“Кінці” і “начала” життєвого шляху великого поета (за творами В. Стуса)

Схожі твори:

1. “Народе мій! До тебе я ще верну” (за творами В. Стуса) Є люди, що не вміють жити легко, безтурботно, тому що мають чутливу натуру та совість. Будь-яке зло, будь-яка несправедливість руйнують їх спокій, заперечують благополучне існування. Усе це перетворюється у справжню життєву драму, якщо така людина – митець, а обставини її життя зовсім несприятливі для творчості. Життєве кредо Василя Стуса виключало компроміси з усім, що вважав […]...
2. Чи готові ви до вибору життєвого шляху Його зненацька охопив сумнів: “Чи те я роблю, що слід? Чи здатний на це? Чому так тягне туди, у невідоме?” І він зупинився серед шляху. Замислився. Огледівся. Хоча дорога стелилася попереду рівна й широка, проте він не міг іти далі: і неспокій, і невдоволення собою, і жадання чогось вищого переповнили його. А обіч уторованої дороги […]...
3. Вибір життєвого шляху героями роману П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У житті кожної людини обов’язково бувають моменти, коли треба зробити вибір. Іноді йдеться про дріб’язкове: іграшку, одяг, страви. А колись – про серйозніші речі: професію, вчинок, ставлення до людини… Від чого тоді залежатиме вибір? Мабуть, від виховання, від совісті, від наявності чи відсутності таланту, вміння розуміти життя і людей. Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, […]...
4. Іван Олексійович Бунін: віхи життєвого шляху Іван Олексійович Бунін народився 10 (22) жовтня 1870 року у Воронежі в сім’ї орловських поміщиків Олексія Миколайовича та Людмили Олександрівни Буніна. Через чотири роки його батьки разом з дітьми переїхали в свій маєток Озерки на хуторі Бутирки Єлецького повіту Орловської губернії, де пройшло дитинство майбутнього письменника. Початкову освіту Бунін отримав будинку – його вчителем був […]...
5. Вірш “Я пам’ятник собі спорудив нерукотворний”, як підсумок творчого шляху поета Для мене О. С. Пушкін – самий улюблений поет. Пушкінська епоха йде від нас усе далі й далі, але Пушкін від нас не віддаляється, навпаки, з роками він стає нам ближче. Творчість Пушкіна багатогранно. У своїх добутках він міркував на філософські, історичні й соціально-політичні теми, він розкривав всю їхню глибину, використовуючи яскраву антитезу У вірші […]...
6. Мотиви жертовності, вірності матері-Україні в поезії В. Стуса Життя В. Стуса – мов спалах яскравої зірки на небі. Різниця тільки в тому, що зірка після спалаху (як нам здається) падає вниз і зникає у безвісті, а життя і творчість поета лишаються вічними і безсмертними. Як вічна і його синівська любов до України, до свого народу: Народе мій, до тебе я ще верну, Як […]...
7. Трагічні суперечності життєвого і творчого шляху М. Горького Особистість Максима Горького – яскравий приклад трагедії людини і письменника. В усі часи стосунки між митцем і суспільством могли розвиватися тільки у двох напрямках. Це могла бути боротьба і протистояння владі, або відхід митця від світу і його орієнтація на внутрішні переживання. Історія людства знає мало прикладів, коли справжній великий художник творить не на догоду […]...
8. Твір на тему: “Готовність до вибору життєвого шляху” Серед десятків і сотень прийнятих людиною рішень найважливішу роль і вплив відіграє вибір життєвого шляху. Необхідність цього вибору виникає тоді, коли людина починає усвідомлювати себе в суспільстві і розмірковувати про свої потреби. Вчені вважають, що людина живе заради самореалізації. Будь-яка корисна справа наповнює життя змістом, допомагає відчути себе цінним, значущим в суспільстві. У світі немає […]...
9. Віра в гуманні начала життя (за творами В. М. Шукшина) Вивчення творчості В. Шукшина-завдання складне й актуальне. Його рішення необхідно з погляду науково-пізнавального і морально-естетичного. Не залишаючи нікого байдужим, мистецтво В. Шукшина постійно народжує спори, наукові дискусії, які далеко ще не закінчені. Диспут, який почався в середині шістдесятих років, оголив розбіжність оцінок і думок у визначенні типу героя В. Шукшина, продовжується в наші дні. Герої […]...
10. Твір на тему: “Готовність до вибору життєвого шляху: що у цьому головне?” Протягом свого життя кожна людина регулярно стикається з необхідністю робити певний вибір. Це трапляється і з маленькими дітьми, і зі зрілими людьми і навіть з людьми похилого віку. Приймаючи рішення і роблячи вибір, кожна людина наближає своє майбутнє і створює його образ. Саме тому так важливо не помилитися з вибором шляху свого життя, попередньо підготуватися […]...
