Трагедія селянської родини (за оповіданням «Морозенко»)

Панас Мирний у багатьох своїх творах показував безталанну долю простих людей, їх високу душу, добре серце, щиру вдачу. У сучасній письменникові пресі було звичайним під Новий рік уміщувати новорічні оповідання із щасливою кінцівкою – на зразок того, що в убогу родину приходить добрий Дід Мороз, милує заплаканих діток, щедро обділяє подарунками. Новорічне оповідання Панаса Мирного «Морозенко» починається сумною драмою і закінчується трагедією, що хапає за душу.

У безпросвітних тяжких злиднях жила Катря із сином Пилником. Сумно бідній

жінці, але нема чим нагодувати сина навіть напередодні свята. Поки мати сумує, Пилинко вже надумав, як можна допомогти: він піде до хрещеного батька і звідти принесе і гроші, і хлібину, і ковбаси. «От і буде нам що їсти!» – думає хлопчик. Адже він відчував нестерпний біль, коли бачив сльози та сум рідної неньки: і мати знана, «як ті сльози й та мука боляче впинаються в його жалісливе серце».

Пилинко для себе вже твердо вирішив, що іти треба, але ж найважчим було з хати вибратися, щоб мати не помітила. Не боявся він ані довгої дороги, ні морозу, лише володар зимового лісу Морозенко трошки лякав його. Але жаль до матері перемагає

в душі хлопця цей страх. «Загорнувшись у довгу материну свитку, у шкарбунчиках на босу ногу… він, мов заєць, вискочив із сіней та й полинув прямо в ліс.

Темним страшидлом з чорними корявими ногами постав перед Пилипком зимовий ліс». Лячно стало хлопцеві, дух запинався в грудях, серце страшенно билося. Відчувши себе безсилим перед страшною лісовою стихією, він намагався вирватися з-під влади тих злих химер і не зміг.

Засинаючи в крижаному лісі, хлопець марив, що то Морозенко не пускає його до хрещеного батька. У своїй уяві він благав дідугана відпустити його, але чув у відповідь тільки голосний сміх. Та чи Морозенко головний винуватець лиха? – питає Панас Мирний. Звичайно, ні, а ті, хто створив Каїрі та її сину нестерпні умови життя. Панас Мирний схвилював читача умовами життя знедоленого., ошуканого, пригнобленого селянства.






Твір на тему не за обличчя судіть а за серце.
Трагедія селянської родини (за оповіданням «Морозенко»)