Незламність поета у важких випробуваннях
Життя і творчість Василя Стуса, одного з найвизначніших українських поетів XX століття, схоже на спалах – короткий і яскравий. Сьогодні його ім’я мало відоме в Україні, багато людей його взагалі не чули. І це не дивно, адже довгий час воно замовчувалося, творчість була заборонена.
Трагічно склалася доля Василя Стуса. Запальний, нетерпимий до будь-якої неправди, поет особливо боляче сприймав спроби тоталітарного режиму витравити останні рештки духовності нашого народу, зрусифікувати Україну, знищити саму українську мову. Як тільки міг,
Але навіть перебуваючи в таборах, Василь Стус не корився, а мужньо боровся. Його життя – це терниста дорога, це дорога через будь-які перешкоди до правди і віри в майбутнє. Безмежно люблячи Батьківщину, поет ніколи не жалів про обраний шлях:
Що тебе клясти, моя недоле?
Не клену. Не кляв. Не проклену.
Хай життя – одне стернисте поле,
Але перейти – не помину.
Поет реально дивився на життя, він розумів, що його доля буде тяжка, а шлях тернистий. Але, відчуваючи це, поет іде назустріч долі рішуче і сміливо. Він твердо переконаний у тому, що правда за ним. Тому зі спокійною гідністю і чистим сумлінням він каже:
Як добре те, що смерті не боюсь я
І не питаю, чи тяжкий мій хрест,
Що перед вами, судді, не клонюся
В передчутті невідворотних верст…
Поезія “Як добре те, що смерті не боюсь я…” є поетичним і громадянським маніфестом В. Стуса. Вірш сприймається як своєрідний монолог, неначе останнє слово несправедливо засудженого героя – мужньої людини, патріота, борця, який вірить у свою правоту та її майбутню перемогу.
Трагедія Василя Стуса в тому, що він був чесною людиною і не пішов на компроміс із совістю, в тому, що він щиро любив Україну, а його вимоги до себе і до суспільства були справжніми.
Схожі твори:
- Ми не повинні забути цього поета, цього вірного сина України Василь Стус… Це ім’я тільки зараз виринає з небуття, щоб розповісти нам страшну правду і про самого автора, і про Україну, яку довго тримали у путах, Україну “ошукану, оспалу, навісну”, Україну, яку не вдалося поставити на коліна. І цю Україну ми бачимо у віршах Василя Стуса, щирого і відданого патріота своєї Батьківщини. Поет жив у […]...
- “Кінці” і “начала” життєвого шляху великого поета (за творами В. Стуса) Арешти, допити, тюрми, заслання… Страшні віхи життя Василя Стуса. Вірші “На колимськім морозі калина” і “Терпи, терпи – терпець тебе шліфує” написані Василем Стусом під час відбування несправедливого покарання. Надовго відірваний від рідної землі, від батьківщини, поет у далекій Колимі шукає хоч якесь нагадування про Україну. І раптом серед безгоміння, безлюддя, де “тільки сонце, і […]...
- “Якби було краще жити, я б віршів не писав, а робив би коло землі” (поезії Василя Стуса) Коли людина хворіє, вона потребує певних ліків, так само, коли ціла нація поставлена у несумісні з нормальним духовним життям умови, вона також потребує певних духовних ліків. Найчастіше такими ліками стає мистецтво, яке підтримує народний дух, передає традиції, сформовані століттями, допомагає за будь-яких обставин зберегти ідентифікацію і національну свідомість. Вислів Василя Стуса, який я взяв за […]...
- Мотиви жертовності в поезії Василя Стуса Листопадової неділі 1989 року в рідній українській землі впокоївся вимучений тюрмами й таборами поет Василь Стус. Поруч на Байковому кладовищі було поховано побратимів поета – Олексу Тихого і Юрія Литвина. Вони повернулися в рідну землю, щоб хоча цим запізнілим трагічним поверненням розбудити громадську совість, показати неминучість гіркого каяття за вчинену несправедливість, щоб на мить пригасити […]...
