Покровский собор (описание)
Когда окажешься в центре Харькова, услышишь перезвон колоколов, твоему взору предстанут золотые купола над белыми башнями, утопающими в зелени деревьев. Это Покровский собор. Чтобы попасть на подворье Покровского монастыря, надо пройти под аркой монастырских ворот, выполненной в барочном стиле и увенчанной изящной главой. Из нескольких массивных зданий взгляд выхватывает изящные “восьмерики” Покровской церкви. Собор был воздвигнут в 1689 году в честь воссоединения Украины с Россией. Архитектор неизвестен. Мастер-строитель воплотил в камне художественные особенности украинского и русского народов. Характерная для Украины трехбанная церковь установлена на типичном для России теплом зимнем храме.
Услышав звон колоколов Покровского собора, разливающийся по центру города, засмотришься на сияющие на солнце золотые купола. Покровский собор простоит еще много лет. Последующие поколения будут любоваться им, как и мы, восхищаясь талантом мастера-строителя. Мы должны беречь архитектурные памятники. Это наша история, наши корни, наша гордость.
Схожі твори:
- Софийский собор. Произведение-описание памятки по собственным наблюдениям Свое наследство – Киев – князь Ярослав Мудрый украсил не хуже ярчайших городов мира. Кое-кто намекал князю на его расточительство: зачем то золото? И зачем церковь поставлена на холме? Но князь Ярослав знал, что делал. Пусть все – и чужестранцы, и путешественники, и друзья, да и враги – сразу видят, какой богатый, красивый и могущественный […]...
- Казанский собор В 1811 году Казанский Собор был построен на Невском пр. специально для иконы Казанской Божьей Матери, которая является самой главной святыней города. Еще в те времена, когда город только закладывался, архиерей воронежский Митрофаний предрек, что образ Казанской Божьей Матери станет покровом города. И до тех пор, пока икона находится в городе, в город не ступит […]...
- Собор як символ духовної краси людини у романі О. Гончара “Собор” Пам’ятниками та соборами здавна славилась наша земля. Здіймалися вони над полями та над містами, зростали серед селищ та майданів. Були, та й є, своєрідними символами духовної краси людини. Ними пишалися наші предки, про них співали кобзарі; вони прийшли у наше століття, мов міст через віки страждань та незгод, веселощів та радощів, мов живий зв’язок між […]...
- Покровський собор (опис) Коли виявишся у центрі Харкова, почуєш передзвін дзвонів, твоєму погляду стануть золоті куполи над білими вежами, що потопають у зелені дерев. Це Покровський собор. Щоб потрапити на подвір’я Покровського монастиря, треба пройти під аркою монастирських воріт, виконаної в барочному стилі й увінчаній витонченій главі. З декількох масивних будинків погляд вихоплює витончені “восьмерики” Покровської церкви. Собор […]...
- Собор як символ духовної краси людей. Твір по літературі за романом О. Гончара “Собор” Кожен визначний твір знаходить своє місце в літературі залежно від того, як він збагачує наше розуміння краси і призначення людини, які актуальні питання порушує. “Собор” – шостий роман Олеся Гончара, письменника, увінчаного всіма можливими нагородами. Твір завдав великого удару тоталітарному режимові. Він виконав роль не стільки інструменту розвалу, скільки єднання, соборності сил українства для творення […]...
- Собор як символ духовної краси народу (за романом О. Гончара “Собор”) Душа людини – вічна таємниця. Розкрити її намагалися філософи й психологи, творчі люди. Але усі вони лише трохи піднімали завісу таємничості. Кожен з них розплутував клубочок з переживань та почуттів людини по-різному. Олесь Гончар, автор роману “Собор”, розкриває духовну красу людей, використовуючи образ собору – архітектурної пам’ятки козацьких часів. Що таке, власне кажучи, собор у […]...
