Софія Київська – символ духовного надбання українського народу
Де шукати витоки духовності? В історії свого роду, в його прадавніх коренях. Десять століть тому було збудовано Софіївський собор у Києві, а його куполи ще й досі радо вітають сонце. Софія Київська – велич українського народу, втілення його мудрості й сили, таланту й слави, символ духовного єднання нації.
Величний образ собору, цього незвичайного дива, «що ніколи не кінчається і не переводиться», змальовано у романі П. Загребельного «Диво». Софія Київська схвилювала письменника, тому він не міг не звернутися до далекої і сивої історії.
І
Чи можна втекти від краси, побачивши її бодай раз? – ставить автор запитання. Чи можна її знищити? Ні! І таким незнищенним та вічним у своїй величі й красі є Софія. «Цей собор вже з першого дня його існування, певно, мало хто вважав за житло для бога
Зодчим цього дива став «роб» Сивок, який з глибин лісу пробився до людей, побачив красу Києва, барви церкви Богородиці, що пробудили його творчі сили. Він мав талант від Бога, що йшов з глибин народної мудрості, з невичерпних скарбниць народного досвіду.
Сивок звів храм, рівного якому не було в світі. І прославить це творіння, це диво народ слов’янський, його державу – Русь Київську навіки. І схилятимуть голови перед цим витвором душі народної друзі і недруги наші, й ніхто й інколи не зможе заперечити самобутність і самостійність витоків культури предків народу українського. Це була неповторна культура, якої світ ще не бачив.
Не випадково на зауваження князя Ярослава Мудрого, який, спостерігаючи за роботою Сивоока, сказав: «Незвично кладеш», той відповів: «Ото й тільки мистецтво, як незвичне… Владі це не до вподоби. Владі миле усталене. А краса лише в неоднаковості».
Сивоок не просто збудував собор, а створив поезію в камені – величну Софію, яка стала духовним надбанням українського народу, доказом талановитості українських народних умільців.
Софія Київська – не просто культова споруда. Вона – символ української нації, її незламності, незнищенності. І ми, нове покоління, пишаємося цією коштовною перлиною, доземно вклоняємося перед його творцями. Які секрети ховають в собі стіни цього храму, його дивовижні мозаїки і фрески? Софіївський собор – нетлінна святиня українців, оберіг наших душ.
Схожі твори:
- Образ Софії Київської – символ духовного надбання українського народу Київ… Читаємо рядки роману П. Загребельного «Диво»? «Є міста, у яких минуле – більше, значиміше, ніж нинішність». Йдеш вулицями столиці, – і відчуваєш, що поряд з тобою крокує історія. Виходиш на майдан Богдана Хмельницького – і народ зачаровує білокам’яне диво Софії Київської. Може, в ту мить, коли споглядаєш її і очей не можеш відвести, народжується […]...
- Твір: Образ Софії Київської – символ духовного надбання народу Багато є чудес на землі, якими пишаються народи – адже це їх історія і культура. І на нашій українській землі є справжнє диво – Софія Київська. Розкинулася вона посеред Києва і дивиться на нашу країну своїми здивованими “очима”. Цей собор нагадує нам, що були на нашій землі таланти, здатні своїми руками та багатющою фантазією створити […]...
- Твір на тему: “Образ Софії Київської – символ духовного надбання українського народу”(за романом Павла Загребельного “Диво”) Роман Павла Загребельного “Диво” є першою частиною епічного триптиху про Київську Русь, до якого входять ще “Первоміст” і “Смерть у Києві”. Названі твори не мають спільних героїв, а їхні фабули аж ніяк не поєднані часом або місцем дії. Те, що єднає ці романи, – значно глибше. Воно – у провідних ідеях, які перетинаються. Дія в […]...
- Софія Київська – символ незнищенності людського духу (за романом «Диво») Майже тисячу років стоїть у Києві, пройшовши крізь усі лихоліття, Софійський собор і чарує своєю неповторною красою. Саме це архітектурне диво надихнуло українського письменника Павла Загребельного створити роман і в ньому спробувати осмислити проблеми історичної пам’яті, морально- етичний досвід минулого. Роман починається словами Бертольда Брехта, що звеличують безіменних народних творців; Хто звів семибрамні Фіви? В […]...
