Символіка вірша Івана Франка “Каменярі”
Височить на Личаківському кладовищі у Львові на могилі Івана Франка пам’ятник: могутній каменяр розбиває молотом гранітну скелю. Так постать письменника символічно злилася з образами створених ним будівників нового суспільства, яких він возвеличив у вірші “Каменярі” (1878). Цей вірш не можна читати без хвилювання: романтизм його захоплює і підносить, викликає глибоку повагу до тих, хто проголошує свою мету:
…своїми руками
Розіб’ємо скалу, роздробимо граніт.
Що кров’ю власною і власними кістками
Твердий змуруємо
Прийде нове життя, добро нове у світ.
Та щоб прийшло це “нове життя”, треба повністю зруйнувати старе, яке з рядків вірша постає перед нами в образі височенної гранітної скелі, кам’яного чола. І тільки “кривавий труд” каменярів спроможний знищити, розбити це чоло, щоб “в тисячні боки розприскалися штуки та відривки скали”. Франко змальовує фізичні страждання, які супроводжують працю каменярів, щоб “п’ядь за п’ядею” прокладати дорогу у світле майбутнє:
Хоч не одного там калічили ті скали, Ми далі йшли, ніщо не спинювало нас.
Каменярі не чекають нашого
І кожний з пас те знав, що слави нам не буде Ні пам’яті в людей за сей кривавий труд.
Але в цьому мені не хочеться з ними погоджуватися, бо вдячна людська пам’ять возвеличила їх подвиг заради нащадків. Цей подвиг каменярі здій-снювали, потерпаючи від фізичних і моральних втрат, коли доводилось поривати з минулим:
…і в пас не раз душа боліла,
І серце рвалося, і груди жаль стискав…
І хоч за ними “сльози ллють малі, жінки і діти”, але каменярі свідомо йдуть обраним шляхом, бо перед ними – світла мета: “і щастя всіх прийде”.
Коли я прочитала вірш уперше, мені здалося, що він переобтяжений картинами виснажливої праці і фізичних мук будівників дороги. Та потім я зрозуміла: у такий спосіб поет символічно вказав на ту страшну ціну, якою здобувається щастя, особливо коли це щастя співвітчизників. А за нього можна “кров’ю власною і власними кістками” виборювати нове життя, в якому “щастя всіх прийде по наших аж кістках”.
Іван Франко вірить у це і переконує нас, читачів сьогодення, що його каменярі “не герої… і не богатирі”, жили і виборювали майбуття із щирою вірою у те, що їх громадське призначення – “скалу сесю розбить” заради відродження рідної землі.
Я впевнена, що “Каменярі” нікого не залишать байдужим, бо вірш цей (виражаючись символікою мови Франка) написаний і пронизаний кров’ю і потом борців-патріотів, каменярів нашого сучасного суспільства. І сьогодні, коли наша Україна вже відзначила десятилітній ювілей проголошення своєї незалежності, їх образи постають перед нами з новою силою, викликаючи глибоку повагу і вдячність.
Схожі твори:
- Символіка вірша І. Франка “Каменярі” І. Пам’ятник Івану Франку на Личаківському кладовищі у Львові (могутній каменяр Розбиває молотом скелю; Франко-Каменяр: завзятий у боротьбі за прогрес, прокладав дорогу за визволення, дорогу у новий світ, висвітлив у творчості безліч проблем життя). ІІ. Вірш “Каменярі” (1878) – гімн будівникам нового суспільства. 1. Образ каменярів, “в одну громаду скутих” (вони озброєні важкими залізними молотами, […]...
- Могутня сила вірша І. Франка “Каменярі” І. Я. Франко – наш геніальний поет, який оспівував людину, її силу. Вірш “Каменярі” часто називають поемою. І це не випадково. Твір дійсно виходить за межі вірша не стільки своїм обсягом, скільки значущістю поставлених проблем. Змальовуючи збірний образ закованих каменярів, їх невимовно тяжке становище, автор указує й нате, що дає змогу знести цей “страшний тягар”. […]...
- Алегоричність змісту й образів-персонажів вірша І. Франка “Каменярі” Вірш “Каменярі” – шедевр молодого І. Франка, який і нині вражає читачів масштабністю символіки, реалістичністю і конкретністю окремих деталей. 1. Франко використав прийом сну, щоб показати грізну силу реакції і мужність борців за соціальну справедливість. У статті “Каменярі” письменник писав: “В поетиці, як і слід у алегорії, не означено ані часу, ані місця, але цілу […]...