- Картина В. Д. Поленова “Московский дворик” (описание) В 1878 году В. Д. Поленов послал на выставку художников-передвижников в Петербург картину “Московский дворик”. 1)п написал этюд к ней из окон своей московской квартиры, в письме И. Н. Крамскому назвал ее “картинкой” и считал, что в будущем сделает более шачительную вещь. Художник и не подозревал, что именно эта “картинка” принесет ему известность и славу. […]...
- Родной город Киев (описание) Любой украинский школьник знает, что Киев – столица нашей Родины, Украины. Когда-то он был также матерью всех русских городов, и назван так в честь князя Кия. Существует легенда, что Киев основан тремя братьями: Кием, Щеком и Хоривом и сестрой Лыбедью. Назван он в честь старшего брата. Сегодня Киев – это не только большой украинский город, […]...
- Раздумье над романом О. Гончара “Собор” Растут сейчас в нашей стране соборы и церкви. Каждый год только и слышно: то появилась часовня, то выстроили храм, то рождается молитвенный дом. Что это: дань моде, или люди и в самом деле поняли, что своей бездуховностью они сделали хуже только себе и поэтому рождаются люди, которые имеют лишь пустошь в сердце или, как еще […]...
- Описание города: Кремль В Центре столицы, на живописном холме над Москвой-рекой, высится создававшийся талантом и трудом многих поколений неповторимый ансамбль Кремля. Первое упоминание о Москве мы находим в документах 1147 г., однако раскопки в Кремле показывают, что здесь уже были поселения во второй половине первого тысячелетия до нашей эры. При князе Иване Калите в 1339-1340 гг. из мощных […]...
- Роман Гончара “Собор” – путь к духовному и государственному возрождению нации В истории каждой литературы есть книги, которые обозначают вехи восхождения культуры того или иного народа к духовным высотам человечества. В украинской литературе XX века такой книгой, несомненно, является “Собор” Олеся Гончара, который нанес тоталитарной тирании таких разрушений, из-за которых начался ее распад, крушение. Замечательный, этапный роман стал в борьбе с деспотией тем поразительным, неотразимым оружием, […]...
- Центральный персонаж романа Гюго “Собор Парижской богоматери” Образ поразительной силы, яркий и мощный, одновременно отталкивающий и притягательный. Пожалуй, из всех персонажей романа именно К. более всего соответствует эстетическим идеалам романтизма: он как гигант-исполин возвышается над чередой довольно заурядных, поглощенных своими обыденными занятиями людей. Принято проводить параллели между Квазимодо и Эсмералъдой (физическое уродство и красота); К. и Клодом Фролло (бескорыстие истинного чувства и […]...
- Собор – символ невимрущої слави та душі українського народу. Твір за романам “Собор” Найвищими точками на землі були колись стародавні храми. З золотими маківками, з дірявими покрівлями, в погнилих риштованнях. Ті, що охороняються законом, а не людьми. І ті, що незримо жевріють у глибинах народної свідомості. Тому і зробив Олесь Гончар, здається, першу в радянській літературі спробу осмислення їхньої вічної німої музики і народної символіки. Але те, що […]...
- Идея духовного богатства человека в романе Олеся Гончара “Собор” Стоит собор, молчит… Немой свидетель истории? Нет, он свидетель опустошения, падения человеческих душ. Своим молчанием бросает человечеству укор. Конец XX столетия – эпоха экономического, “морального” прогресса. Не хотим признать, что деградирует почти каждый, поглощенный собственными проблемами. Поэтому актуально звучит тема, которую поднимает в романе “Собор” Олесь Гончар, – возрождение духовности, во время, когда Украина борется […]...
- Твір-роздум. Софійський собор Це визначна пам’ятка архітектури періоду Київської Русі, споруджена за часів Ярослава Мудрого (за одними джерелами – 1017 р., за іншими – 1037 р.). Собор був громадсько-політичним і культурним осередком Київської держави, головним митрополичним храмом. Тут було створено найкращу на той час бібліотеку. У соборі відбувалися урочисті церемонії посадження князів на київський престол, прийоми іноземних послів. […]...