- Обpаз Софії Київської символ духовного надбання укpаїнського наpоду (за pоманом Павла Загpебельного “Диво”) Духовність… Ми знаємо, що починається вона з пpадавніх коpенів нашого pоду, нашого наpоду, пpо який весь світ дізнався, слухаючи чаpівний голос Укpаїни в дзвонах куполів величного Софіївського собоpу, збудованого десять століть тому. Стоїть він і досі під небом істоpії як велич укpаїнського наpоду, як його мудpість і сила, талант і слава, як символ духовного єднання […]...
- Софія Київська – пам’ятка історії та архітектури (твір-опис) Україна неймовірно багата на пам’ятки, які належать до прадавніх часів. Ці пам’ятки є свідками формування української нації. Наші обдаровані предки споруджували їх, щоб утілити народні мистецькі ідеали. Наприклад, у XІ столітті за ініціативою Ярослава Мудрого було споруджено головний храм Київської Русі – Софійський собор. Саме тут відбувалися урочистості, пов’язані з посадженням князів на Київський престол […]...
- Пам’ятки історії та архітектури. Софія Київська (Твір-опис) Україна неймовірно багата на пам’ятки, які належать до прадавніх часів. Ці пам’ятки є свідками формування української нації. Наші обдаровані предки споруджували їх, щоб утілити народні мистецькі ідеали. Наприклад, у XІ столітті за ініціативою Ярослава Мудрого було споруджено головний храм Київської Русі – Софійський собор. Саме тут відбувалися урочистості, пов’язані з посадженням князів на Київський престол […]...
- Софія Київська. Опис пам’ятки культури Мені пощастило побувати в Києві, чудовому й багатому на пам’ятники культури місті. Але незабутнє враження справила на мене перлина світової архітектури – Софія Київська. Збудована в XI ст. з ініціативи князя Ярослава Мудрого, вона є втіленням культурної та історичної спадщини народу. Це прямокутна споруда, яку вінчають тринадцять бань, що поступово піднімаються від крайніх малих до […]...
- Твір на тему: “Софія Київська – оберіг української духовності” ( за мотивами роману Павла Загребельного “Диво”) народу. Що лунає з уст вибраних умільців. Я – сопілка в устах мого народу, і тільки йому підвладні пісні, що пролунають, народившись у мені”. До цього відкриття митець ішов стихійно, але неухильно – його вели доля й покликання. Спочатку він не знав, що в ньому після смерті діда оживе буйнодивний світ кольорів. Наступний щабель його […]...
- Пам’ятки історії та архітектур. Софія Київська В XI столітті з ініціативи Ярослава Мудрого було побудовано головний храм Київської Русі – Софійський собор. Саме тут відбувалися пишні церемонії посадження князів на київський престол, урочисті прийоми послів іноземних держав. Прямокутну споруду Софії Київської в давнину оточували два ряди відкритих галерей. За бажанням Ярослава Мудрого собор вінчали тринадцять куполів, суворий сірий колір яких добре […]...
- Твір на тему “Софія Київська. Пам’ятка історії та культури на основі особистих спостережень” Мені доводилося бувати в Києві у якості туриста багато разів, і кожний раз, відвідуючи столицю нашої країни, я не втомлююсь насолоджуватись прекрасною архітектурою цього величного міста з досить захоплюючою біографією. В Києві багато унікальних храмів, які приваблюють своєю пишністю та неповторними рисами, але з першого погляду запала в мою душу головна церква землі Руської часів […]...
- Трагічний символ українського народу (за історичним романом «Яничари») Свій перший історичний роман «Мальви» Роман Іваничук написав у 1968 році й спочатку одержав багато схвильованих відгуків. Але тогочасні пильні ідеологи зробили жорстокі висновки із «вогненебезпечної» історичної теми: любов до батьківщини й зрада, патріотизм і яничарство. Тому цей роман був відібраний у читача і знову з’явився через декілька років під назвою «Яничари», але зберіг у […]...
- Собор – символ невимрущої слави та душі українського народу. Твір за романам “Собор” Найвищими точками на землі були колись стародавні храми. З золотими маківками, з дірявими покрівлями, в погнилих риштованнях. Ті, що охороняються законом, а не людьми. І ті, що незримо жевріють у глибинах народної свідомості. Тому і зробив Олесь Гончар, здається, першу в радянській літературі спробу осмислення їхньої вічної німої музики і народної символіки. Але те, що […]...
