Роздуми над творчістю В. Симоненка

У мене ще й досі не вкладається в голові, чому на долю найталановитіших, найкращих людей випадають різні випробування, чому так часто їхнє життя уривається неочікувано і трагічно. Мені завжди подобались вірші Симоненка, але після того, як я уважно прочитав біографію поета, моє ставлення до нього й до його творчості остаточно сформувалось. Поетові довелося прожити дуже коротке, але дуже насичене життя. Передчасна смерть обірвала його. Мене дуже вразило все, що я дізнався про життєвий шлях Симоненка…

У контексті долі поета зовсім по-іншому

стати сприйматися фрази “Жити спішити треба, кохати спішити треба, Гляди ж – не проспи!” Це рядки з його вірша “Ти знаєш, що ти людина?” Звісно, людині не дано знати свою долю заздалегідь, але оце “жити спішити треба” так страшно і дивно звучить, коли ми знаємо, як рано обірвалося життя В. Симоненка.
Усі вірші поета вирізняються любов’ю до життя та вірою в людину, постійним рухом, пориванням дізнаватися нове, розвиватися, горіти. У вірші “Гей, нові Ко-лумби й Магеллани!” поет ніби викладає своє бачення життя. Найбільшою цінністю – і найбільшою насолодою – для нього є пізнання нового, відкриття
нових горизонтів. “Хто сказав, що все уже відкрито? Нащо ж ми народжені тоді?” – питає поет. Виходить, сенс життя для ліричного героя – у відкритті нового.

Та сама любов до життя є й у інших творах. Поезія “Ти знаєш, що ти людина?” пронизана гуманістичним пафосом. Автор ніби каже читачеві, що народитися людиною і стати Людиною – не одне й те саме. Але вже від народження кожен унікальний, посмішка і мука кожного неповторні, неповторні і цілі кожного з нас.

Жоден вітер сонця не остудить, Півень землю всю не розгребе! Україно! Доки жити буду, Доти відкриватиму тебе. Мріяти й шукати, доки жити, Шкварити байдужість на вогні!.. А якщо відкрию вже відкрите, Друзі! Ви підкажете мені…

Мова творів Симоненка жива та образна.
За словами ніби вгадується голос автора – емоційний, красивий, чистий…

Якщо уважно читати поезії Симоненка, то відчуваєш, що ж було для поета головними цінностями в житті. Батьківщина, рід, зв’язок із родиною і, звісно, саме життя – осмислене, насичене, сповнене емоцій та подій. Твори Симоненка не тільки вчать нас уважніше ставитися до себе та своїх життєвих принципів, а й сповнюють енергією, бажанням творити і відкривати нове, спонукають спішити жити!






Хто знання має той мур зламає.
Роздуми над творчістю В. Симоненка