Мої почуття і роздуми при читанні патріотичної лірики В. Симоненка
Нелегко жилось чесним і працьовитим людям, яких вважали “щасливими”. Саме про це йдеться у вірші, що так і називається – “Дума про щастя”. І розповідається у ньому справді про щасливу людину – колгоспну доярку, хоч уже з перших рядків відчувається – живеться їй не дуже легко. Вона увійшла “вайлувато” в сіни – чому так? Та, мабуть, від утоми, хоч це тільки натяк.
А далі – штрихи, що насторожують читача – невеликий метафоричний образ: з хати віє “нудьга й самота”… Мабуть, жінка самотня, отже, живеться їй нелегко.
Хлюпа щастя дзвінкою хвилею, ніби тут вікувало воно…
А якби тут і поставити крапку? Що ж, яскравий життєвий малюночок, гарний, хоч і неглибокий. Та поет несподівано повертає в іншому напрямі. Він іронічно запрошує фотографів,
В доярки цієї щасливої руки й ноги вночі гудуть.
Так одним лише висловом – “руки й ноги вночі гудуть” – В. Симоненко показує оту надважку працю доярки. Тому-то і щастя її – “важке”. Можна поставити запитання: , А як у вірші показано значення праці жінки для всієї країни? Як ви розумієте метафору: “в космос крешуть ото не ракети, але пружні цівки молока”?
У “Думі про щастя” зображено хорошу, працьовиту людину з доброю’душею. Людину, яка справді заслуговує на велике щастя за свій труд, доброту, любов до інших, скромну й невибагливу. Вона щаслива, бо її люблять і вона любить своїх діток, людей. Доярка – життєлюбна, весела людина (нехай учні доведуть це, опираючись на текст вірша). Але щастя її – окрадене, бідне. Вона здобула його важкою фізичною працею, постійною втомою. Воно не гідне такої людини, як ця Марія чи Настя. Так В. Симоненко показав красу й велич душі простої трудівниці, і засудив тих, хто, не цінуючи важкої праці і права на щастя, змушує її жити й працювати в тяжких умовах.
За своїм ідейно-художиім змістом, гуманістичним звучанням, любов’ю до простої людини до “Думи про щастя” близький вірш “Піч”. У ньому поет говорить лише про одну побутову деталь селянського життя: у хаті треба топити піч, отже, іти паливо, руоати дрова чи носити солому. Скільки треба і їсти зусиль коло печі-ненажери, в пащу якій жінка кидає ііта, своє здоров’я…