Коротка характеристика добутку Мертві душі Гоголя Н. В

Гоголь назвав “Мертві душі” поемою, підкресливши рівноправність епічн і ліричного почав. Завдання епічної частини – показати “хоча з одному боку всю Русь”; мова простий, розмовний. Завдання ліричної – показати позитивний ідеал; у цій частині високий стиль мовлення, поетичні засоби. “Мертві душі” можна віднести до жанру шахрайського роману: головний герой – пройдисвіт, негідник; він намагається обдурити суспільство; його образ зв’язує окремі епізоди сюжету; роман має сатиричну спрямованість. Хоча ці риси властиві

твору Гоголя, але його поема ширше по проблематиці.

Задум Гоголя складався вследующем. Історія Чичикова – історія “падіння душі”, але якщо душу “упала”, виходить, колись було чистої й можливо її відродження через покаяння. Тому не можна однозначно визначати образ Чичикова як негідника, паскудника, “дрібного біса”. У цьому образі є загадка, недосказанность, незавершеність. Зав’язка – приїзд Чичикова в місто N. Кульмінація – неймовірні припущення про те, хто ж такий Чичиков?

Розв’язка – втеча Чичикова, історія його походження


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Коротка характеристика добутку Мертві душі Гоголя Н. В