнє. Це, напевно, ї є головною думкою повісті. Ось чому В. Близнець наголошує на тому, що душу підлітка треба підтримувати у її чистих пориваннях і лікувати від жорстокості, нещирості й бездуховності.

Повість “Женя і Синько” – це не просто цікава розповідь про життя і проблеми міських дітей, але й своєрідний підручник моралі та становлення юної особистості й відповідальності за неї батьків і суспільства.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Доброта душі (за повістю В. Близнеця “Женя і Синько”)