11. На початку життєвого шляху (За ранньою творчістю О. Вишні) Остап Вишня мав рідкісний талант гумориста й сати­рика. Без перебільшення можна сказати, що, вивчаючи творчість, а також життєвий шлях цього письменника, ми краще розуміємо сутність українського народу, його склад­ної й непересічної долі. “Моя автобіографія” – так називається твір, яким відкривається моя улюблена збірка творів письменника “Вишневі усмішки”. Читач поринає в атмосферу українського села кінця XIX […]...
12. Соціальні передумови обрання Чіпкою негідного життєвого шляху у романі П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, який в одній з перших редакцій мав назву “Пропаща сила”, – твір однієї ідеї. На цю думку наводить уже назва твору. Що це за пропаща сила? Чому воли не ревуть, коли ясла повні? Роман – спільна праця Панаса Мирного (Панаса Рудченка) та його брата Івана Білика (Івана Рудченка). […]...
13. Творчість великого англійського поета і драматурга Вільям Шекспір Шекспір – одне з тих чудес світу, яким не перестаєш дивуватися: історія рухається гігантськими кроками, змінюється образ планети, а людям усе ще потрібно те, що створив цей поет, відділений від нас декількома століттями. Чим більш зрілим стає людство в духовному відношенні, тим більше відкриває воно глибин у творчості Шекспіра. Десятки, сотні життєвих положень, у яких […]...
14. Наше життя – театр абсурду (за творами Василя Стуса) Тепер ніхто не скаже, коли саме до Василя Стуса прийшло руміння того, що правда і справедливість, про які трубили на кожному кроці, були насправді облудою, кривдою та свавіллям розбещених можновладців. За їхніми амбіціями (і це добре розумів Стус!) ховалося зверхнє ставлення до людей, люта ненависть В демократії. Чолом мудрого, далекоглядного і відчайдушного українця Василь Стус […]...
15. Образ великого сищика Мегре (за творами Жоржа Сіменона) Франція – країна давніх гуманістичних традицій. Тема захисту людини, відстоювання права особистості на її повне самовиявлення проходить червоною стрічкою через усю французьку літературу. Невипадково тому одне з головних місць у ній займає психологічний роман, безпосередньо націлений на роз Криття внутрішнього світу людини, на зображення відношень між людьми, насамперед у сфері приватного життя. Психологізм, який відбиває […]...
16. Вибір життєвого шляху в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного Роман продовжив низку творів, у яких головним иотивом є активне шукання правди разом із протестом, бунтом проти того соціального укладу, що, за влучним висловом Сергія Єфремова, правді не тільки не сприяє, а навпаки скрізь саджає кривду на покуті й допомагає їй верховодити в житті. Фігурою, що над усе прагне правди, проте, не знайшовши нічого, гине, […]...
17. Мотиви любові до рідного краю в поезії В. Стуса “А де ж Україна? Все далі, все далі, все далі”, – писав Стус у поезії “За літописом Самовидця”. Але Україна ніколи не була далеко від поета, вона завжди жила у душі митця. Любов до рідної країни була метою його існування. У своїх творах Василь Стус порушував багато різноманітних тем, але тема любові до рідного краю, […]...
18. Витоки ліричного світосприйняття В. Стуса Одного з визначних українських поетів Василя Стуса ще мало знають на батьківщині, значно краще – у діаспорі. Політичний в’язень радянського режиму, він відомий зараз скоріше всього як борець за національну та політичну незалежність України, за свободу її громадян – свободу совісті, самовираження. Надруковано було тільки кілька його ранніх віршів. А далі тиша, арешти, табори, знов […]...
19. Образ України в поезії Стуса Василь Стус завжди жив Україною. Навіть тоді, коли відбував жорстоке і несправедливе покарання у мордовських таборах. Ця любов була сенсом його життя. Навіть у похмурих північних пейзажах Василеві бачилася Україна. Невеличкий вірш: «На колимськім морозі калина…» є тому переконливим доказом. Качина зацвіла і на чужій землі, але рудими слізьми. Чи не вперше цвіт калини порівнюється […]...
20. Показ незнищенності духу за віршем В. Стуса “На колимськім морозі калина…” Василь Стус був сильною і мужньою людиною. Він ніколи не хилив голови перед життєвими обставинами, перед сильними світу цього, був справжнім патріотом, який понад усе любив свій народ, і боровся проти сваволі влади. Радянська влада не вибачала йому духовної незалежності. Поету випало перейти пекельні кола у Мордовських та Пермських концентраційних таборах, відомих своєю жорстокістю. Але […]...
