“Слово о полку Ігоревім” найвидатніша пам’ятка давньої української літератури
І. “Слово о полку Ігоревім” – художньо довершена та глибоко патріотична поема. (Історичною основою цього твору є похід князя Ігоря на половців 1185 року. Автор майстерно зображує події, створює гармонійну систему образів, використовує чарівну поетичну мову.)
ІІ. Основні образи “Слова…” (“Слово…” оповідає про похід новгород-сіверського князя Ігоря проти половців, що відбувся 1185 року. Похід був невдалий, дружина Ігоря була розбита, а його взято в полон. Ігор Святославич рятується з полону, повертається додому. Сам текст
1. Образ Руської землі. (Образ Руської землі є центральним образом твору. Не стільки доля держави, скільки доля народу, землі як батьківщини хвилює князів, автора, воїнів. Патріотичний пафос простежується у творі. Особлива роль у творі відводиться природі. Зображуючи природу, автор персоніфікує її, вона сприймається як щось живе, одухотворене. Ярославна так само звертається
2. Образи князів. (Князь Ігор, вирушаючи у похід, сам наражає себе на небезпеку, проте він настільки захоплений думкою про помсту половцям, що ігнорує навіть сонячне затемнення, що сприймається всіма як погана прикмета. Автор “Слова…” поважає мужність і завзяття Ігоря, одночасно засуджуючи його за гарячкуватість. Образ Ігоря, попри все, не ідеалізується, стаючи від цього більш реалістичним. Особливе місце посідає у творі образ князя Святослава. У тексті наводиться сон Святослава і так зване “золоте слово” – думка князя про те, що тільки разом, тільки об’єднавшись, можна боронити рідну землю. На тлі постійних міжусобних суперечок, які точились між князівствами, заклик Святослава до об’єднання заради блага Русі виглядає особливо вражаюче, недарма його метафорично названо “.золотим словом Святослава”. Автор тексту підтримує думку князя про необхідність об’єднання. Зображено й інших князів – подано похвальне слово “старим” князям Ігореві і Всеволоду, молодому князю Володимиру Ігоровичу. Звитяжним зображено князя Тура Всеволода, який бере участь у поході разом з Ігорем.)
3. Ярославна. (Ярославна – один з найвідоміших жіночих образів української літератури. У “Слові…” описується її монолог – “Плач Ярославни”. Слова князівни, яка тужить за своїіл коханим, переймається успіхом його війська, не тільки насичені напруженими емоціями жінки, а й багаті на художні прийоми, відображають особливе мислення тогочасних людей (звернення до сил природи), містять фольклорні й міфологічні мотиви (лікування водою – “мертва і жива вода”). “Плач Ярославни” був предметом пізніших літературних переспівів.) 4. Образ автора. (Постать справжнього автора “Слова…” невідома. Імовірно, це був хтось із дружини Ігоря. Автор добре обізнаний у подіях, про які повідомляє, видно, шо йому знайома Руська земля. Поет висловлює своє ставлення до зображуваного – засуджує міжусобиці князівські, закликає до єднання і боротьби.)
ІІІ. Значення “Слова о полку Ігоревім”. (“Слово о полку Ігоревім” – духовний скарб усіх слов’янських народів. Поема має велике історичне, художнє та навіть повчальне значення.)
(1 votes, average: 5,00 out of 5)