Нестор Махно і анархізм в українській літературі

Хід історії завжди віддзеркалювався в літературі, а події та постаті завжди оцінюються неоднозначно, часом навіть діаметрально протилежно: з одного боку лунають схвальні вигуки, 3 іншого – повне неприйняття та засудження.

Серед персоналій, навколо яких завжди точилося багато суперечок, – Нестор Махно, політичний діяч, ідеолог українського анархізму. Ставлення до нього українських письменників у наш час є неоднозначним – як до його особи, так і до анархізму взагалі: Ю. Янковський, В. Підмогильний та І. Багряний, як і багато інших митців,

зверталися до цієї контраверсійної постаті.

У Ю. Яновського в романі «Вершники» до анархістів взагалі негативне ставлення, портретних чи психологічних характеристик майже немає: анархісти – чи то вчитель, чи то студент і здоровань, а батько Махно – людина підступна, схильна скоріше до відвертого вбивства, аніж до дискусії.

У поемі І. Багряного «Гуляй-поле» Махно виступає апологетом національного підсвідомого, ниткою, що зв’язує мінімум три покоління: діда, батька, сина. Україна постає руїною, уламками всіх поколінь, а Махно, на думку І. Багряного, –

Безжальний і невблаганний,

І безрозсудний, і предковічний,

Із

всіх жорстоких едино правий,

Страшний, Апокаліптичний!

Образ Нестора Махна глибоко розкрив у оповіданні «Третя революція» В. Підмогильний, для якого отаман «повстав з темних глибин землі, щоб промайнути забутим огнем далеких днів». Він величний, самозакоханий, схильний до філософування та поезії. В. Підмогильний вивчає цю особистість крізь призму психоаналізу і самого Махна малює психоаналітиком та філософом: він добре бачить людей, що його оточують, помічає шпиків, знає, чого вони хочуть.

Нестор скептично ставиться до історії, відмічаючи, що «відколи люди живуть, а питань не розв’язали. Та й розв’язувати не треба». В «Третій революції» Підмогильний показує Махна ще й очима однієї з героїнь, Ксани, для якої він с богом, що вершить долі людей. Для Підмогильного Махно – інтроверт, людина, занурена в себе, одинокий геній.






Твір на тему не за обличчя судіть а за серце.
Нестор Махно і анархізм в українській літературі