- Головна тема поезії Василя Стуса Наша Україна має трагічну і незвичайну історію. Прикладів тому можна навести безліч. Один із них: найкращі люди часто сидять за гратами. Одна із таких трагічних доль – доля Василя Стуса. Багато хто порівнює В. Стуса з Т. Шевченком. “Якби було краще життя, я б віршів не писав, а – робив би коло землі”, – говорив […]...
- Афоризми з поезій В. Стуса І. Зміст та форма. (Поетична мова Василя Стуса запам’ятовується читачеві своєю лаконічністю та динамічністю. Вживаючи короткі, здебільшого прості речення, поет ніби складає мозаїку, а на загальній картині ми вже бачимо усе, що хотів написати поет. Проте саме через авторський мовний стиль “загальна картина” не втрачає такої емоційної напруженості, що дивуєшся, як через слово можна передати […]...
- Незламність духу українського народу Твір за поезією І. Ф. Драча “Балада роду”. Одна із визначних рис поетичного таланту Івана Драча полягає у непереверщеному поєднанні філософічності роздумів про загальнолюдські цінності із картинами буденними, приземленими за своїми зовнішніми ознаками, але значними за своєю глибинною суттю. Прикладом цього унікального поєднання є його “Балада роду”, яка увійшла до збірки “Балади буднів” (1967 р.). […]...
- Життєві переконання В. Стуса: “Довіку не буде із мене раба…” Надія Світлична так написала про Василя Стуса: “Є трагедія народу, і Василі. Стус – символ цієї трагедії”. Ці глибокі й сповнені розпачі слова дуже вразили мене. Насправді, життя В. Стуса було суцільною боротьбою: боротьбою за людську гідність, за власні по гляди, за право на творчість та за просте, на перший погляд, право жити за власним […]...
- Чим близький мені поет Василь Стус Творчість Василя Стуса, як і саме життя, схоже на короткий, але яскравий спалах. Своєрідність і сила мистецького таланту, оригінальність і самобутність поета зачаровують, його поезії западають глибоко в душу. У Стуса ліричний герой сам на сам зі своїми болями, переживаннями, печалями й радощами. Поет прагне наблизити людей до ідеалів добра і справедливості. Він ніби відкриває […]...
- Безрадісне, безперспективне життя жінки з незаможної інтелігентної родини на тлі важких суспільних умов (за повістю “Людина”) Ольга Кобилянська після Лесі Українки та Михайла Коцюбинського поряд із Стефаником є однією з найпомітніших постатей в українській літературі кінця XІX — початку XX століття. Друкуватися вона почала лише в 1894 році, коли на сторінках львівського журналу “Зоря” з’являється її повість “Людина”. Згодом побачили світ повість “Царівна”, оповідання “Битва”, “Банк рустикальний”, “Некультурна” та інші. Тематика […]...
- Життя Василя Стуса – це дорога через терни до зірок Давайте доторкнемося серцем до великої людської трагедії. Творчість В. Стуса справедливо вважається помітним явищем не тільки української та світової літератури, а й усього нашого суспільного життя. Кожен його вірш – суперечка з неправдою. Але передусім вражає його відвага й самозреченість у боротьбі за справедливість, національну гідність і незалежність українського народу. Особливо болісно Стус сприймав спроби […]...
- Мотиви лірики Василя Стуса Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших українських поетів двадцятого століття. Він прийшов у літературу в кінці 50-х – на початку 60-х років, коли зміни в житті країни, пов’язані з викриттям культу Сталіна, привели до вибухових змін у мистецтві, літературі і, насамперед, – у поезії як роді літератури. Василь Стус – поет ліричного складу, […]...
- Василь Стус – незламний лицар правди і свободи Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших українських поетів XX століття. Це була Людина з великою літери, яка відважно і самозречено виступала за високі ідеали Добра, Правди, Справедливості, Гуманізму – цих високих, вічних загальнолюдських цінностей, за національну гідність і самосвідомість народу. Поезія Василя Стуса – це складний філософський світ осмислення дійсності, прагнення до розкріпачення […]...