- Байда – символ мужності українського народу Історія часто буває несправедливою до людини, бо зафіксовує для нащадків не тільки не найголовніші, а й подекуди зовсім незначні її риси чи епізоди життя. І одним із прикладів цього може бути князь Дмитро Вишневецький, що увійшов у народні думи під іменем Байди – безтурботним гультіпакою, котрий тільки й знає пити мед-горілочку. Ні, мав Дмитро Вишневецький […]...
- Роль пісні в житті українського народу В житті українського народу пісні займають окреме місце. Українські пісні надзвичайно мелодійні, в них поєднується пісенність української мови та чарівність мелодії. Українські народні пісні складалися протягом багатьох століть. Вони розповідають про цілі епохи в історії українського народу. В них йде мова і про мужніх завзятих козаків, які боронили українські землі від загарбників, і про тяжкі […]...
- Собор як символ духовної краси народу (за романом О. Гончара “Собор”) Душа людини – вічна таємниця. Розкрити її намагалися філософи й психологи, творчі люди. Але усі вони лише трохи піднімали завісу таємничості. Кожен з них розплутував клубочок з переживань та почуттів людини по-різному. Олесь Гончар, автор роману “Собор”, розкриває духовну красу людей, використовуючи образ собору – архітектурної пам’ятки козацьких часів. Що таке, власне кажучи, собор у […]...
- Давньоукраїнська держава – Київська Русь У глибину віків сягає історія могутньої слов’янської держави Київської Русі. Займаючи величезну територію від Карпат до Волги, від Прибалтики до чорноморських степів, уже в кінці X століття вона була найбільшою державою середньовічної Європи. її столицею був Київ, названий літописцем Нестором матір’ю міст руських. Це найстародавніше слов’янське місто поклало початок розпиткові цивілізації і культури народів, внесло […]...
- Роздуми над долею українського народу Роздуми над долею українського народу… Хто був у космосі, говорить, що наша планета дуже маленька і красива. Мабуть, так, але скільки ж на ній проблем! Науково-технічний прогрес – велике диво, здавалося б, і велике благо. Але не завжди, бо і ця медаль має, як завжди два боки. Людство, будуючи, творячи, паралельно і руйнує, знищує. Досягнувши […]...
- Традиції і звичаї – духовна спадщина українського народу І. Завдання нашого часу – формування духовно багатого покоління людей (незалежна держава відкриває для цього можливості: прогрес нації залежить від творчого характеру особистості, але без історії народу, без знання культури народу немає майбутнього). ІІ. Звичаї і традиції – основа духовної культури українців. 1. К. Ушинський, А. Макаренко, В. Сухомлинський про необхідність відродження народних звичаїв, традицій. […]...
- Горе від розуму характеристика образа Софія (Софія) Павлівна Фамусова Горе ВІД РОЗУМУ (Комедія, 1824; опубл. із пропусками – 1833; повністю – 1862) Софія (Софія) Павлівна Фамусова – центральний жіночий персонаж комедії; 17-літня дочка хазяїна московського будинку, у якому розвертається дія; після смерті матері вихована “мадамой”, бабусею Розье, що за “зайвих” 500 руб. перебралася вихователькою в інший будинок. Іншому дитинства С. був Чацкий; він же […]...
- Незламність духу українського народу Твір за поезією І. Ф. Драча “Балада роду”. Одна із визначних рис поетичного таланту Івана Драча полягає у непереверщеному поєднанні філософічності роздумів про загальнолюдські цінності із картинами буденними, приземленими за своїми зовнішніми ознаками, але значними за своєю глибинною суттю. Прикладом цього унікального поєднання є його “Балада роду”, яка увійшла до збірки “Балади буднів” (1967 р.). […]...
- Твір на суспільну тему “Київська Русь в історії України” Держава Русь зі столицею в Києві стала колисковою майбутньої держави України. Це було ще за кілька сотен років до того, як взагалі виникла назва Україна. Ще тоді були закладені основи майбутньої української культури. У Київській Русі розвивалася слов`янська писемність, створювалися історичні пам`ятки, літописи. Русичами було прийняте православне християнство, яке зберіглося в Україні дотепер. Будувалися церкви, […]...