- І щастя всіх прийде по наших аж кістках (за твором Івана Франка “Каменярі”) Іван Франко – новатор у галицькій літературі. Не тільки у формі, літературній манері, а й у своєму ставленні до фактів життя, які він змальовує. Його цікавлять соціальні й економічні сторони сільського життя, гніт, страждання і всяка кривда. Наскрізь гуманний, людяний, Франко віддає своє серце і всі свої симпатії тим, хто “в поті чола” добуває хліб […]...
- Твір на тему: “Каменярі нашого часу. За віршем Івана Франка “Каменярі” Вірш Івана Франка “Каменярі” розповідає про необхідність непосильної праці, з якою стикаються каменярі. Стиль самого твору дещо метафоричний, оскільки в ньому описані тисячі звичайних людей-каменярів, які, як і сам автор, повинні були розбивати скелі, чому не було видно ні кінця, ні краю. Автор ніби намагається показати читачам складність і рутинність людського життя. Деякі люди ціле […]...
- Могутня сила вірша «Каменярі» І.Я. Франко – наш геніальний поет, який оспівував людину, її силу. Вірш «Каменярі» часто називають поемою. І це не випадково. Твір дійсно виходить за межі вірша не стільки своїм обсягом, скільки значимістю поставлених проблем. Змальовуючи збірний образ закованих каменярів, їх невимовно тяжке становище, автор указує й на те, що дає змогу знести цей «страшний тягар». […]...
- Високе призначення “каменярів” (за віршем І. Франка “Каменярі”) Вірш “Каменярі” Іван Якович Франко помістив у збірку з промовистою назвою “Думи пролетарія”. Усе життя поет відчував свою близькість до народу, закликав знедолених, пригнічених рабським становищем людей боротися зі свавіллям і неправдою. Вірш “Каменярі” наповнений символічними образами, серед яких – височенна гранітна скала, символ неправди і неволі. До цієї скали приковані залізними ланцюгами тисячі борців. […]...
- Вияв мужності й стійкості борців за визволення трудового народу з-під гніту (за поезією “Каменярі”) І. Франко через усе життя проніс любов до трудового народу і прагнення полегшити його життя. Творчість письменника – це спроба наблизити прекрасне майбутнє нашої Батьківщини. І незважаючи на те, що досягнути цієї високої мети надзвичайно важко, І. Франко та тисячі таких же невтомних працівників готові присвятити цьому все життя. У поезії “Каменярі” бачить поет себе, […]...
- Сила духу – конструктивне начало в житті (за поезією І. Франка “Каменярі”) Сила духу… Її не можна побачити, бо зовні вона нічим не проявляється. Людина може бути фізично кволою, але мати надзвичайну внутрішню силу. Цю силу ми чітко відчуваємо, майже фізично. У чому вона проявляється? У твердості характеру. Людина ніколи не зупиниться на півшляху до своєї мети. Вона не зрадить ні товариша, ні ідею, ні країну, якщо […]...
- Мотиви лірики Івана Франка В історію української літератури Франко увійшов як лірик, прозаїк, драматург, філософ, публіцист. Поетична ж спадщина його настільки різноманітна, що її важко охопити стислою характеристикою. Лірика Франка – це вияв громадсько-політичних ідеалів, зброя боротьби проти ворогів трудового народу, своєрідний світ, що відбивав його інтимні переживання, філософські роздуми і думки про долю трудящого люду. Ліричний герой Каменяря […]...
- Відповіді до теми: творчість Івана Франка 1. Розкажіть про студентські роки І. Франка. До Львівського університету Франко їхав з глибокими знаннями, відмінними оцінками і значним творчим доробком. Із завзяттям почав він навчання, але схоластична офіційна наука не задовольняла його. Юнак займається самоосвітою. Протягом 1876–1877 років Франко прочитав багато літератури. Як зазначає літературознавець У. Басс, “…уже в цей час на Галичині не […]...
- Символіка вогню у збірці І. Франка “Зів’яле листя” У “першому жмутку” Поет розповідає про своє весняне кохання, яке з плином часу згоріло і перетворилося на золу. “Першій жмуток” викликає асоціації осені, початку кінця, вмирання квітучої природи. Восени домінуючими кольорами можна вважати жовтий і червоний, тому не дивно, що майже в кожній поезії цього “жмутку” наявні ці кольори. Жовтий – це колір віддаленого сонця, […]...