- Незламність духу українського народу (за поезією “Балада роду”) Одна із визначних рис поетичного таланту Івана Драча полягає у неперевершеному поєднанні філософічності роздумів про загальнолюдські цінності із картинами буденними, приземленими за своїми зовнішніми ознаками, але значними за своєю глибинною суттю. Прикладом цього унікального поєднання є його «Балада роду», яка увійшла до збірки «Балади буднів» (1967 р.). Мені здається, що що баладу не можна осягнути, […]...
- Творчість Стуса: Біль та туга за Батьківщиною Скований, незнаний та забутий, далеко від рідної України, він творив, він чекав слушного часу повернутися до розп’ятої Вітчизни. Батьківщина кликала його до себе, з’являлася йому у снах. Він тужив за нею, скучав за рідною домівкою. Хто – він? Він – Василь Стус, людина-поет, людина-патріот, яка більшу частину свого життя провела за гратами, бо щастя України […]...
- Василь Стус – летюча зірка української літератури Тієї зірки не бачили, коли небосхил був захмарений і засліплений сезонними ліхтарями. Перед тінню мученика світ смирніє. Тінь даленіє, знайомі риси розпливаються, і на їх місці згущуються образи вселенського страждання, що нас єднає на гіркій землі. Вістка про табірну смерть Василя Стуса вразила, як грім. 5 вересня 1985 р. про неї повідомили всі радіостанції світу. […]...
- Мотиви лірики В. Стуса Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших українських поетів двадцятого століття. Він прийшов у літературу в кінці 50-х – на початку 60-х років, коли зміни в житті країни, пов’язані з викриттям культу особи Сталіна, привели до вибухових змін у мистецтві, літературі і, насамперед, – у поезії як роді літератури. Василь Стус – поет ліричного […]...
- Вираження глибокої синівської любові поета до матері Вітчизни (за поезією “Україно моя, моя люба Вкраїно…”) В. Стус називав П. Тичину “феноменом доби”. Так, цей поет є одним з найталановитіших митців, що прославляли Україну. “У світі небагато є поетів, які так глибоко відчувають слово, як Тичина… Кожне слово складається із змісту й мелодії. І саме мелодію слова вмів чути й передавати П. Тичина”, – писав про нього П. Панч. Тому багато […]...
- Особливості індивідуального стилю Василя Стуса І. Василь Стус – оригінальний поет-імажиніст (своєрідне світосприймання, багатство тематики, глибина філософських міркувань, різноманітність лексики і фразеології). ІІ. Особливості індивідуального стилю поета. 1. Найкращі здобутки поета (виникнення найкращих віршів поета на гребені зіткнення, з’єднання протилежностей: з одного боку – несамовита пристрасність (“Ярій, душе”), з другого – філософська заглибленість, розважливість (“ваговита дозрілість речей”). 2. Особливості віршованої […]...
- Твір на тему: “Ідейно-художній аналіз вірша В. Стуса “Господи гніву пречистого…” Відомий український поет Василь Стус є автором кількох надзвичайно глибоких у філософському розумінні поетичних збірок, серед яких “Зимові дерева, “Круговерть”, “Веселий цвинтар”, “Дорога болю”, “Палімпести”, “Птах душі”. До речі, збірка В. Стуса “Птах душі” у радянські часи була знищена за наказом КДБ. Більшість творів поета мають автобіографічні мотиви та висловлюють особисті переживання автора. Це, насамперед, […]...
- Хто з видатних людей є для мене взірцем Людина стає великою тоді, коли вона ліпше за інших розуміє потреби свого часу й намагається докласти максимум зусиль для плідної роботи. Але часто ця велич помітна на відстані років, можливо, навіть епох. А сучасники, які близько знали цю людину, часом навіть не усвідомлювали цього, як писав Шевченко: “їм байдуже – панам жито сіють”. Але народ […]...
- Глибока любов поета до рідної землі Щирий син свого народу, І. Франко палко любив Батьківщину, присвятив служінню Вітчизні все життя. Це підтверджує уся його творчість. Свою віддану любов до рідної землі змалював І. Франко у вірші “Моя любов”. Поет милується красою Вітчизни: Вона так гарна, сяє так Святою, чистою красою, І на лиці яріє знак Любові, щирості, спокою. Але не стільки […]...