- Мова – основа духовного життя народу Мова – основа духовного життя народу, втрата її, як сказав великий український письменник Панас Мирний, “смерть для його душі”. Як нам відомо, немає жодного суспільства, яке б не знало мови, яке б не володіло цим найважливішим засобом людських зносин; нею постійно користуються люди в своїй трудовій діяльності, спрямованій на досягнення певної мети; без мови не […]...
- Історія українського народу на сторінках художніх Творів. Стисло Прагнення осягнути історичне буття рідного народу було притаманне українським митцям за всіх часів. Вже за доби Київської Русі виник такий самобутній жанр оригінальної літератури як літописи, де минуле народу й держави розглядалося в органічній єдності із сучасністю. Особливістю давньоукраїнських літописів є їх висока мистецька вартість. Легендарні автори “Повісті минулих літ” і “Галицько-Волинського літопису” не лише […]...
- Образ Софии Киевской – символ духовного достояния народа Чудеса рождаются не часто. Они возникают не неожиданно, а рождаются где-то в глубинах человеческой души, чтобы в один день или год появиться, возникнуть посреди площади, взглянув на мир широко раскрытыми глазами. Вот оно, чудо! Выросло такое “чудо” посреди города Киева еще в XI столетии, но “росло” оно много лет в безграничной душе Сивоока из романа […]...
- Незламність духу українського народу (за поезією “Балада роду”) Одна із визначних рис поетичного таланту Івана Драча полягає у неперевершеному поєднанні філософічності роздумів про загальнолюдські цінності із картинами буденними, приземленими за своїми зовнішніми ознаками, але значними за своєю глибинною суттю. Прикладом цього унікального поєднання є його «Балада роду», яка увійшла до збірки «Балади буднів» (1967 р.). Мені здається, що що баладу не можна осягнути, […]...
- Камінний хрест – символ трагізму долі українського селянина-бідняка До Русова, який став батьківщиною славетного новеліста, ідуть літературні паломники з усієї України, з цілого світу. Припадають серцем до зболеного Стефаникового слова і п’ють цілющу воду зі Стефаникової криниці – тієї, що й досі стоїть у його затишному обійсті. Звідти, де стоїть оселя письменника, видно, мов на долоні, все село. А на горбі, вдалині, бовваніє […]...
- Віра Івана Франка в щасливий прийдешній день українського народу (за поемою “Мойсей”) І. Поема “Мойсей” – один із найкращих творів Івана Франка. 1. Принизливе становище українців перед владою царської Росії. (Невже тобі на таблицях залізних Записано в сусідів бути гноєм?) 2. Занепокоєння перед наступним поколінням (будуть соромитись своїх батьків, втрачені найкращі національні якості, накинули на себе ярмо рабства). 3. Віра поета в народ, у щасливе майбутнє, в […]...
- Народні пісні про минуле українського народу З давніх-давен люди складають пісні про своє життя й працю, про важливі події країни. Згодом ці події відходять у минуле, вмирають їх учасники, але залишається пісня. Вона не забувається. її продовжують співати люди. І тут перед нами оживає героїчна історія українського народу, його гордий нескорений дух, безмежна відданість своїй Батьківщині. Народ уславив історичну боротьбу і […]...
- Камінний хрест як художній символ трагізму долі українського селянина-бідняка в однойменній новелі В. Стефаника Письменник-гуманіст Василь Семенович Стефаник – один із найвідоміших новелістів світу – жив і творив для народу. Тому його твори – документ про важке, безпросвітне життя людей. Сам письменник говорив: “Я писав тому, щоб струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоб з того вийшла велика музика Бетховена”. У творах Стефаника, у цих “золотих […]...
- Твір на тему: “Весілля – енциклопедія українського народу” Український народ багатий своєю культурою та традиціями. Кожне свято в усіх куточках України супроводжують свої колоритні традиції, і у кожного вони свої, неповторні, сповнені душевності та досвіду попередніх поколінь. Одним з найпрекрасніших свят в житті кожної людини, незалежно від національності та віросповідання є весілля. Українське ж весілля – це справжня скарбниця старовинних традицій та самобутніх […]...