- Произведение-описание по картине А. Нечипоренко “Осенний напев” Хорошо оказаться в разгар золотой осени у лесного озерца. После долгой дороги на берегу устраиваем привал. Садимся на поваленное дерево и замираем в немом восхищении. В зеркале воды – золотые блики природы, которая увядает. В озере меняются золотыми красками листья старых огромных деревьев. Они – словно часовые озера. Деревья почти вплотную подошли к воде и […]...
- Собор як символ духовної краси людей за романом “Собор” На романі Олеся Гончара “Собор” довгі роки лежала тінь заборони. І це не дивно, бо в ньому автор сміливо критикує існуючі в той час порядки. Тільки недавно твір дійшов до читачів і одразу ж надбав чималу популярность. Чим же сподобався він нашим людям? у романі немає ні пригод, ні інтригуючих поворотів сюжету. Мабуть, секрет у […]...
- Анализ романа Гюго “Собор Парижской Богоматери” Творчество Гюго – неистовый французский романтизм. Он охотно поднимал социальные темы, стилистика подчеркнуто-контрастная, чувствуется острое неприятие действительности. Роман “Собор…” открыто противопоставлен действительности. Действие романа происходит во время правления Людовика XI (XIV-XV). Людовик стремился к результату, пользе, он практичен. Клод Фроло – начитанный, ученый. Имел дело только с рукописными книгами. Ержа в руках печатную ощущает конец […]...
- Собор – символ вечной славы и души народа Высочайшими точками на земле были когда-то старинные храмы. С золотыми куполами, с дырявыми кровлями, с прогнившими подмостками. Те, что охраняются законом, а не людьми. И те, что незримо тлеют в глубинах народного сознания. Поэтому и сделал Олесь Гончар, кажется, первую в советской литературе попытку осмысления их вечной немой музыки и народной символики. Но то, что […]...
- Символічність назви роману Олеся Гончара “Собор” Олесь Гончар – свідомий та мислячий син свого народу, а тому і активний учасник його живої історії, пам’ятаючи, що історія – “…це не тільки сива минувшина, а й суперечлива, сповнена драматизму сучасність і що цю історію нинішнього дня маємо творити вдумливо, з відповідальністю перед майбутніми поколіннями”. Опублікований уперше 1968 року “Собор” своїм публіцистичним, пристрасним пафосом […]...
- Образ собору у романі В. Гюго “Собор Паризької Богоматері” І. “Собор Паризької Богоматері” – один із найкращих історичних романів XІX століття (романтичний стиль, розповідь про життя Франції XV століття, початок нової епохи Відродження). ІІ. Собор Паризької Богоматері – рівноправний герой твору. 1. Символічність назви собору (названий на честь Богоматері, яка віддала сина на муки заради людства; втілює ідею добра, справедливості, любові; символ духовного життя; […]...
- Зразок твору: Ідея духовного багатства людини у романі О. Гончара “Собор” А якщо людина втрачає пам’ять, віру, посягає на найдорожче? “Манкурт”, – кажемо ми, згадуючи роман киргизького письменника Ч. Айтматова “І поки вік триває день”, а зокрема, легенду про людину, якій жахливими тортурами відібрали пам’ять, зробити з неї раба, який підняв руку на найсвятіше – на матір. І якщо, у Ч. Айтманова – це легенда, хоч […]...
- Родной город Харьков (описание) Харьков – это один из крупнейших городов Украины. Его еще называют первой столицей, потому что он ею был в советское время. Харьков – красивый, светлый и живописный город, расположенный на северо-востоке Украины. В нем живет много людей, которые учатся, работают, отдыхают. Главные реки Харькова – Харьков, Лопань, Уда. Через них давно уже построены мосты, по […]...
