Про Підготовку учнів до сприйняття мистецтва модернізму починати з 10 класу
Розміщено від Tvіr в Вторник 25 мая
Про особливості методики такої підготовки. Твори письменників-модерністів, що пропонуються чинною програмою із зарубіжної літератури до вивчення вії класі, надзвичайно складні у філософському, психологічному та естетичному планах і потребують грунтовної підготовки до сприйняття, без якої учні не тільки не зрозуміють це мистецьке явище, а й взагалі втратять будь-який інтерес до нього. Тим часом, отримавши випереджальне завдання прочитати твори, що розглядатимуться протягом наступного року і взявшись
Непідготовлении до сприйняття нового мистецтва читач, на жаль, не відчує ні позитивного емоційного, ні естетичного задоволення від спілкування із самобутнім літературним явищем, краса і пафос якого так і залишаться для нього за сімома замками. Саме тому вважаємо, що програма має орієнтувати вчителя-словесника на Грунтовне
Крок перший. Бліц-презентація мистецьких епох.
Ще до ознайомлення з текстом роману вчителю доцільно запропонувати учням об’єднатися у творчі групи з метою визначити світоглядні й естетичні домінанти, властиві мистецьким епохам від часів античності до реалізму. Це не лише спонукатиме школярів актуалізувати набуті раніше знання, а й допомагатиме поглиблювати та систематизувати ці знання через виявлення спільних традицій у відтворенні життєвих явищ у художніх творах (літературних, архітектурних, музичних), яких дотримувалася більшість митців. Усе це має окреслити складові стилю кожної мистецької епохи: світовідчуття, тематику і проблематику творів, традиційне звернення до жанрових форм – і, таким чином, підготувати учнів до сприйняття специфічних домінант, що їх несе в собі новий мистецький напрям і метод – модернізм. Бліц-презентація – це групова форма роботи за випереджальним завданням (у межах уроку для неї має бути відведено не більше 20 хвилин), що передбачає залучення до розмови античної та християнської культур, ренесансу, бароко, класицизму, романтизму, реалізму.
Антична культура. Уся культура античної доби тісно пов’язана з міфологією, тобто особливою системою світобачення, що увібрала в себе бажання людини осягнути таємниці світобудови, з’ясувати сутність та значення природних явищ, зрозуміти специфіку стосунків між людьми. Таке світосприйняття грунтувалося на уявленні людини про надприродне, містичне, що начебто завжди присутнє у повсякденному житті і є його зворотним боком.
У мистецьких творах античної доби, основу яких становили міфічні сюжети, діяли як самі боги, так і герої, що були посередниками між людиною і богами, між природним і надприродним. В уявленні давніх еллінів боги зовні нічим не відрізнялися від людей, мали суто людські почуття та пристрасті. Таке сприйняття надприродного зумовило розуміння людини як божого обранця і піднесення її фізичної та духовної досконалості.
Давньогрецькі митці своїми творами не тільки славили людину, а й довели, що лише вона може бути “мірилом усіх речей”. Про це свідчать скульптури Фідія, Мірона, Скопаса, Праксителя, Лісіппа. Уславлював людеькі чесноти гомерівський епос; гімн людині, її фізичній красі і духовній величі прозвучав також у трагедіях Есхіла, Евріпіда. У цьому контексті варто також згадати рядки із першого стасима трагедії Софокла “Антігона”:
Дивних багато в світі див, Найдивніше із них – людина…
Переклад Бориса Тена
(1 votes, average: 5,00 out of 5)