- Символіка образів у творі Івана Драча “Балада про соняшник” І. Творчість Івана Драча. (Поезія Івана Драча – самобутнє і оригінальне явище в українській літературі XX століття. Багато уваги у своїх віршах поет присвятив проблемам сучасного йому суспільства, питанням технічного прогресу та його впливу на можливу долю людства, вражають поезії, де переважає тема кохання. Багато творів І. Драч присвятив темі поета і творчості. Він вважав, […]...
- Переказ вірша Івана Малковича “Вшанування старовинних мотивів” Перед вами схиляю свою голову, дорогі мої предки, та не можу змовчати, бо даремно ви мріяли, що ми матимемо нове життя, нову країну. Хоч вам і спала з очей полуда, та де взяти сили, щоб відвоювати втрачене? Ви ослабли, а ми ще такі малі, що годі мріяти про якісь зміни. Рідна земля нам стала чужою, […]...
- Проблема вождя і народу в поемі Івана Франка “Мойсей” Лебединою піснею великого Івана Франка, пройнятою високою патетикою почуттів, сповненою складних і глибоких роздумів поета про долю свого народу, про роль пророка і вождя, про своє життя і слово, посіяне в душах людей, стала поема “Мойсей”. Народе мій, засмучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу, Людським презирством, ніби струпом вкритий. Це ж про нас, про […]...
- Хто з героїв окрадений найбільше? (за драмою Івана Франка “Украдене щастя”) Хто з героїв окрадений найбільше? (за драмою Івана Франка “Украдене щастя”) Драма “Украдене щастя”, написана І. Франком 1891 року – це шедевр світової драматургії, в ній неперевершений талант письменни ка органічно поєднався із глибоким знанням життя народу. Коли читаєш цю п’єсу, постійно відчуваєш хвилювання і внутрішнє напружен ня, неначе знаходишся поруч із живими героями, стаєш […]...
- “Моя бо й народна неволя – то мати тих скорбних пісень” (лірика Івана Франка) Іван Якович Франко жив у важкі часи безправ’я і темряви, яка огорнула Західну Україну в другій половині XІX століття. Рідна земля задихалася в “тюрмі народів”, як називав австро-угорську монархію поет: Багно гнилеє між країв Європи, Покрите цвіллю, зеленню густою! Розсаднице недумства і застою, О, Австріє! Де ти поставиш стопи, Повзе облуда, здирство, плач народу. Щоб […]...
- Віра Івана Франка в щасливий прийдешній день українського народу (за поемою “Мойсей”) І. Поема “Мойсей” – один із найкращих творів Івана Франка. 1. Принизливе становище українців перед владою царської Росії. (Невже тобі на таблицях залізних Записано в сусідів бути гноєм?) 2. Занепокоєння перед наступним поколінням (будуть соромитись своїх батьків, втрачені найкращі національні якості, накинули на себе ярмо рабства). 3. Віра поета в народ, у щасливе майбутнє, в […]...
- Нев’януча природність інтимної лірики Івана Франка Вона так гарно, сяє так Святою, чистою красою, І на лиці яріє знак Любові, щирості, спокою. / І. Франко / Іван Франко належить до найвидатніших українських письменників дожовтневого періоду. Історія літератури знає небагато письменників, чиє життя і творчість були б так тісно пов’язані з життям народу, так глибоко відображали соціальні інтереси трудящих, відкривали б рідному […]...
- Символіка вогню у збірці Франка «Зів’яле листя» У «першому жмутку» поет розповідає про своє весняне кохання, яке з плином часу згоріло і перетворилося на золу. «Першій жмуток» викликає асоціації осені, початку кінця, вмирання квітучої природи. Восени домінуючими кольорами можна вважати жовтий і червоний, тому не дивно, що майже в кожній поезії цього «жмутку» наявні ці кольори. Жовтий – це колір віддаленого сонця, […]...
- Проблематика поеми Івана Франка “Мойсей” Як “Мойсей” Мікеланджело – один з найвидатніших творів світового мистецтва, так і однойменна поема І. Франка – унікальне явище не лише в українській, а й світовій літературі. Написаний у період піднесення революційного руху в Росії й в Україні “Мойсей” став визначною віхою у творчості Каменяра, розкрив нові грані його поетичного генія, з великою силою засвідчив […]...