- “Україна в огні’ – твір про трагедію українського народу Прекрасна людина в бою за Батьківщину. Олександр Довженко Мабуть, немає жодної української родини, якої б не торкнулася проблема війни. Не обійшло це лихо й Олександра Довженка на довго закарбувалася в мою пам’ять фраза із “Щоденника” талановитого митця і людини з великої літери: “Україну знає той, хто був на її пожарах”. Він – був… Можливо, саме […]...
- Роман В. Гюго “Собор Паризької Богоматері” як символ пробудження народу від вікового рабства Кожна епоха починається теократією і закінчується демократією. Давній вислів Собор Паризької Богоматері… Серце Парижа… Собор будувався протягом декількох людських поколінь – із XІІ до XV століття. Тут збереглася народна пам’ять, вікові традиції. Камінний архітектурний літопис ніби промовляє до людини і передає їй усе, що сталося протягом багатьох віків існування великої столиці світу. Віктор Гюго торкається […]...
- Ідейно-художнє значення часової дволлановості у романі П. Загребельного “Диво” І. “Диво” П. Загребельного – роман у двох часових просторах. (Дія роману, за задумом автора, відбувається у двох часових просторах, між якими пролягло майже тисячоліття. А оскільки центральний образ твору – Софія Київська, то письменник тісно переплітає період будівництва храму і події середини XX століття, коли храм опинився на межі знищення, і в першому, і […]...
- Історія українського народу на сторінках художніх творів Історична тема – одна із традиційних, провідних тем в українській літературі. Уже пам’ятка давньої літератури “Слово о полку Ігоревім” відбиває події, пов’язані з походом князя Ігоря проти половців. У багатьох своїх творах, особливо в поемі “Гайдамаки”, Т. Шевченко звертався до звитяжної доби в історії українського народу – козаччини, відтворю-вав події гайдамацького руху. Великий Кобзар змалював […]...
- Мої враження від роману «Диво» Близько тисячі років на кручах біля Дніпра у стародавньому місті Києві підноситься величний Софійський собор. Древню священну споруду не могли знищити завойовники; вона протистояла злу на цій землі, вона осявала своїм духовним світлом життя наших предків, осяює наше життя, буде світити нашим нащадкам є щось містичне, таємниче, незбагненне у цьому нерозривному в часі духовному світлі. […]...
- Роздуми О. Довженка про долю українського народу Олександр Довженко став одним із зачинателів, новаторів вітчизняного і світового кіномистецтва, його визначним майстром, який зумів збагатити культуру художніми відкриттями. Ідея змінити, зробити світ кращим стала провідною в усіх його творах. І людину майбутнього хотів він бачити кращою, чеснішою, благороднішою. А це полягало в глибокому осмисленні людських проблем і народу м цілому. Він був борцем […]...
- Історичне минуле українського народу в зображенні Івана Франка (за повістю «Захар Беркут») Івана Франка завжди цікавило історичне минуле українського народу. Ним написано немало творів на історичні теми. Та повість «Захар Беркут» стала однією з найцікавіших і найяскравіших сторінок в освітленні нашого славного минулого. Розмірковуючи над подіями давно минулих років, письменник пильніше придивляється до сьогоднішніх днів. Великі зміни, на думку Франка, відбулись як у природі, так і в […]...
- Віра в світле майбутнє українського народу (за віршами П. Грабовського) Павло Грабовський увійшов у нашу свідомість передусім як страдник, політичний засланець, чиє коротке життя було повністю віддане боротьбі за волю і щастя народу. Вражає сама його біографія: 20 років заслання – все свідоме життя! Перебуваючи в Сибіру, далеко від України, він не забув ні Батьківщини, ні рідної мови. У творах П. Грабовського багато сумних картин, […]...
- Фольклор – система духовного життя народу 1 Етнічні особливості фольклору. (Кожен народ, кожна нація має неповторний характер, систему поглядів, уявлень, свою творчість. На формування своєрідних рис, якими відрізняється кожна нація, впливають географічне розміщення країни, її історичний розвиток, заняття та ремесла людей. Це зумовлює різнорідність, розмаїття, багатошаровість фольклорних традицій.) ІІ. Основні світоглядні системи українського фольклору. 1. Дохристиянські вірування давніх слов’ян. (Давні слов’яни […]...