«Хотів би я купити собі трошки щастя, якщо його десь продають…» (за повістю «Старий і море»)

Що таке щастя? Кожна людина відповість по-різному на це запитання, бо кожен має свою шкалу цінностей. По-своєму розумів щастя герой повісті американського письменника Ернеста Хемінгуея – старий кубинець Сантьяго. Він живе в особливому світі: не споглядає природу відсторонено, а сам є її частинкою. Все життя прожив він у єдності з морем.

Сантьяго розуміє, що морські мешканці і він належать до одного світу. І це викликає в його душі ніжність та жаль до них. Він розуміє, що якби не жорстока боротьба за існування, то не треба було б руйнувати,

нищити життя мешканців моря.

Тяжке життя примушує Сантьяго займатися нелегкою справою – рибальством. Морс не любить слабких, воно розуміє людей мужніх духом, гордих і міцних. Саме таким і був Сантьяго. Три дні провів він у тяжкій виснажливій боротьбі з величезною рибою-мечем. Двобій закінчився перемогою старого рибалки, але здобич крадуть акули. З усіх сил він змагається з ними. Під час нелегкої боротьби Сантьяго промовляє слова, в яких втілена авторська думка: «Людина не для того створена, щоб терпіти поразки. Людину можна знищити, але її неможливо перемогти».

Письменник показує, що людина лише тоді залишається людиною,

коли навіть під час поразки вона шанобливо ставиться до своїх суперників. Не отримавши здобичі, Сантьяго не відчував ненависті до рибини. Гуманність до всього – одна з найкращих рис старого рибалки.

Показуючи героя самотнім, Хемінгуей не робить його індивідуалістом. На морі старий часто згадує хлопчика Маноліно. Суворий закон боротьби за існування розлучає їх, але це не заважає їхній дружбі. Вони вдвох захоплюються грою мужнього бейсболіста Ді Маджіо, який грає краще за всіх і навіть з травмованою ногою перемагає. Автор намагається порівняти мужність бейсболіста з мужністю Сантьяго під час боротьби. Але наскільки більше її в рибалки, який до крові порізаними руками вбиває акулу і не скоряється, коли замість неї з’являються інші і з’їдають здобич.

Чи відчуває Сантьяго себе щасливим? Мабуть, ні. Песимізм звучить у його словах про можливість людського щастя: «Хотів би купити собі трошки щастя, якщо його десь продають… А на що його купити? Хіба що на поламаний гарпун, зламаний ніж і покалічені руки?» Але Хемінгуей не хотів закінчувати розповідь про старого рибалку на мінорній ноті, бо автор рішучо виступає за активну позицію людини.

Життя подаровано кожному, щоб творити добро, чесно виконувати свої обов’язки, бути мужнім, мати гідність та розум – ось на чому наголошує письменник. Саме тому повість-притча «Старий і море» звучить як гімн мужності людини, її волі, силі, розуму.

Наше життя сповнене пристрастей, випробувань, поразок. І непереможний дух людини повинен протистояти всім негараздам, але діяти за законами гармонії та краси. Тоді людина може вважати себе щасливою.






Духовний світ сантьяго.
«Хотів би я купити собі трошки щастя, якщо його десь продають…» (за повістю «Старий і море»)