І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (Т. Шевченко)

І. Послання “І мертвим, і живим…” – духовний заповіт українцям.
ІІ. Засудження псевдопатріотизму.
1. Висміювання плазування перед іноземщиною. (Т. Шевченко засуджує людей, які їздили за кордон і привезли лише великих слів велику силу, які цураються всього вітчизняного, низько схиляючись перед іноземним.)
2. Викриття панів-лібералів. (У них слова розходяться з ділом. Ці пани пруться в німецькі землі, прислужуються Москві й деруть шкуру з братів гречкосіїв.)
3. Засудження ліберальної інтелігенції. (Вони не знають своєї історії,

тому автор закликає їх прочитати її од слова до слова.)
ІІІ. Актуальність проблем, порушених у поезії. і 1. Любов до рідного краю, до України.
2. Заклик до єднання.
3. Необхідність знання рідної мови. (Поет був високоосвіченою людиною, знав античну літературу, любив Байрона й Шекспіра, знав праці французьких і польських істориків, з повагою ставився до мов і культур інших народів, але він вважав, що кожна освічена людина обов’язково повинна знати свою рідну мову.)
4. Виховання національної гідності. (Саме з цього слід починати побудову суверенної України. Без любові до народних святинь, без вивчення мови, без збереження культури рідного народу край наш буде просто територією, а ми – безпам’ятками без роду та племені.)






Твір моя улюблена професія юрист.
І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (Т. Шевченко)