- Народе мій, до тебе я ще верну (В. Стус) Українська поезія тісно пов’язана з історією нашого народу, визначалась життям народу, була вершиною його духовності. У найяскравіших своїх виявах вона випереджала час, вступала у суперечність із неправдою, за що платила долями й життям кращих своїх синів. Василь Стус – це світлий образ громадянина, цілісність патріотизму якого вражає. За кожним помислом, за кожним образом – Україна. […]...
- Книги мають свою долю “Зимові дерева”. Цю книгу було видано в 1970 році в Брюсселі. Її автором був Василь Семенович Стус. Вираз “книги мають свою долю” належав ще давнім римлянам. Вже тоді люди знали, що чималу роль у долі літературного твору відіграють певні зовнішні обставини, які зрештою і формують подальше його існування, а якоюсь мірою і долю автора твору. […]...
- Давайте спробуємо написати твір за творчістю В. Стуса Слово Василя Стуса, довго замовчуване, знищуване, але все ж таки слово, що вижило, нарешті повертається до свого читача. Поет-патріот завжди вірив в це, тому що він жив на Україні, дихав нею, мріяв про неї, чекав кращих для неї часів. Василь Стус не дочекався цього, але дочекалося його слово, що зараз живе власним життям, як гірке […]...
- Твір на тему: “Образ України в творах В. Стуса” Одним з найвизначніших поетів ХХ століття заслужено вважається В. Стус. До української літератури цей талановитий митець прийшов наприкінці п’ятдесятих – на початку шістдесятих років, коли викриття культу особи Сталіна привели до великих змін у суспільному житті країни, до таких же вибухових зміну у культурі і літературі, зокрема в поезії. У В. Стуса майже немає сюжетних […]...
- Громадянський подвиг Стуса Життя Василя Стуса схоже на спалах – короткий і яскравий. Воно сповнене пекучого болю і трагізму. Тривалий час поезія Василя Стуса була недоступною читачеві. Сьогодні її повернули народові, задля якого він боровся і віддав своє життя, Перша збірка поета з передмовою Андрія Малишка побачила світ у 1959 році. Його вірші – це поезія інтелектуальної напруги, […]...
- Розуміння Павлом Грабовським ролі поета і поезії в суспільстві І. Павло Грабовський – поет-борець (поет із шляхетною натурою, що не мирився з неправдою і суспільним злом; багато років провів у в’язницях та засланнях за межами України; перший з українських письменників був висланий царським урядом до Сибіру за бажання визволити Україну з-під національного та соціального гніту). ІІ. Погляди П. Грабовського на роль поета і поезії […]...
- Інтимна лірика Василя Стуса Василь Стус по праву вважається одним із найвизначніших українських поетів. XX століття. Він був людиною, яка сміливо, самозречено боролася за високі ідеали добра, правди, справедливості, гуманізму, за національну гідність і самосвідомість народу. Тому він більше відомий читацькому загалу як поет-борець. Але його перу належать і самобутні, сильні поезії інтимної лірики, більшість із яких були написані […]...
- “Сонети до Орфея” – вершина творчості поета Р. М. Рільке Давньогрецький міф про Орфея. Орфей – давньогрецький співак, музикант. Мав магічну силу – його спів підпорядковував людей, звірів, богів. Володар світу мертвих Аїд, зачарований співом Орфея, обіцяє повернути його улюблену Евредіку зі світу померлих, але за однієї умови: Орфей не повинен був озиратися на дружину, яка йшла за ним. Але Орфей оглянувся і втратив Евредіку […]...
- Туга за рідним краєм у поетичних творах В. Стуса Забутий, скований путами неправди, він жив, мріючи про рідну землю – знедолену, закуту в кайдани. Таку, як був він сам. І крізь колимські морози линула його душа до рідної України, яка завжди ввижалася йому ненькою, та на той час була мачухою. Хто “він”? Він – Василь Стус, поет-патріот, який витримав усі незгоди життя заради щастя […]...