- Автобіографізм збірки Івана Франка “Зів’яле листя” Дослідники вважають, що в житті Франка було три жінки, яких він кохав: Ольга Рошкевич, Юзефа Дзвонковська, і Целіна Зигмунтовська, але якій же саме жінці поет присвятив свою неперевершену за художньою вартістю ліричну збірку “Зів’яле листя”? Сам поет скаже про це у вірші “Тричі мені являлася любов…”. В” нього було три кохання, три жінки: “Одна несміла, […]...
- Мої думки під час читання вірша “Айстри” Вперше я почула вірш “Айстри” на уроці української літератури. Коли вчителька закінчила його читати, у класі ще кілька хвилин панувала тиша – ми були вражені віршем. Вірш подібної сили могла створити лише людина, яка жила Україною, вболівала за український народ, але, побачивши, “що вколо – тюрма”, поступово втрачала надії. Олександр Олесь, поет-вигнанець, засмучений долею Вітчизни, […]...
- Життєвий і творчий подвиг Івана Франка Є поети осені і є співці весни. Є письменники, що пишуть для дітей, інші – для молоді, ще інші – для дорослого читача. Наш Іван Франко (1856-1916) глибинно збагнув світ дитини, найніжніші тремтіння серця юнака і юнки, затамовані переживання зрілої людини. Іван Франко є письменником усіх пір року і пір життя людського, усіх етапів історичної […]...
- Співзвучність поезії Івана Франка з народною піснею Франко як митець передусім – поет. Саме в поезії він найяскравіше самовиразився як художник, як мислитель, як людська особистість незвичайної емоційності, якій властиві повна гама почуттів: і надія, і зневіра, і ненависть. Його поезії притаманні сміливість думки, культура мислення, чистота почуттів, високі естетичні ідеали. Одна із пристрастей Франка – збирання усної народної творчості: прислів’їв, приповідок, […]...
- Твір на тему: “Співзвучність поезії Івана Франка з народнопісенною творчістю” Про силу духу все співав. Іван Франко Говорячи про зв’язок поезії з народною піснею, не можна оминути проблеми жанрових особливостей лірики як одного з літературних родів. Власне, поезія виникла як пісня. Недвозначно свідчить про це походження й первісне значення слова “лірика”, яке в нашому контексті сприймається як синонім слова “поезія”. Отож “лірика” походить від грецького […]...
- Особа Івана Вишенського за однойменною поемою І. Франка На Зламі XVІ-XVІІ ст. найоригінальніщим письменником був Іван Вишенський. За припущенням І. Франка, у житті І. Вишенського повинна була трапитись якась подія, яка так вплинула на нього, що він став ченцем. Іван Вишенський викриває несправедливість, брехливість, лицемірство, ненависть до простого люду, розбещеність не лише польського, а й українського панства, особливо ж вищого духовенства. “Була се […]...
- Зміст вірша “Пісня про царя Івана Васильовича, і молодого опричника й відважного купця Калашникова” Поема М. Ю. Лєрмонтова “Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова” (1837) у контексті всього творчості поета сприймається як своєрідний підсумок його роботи над російським фольклором. Інтерес до фольклору був характерний для російської літератури 30-х років, коли країна переживала глибоку кризу. Перебуваючи на роздоріжжі, що похмурі розуми епохи схильні були вважати […]...
- Співзвучність поезії Івана Франка з народнопісенною творчістю Співзвучність поезії Івана Франка з народнопісенною творчістю У древнім Львові Чи в Криворівні Пісні Франкові, Слова чарівні. / О. Ющенко / Протягом віків пісня живе серед людей, поруч з людьми. То весела, то сумна, то мужня, то лагідна, вона супроводжує нас протягом життя. Це дуже добре знав Іван Франко – пісні сильно вплинули на його […]...
- Провідні мотиви лірики Івана Франка Кожна пісня моя – Віку мого день. І. Франко Поетична творчість Івана Франка відзначається високою емоційністю, сміливістю думки, глибиною осмислення дійсності, багатством художніх засобів. Серед поетичних збірок найвідомішими є “З вершин і низин”, “Зів’яле листя”, “Мій Ізмарагд”, “Із днів журби”. Цілою епохою в українській літературі стала збірка “З вершин і низин”, що посіла найпочесніше в […]...
- Образ Івана Вишенського (за однойменною поемою І. Франка) На зламі XVІ-XVІІ ст. одним із найоригінальніших письменників-полемістів був Іван Вишенський. За припущенням І. Франка, у житті І. Вишенського повинна була трапитись якась подія, яка так вплинула на нього, що він вирішив стати ченцем. Іван Вишенський викриває несправедливість, брехливість, лицемірство, ненависть до простого люду, розбещеність не лише польського, а й українського панства, особливо ж вищого […]...
