Коротка характеристика добутку Злочин і покарання Достоєвського Ф. М

“Злочин і покарання” – ідеологічний, філософський роман, роман-експеримент. Перевіряється теорія, відповідно до якої “вибрані” “право мають” розпоряджатися життями “тварин тремтячих”. “Двійники” Раскольникова – Лужин і Свидригайлов – діють по цьому принципі, не замислюючись. Нелюдська ідея приводить героя до розладу з людьми й із самим собою.

Петербурзький пейзаж – не просто тло, це самостійний персонаж, що впливає на життя городян, їхнього умонастрою, їх душу. Пейзаж міцно пов’язаний з образом Раскольникова: він душить героя, не дає йому дихати, жити. Петербург ворожий людині, штовхає його на злочини Важливу роль грають символи: образ замученої конячки зі сну Раскольникова перегукується з образом Катерини Іванівни, ” шкапи, щонадірвалася,”, зі збірним образом “принижених і ображених”. Приголомшливі картини вбогості й страждань перейняті болем за людину.

У цьому одна зі сторін гуманістичного пафосу роману. В образі Соні Мармеладовой втілений ідеал Достоєвського, християнські цінності. Соня дає Раскольникову каяття, віру, надію на відродження






Заздрість твір роздум.
Коротка характеристика добутку Злочин і покарання Достоєвського Ф. М