- Размышление описание: Дорога к жизни Однажды летом на рассвете, когда речной туман не сошел еще с прибрежных лугов и низин, спускался я, взяв удочки, с пригорка к берегу речки с милым названием Вертушинка. Речка эта в самом деле все время петляет, весело звенит на перекатах, то спрячется и затихнет в высокой куге, то снова вырвется, журчит и льется, образуя уютные […]...
- “Собор Парижской богоматери” (Кратко). Книга Восьмая В ту минуту, когда несчастная поднималась на роковую тележку, чтобы отправиться в свой последний путь, ей стало безумно жалко жизнь. Она подняла воспаленные, сухие глаза к небу, к солнцу, к серебристым облакам, разорванные там и тут неправильными четырехугольниками и треугольниками голубыми, потом посмотрела вниз, вокруг себя, на землю, на толпу, на дома… Неожиданно в эту […]...
- Собор как символ духовной красоты человека Каждое выдающееся произведение находит свое место в литературе в зависимости от того, как оно обогащает наше понимание красоты и назначения человека, какие затрагивает актуальные вопросы. “Собор” – шестой роман Олеся Гончара, писателя, увенчанного всеми возможными наградами. Произведение нанесло большой удар тоталитарному режиму. Оно исполнило роль не столько инструмента развала, сколько единения, соборности сил украинства для […]...
- Изложение: “Собор Парижской богоматери”. Штурм собора В тот миг, когда несчастная поднималась на фатальную тележку, чтобы отправиться в свой последний путь, ей стало истошно жаль жизнь. Она подняла зажженные, сухие глаза к небу, к солнцу, к серебристым тучам, разорванным там и здесь неправильными четырехугольниками и треугольниками голубизны; потом посмотрела вниз, вокруг себя, на землю, на толпу, на дома… Неожиданно в эту […]...
- Філософія буття у романі О. Гончара “Собор” … Собор лине вгору, ідеальне суголосся бань породжує мелодію, яку слухають блакитні вежі. Її чують і люди, розрізняють німу музику серед бурхливих акордів життя ті, що й у собі бережуть собори, красу почуттів і прагнень. Такими є більшість героїв роману Олеся Гончара “Собор”. Собор – світла пам’ятка легендарного козацтва, що після розгрому військом Катерини ІІ […]...
- Родной город Львов (описание) Мы очень любим наш родной город и изучаем его историю. Львов находится на западе Украины, и его население составляет около 735 000 человек. Город расположен на реке, на расстоянии около 80 км. от границы с Польшей. Первые письменные упоминания о нашем городе относятся к 1256 году. Он основан королем, и назван в честь его сына […]...
- Ідея собору в романі Павла Загребельного “Диво” та у романі Олеся Гончара “Собор” Кого не вражали старовинні собори? Проходиш повз один з тих, що збереглися, піднімеш голову, а він наче дивиться на тебе, слідкує, розмірковує, аж душу проймає. Цікаво! Звісно, що письменники не обминали цю тему у своїй творчості. Кожен народ має свою святиню, свій символ, а для України собор завжди вважався символом духовності. Саме до духовної краси, […]...
- Родной город Луганск (описание) Луганск является административным центром Луганской области. Общеизвестный факт, что Луганск географически выгодно расположен на восточной границе Украины с Россией, своей непосредственной дружественной соседкой. Наш город расположен на северных склонах Донецкого кряжа, в долине реки Лугань. Луганск – не только прекрасный город со множеством парков, скверов и памятников культуры, но также один из крупнейших промышленных городов […]...
- Твір на тему: “Моя душа – це храм чи купа цегли?” (за романом Олеся Гончара “Собор”) На зламі епох, у критичні періоди історії, в українській літературі неодмінно з’являлися твори, які були етапними в розвитку літератури і глибоко впливали на подальший розвиток духовного життя суспільства, нації. Саме до таких творів належить “Собор” Олеся Гончара – роман, який було вилучено з літературного процесу на 18 років. Але й у наш час, майже через […]...