21. Мотиви жертовності, вірності матері-Україні в поезії Стуса У неділю, 19 листопада 1989 року, українська земля прийняла вимучене тюрмами і таборами тіло свого сина – поета Василя Стуса. Поруч у могилу на Байковому кладовищі лягли його побратими Олекса Тихий і Юрій Литвин. Лягли в рідну землю, щоб хоч цим трагічно запізнілим поверненням на батьківщину пригасити на якусь мить журбу рідних та друзів, розбудити […]...
22. Творчість Стуса: Біль та туга за Батьківщиною Скований, незнаний та забутий, далеко від рідної України, він творив, він чекав слушного часу повернутися до розп’ятої Вітчизни. Батьківщина кликала його до себе, з’являлася йому у снах. Він тужив за нею, скучав за рідною домівкою. Хто – він? Він – Василь Стус, людина-поет, людина-патріот, яка більшу частину свого життя провела за гратами, бо щастя України […]...
23. Розуміння Павлом Грабовським ролі поета і поезії в суспільстві І. Павло Грабовський – поет-борець (поет із шляхетною натурою, що не мирився з неправдою і суспільним злом; багато років провів у в’язницях та засланнях за межами України; перший з українських письменників був висланий царським урядом до Сибіру за бажання визволити Україну з-під національного та соціального гніту). ІІ. Погляди П. Грабовського на роль поета і поезії […]...
24. Ми не повинні забути цього поета, цього вірного сина України Василь Стус… Це ім’я тільки зараз виринає з небуття, щоб розповісти нам страшну правду і про самого автора, і про Україну, яку довго тримали у путах, Україну “ошукану, оспалу, навісну”, Україну, яку не вдалося поставити на коліна. І цю Україну ми бачимо у віршах Василя Стуса, щирого і відданого патріота своєї Батьківщини. Поет жив у […]...
25. Трагічний голос епохи (За лірикою В. Стуса) епохи (за лірикою в. стуса)” width=”405″ height=”389″ class=”aligncenter size-full wp-image-952″/>“Стус – наш останній великий поет”, – зазначив видатний український письменник сучасності Юрій Андрухович. Це, звичайно, перебільшення. Мається на увазі, що XX століття подарувало Україні поета, гідного стати поруч із Кот­ляревським, Шевченком, Кулішем, Франком, Багряним та іншими класиками нашої літератури. Стуса не можна вважати поетом однієї […]...
26. Твір по дилогії Вересаєва “Два кінці” Вслід За повістю “Без дороги” з’явилося оповідання “Пошесть” (1897), що відбила новий етап ідейної еволюції Вересаєва, нові суспільні проблеми того часу. В оповіданні “Пошесть” ліберально-народницьким поглядам уже протипоставлена сама передова ідеологія епохи – марксизм Знакомая нам по повісті “Без дороги” Наташа, закінчивши гімназію, встигла побувати у Швейцарії й тепер разом зі своїм однодумцем студентом Даевим […]...
27. Туга за рідним краєм у поетичних творах В. Стуса Забутий, скований путами неправди, він жив, мріючи про рідну землю – знедолену, закуту в кайдани. Таку, як був він сам. І крізь колимські морози линула його душа до рідної України, яка завжди ввижалася йому ненькою, та на той час була мачухою. Хто “він”? Він – Василь Стус, поет-патріот, який витримав усі незгоди життя заради щастя […]...
28. Поэтическое творчество Василия Стуса Украинская литература чрезвычайно богата талантливыми людьми, есть у них некоторые общие черты характера – это твердость взглядов и духовная сила и мужество. Такими были поэты-шестидесятники, большинство из которых были репрессированы или расстреляны, они жили в трудные времена тоталитарного режима, под давлением цензуры и доносов, но не шли на компромисс с собственной совестью. Василий Стус – […]...
29. Мотиви лірики Стуса Тема України проходить майже через усі поезії В. Стуса. Хоч би що він не писав: про свою дружину й сина, про себе й свою самоту, про дроти Мордовії чи сопки Колими, про життя і смерть – завжди і скрізь, названа чи не названа, стоїть за цим постать утраченої Батьківщини. Україна – це трунок, що п’янить […]...
30. «…І собором дзвінким Україна написалась на мурах тюрми» (за ліричною поезією Стуса) Наприкінці 50-х – на початку 60-х років у часи гак званої «хрущовської відлиги», здавалося, відкрилися широкі перспективи розвитку нашої культури. Тоді в українську літературу прийшло багато талановитих письменників, поетів, які повірили, що до часів сталінського терору вже ніколи не буде вороття. Саме до того покоління «шістдесятників» і належав Василь Стус. Молодий, розумний, повний сил і […]...