- Василь Стус та його час І. Трагічна доля Василя Стуса. (Життя В. Стуса – це дорога крізь тернії до зірок, до посмертного його повернення до рідного народу. Йому судилося прожити 47 років, із них 23 – у неволі. Поета було несправедливого засуджено, він пройшов гулагівські табори і помер у неволі. За життя поета у нас не вийшло жодної збірки його […]...
- Літературний аналіз вірша Лєрмонтова “Смерть поета” Вірш “Смерть поета” складається із двох частин. Перша частина – елегія, а друга – сатира. У цьому вірші Лєрмонтов обвинувачує в смерті Пушкіна не тільки Дантеса, але й все суспільство. На думку Лєрмонтова, причина загибелі Пушкіна в тім, що поет приречений на самітність і не міг цього винести. Він кидається в далекий йому мир і […]...
- Життєвий подвиг В. Стуса Є в нашого народу улюбленці, яких він носить у серці, до яких звертається в скруті. Здебільшого це не воїни, не герої. Ім’я їм – легіон. Професія – мученики. Люди не забувають тих, хто життя віддав за други своя. Може, тому ім’я Василя Стуса повернулося до українців не тільки як ім’я поета, а як ім’я людини, […]...
- Повернені імена (за творчістю Василя Стуса) Хай метушиться дріб’язок строкатий, Міняє шерсть залежно від погоди. Поете, вмій чекати і шукати, Найкращий вірш ще ходить на свободі. Л. Костенко Україно моя! Багата ти на ліси, землі твої родючі, але найбільша твоя гордість – люди. Щедро рясніє земля наша талантами. На літературному небосхилі України вічно сяятимуть імена Ліни Костенко, Василя Стуса, Григорія Косинки, […]...
- За показаннями свідка… (За поезією В. Стуса) Ким усе-таки він був: учасником подій, жертвою подій чи свідком подій? Швидше учасником і свідком, але ж ніяк не жертвою. Просто не хочеться називати геніального поета жертвою бодай наймогутнішого з тоталітарних режимів. У Василя Стуса багато облич: Стус-учитель, Стус-правозахисник, Стус-учений, Стус-в’язень, Стус – легенда української сучасності. Але завжди, кожної миті свого життя, вік залишався Поетом. […]...
- Народе мій, до тебе я ще верну… (Василь Стус) Його ховали в українську землю 19 листопада 1989 року. Десятки тисяч киян проводжали поета на Байкове, до останньої оселі громадянина-страдника. Того дня глибокий сум струменився з сердець людських, з сотень прапорів і корогів. А через кілька місяців спалахнув хрест на його свіжій могилі – і мертвий поет заважав комусь жити. Василь Семенович Стус вже в […]...
- Усвідомлення Т. Шевченком власної місії поета Висловлювання В. Бєлінського адресоване російському поетові М. Лєрмонтову. Проникнення в його зміст дає право підстави стверджувати, що воно (иисловлювання) віддзеркалює сутність великого українського мислителя Т. Г. Шевченка, який “…вийшов з народу, жив з народом, і не тільки думкою, її обставинами життя був з ним міцно і кровно пов’язаний”. Невмирущий дух поета, – писав П. Грабовський, […]...
- “Народе мій! До тебе я ще верну і в смерті обернуся до життя”. Життя й доля Василя Стуса Василь Стус по праву вважається одним із найвизначніших поетів двадцятого століття. У першій половині 60-х років він пише твори, багато друкується, працює редактором газети, вступає до аспірантури Інституту літератури. З початком періоду застою все змінилося і в житті країни, і в долі В. Стуса. Погляди письменника не збігалися з офіційними, тому з роботи був звільнений, […]...
- Трагічний голос епохи (За лірикою В. Стуса) епохи (за лірикою в. стуса)” width=”405″ height=”389″ class=”aligncenter size-full wp-image-952″/>“Стус – наш останній великий поет”, – зазначив видатний український письменник сучасності Юрій Андрухович. Це, звичайно, перебільшення. Мається на увазі, що XX століття подарувало Україні поета, гідного стати поруч із Котляревським, Шевченком, Кулішем, Франком, Багряним та іншими класиками нашої літератури. Стуса не можна вважати поетом однієї […]...