- “Моя душа – це храм чи купа цегли?” (за романом Олеся Гончара “Собор”) Півтори тисячі років стоїть на пагорбах красень Київ – столиця моєї рідної України. А привело мене сюди бажання уклонитися великому українському поету Т. Г. Шевченку. І коли я ходила по цьому місту, мене вразила архітектурна споруда Софіївського собору. Цю споруду не змогли зруйнувати ні орди нападників, ні стихійні лиха, ні німецькі бомби. Бо я зрозуміла, […]...
- Роздуми про вічні цінності у романі Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері” Творчість французького письменника поєднує у собі різні літературні тенденції: романтизм, реалізм, зачатки модернізму. Віктор Гюго був теоретиком і митцем романтичного напрямку літератури, саме він очолював боротьбу проти класицизму у Франції. У романі “Собор Паризької Богоматері” (1831) головною є думка про прогресивний рух людини від рабства до свободи, від влади аристократії до демократії. Центральний собор Парижа […]...
- Володька Лобода – типовий представник своєї епохи (за романом Олеся Гончара “Собор”) І. Тематика “багатостраждального” роману. (Олесь Гончар присвятив цей роман збереженню духовної спадщини і культури, історичних святинь і української мови. Автор мріє про духовність особистості й суспільства, виступає проти обмеженості чиновників.) ІІ. Складне і загадкове явище в літературі. (Складним і загадковим називають літературознавці образ Володьки Лободи. У праці “Собор у риштованні” Євген Сверстюк писав: “Лобода – […]...
- Мої роздуми над романом «Собор» У всі часи людина мала вибір: чинити добро чи зло, служити людям чи вождям-тиранам, бути вірним сином Вітчизни чи яничаром. Що ж впливає на цей вибір? На такс питання дає відповідь роман О. Гончара «Собор», який став видатною, але скандальною подією в історії української літератури. Написаний у 1968 ропі, він виявився своєрідним вибухом серед «офіційного» […]...
- Тема твору: Ідея духовного багатства людини в романі Олеся Гончара “Собор” Стоїть собор, мовчить… Німий свідок історії? Ні, він свідок спустошення, падіння людських душ. Своїм мовчанням ккдає людству докір. Кінець XX століття – епоха економічного, “морального” прогресу. Не хочемо визнати, що деградує майже кожен, поглинутий власними проблемами. Тому актуально звучить тема, яку підносить в романі “Собор” Олесь Гончар, – відродження духовності, в час, коли Україна бореться […]...
- Сочинение описание: Мой город, где я живу В день Святой Троицы, 27 мая 1703 года, заложил Петр на острове, который шведы называли Веселым, а финны – Заячьим, крепость. Этот день считается днем рождения Санкт-Петербурга. Новая крепость не сразу приобрела название. Раздумывать над этим было некогда – шведы могли напасть. Государь посоветовался с военным инженером Жозефом Ламбертеном и начертил план. Общий рисунок крепости […]...
- Сочинение описание пейзажей Левитана Родился Исаак Ильич Левитан в посаде Кибарты, близ станци Вержболово Ковенской губернии 18 августа 1860 года. Ремеслу художника он обучался в Училище живописи, ваяния и зодчества, где занимался в пейзажной мастерской, руководимой Саврасовым. Его ученические работы “Вечер”, “Солнечный день. Весна” были высоко оценены мастерами живописи: Левитан получил Малую серебряную медаль V Передвижной выставки. Так начинался […]...
- Твір роздум за романом О. Гончара “Собор” Ростуть зараз у нашій країні собори та церкви. Кожного року тільки й чутно: то з’явилася каплиця, то збудували храм, то народжується молитвений будинок. Що це: данина моді, чи люди й справді зрозуміли, що своєю бездуховністю вони зробили гірше тільки собі, що тому і народжуються нездари та гультяії, бо мають лише пустку у серці або, як […]...