31. Глибока любов поета до рідної землі Щирий син свого народу, І. Франко палко любив Батьківщину, присвятив служінню Вітчизні все життя. Це підтверджує уся його творчість. Свою віддану любов до рідної землі змалював І. Франко у вірші “Моя любов”. Поет милується красою Вітчизни: Вона так гарна, сяє так Святою, чистою красою, І на лиці яріє знак Любові, щирості, спокою. Але не стільки […]...
32. Мотиви України в житті та творчості австрійського поета P. М. Рільке З віком хочу йти, Вчувати вітер віщого листа, Якого склали Бог, і я, і ти. Чужа рука вгорі його горта. Це уривок із вірша Райнера Марії Рільке. Його ліричний герой – прочанин, тихий, мовчазний, смиренний. Вірші до “Книги прощ” та “Книги життя чернечого” написані під впливом подорожей по Україні. І мене просто розпирає від гордощів, […]...
33. Давайте спробуємо написати твір за творчістю В. Стуса Слово Василя Стуса, довго замовчуване, знищуване, але все ж таки слово, що вижило, нарешті повертається до свого читача. Поет-патріот завжди вірив в це, тому що він жив на Україні, дихав нею, мріяв про неї, чекав кращих для неї часів. Василь Стус не дочекався цього, але дочекалося його слово, що зараз живе власним життям, як гірке […]...
34. Вираження глибокої синівської любові поета до матері Вітчизни (за поезією “Україно моя, моя люба Вкраїно…”) В. Стус називав П. Тичину “феноменом доби”. Так, цей поет є одним з найталановитіших митців, що прославляли Україну. “У світі небагато є поетів, які так глибоко відчувають слово, як Тичина… Кожне слово складається із змісту й мелодії. І саме мелодію слова вмів чути й передавати П. Тичина”, – писав про нього П. Панч. Тому багато […]...
35. Незламність поета у важких випробуваннях Життя і творчість Василя Стуса, одного з найвизначніших українських поетів XX століття, схоже на спалах – короткий і яскравий. Сьогодні його ім’я мало відоме в Україні, багато людей його взагалі не чули. І це не дивно, адже довгий час воно замовчувалося, творчість була заборонена. Трагічно склалася доля Василя Стуса. Запальний, нетерпимий до будь-якої неправди, поет […]...
36. Мотиви жертовності в поезії Василя Стуса Листопадової неділі 1989 року в рідній українській землі впокоївся вимучений тюрмами й таборами поет Василь Стус. Поруч на Байковому кладовищі було поховано побратимів поета – Олексу Тихого і Юрія Литвина. Вони повернулися в рідну землю, щоб хоча цим запізнілим трагічним поверненням розбудити громадську совість, показати неминучість гіркого каяття за вчинену несправедливість, щоб на мить пригасити […]...
37. Трагедія поета-вигнанця в ліриці Євгена Маланюка Життя Євгена Маланюка – приклад того трагічного існування викинутого за межі рідної землі українського поета, свідомого громадянина, що не потрібний виявився Батьківщині саме тоді, коли потребував віддати всю свою долю їй. Тому лірика поета – болючий монолог емігранта-вигнанця, закоріненого в рідній землі. Портрет емігранта накреслює Євген Маланюк в “Сонетах про Орлика” – керівника козацької еміграції […]...
38. Стійкість і незалежність поетичних переконань В. Стуса Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших українських поетів двадцятого століття. Він широко відомий в Україні та за її межами. Поет вражає своєю відвагою і самозреченням, стійкістю і незламністю, з якими він виступав за високі ідеали добра і справедливості. Навіть у неволі він свято вірив у національне відродження свого народу, у незнищенність нації, її […]...
39. Приреченість поета на самотність в умовах вищого світу Шкільний твір по російській літературі за творчістю М. Ю. Лєрмонтова. Поети XX століття сприймали і зараз сприймають М. Ю Лєрмонтова як свого сучасника, хоча прожив він усього лише 27 років. Задуми його не здійснювалися, брутальні чутки вперто гримувала його то в похмурого скептика, то. в невгамовного гусара. І кожний з поетів знаходив у Лєрмонтові близький […]...
40. «Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні» (за творчістю Стуса) Перша половина шістдесятих років була позначена помітним, хоч і нетривалим розквітом духовного життя в Україні. Після довгих років сталінського терору, що глушив найменші паростки всього свіжого, демократичного, пролунали перші сміливі голоси молодих письменників: В. Симоненка, І. Драча, М. Вінграновського, В. Коротича, В. Стуса. Вони прагнули по-новому відтворити світ, поглянути на людину не як на гвинтик, […]...