Романтичні герої М. Горького
Максим Горький відомий нам як класик пролетарської літератури. У його творчості знайшли відбиття реальні події початку XX століття, що потрясли Росію і увесь світ. Співак революції, М. Горький увійшов в історію літератури не тільки як реаліст. На ранньому етапі творчості письменник звернувся до романтизму, завдяки якому створив ряд яскравих літературних образів. Горького приваблювало у романтизмі “уміння збудити… заколот проти всякого гніта”. Цей літературний напрямок дозволяв письменникові не тільки створити ідеальний образ заколотника,
І люди після його смерті знайшли надію. На прикладі Данко Горький показує глибину моральних сил людини, її здатність пожертвувати собою для блага інших. Але ми бачимо, що вчинок Данко не був оцінений людьми: “Люди не помітили смерті героя і не бачили, що ще палає поруч із трупом його сміливе серце. Тільки одна обережна людина помітила це й, боячись чогось, наступила на горде серце ногою… І от воно, розсипавшись в іскри, згасло”. Час таких героїв, як Данко, ще не настав, – говорить цими рядками Горький. Але у “Пісні про Сокола” ми бачимо, що волелюбні думки романтичного героя Горького вже знаходять відкликання у навколишніх. Так, Сокіл, що рветься до неба, заразить своєю пристрастю “багато сміливих сердець”, вірить письменник. Навіть Вуж робить спробу злетіти вгору, але… “породжений плазувати літати не може”. Вже персоніфікує у “Пісні про Сокола” сіре, одноманітне існування, метою якого є лише турбота про власний спокій. А небо доступно тільки воістину хоробрим і сміливим, таким, хто, як Сокіл, одержимий мрією про волю і нове життя. Хоробрість Сокола, що гине в ущелині, Горький називає “шаленістю”. “Краплі крові його гарячої, як іскри, спалахнуть у мороці життя”, – затверджує Горький. “Сила гніву, полум’я страсті і упевненість у перемозі” – всіма цими якостями володіє романтичний герой Горького Буревісник. Провісник бури, він жадає її й не боїться ніяких потрясінь. Навпаки, Буревісник злітає вгору, щоб “простромити” морок, побачити за хмарами сонце.
Бура у Горького – це ознака нового, кращого життя, протест проти жалюгідного, убогого існування. А Буревісник – герой, що не боїться змін і жадає волі. У “Пісні про Буревісника” Горький створює образ героя-бунтаря, такого, яким є ідеал романтичного героя письменника – не тільки волелюбного, але й того, що володіє волею до перемоги. Створені Максимом Горьким образи романтичного героя відповідали духу свого часу, що вимагав соціальних змін. Але якими повинні бути ці зміни?
На думку Горького, зміни повинні були бути революційними, що вимагало саме таких героїв. Може бути, їх навіть ще не було до моменту створення письменником його романтичних добутків. Адже недарма ідеал романтичного героя Горького втілений у Буревіснику – у птаху, а не в людині. У російській літературі XX століття ми зустрічаємо різне відношення до революції – від захопленого вітання до повного заперечення. Але як би те не було, у романтичного героя Горького є багато загальновизнаних позитивних людських якостей. Це насамперед волелюбність, протест проти рутинності життя, вміння служити людям.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)