- “Зівяле листя” збірка творів Івана Франка Одним з великих досягнень української літератури являється збірка Івана Франка “Зів’яле листя”. Перегортаючи сторінки цієї збірки, я чітко усвідомила причину того, чому письменник дав цьому виданню підзаголовок “Лірична драма”. Збірка була видана у ті роки, коли на шляху поета постали тяжкі перепони. Удари від урядових сил, важка недуга, відсутність особистого щастя, яке б могло принести […]...
- Трагедія закоханого серця в ліричній драмі Івана Франка “Зів’яле листя” Трагедія закоханого серця в ліричній драмі Івана Франка “Зів’яле листя” (ІІ варіант) Непохитний воїн духу, революціонер і каменяр, Іван Франко, уявляється людиною міцного душевного гарту, залізної волі, яка затисла в твердий кулак усякий вияв ніжного почуття. Та прочитавши збірку “Зів’яле листя”, відкриваєш для себе іншого Франка: трепетного і вразливого, тривожного і покірного, здатного на велику […]...
- Драма втрати ідеалу (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Свій твір “Перехресні стежки” І. Франко друкував на сторінках львівського журналу “Літературно-науковий вісник” упродовж 1900 року. Кілька років, що передували роботі над ним і дали авторові матеріал для сюжету повісті, були в його житті надзвичайно драматичними. Одним з важких випробувань, що випали на долю Франка, був остаточний розрив з його коханою – Ольгою Рошкевич, листування […]...
- Висміювання пихатості у казці Івана Франка “Фарбований лис” Хороші казки – це казки, з яких можна зробити корисний висновок для себе. Саме такою є казка Івана Франка “Фарбований Лис”, яка вчить нас не бути пихатими і занадто самовпевненими без потреби. Лис Микита, про якого розповідається у цій казці, був спритним і хитрим, він міг би щасливо жити, але сам собі все зіпсував: “незвичайне […]...
- Трагічна доля підгірського селянина у творах Івана Франка Івана Франка ми знаємо як великого українського письменника І громадського діяча. Його життя і творчість були тісно пов’язані з життям народу, відображали його бажання і прагнення, відкривали рідному народові широкі обрії світової культури. Наскрізь людяний Франко оддає своє серце і всі свої симпатії тим, хто “в поті чола” добуває хліб не тільки для себе, але […]...
- Твір за повістю Івана Франка “Перехресні стежки” Заповітна життєва мета кожної людини – ідеал, якому підпорядковується все її життя. Свій ідеал Франко вклав у слова головного героя повісті “Перехресні стежки” Євгенія Рафаловича: “…Се має бути перший крок, перший початок моєї ширшої, народної праці. Хочу доложити всіх сил, щоб довести сей народ хоч трохи до освідомлення, привчити його користуватися його правами, боротися з […]...
- Проблеми честі і зради в повісті Івана Франка “Захар Беркут” Зрада не раз завдавала горя і страждання нашим пращурам. Іван Франко все своє життя боровся проти зрадників українського народу. Створення образу зрадника в повісті “Захар Беркут” і зображення розправи народу над ним робило твір більш наближеним до сучасності, будило думку про визволення від іноземного поневолення. Письменник відтворив гострі конфлікти між феодалом Тугаром Вовком і тухольською […]...
- Тема твору: Доля рідного краю й українського народу в поезії Івана Франка “Скрізь і завжди у мене була одна провідна думка – служити інтересам мого рідного народу…”, – писав Іван Франко наприкінці свого життя. З великою емоційною силою це твердження втілене в численних його поезіях. Роздуми про долю Батьківщини та українського народу є постійною темою поетичних творів Франка. (Народе мій… Твоїм будущим душу я тривожу…). Рідна земля […]...
- “Збірка “Зів’яле листя” Івана Франка” Збірка “Зів’яле листя” поділяється на три цикли, образно названі “жмутками”. Жмутки ліричних поезій, за словами Франка, найсуб’єктивніших з усіх, які появилися у нас від час автобіографічних поезій Шевченка, та при тім найбільш об’єктивних у способі малювання складного людського чуття”, розгортають перед читачем історію сердечних мук від нещасливого кохання. Перший жмуток віршів забарвлений весняними тонами молодої […]...