Особливості жанру й композиції поеми «Мертві душі»

Поема М. Гоголя «Мертві душі» – твір складний, в ньому переплітаються і нещадна сатира, і філософські роздуми про долю Росії, і тонкий ліризм. Щоб краще зрозуміти особливості жанру «Мертвих душ», варто зіставити цей твір із «Божественною комедією» Данте, поета епохи Відродження, вплив якого добре відчувається в поемі М. Гоголя.

Можна сказати, що Гоголь показує у своєму творі, як Дайте, кола пекла, але пекла Росії. Значне місце в поемі «Мертві душі» посідають ліричні відступи і вставні епізоди, що характерно для поеми як літературного жанру.

У них Гоголь торкається найгостріших суспільних питань Росії.

Всі персонажі поеми поєднані в ній за принципом градації: один гірший за іншого. Наприклад, Манилова, якщо його розглядати як окремий образ, не можна сприймати як позитивного героя, бо на столі в нього лежить книга, відкрита на одній і тій самій сторінці, а його ввічливість нудотно-солодка. Але, в порівнянні з Плюшкіним, характер Манилова багато в чому навіть виграє.

Коробочка, на думку Гоголя, є символом «людини-коробочки», у якому закладена ідея невгамовного прагнення до накопичення. Чичиков – теж «людина-коробочка», як і інші персонажі. Саме ця риса,

притаманна більшості дворян, і стала причиною їх виродження. Звідси й символічність назви поеми «Мертві душі».

Важливу роль у композиції поеми відіграє «Повість про капітана Копєйкіна», бо саме в ній М. В. Гоголь сміливо викриває державний уряд. Світу «мертвих душ» у поемі протиставлений ліричний образ народної Росії, про яку Гоголь пише з любов’ю і замилуванням.

Розповідаючи про поміщицьку й чиновницьку Росію, Гоголь добре відчуває душу російського народу. Яскраве свідчення цьому – образ тройки, що швидко несеться вперед. В її образі автор втілив потенційні сили Росії, які колись зможуть зробити щось нове, прогресивне для своєї Батьківщини: «Чи не так і ти, Русь, несешся, наче швидка тройка, яку ніхто ніколи не обжене?..»

І все-таки головна тема твору – доля Росії: її минуле, сучасне й майбутнє. У першому томі Гоголь розкрив тему минулого Батьківщини. Задумані ним другий і третій томи повинні були оповідати про сучасне й майбутнє Росії. Цей задум можна порівняти з другою і третьою частинами «Божественної комедії» Данте – «Чистилище» і «Рай».

Однак цим задумам не судилося здійснитися: ідея другого тому виявилася не досить вдалою, а третій так і не було написано. Тому поїздка Чичикова так і залишилася поїздкою в невідомість.






Якість сучасного телебачення.
Особливості жанру й композиції поеми «Мертві душі»