“Освічений – той, хто розуміє зміст свого життя”. (Л. Н. Толстой). По п’єсі М. Горького “На дні”
1. Творчість Горького. 2. Мешканці “дна”. 3. Питання про зміст життя Питання про сенс життя завжди був дуже важливий для духовного розвитку людей. Розуміння сенсу життя властиво далеко не кожному. Тільки деякі люди можуть у суєті повсякденності знайти й зрозуміти головні складові життя.
Свій твір я б хотів присвятити творчості М. Горького Цього майстра художнього слова по праву можна назвати одним з виняткових письменників свого часу. Творчість Горького розкриває проблему добра й зла, морального й духовного розвитку людини. Це основні
На початку свого творчого шляху Горький писав переважно романтичні добутки. У більше пізніх добутках переважає вже реалістичний початок. На мій погляд, великого інтересу заслуговує п’єса Горького “На дні”. У цьому добутку письменник показує мешканців “дна”, ці люди зломлені життям, у них не залишилося нічого світлого, гарного Можна сказати, що мешканці нічліжки позбавлені сенсу життя.
Вони приречені на порожнє, безглузде, похмуре існування. Добуток має свої особливості, зокрема, у ньому немає ні основного конфлікту, ні зав’язки, ні розв’язки.
Ми легко догадуємося про їх зовнішню й внутрішню злиденність по репліках. Вони звертаються друг до друга без поваги й любові: “Дурка ти, Настька…”. Створюється враження, що в них немає нічого людського Наприклад, навіть умираюча Ганна, дружина Кліща, не одержує жодного доброго слова.
Всі герої однаково нещасні. Вони намагаються шукати “свою правду”. Однак їхньої спроби виглядають похмурими й убогими Кліщеві належать наступні слова: “Яка – правда!
Де – правда? От – правда! Роботи немає… сили немає! От – правда!
Пристановища… пристановища немає! Издихать треба…
От вона, правда! Диявол! На…
На що мені вона – правда? Дай зітхнути… зітхнути дай! Чим я винуватий?…
За що мені – правду? Жити – диявол – жити не можна… от вона правда!… Говорите отут – правда! Ти, старий утішаєш усіх…
Я тобі скажу… ненавиджу я всіх! І цю правду… будь вона, окаянна, проклята! Зрозумів?
Зрозумій! Будь вона проклята!” Проблема людей у тім, що вони не бачать змісту свого життя “Правда”, що вони так і не можуть знайти, перегукується з темою віри.
Віра в Бога також може стати сенсом життя. Однак у п’єсі носієм віри є тільки Лука. Він упевнений, що віра допомагає людині перенести тяготи життя з меншими стражданнями. Ще зовсім недавно вважали, що п’єса “На дні” є добутком, що виражає революційні ідеї, її навіть називали “буревісник революції”.
Однак тепер багато дослідників, читачі відмінюються до думки, що трактування п’єси неоднозначне. У добутку немає прямих закликів. Очевидно, що дійсність не влаштовує героїв. Але, проте, у них немає ні сил, ні прагнень щось змінити.
Деякі, наприклад, Актор, уживають спроби вирватися із цієї похмурої, ядушливої дійсності. Однак ці спроби неминуче закінчуються невдачею, виглядають жалюгідними й безглуздими. Навіть при поверхневому знайомстві з мешканцями “дна” ми розуміємо, що ці люди не мають ніякої моральної опори Вони жорстокі як стосовно себе, так і стосовно інших. Кожний замикається на собі, і навколишні його дуже мало цікавить.
Не випадково будь-які скарги викликають знущальний сміх слухачів. У п’єсі немає позитивного героя. Всі персонажі відкинуті суспільством, вони стають ізгоями Їхнє життя не представляє ні для кого ні найменшого інтересу. Герої п’єси ведуть суперечки про життя; про проблеми, з якими зіштовхується людина.
Персонажі добутку міркують про добро й зло, про щастя й волю, про життя й смерть. Всі ці питання разом і становлять головне, споконвічне питання про сенс життя. Сам Горький не випадково створює такий добуток, його власні слова про п’єсу показують відношення до неї: “Вона з’явилася підсумком моїх майже двадцятилітніх спостережень за миром “колишніх людей”. Героям п’єси далекі високі прагнення. Якщо вони й намагаються врятуватися від убогої реальності, то поринають у мир мрій.
Наприклад, Настя ховається в ілюзорний мир любовних романів. Однак все це не може стати рятуванням Щирий сенс життя в тім, щоб шукати порятунок у житті реальної. Але босяки, герої п’єси не можуть цього зробити. Їм не вистачає сил, умінь, знань.
У їхньому житті немає чогось прекрасного й піднесеного, що могло б стати порятунком. Навіть віра, про яку говорить Лука, не може облагородити душу мешканців нічліжки Віра вимагає чималих щиросердечних витрат, а в персонажів п’єси не залишилося духовних і моральних ресурсів. На мій погляд, один зі значеннєвих шарів п’єси – позначення питання, відповідно до якого далеко не кожна людина може хоча б зробити спробу знайти сенс життя. Висловлення Л. Толстого: “Освічений – той, хто розуміє зміст свого життя” ніяк не може бути віднесене до мешканців “дна”. Вони – ізгої суспільства, до них можна ставитися з жалістю або із бридливістю.
Але не можна не визнати, що своїм прикладом вони змушують задуматися про те, яким повинен бути людина або, принаймні, про те, якої людина бути не повинен. Адже людині повинні бути властиві високі прагнення; і в житті він повинен намагатися їх реалізувати. Цього не роблять мешканці “дна”, тому їхнє існування виявляється марним, а життєва філософія – неспроможної, що не має нічого загального з реальною дійсністю